Головна ⇒ 📌Довідник з української мови ⇒ Доречність мовлення

Доречність мовлення

Стилістика української мови

Доречність мовлення

Однією з комунікативно-стилістичних якостей мовлення є доречність – абстрактний іменник до прикметника “доречний” (який відповідає обстановці): Євген Вікторович визнавав доречність подібних міркувань Преображенського (І. Ле).

Доречність мовлення неодмінна ознака стилістично досконалого, довершеного, бездоганного за своїм змістом і структурою мовлення. Реалізовується вона годі, коли певні ресурси мови, її фонетичні, лексичні, фразеологічні й граматичні засоби повністю

відповідають умовам і меті кожного окремого вияву мовлення, використовуються доцільно й ефективно.

Найочевидніше доречність мовлення виявляється на протиставній основі – в зіставлені з недоречністю: Я його лупцюю, а він нічичирк (Ю. Збанацький), йор.: А професор нараз замість того, щоб розповісти, нічичирк – у цьому реченні слово нічичирк вжито астилістично. Недоречною, навіть безглуздою, здалася б у газеті чи в офіційному виступі фраза: Президент, виступаючи з-за, кафедри перед вченими, оцінив цю подію щонайточніше, тютілька в тютільку.

Доречність і недоречність мовлення виявляється в контексті, в конкретній

мовленнєвій ситуації.

Мовлення може вважатись доречним тоді, коли мовець щоразу максимально враховує такі чинники:

– конкретні умови висловлювання;

– мету висловлювання;

– адресата мовлення;

– конкретну мовленнєву ситуацію, контекст;

– психологічний стан учасників спілкування, їх загальну і спеціальну підготовку, кругозір, вік, стать тощо.

Доречне мовлення грунтується на нормативності, етичних і естетичних комунікативних якостях усного й писемного висловлювання, однаково стосується діалогічної і монологічної форм мовлення. Ще в античні часи вчені звертали увагу на особливості мовлення. Так, Аристотель чітко уявляв, що “у мовленні писемному і в мовленні під час суперечки, у мовленні політичному, і в мовленні судовому” має бути особливий спосіб висловлювання. Цицерон зазначав: “Як у житті, так і в мовленні немає нічого складнішого, як бачити, що доречне”.

Доречність, становлячи одну з комунікативних ознак мовлення, як слушно зауважує Б. Головін, постійно має й неодмінне психологічне обгрунтування, залежить від сутності, єства кожного окремого Я, його позитивних і негативних рис характеру, а також від того, глибоко чи тільки поверхово кожен мовець знає мову, її структуру, вміє користуватись нею, знає той предмет (об’єкт), про який висловлюється усно чи писемно, від того, доброзичливо чи неприхильно мовець ставиться до інших, як при цьому береться до уваги ідейна позиція, рівень (громадський, науковий та ін.) учасників розмови.

Отже, доречність мовлення якнайбільше досягається особистісними якостями мовця, його загальною і мовленнєвою ерудицією, спроможністю висловлюватись вмотивовано, обгрунтовано, отже, й доречно, доцільно.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Related posts:

  1. Комунікативно-стилістичні якості мовлення Стилістика української мови 4. Комунікативно-стилістичні якості мовлення На підвалинах знань про стилістику різнотипних мовних засобів і практичного вміння послуговуватись ними в індивідуальному мовленні в українській мові вже майже сформувався всенародний комплекс її одиниць, стилістичне використання яких в усному й писемному мовленні забезпечує належну культуру висловлювання, котра найповніше виявляється в таких комунікативно-стилістичних якостях мовлення, як його […]...

  2. Стилістика мови (мовлення) і культура мови (мовлення) – Стилістика як лінгвістичне вчення Стилістика української мови Стилістика мови (мовлення) і культура мови (мовлення) Розуміння термінів “стилістика мови” і “стилістика мовлення” дає змогу зрозуміти сутність термінів “культура мови” і “культура мовлення”. Культура мови як навчальна дисципліна відрізняється від дисципліни стилістика загалом тільки тим, що навчальним курсом передбачено вивчення її (у вимірах окремого розділу) таких комунікативно-стилістичних властивостей зразкового з усіх […]...

