СОЦІАЛЬНА ШКОЛА

Related posts:

1. Соціальна школа Соціальна школа – одна зі шкіл західної економічної теорії, представники якої підгрунтям структури суспільства вважають соціально-правові форми. Засновниками С. ш. наприкінці XIX – на початку XX ст. були німецькі економісти Р. Штаммлер, Р. Штольцман, О. Шпанн та ін. Представники С. ш. заперечували визначальний вплив продуктивних сил на соціальні, політичні, правові, духовні процеси розвитку суспільства, називали […]...
2. НОВА (МОЛОДА) ІСТОРИЧНА ШКОЛА Історія економічних вчень СЛОВНИК НОВА (МОЛОДА) ІСТОРИЧНА ШКОЛА – течія економічної думки Німеччини, що виникла у 70-80-х роках XIX ст. Стала безпосередньою спадкоємицею старої історичної школи. Як і концепція старої школи, концепція нової історичної школи заперечувала необхідність теоретичного (абстрактного) аналізу і прагнула підмінити політичну економію економічною історією. Її представники з критичних позицій розглядали концепції марксистської […]...
3. ШВЕДСЬКА (СТОКГОЛЬМСЬКА) ШКОЛА Історія економічних вчень СЛОВНИК ШВЕДСЬКА (СТОКГОЛЬМСЬКА) ШКОЛА – самобутня течія економічної думки, що виникла у 30-х роках XX ст. серед професорів Стокгольмського університету. Займалася проблемами антикризового регулювання, економічного зростання й економічної рівноваги. Теоретичною основою школи стали погляди шведських представників математичної школи в економічній теорії Г. Касселя і К. Вікселя. Учені школи паралельно з Дж. М. […]...
4. ІСТОРИЧНА ШКОЛА Історія економічних вчень СЛОВНИК ІСТОРИЧНА ШКОЛА – панівний напрям економічної думки Німеччини середини XIX ст. Назву одержав від так званого історичного методу досліджень, відповідно до якого економічний розвиток не має загальних закономірностей, є тільки специфічні особливості кожної окремої країни, тому заперечувалася необхідність абстрактних, теоретичних досліджень, а економічна теорія підмінювалася історією національного народного господарства. Засновники – […]...
5. ФРАЙБУРЗЬКА ШКОЛА Історія економічних вчень СЛОВНИК ФРАЙБУРЗЬКА ШКОЛА – школа німецького неолібералізму, яка склалася наприкінці 30-х років XX ст. у Фрайбурзькому університеті. Засновник – В. Ойкен. У рамках цієї школи формувалися певні концепції, зокрема соціального ринкового господарства. Термін “соціальне ринкове господарство” вперше вжив А. Мюллер-Армак....
6. АМЕРИКАНСЬКА ШКОЛА Історія економічних вчень СЛОВНИК АМЕРИКАНСЬКА ШКОЛА – один з основних напрямів маржиналізму, що сформувався наприкінці XIX ст. Повна розробка її концепції пов’язана з ім’ям Дж. Б. Кларка (професора Колумбійського університету), котрий сформулював теорію граничної продуктивності факторів виробництва, закон спадної продуктивності, вчення про статику і динаміку економічної системи. Концепція школи стала однією з основних у формуванні […]...
7. СОЦІОЛОГІЧНА ШКОЛА Історія економічних вчень СЛОВНИК СОЦІОЛОГІЧНА ШКОЛА – течія неоінституціоналізму, яка широко застосовує соціологічні методи при дослідженні економічних явищ і процесів. Виникла у Франції в першій третині XX ст.; засновником вважається Ф. Перру. Представники соціологічної школи критикують як неокласичний, так і кейнсіанський підходи, розглядаючи економічні процеси як результат взаємодії різноманітних факторів, серед яких наука і технологія, […]...
8. АВСТРІЙСЬКА (ВІДЕНСЬКА) ШКОЛА Історія економічних вчень СЛОВНИК АВСТРІЙСЬКА (ВІДЕНСЬКА) ШКОЛА – один із перших напрямів маржиналізму, що сформувався в 70- 80-х роках XIX ст. Її засновником став професор Віденського університету К. Менгер. З теоретичної спадщини школи найбільше значення має теорія граничної корисності, яка визначає цінність блага його суб’єктивною граничною корисністю для ізольованого раціонального суб’єкта, що господарює. У 20-30-х […]...
