Догматизм економічний

Related posts:

1. Держава (політико – економічний аспект) Держава (політико – економічний аспект) – загальнонаціональний економічний суб’єкт, що зосереджує у своїх руках економічну владу і значну частку власності на продуктивні сили та значну частину створеного ВВП, з приводу привласнення яких (влади і власності) виникає певна система відносин економічної власності та управління нею (що є прерогативою економічної влади та управління нею) у всіх сферах […]...
2. Економічний розвиток Економічний розвиток – незворотні, спрямовані, закономірні (кількісно-якісні та сутнісні) зміни економічної системи в довготерміновому періоді, що відбувається під впливом економічних суперечностей, потреб та інтересів, зумовленість яких характеризується дією основних законів діалектики, що не виходять за межі глибинної внутрішньої сутності такої системи. Серед суперечностей економічної системи виділяють суперечності кожної з її підсистем (див. Економічні суперечності). Основними […]...
3. Основний економічний закон Основний економічний закон – внутрішньо необхідні, сталі й сутнісні зв’язки між двома сторонами основної економічної суперечності (продуктивними силами і відносинами економічної власності), які є основним джерелом розвитку суспільного способу виробництва, а також виражають основну мету певного способу виробництва. О. е. з. первісного ладу була необхідність постійного колективного виробництва (добування) засобів до існування та їх рівномірного […]...
4. Розвиток еколого-економічний Розвиток еколого-економічний – не зворотні, спрямовані, закономірні якісно-сутнісні зміни у межах соціально-економічної системи на основі розширеного еколого-економічного відтворення та раціонального використання природних ресурсів. Такий розвиток забезпечується адекватною еколого-економічною політикою, на основі якої комплексно здійснюються еколого-економічні реформи, передусім широкомасштабна екологізація виробництва – шляхом упровадження маловідходних і безвідходних ресурсоощадних технологій з урахуванням критеріїв еколого-економічної ефективності. Окрім цього, […]...
5. Базис економічний Базис економічний – сукупність історично визначених економічних відносин (техніко – економічних, організаційно-економічних і відносин економічної власності), які становлять економічну структуру суспільства у взаємодії з розвитком продуктивних сил. (Див. Техніко – економічні відносини; Організаційно-економічні відносини; Економічна власність). В історії розвитку людської цивілізації існувало декілька Б. е.: первіснообщинного ладу, рабовласницького, феодального і капіталістичного способів виробництва, а нині […]...
6. Прогрес економічний Прогрес економічний (лат. progressive – рух уперед, поступальний розвиток суспільства висхідною, від менш до більш досконалих форм) – поступальний рух усієї економічної системи, кожної з її підсистем (продуктивних сил, техніко-економічних, організаційно-економічних, відносин економічної власності, товарно-грошових відносин, економічних відносин і господарського механізму) до вищого ступеня їх комплексної організованості, планомірності та пропорційності з метою підвищення життєвого рівня […]...
7. Націоналізм економічний Націоналізм економічний – гіпертрофована національна економічна ідея, менталітет і національна економічна політика держави, що грунтуються на проповідуванні національної зверхності обраної соціально-економічної моделі суспільства, внутрішньої та зовнішньої економічної політики уряду. Форми вияву Н. е. – проповідування зверхності одного з існуючих в країні типів та форм власності (а отже, типів і форм підприємств), моделей регулювання економіки, видів […]...
8. Тоталітаризм економічний Тоталітаризм економічний – повне (тотальне) або майже повне одержавлення економічної системи загалом і кожної з її підсистем і елементів зокрема. Т. е. найбільшою мірою втілювався в економіці фашистської Німеччини під час першої та другої світових війн, а також меншою мірою в СРСР. Так, частка державної власності на засоби виробництва в СРСР становила 92%, а колгоспно-кооперативна […]...
9. Детермінізм економічний Детермінізм економічний – концепція, згідно з якою розвиток суспільства визначається лише розвитком економіки, а надбудовні відносини (передусім політичні, правові, культурні та ін.) позбавлені самостійності, тобто не впливають або впливають незначною мірою на суспільно-історичний розвиток. Виник внаслідок певної однобічної теоретико-методологічної спрямованості економічної теорії К. Маркса з цієї проблеми, наступної вульгаризації його вчення Е. Бернштейном, П. Лафаргом […]...
10. Економічний потенціал Економічний потенціал – комплексна характеристика рівня економічної могутності країни, наявних ресурсів і можливостей забезпечувати розширене відтворення, суспільні потреби та соціально-економічний прогрес суспільства. Е. п. складається з потенціалу продуктивних сил, техніко – економічних відносин, організаційно-економічних відносин, відносин економічної власності та господарського механізму, їх діалектичної взаємодії. Е. п. продуктивних сил забезпечується природним, трудовим, технічним, технологічним, науковим, інформаційним, […]...
