Значення pH буферів – Буферні розчини – Протолітична рівновага
КИСЛОТИ Й ОСНОВИ
2. Протолітична рівновага
2.5. Буферні розчини
Суміш слабкої кислоти і зв’язаної основи, або слабкої основи і її зв’язаної кислоти характеризується тим, що її водневий показник при додаванні не дуже великої кількості іонів гідроксонію або гідроксид-іонів практично не змінюється.
Розчини, показник pH яких по відношенню до кислот і лугів залишається стабільним, називають буферними розчинами.
Приклад. Суміш етанової кислоти і натрій ацетату називають ацетатним буфером. Натрій ацетат при цьому повністю
Приклад. Суміш амоніаку й амоній хлориду є амоніачним буфером. Амоній хлорид при цьому повністю дисоціює, утворюючи іони амонію, які виконують роль зв’язаної кислоти для молекул амоніаку.
Значення pH Буферів
Значення pH буферного розчину грунтується на відповідній рівновазі протолізу:
У цьому випадку – на відміну від випадків використання чистої кислоти або чистої основи – концентрації відповідних дисоційованих іонів не однакові:
У
Можна зробити такі спрощення:
– оскільки кислота НА, а також основа В мало дисоційовані, концентрація недисоційованої кислоти або основи відповідає початковій концентрації:
С(НА) ≈ с(кислота) або с(В) ≈ с(основа);
– оскільки відповідна додана сіль повністю дисоційована, концентрація зв’язаної основи або кислоти відповідає концентрації доданої солі:
С(А-) ≈ с(сіль) або с(ВН+) ≈ с(сіль).
Для буферного розчину правильні рівняння:
Приклад. Значення pH ацетатного буфера для 1-молярних розчинів етанової кислоти і натрій ацетату pH = 4,76 + + log 1 = 4,76.
Значення рОН амоніачного буфера для 1-молярних розчинів амоніаку й амоній хлориду рОН = 4,75 + log 1 = = 4,75. Звідси значення pH = 14 – рОН = 9,25.
Related posts:
- Дія буферів – Буферні розчини – Протолітична рівновага КИСЛОТИ Й ОСНОВИ 2. Протолітична рівновага 2.5. Буферні розчини Дія буферів Використовуючи константу рівноваги процесу дисоціації кислоти, можна показати дію буфера: – Додавання кислоти, тобто збільшення с(Н3О+). Для збереження рівноваги додані іони гідроксонію реагуватимуть з відповідними іонами А-, утворюючи недисоційовану НА, практично не змінюючи концентрацію іонів гідроксонію. – Додавання лугу, тобто збільшення с(ОН-). Додані гідроксид-іони […]...
- Водневий показник розчинів солей – Протолітична рівновага КИСЛОТИ Й ОСНОВИ 2. Протолітична рівновага 2.4. Водневий показник розчинів солей Багато сольових розчинів мають нейтральне середовище, деякі – кисле або лужне. За Бренстедом, вода при цьому виконує функцію основи або кислоти. Приклад. Натрій хлорид Іон Na+: не вступає в реакцію з водою. Іон Сl-: надзвичайно слабка основа, тому протоліз не відбувається. Розчин натрій хлориду […]...
- Слабкі кислоти й основи – Сила кислот і основ – Протолітична рівновага КИСЛОТИ Й ОСНОВИ 2. Протолітична рівновага 2.3. Сила кислот і основ Слабкі кислоти й основи У слабких кислот і основ дисоціація є неповною. Внаслідок цього в розчині є недисоційовані молекули. Тому показник pH неможливо розрахувати лише з концентрації кислоти або основи. Додатково потрібна інформація про стан протолітичної рівноваги: Оскільки в цьому випадку концентрація молекул води […]...
- Водневий показник розчинів слабких кислот і основ – Сила кислот і основ – Протолітична рівновага КИСЛОТИ Й ОСНОВИ 2. Протолітична рівновага 2.3. Сила кислот і основ Водневий показник розчинів слабких кислот і основ Оскільки при протолізі кислоти чи основи утворюється рівна кількість позитивних і негативних іонів, їхня концентрація буде однаковою: Якщо в даних рівняннях прологарифмувати значення концентрацій іонів (Н3О+) і (ОН-), то одержимо значення pH розчину кислоти або значення рОН […]...