9. Соціальна статистика Соціальна статистика – галузь соціально-економічної статистики, яка вивчає кількісні та якісні закономірності соціальних явищ і процесів, соціального розвитку загалом та окремих соціальних явищ і процесів у щільному зв’язку з їх якісною характеристикою з метою формування раціональної соціальної політики держави, регулювання соціальної структури населення тощо. Об’єктами вивчення С. с. є економічна та соціальна структури, політична система […]...
10. КЕМБРИДЖСЬКА ШКОЛА Історія економічних вчень СЛОВНИК КЕМБРИДЖСЬКА ШКОЛА – напрям економічної думки, що зародився в лоні маржиналізму наприкінці XIX ст. З неї почався розвиток неокласичної теорії. Склалася навколо кафедри політичної економії Кембриджського університету (Англія). Засновник і глава – А. Маршалл. У рамках цієї школи розвивалися концепція ринкової рівноваги, теорії попиту, його еластичності й рівноважної ціни, формулювалися закони […]...
11. Дайте загальну характеристику нової історичної школи. В чому її заслуга? Історія економічних вчень ІСТОРИЧНА ШКОЛА Дайте загальну характеристику нової історичної школи. В чому її заслуга? Історична школа в Німеччині набула розвитку в працях Вільгельма Рошера (1817-1894), Бруно Гільдебранда (1812-1878) та Карла Кріса (1821 – 1898), які вважаються засновниками нової історичної школи. Наслідуючи традиції Ф. Ліста, вони обгрунтували необхідність відображення в економічній теорії особливостей національних господарств, […]...
12. Що таке неокласична школа? Чим вона відрізняється від класичної школи? Історія економічних вчень МАРЖИНАЛІЗМ. СТАНОВЛЕННЯ НЕОКЛАСИЧНОЇ ТРАДИЦІЇ В ЕКОНОМІЧНІЙ ТЕОРІЇ Що таке неокласична школа? Чим вона відрізняється від класичної школи? Створення неокласичного напряму пов’язано з працями англійського економіста Альфреда Маршалла (1842-1924). Саме він зі своїми “Принципами економіксу” (1890 р.) (в українському перекладі “Принципи економічної науки”) вважається засновником англо-американської школи економічної науки, яка набула значного поширення […]...
13. Історична школа Історична школа – своєрідне тлумачення предмета політичної економії та історичного методу дослідження, відповідно до яких ця наука вивчає не економічні закони, а описує конкретно-історичні форми народного господарства в тій чи іншій країні. Виникла у Німеччині в середині XIX ст. Найвідомішими представниками І. ш. були німецькі економісти Вільгельм Рошер, Бруно Гільдебранд, Вернер Зомбарт, Макс Вебер та […]...
14. МАТЕМАТИЧНА ШКОЛА Історія економічних вчень СЛОВНИК МАТЕМАТИЧНА ШКОЛА – одна з основних течій маржиналізму. Сформувалася у 80-х роках XIX ст. у теоріях Л. Вальраса (Швейцарія), У. Джевонса і Ф. Еджуорта (Англія), В. Парето (Італія). Ці теорії поєднувало широке застосування математичних методів в обгрунтуванні теорій граничної корисності й загальної економічної рівноваги. Для обгрунтування ординалістської (порядкової) версії граничної корисності […]...
15. ЧИКАЗЬКА ШКОЛА Історія економічних вчень СЛОВНИК ЧИКАЗЬКА ШКОЛА – школа неокласичної теорії, у рамках якої розвивається концепція сучасного монетаризму. Її прибічники надають вирішальне значення грошовим факторам у формуванні господарської кон’юнктури і заперечують необхідність активного втручання держави у процеси відтворення. Виникла в 50-60-х роках XX ст. у Чиказькому університеті (США); основоположник і лідер – М. Фрідмен....
