Бем-Баверк Ейген

Бем-Баверк Ейген (1851 – 1914) – австрійський економіст, який розвинув концепцію граничної корисності (зокрема, розрізняв суб’єктивну цінність, що визначається споживачем і продавцем, і об’єктивну, що формується на ринку під впливом конкуренції, внаслідок чого встановлюється відповідно верхня і нижня межі ринкової ціни блага), концепцію відсотка, обгрунтував концепцію економічної доцільності. Він відокремив абстрактну корисність (можливу загальну корисність певних благ, що не залежать від їх запасу) і конкретну (реальну корисність

конкретного блага, яка із насиченням потреби в ньому для кожної наступної одиниці запасу буде меншою від попередньої). Первинними факторами виробництва називав працю і землю, хибно ототожнював засоби виробництва з капіталом і твердив про перенесення ними цінності на продукт. Це, на його думку, зробило непотрібним звернення до поняття “витрати виробництва”. Полемізуючи з Ф. Візером, Б.-Б. дає своє трактування теорії зумовлення. Ввів в економічну модель фактор часу, з яким пов’язував виникнення чистого доходу (прибутку), що дало можливість обгрунтувати власну психологічну концепцію відсотка. Ця концепція базується
на твердженні, що поточні блага цінуються вище, ніж майбутні, і тому відмова від поточних благ потребує винагороди. Найвища цінність наявних благ з урахуванням дисконтування майбутніх доходів від них забезпечується упродовж середнього періоду виробництва. Чим нижча норма відсотка, тим довший прибутковий період виробництва, оскільки цінність потоку майбутніх благ зростатиме, а надбавка до цінності наявних товарів зменшуватиметься. Внаслідок цього Б.-Б. вважається автором “теорії очікування”. В працях Б.-Б. наявні позитивні і негативні сторони, властиві загалом австрійській школі.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: Бем-Баверк Ейген