  3. ВИМОГИ ДО МОВЛЕННЯ. УСНИЙ ВІДГУК ПРО ВИСЛОВЛЮВАННЯ ТОВАРИША УРОКИ РОЗВИТКУ ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ Тема 6. ВИМОГИ ДО МОВЛЕННЯ. УСНИЙ ВІДГУК ПРО ВИСЛОВЛЮВАННЯ ТОВАРИША І. Прочитайте прислів’я і поясніть їхній зміст. Які правила мовлення можна сформулювати на їхній основі? 1. Заторохтіла сорока, наче діжка з горохом. 2. Не мни слова, говори просто. 3. Спочатку подумай, а потім говори. 4. Бесіди багато, а розуму мало. 5. […]...

  4. Основні вимоги до ділового мовлення ДІЛОВА УКРАЇНСЬКА МОВА Розділ 1. Сучасна українська літературна мова і культура ділового мовлення Основні вимоги до ділового мовлення З поняттям стилю тісно пов’язане поняття культури мовлення. Культура мовлення будь-якої особи є складовою її загальної культури і безпосередньо залежить від знання норм сучасної української літературної мови. Культура мовлення починається з уміння слухати, правильно, точно і логічно […]...

  5. Усне мовлення, розмовне мовлення – Стилі і форми мови Стилістика української мови Усне мовлення, розмовне мовлення Терміни “усне мовлення” й “розмовне мовлення” семантично не тотожні. Позначувані ними мовні явища мають як спільні, так і відмінні ознаки. Однак ці поняття не завжди розглядають розмежовано, як окремі термінологічні словосполучення. Наприклад, у СУМі прокоментовано тільки споріднені з ними найменування: усний (виражений у звуковій формі), усність (усність фольклору, […]...

  6. Правильність мовлення Стилістика української мови Правильність мовлення Правильність чого-небудь (дії, вчинку, висловлювання) – це його істинність, відповідність певним явищам дійсності. Основою семантики слова “правильність” є те, що позначається прикметником “правильний” – той, який відповідає тепер чи відповідав у минулому тому, що насправді існує або існувало. Правильність мовлення – одна з його суттєвих ознак. Це, з одного боку, […]...

  7. Розвиток зв’язного мовлення. Типи мовлення СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ УРОК № 11 Тема. Розвиток зв’язного мовлення. Типи мовлення Мета: дати учням загальне уявлення про типи мовлення; навчити їх визначати типи мовлення, самим складати висловлювання різних типів; поліпшувати мовленнєву культуру; прищеплювати любов до природи. Обладнання: підручник, дидактичний матеріал. ХІД УРОКУ I. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ 1. Перевірка домашньої вправи. 2. Запитання і завдання […]...

  8. Зв’язне мовлення. Монологічне й діалогічне мовлення. Основні правила спілкування (практично). Створення діалогів Урок № 3 Тема: Зв ‘ язне мовлення. Монологічне й діалогічне мовлення. Основні правила спілкування (практично). Створення діалогів Мета: дати учням поняття про монологічне й діалогічне мовлення, ознайомити з основними правилами спілкування, формувати вміння складати й розігрувати діалоги відповідно до запропонованих ситуацій із дотриманням правил спілкування, вміння підтримувати діалог на певну тему, правильно інтонувати репліки […]...

  9. Книжне мовлення – Стилі і форми мови Стилістика української мови Книжне мовлення Якщо усне мовлення знаходить свій вияв у всіх стилях мови (крім епістолярного), а розмовне мовлення – це мовлення тільки в межах одного розмовно-побутового стилю, то терміном “книжне мовлення” позначаються суттєво інші мовні явища. Тільки за окремими ознаками ці явища збігаються з тим, що називають мовленням усним і мовленням розмовним. Книжне […]...

  10. Усне й писемне мовлення Урок 4 Тема. Усне й писемне мовлення Мета: актуалізувати знання дітей про види мовлення, познайомити й вчити дотримуватись вимог щодо усного і писемного мовлення; виховувати бажання до збагачення свого мовлення засобами художньої літератури; розвивати мовлення учнів. Обладнання: картки зі словами. ХІД УРОКУ I. Перевірка домашнього завдання (вправа 12) – Прочитайте, які висловлювання про мову ви […]...

  11. Усне мовлення як складова частина ділового спілкування – Усне ділове мовлення ДІЛОВА УКРАЇНСЬКА МОВА Розділ 6. Усне ділове мовлення Ключові слова: ділове спілкування, мовленнєвий етикет, монолог, діалог, полілог, публічний виступ, невербальні засоби спілкування. Усне мовлення як складова частина ділового спілкування Ділове мовлення має вираження в усній і писемній формі. Усна форма літературної мови – це мова, яка звучить і розрахована на слухове сприйняття, а писемна – […]...