16. ГАРВАРДСЬКА ШКОЛА Історія економічних вчень СЛОВНИК ГАРВАРДСЬКА ШКОЛА – один із напрямів інституціоналізму, який виник після Першої світової війни у Гарвардському університеті (США). Засновник і лідер – У. Мітчелл. Вона вивчала природу економічного циклу і проблеми прогнозування господарської кон’юнктури із застосуванням методів статистичного і математичного аналізу (так званий гарвардський барометр). Дослідження школи лягли в основу розвитку економетрики […]...
17. Реформістський напрям суспільної перебудови Г. Шмоллера Історія економічних вчень ІСТОРИЧНА ШКОЛА Реформістський напрям суспільної перебудови Г. Шмоллера. У своїх теоретичних концепціях представники нової історичної школи віддавали перевагу реформістському напряму суспільної перебудови. Шмоллер, зокрема, наполягав на проведенні реформ, які б усунули надто велику нерівність у майні та розподілі доходів, що породжує небезпеку соціальних конфліктів. Зазначаючи наростання класового протистояння в суспільстві, представники нової […]...
18. Шведська (стокгольмська) школа економічної думки Шведська (стокгольмська) школа економічної думки – сукупність ідей, положень висновків і знань загалом щодо макроекономічного підходу, що грунтується на принципах змішаної економіки. Сформувалась наприкінці 20-х-на початку 30-х XX ст. і знайшла вираження у працях Н. Ліндаля, Г. Мюрдаля, Б. Уліна і Е. Лундберга. Своєю чергою, окремі теоретико-методологічні засади були розроблені в 90-х XIX ст. К. […]...
19. СТРАТИФІКАЦІЯ СОЦІАЛЬНА Культурологічний словник СТРАТИФІКАЦІЯ СОЦІАЛЬНА (лат. верства та робити) – система ознак та критеріїв соціального розшарування, нерівності у суспільстві, соціальна структура суспільства. 270...
20. КИЇВСЬКА БРАТСЬКА ШКОЛА Культурологічний словник КИЇВСЬКА БРАТСЬКА ШКОЛА – організована 1615 р. київським богоявленським братством. Статут К. б. ш. був затверджений 1620 р. за зразком статуту Львівської братської школи. Першими ректорами її були І. Борецький (колишній ректор Львівської братської школи), М. Смотрицький, а в 1620-1624 рр. – К. Сакович. Школа мала кваліфікованих світських і духовних учителів. Учні вивчали […]...
21. Хто є родоначальником “соціального напряму” в економічній науці? Історія економічних вчень ІСТОРИЧНА ШКОЛА Хто є родоначальником “соціального напряму” в економічній науці? Німецький філософ і економіст Рудольф Штаммлер (1856-1938) у праці “Держава і право” започаткував формування “соціального напряму” в економічній науці. Віддаючи переваги праву над економікою, Штаммлер стверджував, що “соціальне життя є зовні відрегульованим спільним життям людей”. Він розрізняв два елементи – форму і […]...
22. ГІГІЄНА СОЦІАЛЬНА (СОЦІАЛЬНА САНІТАРІЯ) Соціологія короткий енциклопедичний словник ГІГІЄНА СОЦІАЛЬНА (СОЦІАЛЬНА САНІТАРІЯ) – один з напрямів розвитку масових емпіричних обстежень населення Європи XIX ст. У результаті диференціації демогр. і статист. досліджень, започаткованих представниками “школи політ, арифметиків” та “описової школи статистики”, у XIX ст. відбувається своєрідна спеціалізація емпіричних досліджень у двох основних напрямах – “соціальна гігієна” та “моральна статистика” Проте […]...
23. СУБ’ЄКТИВНА ШКОЛА Історія економічних вчень СЛОВНИК СУБ’ЄКТИВНА ШКОЛА – напрям в економічній теорії, який виник у 70-х роках XIX ст. і охоплює низку шкіл, методологія яких характеризується ідеалістичними поглядами, ігноруванням виробництва, визнанням споживання, підкресленням примату індивідуума....
24. Особистість соціальна Особистість соціальна – сукупність соціально значущих рис і якостей індивіда, трудового колективу, соціальної верстви або групи, які формують певну цілісність, зумовлену системою соціальних відносин, соціально-економічною діяльністю людей та їх взаємодією у процесі цієї діяльності. Видами такої діяльності є економічна, соціальна, правова, політична, культурна, ідеологічна тощо, тому в O. e. розрізняють економічні, соціальні, правові та інші […]...