- Сильні кислоти й основи – Сила кислот і основ – Протолітична рівновага КИСЛОТИ Й ОСНОВИ 2. Протолітична рівновага 2.3. Сила кислот і основ Силу кислоти або основи, за Бренстедом, визначають здатністю до протолізу, що залежить від того, як сильно виражена готовність речовини віддавати або приймати протони. Реагент визначає, яку функцію – кислоти чи основи – виконує речовина в реакції. У цьому випадку важливим реагентом є вода, оскільки […]...
- Водневий показник – Протолітична рівновага КИСЛОТИ Й ОСНОВИ 2. Протолітична рівновага 2.2. Водневий показник У водних розчинах електролітів (кислот, основ) іонний добуток води залишається практично незмінним, поки їх концентрація не стане дуже великою. Отже, якщо концентрація с(Н3О+) у розчині більша, ніж у чистій воді, то с(ОН-) повинна бути менша, і навпаки. Приклад. Рівновага НСl + Н2O Н3O+ + Сl – […]...
- Іонний добуток води – Протолітична рівновага КИСЛОТИ Й ОСНОВИ 2. Протолітична рівновага Рівновага, яка виникає в процесі протолізу, залежить від температури, хімічної природи реагентів і зміщується в бік утворення стійкіших сполук. 2.1. Іонний добуток води Молекула води, згідно теорії Бренстеда, може виступати як кислота або як основа. І навіть у чистій воді відбувається так званий автопротоліз (грец. autos – сам): Проте […]...
- Нейтралізація слабких кислот і основ – Нейтралізація КИСЛОТИ Й ОСНОВИ 3. Нейтралізація При змішуванні рівних об’ємів соляної кислоти і розчину їдкого натру однакових концентрацій, утворюється нейтральний розчин натрій хлориду, що має показник pH = 7. Таким чином, кислотні і лужні властивості початкових речовин нейтралізуються. Нейтралізація є реакцією взаємодії іонів гідроксонію і гідроксид-іонів з утворенням молекул води: Н3О+ + ОН – 2 Н2О. […]...
- Протолітична теорія кислот і основ – РОЗЧИНИ ПОСІБНИК З ХІМІЇ ДЛЯ ВСТУПНИКІВ ДО ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ Частина І. ЗАГАЛЬНА ХІМІЯ Розділ 5. РОЗЧИНИ. ТЕОРІЯ ЕЛЕКТРОЛІТИЧНОЇ ДИСОЦІАЦІЇ § 5.13. Протолітична теорія кислот і основ Теорія електролітичної дисоціації пояснила численні явища і процеси, що відбуваються у водних розчинах електролітів. Так, наприклад, у різних реакціях нейтралізації NaOH + НСl = NaCl + Н2O; КОН + […]...
- Проведення титрування – Титрування кислот і основ – Нейтралізація КИСЛОТИ Й ОСНОВИ 3. Нейтралізація 3.2. Титрування кислот і основ Проведення титрування Для визначення концентрації кислоти або лугу потрібне таке приладдя: – піпетка для відмірювання певного об’єму кислоти або основи невідомої концентрації; – бюретка для вимірювання розчину відомої концентрації; – Колба Ерленмейера (зі зразком) для розміщення відміряного об’єму розчину, що визначається, невідомої концентрації. Після додавання […]...
- Добуток розчинності – Рівновага розчинності ХІМІЧНА РІВНОВАГА 3. Рівновага розчинності 3.2 . Добуток розчинності Якщо до насиченого розчину солі у воді ще додати цю ж сіль, то ця добавка випаде в нерозчинений осад. Якщо до нього додати сіль, що містить один з іонів розчиненої солі, то утвориться такий самий осад. Приклад. Якщо до насиченого розчину кальцій сульфату додати трохи кальцій […]...
- Ступінь дисоціації – РОЗЧИНИ ПОСІБНИК З ХІМІЇ ДЛЯ ВСТУПНИКІВ ДО ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ Частина І. ЗАГАЛЬНА ХІМІЯ Розділ 5. РОЗЧИНИ. ТЕОРІЯ ЕЛЕКТРОЛІТИЧНОЇ ДИСОЦІАЦІЇ § 5.9. Ступінь дисоціації Оскільки електролітична дисоціація – процес оборотний, то в розчинах електролітів поряд з їх іонами є й молекули. Тому розчини електролітів характеризуються ступенем дисоціації (позначається грецькою буквою “альфа” а). Ступінь дисоціації – це […]...