  12. МОВЛЕННЯ ЯК ПРЕДМЕТ СТИЛІСТИКИ Й КУЛЬТУРИ МОВЛЕННЯ. СТИЛІСТИКА ТА ЇЇ ПІДРОЗДІЛИ: СТИЛІСТИКА МОВИ Й СТИЛІСТИКА МОВЛЕННЯ, ЇХ ВІДМІННІСТЬ ВСТУП Урок № 1 МОВЛЕННЯ ЯК ПРЕДМЕТ СТИЛІСТИКИ Й КУЛЬТУРИ МОВЛЕННЯ. СТИЛІСТИКА ТА ЇЇ ПІДРОЗДІЛИ: СТИЛІСТИКА МОВИ Й СТИЛІСТИКА МОВЛЕННЯ, ЇХ ВІДМІННІСТЬ Мета: навчити учнів розрізняти поняття “культура мовлення” та “стилістика”, терміни “стилістика мови” й “стилістика мовлення”; розвивати вміння визначати стилі мовлення та виділяти засоби створення емоційно-експресивної виразності; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати у […]...

  13. Звуки мовлення ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Звуки мовлення Говорячи, спілкуючись між собою, ми користуємося певними звуками. Ці звуки називаються Звуками мовлення. Звуки мовлення відрізняються від інших звуків природи насамперед тим, що звуки мовлення творить людина і служать вони для розпізнання окремих слів і їхніх форм. Так, слова Бак, бик, бук різняться звуками, , (Бак – закрита металева […]...

  14. Логічність мовлення Стилістика української мови Логічність мовлення Одну з визначальних семантико – синтаксичних і стилістичних ознак мовлення становить його логічність. Логічне мовлення – це мовлення продумане, виважене, семантично й структурно впорядковане. Його сутність найбільшою мірою визначається повною відповідністю сказаного чи написаного певним реаліям життя. Логічність мовлення обов’язково передбачає його правильність, розумність, які втілюються в літературно-нормативних формах слів, […]...

  15. КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ І СПІЛКУВАННЯ Урок 3. КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ І СПІЛКУВАННЯ Мета: формувати в учнів уявлення про культуру мовлення і спілкування; ознайомити з основними характеристиками культурного мовлення; вчити дотримувати правил спілкування в усному мовленні; розвивати вміння правильно висловлювати свою думку у зв’язному мовленні; виховувати культуру спілкування. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ (див. додатковий матеріал до уроку […]...

  16. Уявлення про усне й писемне мовлення. Культура мовлення Урок 13 Тема. Уявлення про усне й писемне мовлення. Культура мовлення Мета: розширити та поглибити знання дітей про мовлення, ознайомити з видами мовлення, їх особливостями, з правилами культури усного й писемного мовлення; розвивати спостережливість вміння порівнювати й робити висновки; виховувати культуру мовлення. Обладнання: малюнки із зображенням дітей, які розмовляють і пишуть. ХІД УРОКУ I. Організаційний […]...

  17. Поняття про стилі мовлення – Стилі мовлення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО ЛІНГВІСТИКА ТЕКСТУ Стилі мовлення Поняття про стилі мовлення Стиль мовний – це різновид літературної мови, який використовується в певному суспільному аспекті життя людей. Це і побутове спілкування, і офіційно-ділові відносини, і законотворча діяльність, і наукові праці, і публіцистична праця, і художня творчість тощо. У кожній з цих сфер життя суспільства […]...

  18. Загальні ознаки усного мовлення Тема 8. Особливості усного професійного спілкування План: 1. Загальні ознаки усного мовлення. 2. Характеристика видів усного професійного спілкування (прийом відвідувачів; телефонна розмова, телефонний етикет; ділові засідання, етика ділового спілкування). 3. Усне публічне мовлення. Жанри та види публічних виступів. Окремі зауваження до мови публічного виступу. 4. Орфоепічні та акцентологічні норми в усному спілкуванні. 5. Засоби милозвучності […]...

  19. Зв’язне мовлення. Спілкування та мовлення. Види мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо). Сприйняття чужого мовлення. Навчальне аудіювання І СЕМЕСТР ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО Урок № 4 Тема: Зв ‘ язне мовлення. Спілкування та мовлення. Види мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо). Сприйняття чужого мовлення. Навчальне аудіювання Мета: повторити вивчене про мовлення як засіб спілкування за допомогою виражальних засобів мови; про види мовленнєвої діяльності; повправляти у сприйнятті-розумінні почутого; виховувати любов до природи, доброту […]...