25. Інфраструктура соціальна Інфраструктура соціальна – комплекс галузей, які забезпечують розвиток суспільного виробництва і життєдіяльність населення, а також сукупність економічних відносин, які при цьому розвиваються. Розрізняють соціально-побутову (спрямовану на створення умов для відтворення людини передусім як біологічної істоти, задоволення її потреб у належних умовах життя) і соціально-культурну (сприяє відтворенню духовних, інтелектуальних, творчих, організаторських рис індивіда, формуванню його економічної […]...
26. Соціальна держава Державне управління Соціальна держава. Призначення терміна “соціальна держава”- підкреслити здатність держави здійснювати сучасну соціальну політику, спрямовану на створення системи соціального захисту, соціальних гарантій, соціального партнерства. Це держава сучасного демократичного типу, що формується в умовах відносно стабільної і розвиненої економіки. Базовими цілями С. д. є: досягнення рівноваги, стабільності, цілісності і динамізму суспільного розвитку. В сучасних умовах […]...
27. ГРОШОВА ШКОЛА Історія економічних вчень СЛОВНИК ГРОШОВА ШКОЛА – напрям в англійській політичній економії XIX ст., що ототожнював позичковий капітал з реальним. Пояснювала циклічні коливання виробництва змінами розмірів банкнотного обігу і вважала за можливе запобігти економічним кризам за допомогою твердої регламентації банкнотної емісії. Засновники – С. Оверстон, Р. Торренс....
28. СОЦІАЛЬНА СТРУКТУРА СУСПІЛЬСТВА ТА ЇЇ ОСНОВНІ ЕЛЕМЕНТИ СИСТЕМА УРОКІВ З ОСНОВ ФІЛОСОФІЇ Урок 2. СОЦІАЛЬНА СТРУКТУРА СУСПІЛЬСТВА ТА ЇЇ ОСНОВНІ ЕЛЕМЕНТИ Мета: розкрити поняття “соціальна структура суспільства”, процес формування соціальної структури сучасного суспільства; виховувати повагу до представників різних соціальних груп суспільства; розвивати вміння вести бесіду та аргументувати власну точку зору, аналізувати факти та робити висновки. Тип уроку: комбінований урок. Форма проведення: евристична […]...
29. Рівність соціальна Рівність соціальна – загальнолюдський, гуманістичний ідеал, згідно з яким безкласовий суспільний лад базується на відсутності соціальних відмінностей між різними верствами і групами населення або на наявності таких відмінностей залежно від кількості та якості праці. P. c. є багатоплановою соціологічною категорією, в якій виділяють економічну, соціальну, правову, політичну, національну та інші форми рівності. Економічна рівність охоплює […]...
30. СТАТИСТИКА СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник СТАТИСТИКА СОЦІАЛЬНА – суміжна з соціологією галузь статистики, предметом якої є соціальна сфера суспільства, соціальні відносини та процеси. Система її показників має характеризувати умови та спосіб життя населення, його окремих класів, верств та груп, а також виникаючі на цих засадах інтереси, позиції, ціннісні орієнтації, міжгрупової взаємини та сусп. рухи. Грунтуючись на […]...
31. БЕЗПЕКА СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник БЕЗПЕКА СОЦІАЛЬНА – одна з найважливіших внутрішніх складових нац. безпеки, характеристика ступеня соціальної стабільності суспільства. Різне порушення соціальної стабільності суспільства свідчить про підвищення рівня соціальної небезпеки (відповідно зниження рівня Б. С.). Рівень соціальної небезпеки може також підвищуватися (рівень Б, с„ знижуватися) консервуванням соціальних структур і відносин, які не мають істор перспективи. […]...
32. Чому представників історичної школи прийнято відносити до нетрадиційного напряму в економічній науці? Історія економічних вчень ІСТОРИЧНА ШКОЛА Чому представників історичної школи прийнято відносити до нетрадиційного напряму в економічній науці? Від традиційного напряму представників історичної школи відрізняють специфічні погляди на предмет і метод політичної економії, її проблематику. У них свої підходи до трактування основних економічних понять, до розуміння економічних законів. “Історики” акцентують увагу на тому, що жодна суспільно-економічна […]...