- Теорія Бренстеда – Визначення кислот і основ КИСЛОТИ Й ОСНОВИ 1. Визначення кислот і основ 1.2. Теорія Бренстеда Багато речовин утворюють кислі або лужні розчини, але не відповідають наведеним визначенням кислот і лугів. Приклад. Розчин амоній хлориду має кислу реакцію, а розчин натрій ацетату – лужну. У зв’язку з цим Йоганн Бренстед і Томас Лоурі сформулювали в 1923 р. нове визначення кислот […]...
- Дисоціація води – РОЗЧИНИ ПОСІБНИК З ХІМІЇ ДЛЯ ВСТУПНИКІВ ДО ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ Частина І. ЗАГАЛЬНА ХІМІЯ Розділ 5. РОЗЧИНИ. ТЕОРІЯ ЕЛЕКТРОЛІТИЧНОЇ ДИСОЦІАЦІЇ § 5.12. Дисоціація води. pH Водa і як слабкий електроліт незначною мірою дисоціює на іони Н+ і ОН-, що перебувають у рівновазі з недисоційованими молекулами: Н2O ⇆ Н+ + ОН-. Концентрацію іонів звичайно виражають у молях […]...
- Сильні й слабкі електроліти – РОЗЧИНИ ПОСІБНИК З ХІМІЇ ДЛЯ ВСТУПНИКІВ ДО ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ Частина І. ЗАГАЛЬНА ХІМІЯ Розділ 5. РОЗЧИНИ. ТЕОРІЯ ЕЛЕКТРОЛІТИЧНОЇ ДИСОЦІАЦІЇ § 5.10. Сильні й слабкі електроліти Розрізняють сильні й слабкі електроліти. Сильні електроліти під час розчинення у воді повністю дисоціюють на іони. До них належать: 1) майже всі солі; 2) багато мінеральних кислот, наприклад H2SO4, HNO3, […]...
- Механізм дисоціації – РОЗЧИНИ ПОСІБНИК З ХІМІЇ ДЛЯ ВСТУПНИКІВ ДО ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ Частина І. ЗАГАЛЬНА ХІМІЯ Розділ 5. РОЗЧИНИ. ТЕОРІЯ ЕЛЕКТРОЛІТИЧНОЇ ДИСОЦІАЦІЇ § 5.6. Механізм дисоціації Суттєвим є питання про механізм електролітичної дисоціації. І дійсно, чому електроліти дисоціюють на іони? Вчення про хімічний зв’язок атомів допомагає відповісти на це запитання. Найлегше дисоціюють речовини з іонним зв’язком. Як відомо, […]...
- Реакції іонного обміну – РОЗЧИНИ ПОСІБНИК З ХІМІЇ ДЛЯ ВСТУПНИКІВ ДО ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ Частина І. ЗАГАЛЬНА ХІМІЯ Розділ 5. РОЗЧИНИ. ТЕОРІЯ ЕЛЕКТРОЛІТИЧНОЇ ДИСОЦІАЦІЇ § 5.11. Реакції іонного обміну Згідно з теорією електролітичної дисоціації всі реакції у водних розчинах електролітів є реакціями між іонами. Вони називаються іонними реакціями, а рівняння цих реакцій – іонними рівняннями. Вони простіші, ніж рівняння реакцій, […]...
- Чисельне вираження складу розчинів – РОЗЧИНИ. ТЕОРІЯ ЕЛЕКТРОЛІТИЧНОЇ ДИСОЦІАЦІЇ ПОСІБНИК З ХІМІЇ ДЛЯ ВСТУПНИКІВ ДО ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ Частина І. ЗАГАЛЬНА ХІМІЯ Розділ 5. РОЗЧИНИ. ТЕОРІЯ ЕЛЕКТРОЛІТИЧНОЇ ДИСОЦІАЦІЇ § 5.1. Чисельне вираження складу розчинів У природі й техніці розчини мають величезне значення. Рослини засвоюють речовини у вигляді розчинів. Засвоєння їжі пов’язане з переходом поживних речовин у розчин. Усі природні води є розчинами. Розчинами є […]...
- Оцінювання навчальних досягнень учнів з теми “Розчини” Тема 1 РОЗЧИНИ Урок 20 Тема уроку. Оцінювання навчальних досягнень учнів з теми “Розчини” Цілі уроку: узагальнити й систематизувати знання учнів з теми “Основні класи неорганічних сполук”; з’ясувати рівень навчальних досягнень учнів з теми, розуміння основних понять, уміння використовувати їх на практиці. Тип уроку: контролю й коригування знань, умінь і навичок. Форми роботи: письмова контрольна […]...
