Ділова і фахова етика
ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВА
РОЗДІЛ І
ПІДПРИЄМСТВО В СИСТЕМІ ГОСПОДАРЮВАННЯ
ТЕМА 5
ЕТИКА ПІДПРИЄМНИЦТВА
5.2. Ділова і фахова етика
Результати опитувань свідчать, що в усьому світі все більше зростає інтерес до етичних проблем. У країнах із розвинутими ринковими відносинами є звичайним, що питання ділової етики, соціальної відповідальності турбують підприємця так само, як і ефективність виробництва.
В усьому світі завдяки економічним і соціальним змінам більше значення отримують моральні і етичні норми життя суспільства,
Для реалізації цих цінностей необхідний високий рівень розвитку продуктивних сил, культури. Водночас без відновлення моральних основ суспільства неможливо створити платформу для перебудови економіки.
У період, коли здійснюється перехід від тоталітарної системи до формування
Етика – система норм морального поводження людей, їхніх обов’язків у відношенні один до одного і суспільства в цілому.
Мораль – форма суспільної свідомості, суспільний інститут, що виконує функцію регулювання поведінки людини.
Розрізняють корпоративну, підприємницьку й інші види етики.
Етичні норми поводження фірми у взаємовідносинах з державою, покупцями, постачальниками, робітниками вивчає корпоративна етика. Багато західних фірм мають власні етичні кодекси. При цьому вони виходять із того, що високі етичні стандарти забезпечують стабільний прибуток.
Важливу роль у формуванні ділової етики, а також у виявленні й усуненні неетичних методів бізнесу відіграє громадськість. Питання етики обговорюються в пресі, на телебаченні, в товариствах споживачів, різних асоціаціях і т. п.
Етика підприємництва розробляє кодекс поведінки, показує гідність намірів підприємця, визначає притаманні йому риси.
Провідне місце серед них займають ті, що зумовлюють природу підприємця і підприємництва. Перша риса – це заповзятливість, яка розуміється як здатність досягати поставленої мети за рахунок власної ініціативи, винахідливості, практичної кмітливості, готовності йти на певний ризик, приймати і реалізовувати оригінальні ідеї. Друга – це соціально-новаторський характер діяльності підприємця, його особлива роль у ринковій трансформації економіки. Остання риса, що визначає природу підприємця, – це людський фактор, людина, зусилля якої в умовах ринкової економіки спрямовані на одержання прибутку, поєднуються з етичною та психологічною готовністю до відповідального, чесного цивілізованого підприємництва. Це означає, що в будь-якій підприємницькій діяльності слід враховувати інтереси і потреби держави та всього суспільства.
Наведені риси формують етику підприємця і перебувають у тісній взаємодії.
Саме поєднання чітко усвідомленої природи підприємництва, визначення її корисності для економічного розвитку і соціального прогресу з дотриманням певних норм поведінки підприємцем дає підстави виділити складові підприємницької діяльності (рис. 5.1).
Фахова етика відбиває особливості моральної свідомості, поводження і взаємовідносин людей, що зумовлені специфікою фахової діяльності.
Фахова етика визначає етичні принципи і норми поводження людей у рамках певного виду трудової діяльності. Тому виділяють педагогічну, медичну, військову, управлінську та іншу етику.
Вирішальними умовами успіху є працьовитість, фахова майстерність, талант. У активізації перерахованих якостей усе більше значення має моральний підхід і рівень моральної свідомості. Важливим у професіональній етиці є об’єктивне і доброзичливе ставлення до людей, їх фахової думки, службових прагнень. Реальним проявом фахової порядності є єдність слова і діла.
Рис. 5.1. Складові підприємницької етики
Найпоширенішими шляхами формування етичної поведінки в підприємницьких структурах можуть бути такі:
– розробка етичних нормативів;
– створення груп або комітетів з етики;
– проведення соціальних обстежень і ревізій;
– навчання етичній поведінці.
Отже, основа етичного кодексу фірми – додержуватися правил поведінки, що прийняті в цілому для суспільства.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...