11. Гуманізм економічний Гуманізм економічний – система поглядів на цінності й роль людини в економічній системі та їх втілення у процесі еволюції цієї системи. Зародкові форми Г. е. – у працях У. Петті, який твердив про працездатність вільної людини; в положеннях А. Сміта про моральний аспект людини. Розвитку набули у працях К. Маркса, який стверджував, що за соціалізму […]...
12. Ефект економічний Ефект економічний – позитивний результат економічної діяльності, який вимірюється переважанням доходів над витратами або витратами над доходами. У разі перевищення доходів над витратами отримуємо позитивний ефект; витрат над доходами – негативний. Під поняттям “Е. е.” також розуміють наслідки впливу певного економічного процесу, впливу окремих структурних елементів на результативність функціонування економічної системи. Якщо результати економічної діяльності […]...
13. Лібералізм економічний Лібералізм економічний (лат. liberalis – вільний) – сукупність ідей і певних економічних засад, покладених в їх основу, стосовно функціонування та розвитку національної економіки, які заперечують доцільність широкомасштабного втручання держави в економіку, а найважливішими функціями держави визнають охорону існуючої системи (передусім приватної власності) і захист вільної конкуренції. Вільний ринок вважається єдиним ефективним регулятором господарських процесів, що […]...
14. Реприватизація Реприватизація – повернення націоналізованих раніше (повною експропріацією або частковим викупом) підприємств, банків та інших об’єктів приватним власникам. Поняття “Р.”, як і поняття “приватизація”, позначає наявність лише двох типів власності в сучасному суспільстві – приватної та державної, що є одним зі стереотипів західної економічної науки. Однак, крім цих типів власності, існує колективний тип у формах акціонерної […]...
15. Ринковий соціалізм Ринковий соціалізм – одна з концепцій побудови соціалізму, яка передбачає проведення соціально-економічної політики з використанням методів як централізованого планового управління економікою країни так і розвитку товарно-грошових ринкових відносин, визнає плюралізм власності, в т. ч. й приватної, необхідність конкуренції між товаровиробниками й іншими атрибутами соціально-ринкової системи. Теорія Р. с. розроблялась і пропагувалась на Заході в 60-х […]...
16. Система відносин економічної власності Система відносин економічної власності – сукупність різноманітних типів і форм власності, які формуються і розвиваються в усіх сферах суспільного відтворення, і поступове підпорядкування в процесі історичного розвитку відносинам власності на засоби виробництва інших об’єктів власності, внаслідок чого, а також завдяки раціональному використанню господарського механізму, ця система перетворюється на єдину цілісність з притаманними їй законами, суперечностями, […]...
17. ДОГМАТИЗМ ПОЛІТИЧНИЙ ДОГМАТИЗМ ПОЛІТИЧНИЙ – відсутність у суспільстві належних умов для творчого мислення й відповідної практичної діяльності (демократії, гласності), що спричинює відрив теорії від практики, відмову від аналізу істинності й доцільності висунених політичних цілей та обмеженість практичної діяльності лише пошуком прийнятних засобів їх реалізації....
18. Оптимум економічний Оптимум економічний (лат. optimum – найкраще) – сукупність найсприятливіших економічних умов розвитку економічної системи, що досягається шляхом найраціональнішого використання кожної з її підсистем та елементів. У вузькому значенні O. e. – найкраще використання технологічного способу виробництва, передусім продуктивних сил, за якого досягається максимальна ефективність виробництва і праці за мінімальних витрат. Найузагальненішим критерієм O. e. є […]...
19. Система зворотних зв’язків Система зворотних зв’язків – принцип побудови сучасних розвинених національних економічних систем, який дає можливість досліджувати результати впливу функціонування та розвитку окремих її підсистем на характер {соціально-економічний зміст) розвитку цілісної економічної системи, а отже, враховувати відмінність між метою такого впливу та її результатом. Найповніше на характер розвитку національної економічної системи впливають такі підсистеми, як господарський механізм, […]...
20. Економічний суверенітет України Економічний суверенітет України – власність українського народу на своє національне багатство, на основі якого уповноважені ним органи впади самостійно здійснюють регулювання економіки та зовнішньоекономічної діяльності. До складу національного багатства входить уся сукупність створених і нагромаджених у країні працею всього суспільства матеріальних і духовних благ, рівень освіти, виробничого досвіду людей, майстерності й обдарування населення, а також […]...