- Гідроліз солей як окремий випадок реакцій йонного обміну у водних розчинах електролітів ХІМІЯ – Комплексна підготовка до зовнішнього незалежного оцінювання РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНА ХІМІЯ 6. Суміші речовин. Розчини 6.11. Гідроліз солей як окремий випадок реакцій йонного обміну у водних розчинах електролітів У хімії часто стикаються з явищем гідролізу1 – хімічної взаємодії речовин з водою. Найбільше практичне значення має гідроліз солей. Гідроліз солей – це хімічна взаємодія солей […]...
- Тема 26. Нітроген Хімія підготовка до ЗНО та ДПА Комплексне видання ЧАСТИНА ІІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ НЕОРГАНІЧНА ХІМІЯ Тема 26. Нітроген Серед чотирьох наведених варіантів відповідей виберіть одну правильну 1. Виберіть речовину, яку використовують для лабораторного добування азоту: A. Повітря; Б. Купрум(ІІ) нітрат; B. Амоній нітрит; Г. Калій нітрат. 2. Укажіть речовину, яку можна використовувати для виявлення […]...
- Електроліти і неелектроліти – РОЗЧИНИ ПОСІБНИК З ХІМІЇ ДЛЯ ВСТУПНИКІВ ДО ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ Частина І. ЗАГАЛЬНА ХІМІЯ Розділ 5. РОЗЧИНИ. ТЕОРІЯ ЕЛЕКТРОЛІТИЧНОЇ ДИСОЦІАЦІЇ § 5.4. Електроліти і неелектроліти Добре відомо, що одні речовини в розчиненому або розплавленому вигляді проводять електричний струм, інші за таких самих умов струм не проводять. Це можна простежити за допомогою простого приладу (рис. 5.4). Він […]...
- Дисоціація кислот, основ і солей у водних розчинах – РОЗЧИНИ ПОСІБНИК З ХІМІЇ ДЛЯ ВСТУПНИКІВ ДО ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ Частина І. ЗАГАЛЬНА ХІМІЯ Розділ 5. РОЗЧИНИ. ТЕОРІЯ ЕЛЕКТРОЛІТИЧНОЇ ДИСОЦІАЦІЇ § 5.8. Дисоціація кислот, основ і солей у водних розчинах За допомогою теорії електролітичної дисоціації дають означення й описують властивості кислот, основ і солей. Кислотами називаються електроліти, під час дисоціації яких як катіони утворюються тільки катіони […]...
- Розв’язування типових задач Масова частка розчиненої речовини – РОЗЧИНИ ПОСІБНИК З ХІМІЇ ДЛЯ ВСТУПНИКІВ ДО ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ Частина І. ЗАГАЛЬНА ХІМІЯ Розділ 5. РОЗЧИНИ. ТЕОРІЯ ЕЛЕКТРОЛІТИЧНОЇ ДИСОЦІАЦІЇ § 5.14. Розв’язування типових задач Масова частка розчиненої речовини Задача 1. Потрібно приготувати розчин масою 320 г з масовою часткою хлориду калію 3%. Розрахуйте масу КСl і масу води, які необхідні для приготування розчину. Розв’язання. Обчислюємо […]...
- ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ВОДИ – ВОДА. ВОДНІ РОЗЧИНИ Хімія – універсальний довідник ВОДА. ВОДНІ РОЗЧИНИ ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ВОДИ Вода реагує з багатьма металами. З найбільш активними металами (у таблиці Д. І. Менделєєва вони знаходяться в 1А і НА групах) відбуваються реакції типу: З менш активними металами вода реагує лише за високих температур (при цьому вона, зазвичай, знаходиться в газоподібному стані). У результаті реакції […]...
- Теорія електролітичної дисоціації – РОЗЧИНИ ПОСІБНИК З ХІМІЇ ДЛЯ ВСТУПНИКІВ ДО ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ Частина І. ЗАГАЛЬНА ХІМІЯ Розділ 5. РОЗЧИНИ. ТЕОРІЯ ЕЛЕКТРОЛІТИЧНОЇ ДИСОЦІАЦІЇ § 5.5. Теорія електролітичної дисоціації Для пояснення особливостей водних розчинів електролітів шведський учений С. Арреніус у 1887 р. запропонував теорію електролітичної дисоціації. Пізніше вона була розвинута багатьма вченими на основі вчення про будову атомів і хімічний […]...
