АНАЛІЗ ПЕРЕВІРНОЇ РОБОТИ. ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО ПРО ПРИКМЕТНИК. СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА РОЛЛЮ ПРИКМЕТНИКІВ У МОВЛЕННІ
Мета: проаналізувати типові помилки, допущені під час виконання перевірної роботи, працювати над їх усуненням; поглибити знання учнів про прикметник, його значення у мовленні; розвивати зв’язне мовлення учнів, образне мислення; виховувати любов до рідної мови.
ХІД УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
І знову дзвоник кличе в клас,
Знання нові чекають нас.
Ми дуже любим рідну мову,
Її мелодію чудову.
Тож починаємо урок,
За парти кличе нас дзвінок.
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Аналіз перевірної роботи
Аналіз
2. Каліграфічна хвилинка
Йй Йй ай йо уй ий
Пам’ятай, не забувай
Батьківську стежину.
Прикрашай, шануй свій край,
Дім свій – Батьківщину!
В. Гринько
– Які це речення за метою висловлювання?
– Перебудуйте речення таким чином, щоб звертання стосувалося багатьох людей.
– Слово Батьківщину розберіть як частину мови.
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ УРОКУ.
МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
– Сьогодні ми помандруємо володіннями ще однієї частини мови. Якої, ви скажете самі, коли уважно прослухаєте
… – частина мови,
Без неї нам не обійтись,
Ти вслухайся в слово пречудове,
Йому, як другові, всміхнись.
Земля ласкава, люба, рідна,
А сонце – щире, золоте,
А Небо лагідне й погідне,
Життя прекрасне, дороге.
А очі в мами добрі, ніжні,
А голос чистий і дзвінкий,
А руки – теплі і надійні,
А погляд сонячний, ясний.
Усі ознаки називає
… як частина мови,
І жодної не обминають
Слова ці, справді, пречудові.
Л. Лужецька
– Яку частину мови ми будемо вивчати?
– На які питання відповідають прикметники?
Проблемне запитання
– Як ви вважаєте, чому одразу після іменника ми вивчаємо прикметник?
IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Пояснення вчителя
– Використовуючи різні предмети, вивчаючи явища, ми не тільки ознайомлюємося з їх назвами. Нас не менше цікавлять їх ознаки, які дозволяють відрізнити один предмет чи явище від іншого. Наприклад, коли ми говоримо про фрукти, нас не тільки цікавлять їх різновиди: яблука, груші, сливи,- але й те, які вони: зрілі, соковиті, світлі, зелені та ін. Коли вивчаємо гори, моря, ріки, то важливо не лише ознайомитися з поняттями, а й пізнати ознаки цих предметів: гори високі, моря глибокі, річки повноводні.
Як бачите, предмет та його ознаки тісно пов’язані між собою. Словосполучення прикметника з іменником дозволяє конкретніше охарактеризувати предмет чи явище.
2. Робота над мовним матеріалом
– Чи потрібно вивчати прикметник?
– Поспостерігайте за двома записаними на дошці текстами та зробіть висновок.
– Тихо в лісі. Червоніють клени. Пожовкли берези. Зрідка заспіває синичка і застукає дятел. Осінь.
– Тихо в осінньому лісі. Красуються багряним убранням клени. Замріяно стоять золоті берізки та кремезні дуби. Зрідка заспіває маленька синичка і застукотить працьовитий дятел. Незвичайна осінь! Сонячна! Золота!
– Який текст вам сподобався більше? Чому?
– Що внесли прикметники у другий текст?
– Зробіть висновок про роль прикметників у мовленні.
– Запишіть другий текст.
– Прикметники підкресліть хвилястою лінією.
3. Фізкультхвилинка
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ
1. Гра “Угадай предмет за його ознакою”
Висока, густа, зелена, молода, запашна.
Рожеве, пахуче, червонобоке, солодке, раннє.
Жовтий, кислий, соковитий, ароматний.
– З однією з відгадок складіть речення, використовуючи прикметники.
2. Розвиток мовлення
– Дайте відповіді на запитання таким чином, щоб вийшла зв’язна розповідь.
– Використовуйте слова з довідки.
– Доберіть до тексту заголовок.
– Куди прийшли діти після уроку?
– За ким вони спостерігали?
– Що вони принесли з собою?
Слова для довідок: сусідній гай; руда білочка; соснова шишка; колючий їжачок; живий куточок.
3. Перевірка виконаної роботи
Заслухати 3-4 розповіді учнів.
4. Гра “Ми – творці”
– Від поданих іменників утворіть прикметники.
1 варіант | 2 варіант |
Осінь – … | Друг – … |
Місце – … | Ліс – … . |
Дитина – … | Метал – … |
День – … | Чесність – … |
Дерево – … | Район – … |
Школа – … | Поле – … |
Розум – … | Вірність – … |
VI. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ
– Яку частину мови ми повторювали?
– Що називає прикметник?
– На які питання відповідає прикметник?
– Чи можна обійтись у мовленні без прикметників?
– Яку роль виконує прикметник у мовленні? (Він робить наше мовлення образним і точним.)
Що прикметник означає?
Він прикмети називає –
Всі ознаки визначає.
Розуміється на всьому:
Який смак в кого буває,
І за кольором впізнає,
І за розміром, і віком,
Яким стане чоловіком.
Почуття він розпізнає,
Про характер думку має,
Про красу і вроду,
Про навколишню природу,
І про місяць, і про сонце,
Ще й загляне у віконце.
Всі ознаки добре знає,
Слово точно добирає,
Їх багато дуже має.
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...