21. Неоконсерватизм економічний Неоконсерватизм економічний – сучасний неокласичний напрям економічної теорії, який об’єднує школи неокласики і неолібералізму, найважливішими формами якого з 70-х XX ст. є монетаризм, “економіка пропозиції” і значною мірою неолібералізм. Відмінність від останнього в методологічному аспекті полягає у використанні Н. е. принципів маржиналізму, раціональної поведінки людини в ринковій економіці та ін., а їх єдність – у […]...
22. Соціальна школа Соціальна школа – одна зі шкіл західної економічної теорії, представники якої підгрунтям структури суспільства вважають соціально-правові форми. Засновниками С. ш. наприкінці XIX – на початку XX ст. були німецькі економісти Р. Штаммлер, Р. Штольцман, О. Шпанн та ін. Представники С. ш. заперечували визначальний вплив продуктивних сил на соціальні, політичні, правові, духовні процеси розвитку суспільства, називали […]...
23. Теоретичний економічний аналіз Теоретичний економічний аналіз – найвища і найдосконаліша форма економічного аналізу, результатом якої є цілісна характеристика законів і закономірностей розвитку певної економічної системи з урахуванням об’єктивної необхідності її виникнення, розвитку та переходу в іншу, розвиненішу систему, наявності логічної залежності одних підсистем та елементів від інших, а також можливості комплексного вдосконалення такої теорії на основі фундаментальних принципів […]...
24. Тероризм економічний Тероризм економічний – колективно і суспільно небезпечні в національному (в т. ч. регіональному та місцевому) або міжнародному масштабах дії, що призводять до порушень функціонування та розвитку чи руйнування окремих елементів економічної системи або системи загалом, а також носіїв цих систем – окремих громадян, трудових колективів, соціальних верств і груп. Основними формами вияву Т. е. на […]...
25. Анархізм Анархізм (гр. anarchia – безвладдя) – теорія про необмежену свободу й рівність людей, яка не повинна обмежуватися втручанням держави. Основними принципами теорії А. є положення про ліквідацію класів, урівняння в правах усіх людей, заміну приватної власності володінням (кожний матиме певне майно, яке не можна передавати або поступатися ним на користь будь-кого), відсутність уряду. В 90-х […]...
26. Економічний оптимум Економічний оптимум – траєкторія розвитку (в динаміці) або стан (у статиці) економічної системи, який є найоптимальнішим (найраціональнішим) за даних умов і в даний час; гіпотетичне перебування економіки у стані загальної рівноваги в умовах досконалої конкуренції, механізм якої автоматично й стихійно забезпечує рівність попиту і пропозиції всіх ресурсів та їх повного використання. Основні елементи Е. о.: […]...
27. Суверенітет економічний (політекономічний контекст) Суверенітет економічний (політекономічний контекст) – власність народу на своє національне багатство, на підставі якої уповноважені ним органи влади самостійно здійснюють управління (в т. ч. регулювання) народним господарством і зовнішньоекономічною діяльністю в інтересах усього населення. С. е. органічно пов’язується з такою ознакою державного суверенітету, як верховенство держави на своїй території. З огляду на те, що національне […]...
28. Економічна незалежність у відносинах власності Економічна незалежність у відносинах власності – наявність власності народу на створене його працею національне багатство і передусім на засоби виробництва, що передбачає активну й постійну участь працездатного населення у виробництві необхідних для суспільства товарів і послуг, справедливому розподілі створеного національного доходу, в управлінні власністю на цій основі, а також розширене відтворення людини – працівника і […]...
29. Ресурсозаощадження Ресурсозаощадження – комплекс економічних, правових та адміністративних заходів з боку різних суб’єктів господарської діяльності та держави, спрямованих на всебічну економію та раціональне використання матеріально-сировинних ресурсів у всіх сферах народного господарства. Необхідність Р. зумовлена передусім тим, що частка матеріальних витрат у сукупній собівартості промислової продукції України становить 60-90%. Р. необхідно здійснювати на всіх видах підприємств (див. […]...
30. Драгоманов Михайло Петрович Драгоманов Михайло Петрович (1841 – 1895) – видатний український мислитель, історик, публіцист, етнограф. Виступав за створення популярної політичної економії. Характеризував реформу 1861 як антинародну, умовою радикальної зміни становища робітників і селян вважав скасування приватної власності. Майбутнє суспільства пов’язував із соціалізмом, за якого засоби виробництва і результати праці належать робітничим громадам, а земля й результати сільськогосподарського […]...