- Хімічна рівновага – ХІМІЧНІ РЕАКЦІЇ ТА ЗАКОНОМІРНОСТІ ЇХ ПЕРЕБІГУ Хімія підготовка до ЗНО та ДПА Комплексне видання ЧАСТИНА І ЗАГАЛЬНА ХІМІЯ ХІМІЧНІ РЕАКЦІЇ ТА ЗАКОНОМІРНОСТІ ЇХ ПЕРЕБІГУ Хімічна рівновага Оборотні реакції Часто напрям реакції залежить від умов її проведення. Наприклад, за звичайних умов переважно відбувається реакція: Однак при нагріванні до високої температури майже до тисячі градусів, починає переважати зворотна реакція розкладання кальцій карбонату: Проте […]...
- Залежність розчинності від температури – Рівновага розчинності ХІМІЧНА РІВНОВАГА 3. Рівновага розчинності Багато іонних речовин – наприклад, кухонна сіль – добре розчиняються у воді. Розчинність цих речовин однак обмежена: починаючи з певної кількості, речовина більше не може розчинятися, залишаючись у нерозчиненому стані в насиченому розчині. Увага: частка речовини в насиченому розчині, тобто її концентрація, не залежить від кількості нерозчиненого осаду. 3.1. Залежність […]...
- Хімічна рівновага – Хімічні реакції Хімія Загальна хімія Хімічні реакції Хімічна рівновага Хімічні реакції, які за одних і тих самих умов можуть іти в протилежних напрямах, називаються оборотнимИ. У випадку, якщо за даних умов реагенти повністю перетворюються на продукти реакції, реакції називаються НеоборотнимИ. Умови необоротності хімічних реакцій 1) Продукти, що утворюються, виводяться зі сфери реакції – випадають у вигляді осаду, […]...
- Хімічна рівновага ПОСІБНИК З ХІМІЇ ДЛЯ ВСТУПНИКІВ ДО ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ Частина І. ЗАГАЛЬНА ХІМІЯ Розділ 4. ШВИДКІСТЬ ХІМІЧНИХ РЕАКЦІЙ. § 4.6. Хімічна рівновага Оборотні реакції не доходять до кінця і завершуються встановленням хімічної рівноваги. Наприклад, у реакції синтезу аміаку (див. § 10.4) рівновага настає тоді, коли за одиницю часу утворюється стільки само молекул аміаку, скільки їх […]...
- Тема 11. Розчини – ЕЛЕКТРОЛІТИЧНА ДИСОЦІАЦІЯ Хімія підготовка до ЗНО та ДПА Комплексне видання ЧАСТИНА ІІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ ЕЛЕКТРОЛІТИЧНА ДИСОЦІАЦІЯ Тема 11. Розчини Серед чотирьох наведених варіантів відповідей виберіть одну правильну 1. Позначте речовину, що не розчинна у воді: A. Калій бромід; Б. Аргентум нітрат; B. Кальцій фосфат; Г. Натрій сульфат. 2. Вкажіть символ, яким позначається масова частка речовини: […]...
- Розчинність. Кристалогідрати – РОЗЧИНИ Хімія підготовка до ЗНО та ДПА Комплексне видання ЧАСТИНА І ЗАГАЛЬНА ХІМІЯ РОЗЧИНИ Розчинність. Кристалогідрати Розчинність – це властивість речовини розчинятися у воді або в якомусь іншому розчиннику. За розчинністю речовини поділяють на розчинні, малорозчинні й нерозчинні. Однак слід зазначити, що абсолютно нерозчинних речовин не існує. Будь-яка речовина, навіть така як скло чи золото, у […]...
- Тема 14. Солі – ОСНОВНІ КЛАСИ НЕОРГАНІЧНИХ СПОЛУК Хімія підготовка до ЗНО та ДПА Комплексне видання ЧАСТИНА ІІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ ОСНОВНІ КЛАСИ НЕОРГАНІЧНИХ СПОЛУК Тема 14. Солі Серед чотирьох наведених варіантів відповідей виберіть одну правильну 1. Вкажіть речовини, при взаємодії яких одна з одною виділяється осад: A. Купрум(ІІ) гідроксид та натрій гідроксид; Б. Аргентум нітрат та натрій хлорид; B. Кальцій карбонат […]...