  20. КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ ТА СПІЛКУВАННЯ Мета: формувати в учнів уявлення про культуру мовлення і спілкування; ознайомити з основними характеристиками культурного мовлення; вчити учнів дотримувати правил спілкування в усному мовленні; розвивати вміння правильно висловлювати свою думку у зв’язному мовленні; виховувати культуру спілкування. Хід уроку ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ (див. додатковий матеріал до уроку на с. 9) III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА […]...

  21. Творення звуків – Звуки мовлення ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Звуки мовлення Творення звуків Звуки мовлення творить людина. Для цього в її організмі є Мовний апарат, до якого входять легені, ротова порожнина, язик, піднебіння, зуби, губи, носова порожнина, гортань і голосові зв’язки. Джерелом мовних звуків є Голос і шуми. Голос виникає тоді, коли під тиском видихуваного повітря голосові зв’язки, які знаходяться […]...

  22. Розвиток зв’язного мовлення. Стилі мовлення ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО У ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ УРОК № 7 Тема. Розвиток зв’язного мовлення. Стилі мовлення Мета: дати учням загальне уявлення про стилі мовлення, сферу вживання кожного з них; навчити визначати стилі мовлення, знаходити стилістичні помилки; прищеплювати любов до птахів, до тварин. Обладнання: підручник. ХІД УРОКУ I. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ Перевірка домашньої вправи. II. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ […]...

  23. Усне і писемне мовлення. Культура мовлення. (Вправи 8-11) Тема. Усне і писемне мовлення. Культура мовлення. (Вправи 8-11). Мета. Допомогти учням зрозуміти, то мова – це суспільне явище, яке має свій ріст і розвиток, людське середовище, що користується цією мовою; виховувати любов і повагу до слова. Обладнання: таблиця “Усне і писемне мовлення”, додаток 3. Хід уроку I. Організація класу. II. Актуалізація опорних знань учнів. […]...

  24. Об’єктивне і суб’єктивне в стилістиці – Стилістика як лінгвістичне вчення Стилістика української мови Об’єктивне і суб’єктивне в стилістиці Реалії “об’єктивне” й “суб’єктивне” становлять постійну ознаку всього того, що наявне і сприймається людиною в навколишньому світі, отже, і в мові, яка виявляється в мовленні. Об’єктивне в стилістиці – це те, що існує поза волею людини, не залежить від неї, не підвладне її бажанням; суб’єктивне в стилістиці […]...

  25. Зв’язне мовлення. Загальне уявлення про спілкування і мовлення. Види мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо). Навчальне аудіювання Урок № 2 Тема: Зв’язне мовлення. Загальне уявлення про спілкування і мовлення. Види мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо). Навчальне аудіювання Мета: дати учням поняття про мову як систему виражальних засобів, що вживаються для висловлення думки та спілкування, і мовлення як використання виражальних засобів мови у процесі спілкування; ввести до словника дітей терміни мовець та […]...

  26. ТИПИ МОВЛЕННЯ УРОКИ РОЗВИТКУ ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ Тема 9. ТИПИ МОВЛЕННЯ ПРИГАДАЙМО. Чим розповідь відрізняється від опису та роздуму (міркування)? Розповідь – це висловлювання про події, що відбулися (відбуваються чи відбуватимуться) в певній послідовності. До тексту-розповіді можна поставити загальне питання що сталося (відбулося)? Опис Опис – це висловлювання про певні ознаки, властивості предмета, особи чи явища. До тексту-опису […]...

  27. Основні правила переносу. Культура мовлення. Засвоєння складних випадків слововживання. Слухання-розуміння текстів різних стилів і типів мовлення Фонетика. Орфоепія. Орфографія Урок № 59 Тема. Основні правила переносу. Культура мовлення. Засвоєння складних випадків слововживання. Слухання-розуміння текстів різних стилів і типів мовлення Мета: – навчальна: навчити основних правил переносу; повторити поділ слів на склади; – розвивальна: розвивати пам’ять, увагу, фонематичний слух; – виховна: виховувати культуру усного і писемного мовлення; культуру поведінки, командний дух. Внутрішньопредметні […]...