31. Економічний розвиток Історія України Новітня історія України (1939 р. – наші дні) Україна в роки незалежності Економічний розвиток На економіку України руйнівний вплив мала загальна економічна криза, що охопила СРСР, розпад загальносоюзного економічного комплексу. У момент проголошення незалежності Україна виявилася немічною і деформованою в економічному відношенні: 95 % підприємств підпорядковувалися Москві, майже 80 % усього виробництва не […]...
32. Шокова терапія “Шокова терапія” – система радикальних заходів, спрямованих на докорінне перетворення соціально-економічної системи з метою переходу до нової економічної, соціальної, політичної системи, що супроводжуються надмірним зростанням цін, збільшенням армії безробітних, значним зниженням національного доходу та життєвого рівня, послабленням соціальної захищеності тощо. На відміну від “Ш. т.” у більшості постсоціалістичних країн Східної Європи здійснювалась політика градуалізму, тобто […]...
33. Процес економічний Процес економічний – послідовна і закономірна зміна станів підсистем та елементів економічної системи, внаслідок чого поступово формуються відповідні структурні ланки нової системи та відбувається трансформація менш розвиненої економічної системи в досконалішу. Двома основними типами П. е. є функціонування економічної системи (означає відтворення її сутнісних та якісних сторін загалом та окремих складових зокрема) і її розвиток […]...
34. Економічний цикл Економічний цикл – рух капіталістичного виробництва від чергової до наступної кризи. Перша економічна криза в умовах капіталізму відбулась у 1825 р. З того часу здійснився 21 цикл. Кожний цикл складається із чотирьох основних фаз: криза, депресія, пожвавлення і підйом. Основною з них є криза, тому з’ясування причин її виникнення значною мірою розкриває і найважливішу причину […]...
35. Прогнозування економічне Прогнозування економічне (від грец. prognosis – передбачення) – спосіб наукового передбачення основних напрямків розвитку економічної системи або її окремих елементів. Найважливіші функції П. е.: з’ясування основних шляхів і перспектив еволюції економічної системи, можливих структурних змін у ній, пріоритетних напрямків соціально-економічного прогресу; виявлення і обгрунтування альтернативних шляхів розвитку системи та показників її еволюції; оцінка можливих соціально-економічних […]...
36. Економічні інтереси Економічні інтереси – 1) усвідомлені економічні потреби окремих людей, колективів, соціальних верств і класів, об’єктивні спонукальні мотиви їх економічної діяльності, зумовлені розвитком їхніх потреб, місцем у системі суспільного поділу праці, еволюцією відносин економічної власності та управління нею; 2) користь, вигода. Як форма вияву економічних відносин Е. і. є водночас формою вияву та реалізації економічних законів. […]...
37. Прогнозування глобальне Прогнозування глобальне – розробка прогнозів з загальнопланетарного масштабу, які оцінюють перспективи та проблеми розвитку людства. До П. г. відносять: 1) припинення гонки озброєнь, розрядку напруженості в міжнародних відносинах, загальне і повне роззброєння, забезпечення стабільного миру; 2) подолання екологічної кризи, ефективна й комплексна охорона навколишнього середовища; 3) ліквідація наслідків колоніалізму та неоколоніалізму і подолання відсталості слаборозвинених […]...
38. Підсистема економічна Підсистема економічна – найважливіша після системи структурна частина або комплекс, що об’єднує різні елементи, має підсистемні закони розвитку та суперечності й у взаємодії з іншими підсистемами забезпечує розвиток і функціонування цілісної економічної системи, реалізацію основної мети. У межах сучасної економічної системи виділяють такі підсистеми: продуктивні сили, техніко-економічні відносини, технологічний спосіб виробництва, організаційно-економічні відносини, відносини економічної […]...
39. Аграрні реформи Аграрні реформи – трансформація економічних відносин, насамперед відносин власності, у сільському господарстві з метою їх пристосування до закономірностей розвитку продуктивних сил за умов НТР та інформаційної революції. Матеріальною основою А. р. є насамперед зміни в технологічному способі виробництва: впровадження нової техніки, культура землеробства, нові форми організації виробництва і праці, посилення концентрації до оптимальних меж, поглиблення […]...
40. Економічна система постсоціалістична Економічна система постсоціалістична – система, яка сформувалась на основі трансформації одержавленої “соціалістичної” економіки у процесі первісного нагромадження капіталу і розвивається на базі плюралізму форм власності на засоби виробництва з переважанням приватної капіталістичної власності, а отже, в напрямі капіталізації економічної системи. З цією метою використовувались різні моделі трансформації, залежно від яких в межах Е. с. п. […]...