- Поняття про розчини – РОЗЧИНИ Хімія підготовка до ЗНО та ДПА Комплексне видання ЧАСТИНА І ЗАГАЛЬНА ХІМІЯ РОЗЧИНИ Поняття про розчини Розчини є одним із різновидів дисперсних систем (від лат. disperse – розсіювати, розсипати). Усі дисперсні системи складаються з дисперсійного середовища (розчинника) та дисперсної фази (розчиненої речовини). Залежно ж від того, в якому агрегатному стані й у якому ступені роздрібнення […]...
- Тема 28. Амоніак Хімія підготовка до ЗНО та ДПА Комплексне видання ЧАСТИНА ІІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ НЕОРГАНІЧНА ХІМІЯ Тема 28. Амоніак Серед чотирьох наведених варіантів відповідей виберіть одну правильну 1. Виберіть властивості, характерні для амоніаку: A. Окисні; Б. Відновні; B. Окисні і відновні; Г. Кислотні. 2. Укажіть, якого кольору набуває лакмус у присутності амоніаку: A. Червоного; Б. […]...
- Гідратація іонів – РОЗЧИНИ ПОСІБНИК З ХІМІЇ ДЛЯ ВСТУПНИКІВ ДО ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ Частина І. ЗАГАЛЬНА ХІМІЯ Розділ 5. РОЗЧИНИ. ТЕОРІЯ ЕЛЕКТРОЛІТИЧНОЇ ДИСОЦІАЦІЇ § 5.7. Гідратація іонів Відомий російський хімік І. О. Каблуков довів, що електролітичну дисоціацію не можна пояснити без хімічної теорії розчинів Д. І. Менделєєва. Як відомо, Д. І. Менделєєв експериментально обгрунтував утворення хімічних сполук під час […]...
- Розчини ХІМІЯ – Комплексна підготовка до зовнішнього незалежного оцінювання РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНА ХІМІЯ 6. Суміші речовин. Розчини 6.3. Розчини Розчини – гомогенні (однорідні) суміші з двох, (або кількох) речовин, відносні кількості яких можуть значно змінюватись. Будь-який розчин складається з розчиненої речовини (речовин) і розчинника, тобто середовища, у якому молекули або йони цієї речовини рівномірно розподілені. Розчинник […]...
- Узагальнення й систематизація знань про неметали, їх оксиди, гідрати. Розв’язання задач I СЕМЕСТР Тема 1. НЕМЕТАЛІЧНІ ЕЛЕМЕНТИ ТА ЇХНІ СПОЛУКИ (18 год.) УРОК 15 Тема уроку. Узагальнення й систематизація знань про неметали, їх оксиди, гідрати. Розв’язання задач Цілі уроку: узагальнити й систематизувати знання учнів про неметали, їх оксиди, гідриди, гідрати; удосконалювати знання, уміння й навички учнів складати реакції іонного обміну, окисно-відновні реакції, розв’язувати задачі на вихід […]...
- Значення розчинів у природі й життєдіяльності людини. Поняття про дисперсні системи, колоїдні та істинні розчини Тема 1 РОЗЧИНИ Урок 3 Тема уроку. Значення розчинів у природі й життєдіяльності людини. Поняття про дисперсні системи, колоїдні та істинні розчини Цілі уроку: розвивати знання учнів про розчини; формувати уявлення учнів про розчини як багатокомпонентні системи; ознайомити з класифікацією розчинів; показати значення розчинів у природі й життєдіяльності людини. Тип уроку: засвоєння нових знань. Форми […]...
- Тема 12. Електролітична дисоціація – ЕЛЕКТРОЛІТИЧНА ДИСОЦІАЦІЯ Хімія підготовка до ЗНО та ДПА Комплексне видання ЧАСТИНА ІІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ ЕЛЕКТРОЛІТИЧНА ДИСОЦІАЦІЯ Тема 12. Електролітична дисоціація Серед чотирьох наведених варіантів відповідей виберіть одну правильну 1. Вкажіть речовину, за допомогою якої можна визначити сульфат-іони у розчині: A. Калій перманганат; Б. Лакмус; B. Барій нітрат; Г. Купрум(ІІ) гідроксид. 2. Позначте іони, що знаходяться […]...