33. Антропологія соціальна Антропологія соціальна (гр. anthropos – людина, social – учення) – соціологічна концепція, яка проповідує пріоритет особистості в системі суспільних відносин (економічних, соціальних, політичних, правових та інших) і відповідні принципи дослідження, які лежать в її основі. Найважливішою основою A. c. є пріоритет людини в системі економічних відносин, передусім у відносинах економічної власності. Такий пріоритет передбачає гуманізацію […]...
34. Диференціація соціальна Диференціація соціальна – різниця в життєвому рівні, розмірі національного багатства, можливості впливати на владу в суспільстві тощо, залежна від соціальної структури суспільства, а з економічного боку – залежна від типу власності на засоби виробництва, характеру суспільного способу виробництва. В Україні у 90-х-на початку XXI ст. внаслідок первісного нагромадження капіталу відбулось значне соціальне розшарування суспільства на […]...
35. СПІЛЬНОТА СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник СПІЛЬНОТА СОЦІАЛЬНА – сукупність людей, об’єднаних спільними ознаками (чинниками), напр., поселення, мова, релігія, професія, розмір прибутку, єдність мети та завдань діяльності тощо. М. Шаповал наз. таку спільність “громадою”, підкреслюючи наявність у ній “правно-політ. організації”. Предметом соціол. досліджень найчастіше є саме соціальна спільнота та її кумулятивні чинники. Відповідно до їх кількості С. […]...
36. Яку роль відводили представники нової історичної школи державі? Історія економічних вчень ІСТОРИЧНА ШКОЛА Яку роль відводили представники нової історичної школи державі? Найбільшою заслугою економістів нової історичної школи було те, що вони задовго до Дж. М. Кейнса поставили питання про регулюючу й спрямовану роль держави у господарському житті суспільства. Г. Шмоллер, наприклад, стверджував, що Прусська держава – це основна сила розвитку суспільства, найвагоміший речовий […]...
37. ШКОЛА ОПИСОВОЇ СТАТИСТИКИ Соціологія короткий енциклопедичний словник ШКОЛА ОПИСОВОЇ СТАТИСТИКИ (державознавство) – назва групи нім. дослідників – Г. Конрінг, Г. Ахенваль, А. Шлецер, М. Шмейцель та ін., які послуговувалися методами кількісного аналізу в обстеженнях соціальних процесів та явищ і заклали теорет. підгрунтя статистики як науки. Першим термін “статистика” без чіткого визначення його змісту вжив нім учений Герман Конрінг […]...
38. Історична школа права Політологічний словник Історична школа права – напрям правової думки Німеччини XVIII-XIX ст. Найбільш відомими представниками є Г. Гуго (1764-1844 рр.), Ф. Савіньї (1779- 1861 рр.), Г. Пухта (1789-1846 рр.), теоретики приватного або цивільного права. Джерелом школи стала критика теорії природного права з її схематичними революційними висновками про невідчужуваність права людини. Безглуздо пропагувати і тим більше […]...
39. Соціальна структура суспільства Розділ VI. СУСПІЛЬНЕ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ Урок 37 . Соціальна структура суспільства Мета: розкрити поняття “соціальна структура суспільства”; виховувати повагу до представників різних соціальних груп суспільства; розвивати вміння вести бесіду та аргументувати власну точку зору, аналізувати факти та робити висновки. Тип уроку: комбінований урок. Форма проведення: евристична бесіда з інтерактивними елементами, рольова гра. Обладнання: таблиця “Соціальна […]...
40. ШКОЛА ФРАНКФУРТСЬКА Соціологія короткий енциклопедичний словник ШКОЛА ФРАНКФУРТСЬКА – об’єднання науковців неомарксист, орієнтації, яке діяло у 20 – 60-х pp. у Німеччині та США. Організаційним центром школи став Франкфуртський ін-т соціальних досліджень, заснований у 1923 р. на приватні кошти. Фактично ін-т був напівформальним об’єднанням інтелектуалів, переважно вихідців із заможних євр. родин (М. Хоркхаймер, Ф. Поллок, Л. Левенталь, […]...