  28. Структура і функції усного й писемного мовлення – Стилі і форми мови Стилістика української мови Структура і функції усного й писемного мовлення Терміни “усне мовлення” й “писемне мовлення” належать до найуживаніших у лінгвістиці. Вони позначають наймісткіші і функціонально найважливіші мовні явища, які сукупно утворюють усю систему мови. Ці форми мови ще називають різновидами мови (усний і писемний різновиди літературної мови й мовлення). Однак умотивованішим у цьому значенні […]...

  29. Стилістика літературної мови і діалектне мовлення – Стилістика як лінгвістичне вчення Стилістика української мови Стилістика літературної мови і діалектне мовлення Стилістика як лінгвістичне вчення про функціонування мови, всіх елементів її структури в повному обсязі стосується лише літературної мови, тобто мови унормованої, всенародної, за сучасних умов переважно національної, яка виявляється у всіх стилях, жанрах мови, в її усній і писемній формах. Діалектне мовлення, використання якого завжди обмежене […]...

  30. Культура усного і писемного мовлення РОЗДІЛ 1. МОВА І МОВЛЕННЯ § 2. Культура усного і писемного мовлення Пояснення Культура мовлення – це правильність, точність, виразність мовлення. Щоб гарно говорити, треба знати мову, якою спілкуєшся з іншими. Краще говорить і пише той, хто багато читає і вміє уважно слухати. За допомогою усного мовлення люди частіш за все передають один одному свої […]...

  31. Етичність і естетичність мовлення Стилістика української мови Етичність і естетичність мовлення Етичність і естетичність мовлення взаємозумовлені, окремий розгляд їх є дещо умовним. Усе етичне повністю або частково одночасно й естетичне, і навпаки. Поняття “етичність”, як і прикметник “етичний”, від якого воно утворилось, пов’язане з етикою (лат. ethica, від грец. ethos – звичай, правило). Це наука, що вивчає мораль; норми […]...

  32. Простота, стислість, виразність, чіткість і яскравість мовлення Стилістика української мови Простота, стислість, виразність, чіткість і яскравість мовлення Такі комунікативно-стилістичні якості мовлення, як простота, стислість, виразність, чіткість і яскравість, настільки взаємопов’язані й взаємозумовлені, що їх окремий розгляд видається недоцільним. У мовознавстві вони тільки загалом диференційовані, лінгвістично не визначені. Однак певна послідовність у розташуванні цих різновидів мовлення простежується, вона можлива й доцільна принаймні в […]...

  33. Розвиток зв’язного мовлення. Загальне уявлення про мовлення і спілкування. Види мовленнєвої діяльності ВСТУП УРОК № 2 Тема. Розвиток зв’язного мовлення. Загальне уявлення про мовлення і спілкування. Види мовленнєвої діяльності Мета: пояснити учням різницю між мовою та мовленням, ознайомити з видами мовлення; навчати мистецтву спілкування; виховувати ввічливість, тактовність, повагу до співрозмовників. Обладнання: підручник, Дитяча Біблія. ХІД УРОКУ I. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ Перевірка домашньої вправи. II. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ […]...

  34. Стиль мови і стиль мовлення – Стилі і форми мови Стилістика української мови Стиль мови і стиль мовлення Терміни “стиль мови” і “стиль мовлення” синонімічні. Все ж у мовознавчій теорії і в мовленнєвій практиці їх потрібно розмежовувати. Стиль мови – різновид літературної мови; один із своєрідних способів використання літературної мови. Поняття “стиль мови” засвідчує високий рівень розвитку мовних засобів, їх багатство, уніфікацію, відпрацьовуваність, унормованість у […]...

  35. МОВЛЕННЯ І СПІЛКУВАННЯ УРОКИ РОЗВИТКУ ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ Тема 1. МОВЛЕННЯ І СПІЛКУВАННЯ 469 Уявіть, що вам потрібно пояснити п’ятирічній дитині, звідки береться дощ. Чи відрізнятиметься ваше пояснення від розповіді на цю саму тему на уроці природознавства? Чим саме? Мовлення – це використання мовних засобів (слів, речень, текстів тощо) для спілкування. Зверніть увагу Аудіювання слід відрізняти від слухання. Аудіювання […]...

  36. Зв’язне мовлення. Типи мовлення: розповідь, опис, роздум (практично). Особливості будови розповіді. Усний докладний переказ тексту розповідного характеру ВІДОМОСТІ З СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ Урок № 23 Тема: Зв’язне мовлення. Типи мовлення: розповідь, опис, роздум (практично). Особливості Будови розповіді. Усний докладний переказ тексту розповідного характеру Мета: пояснити особливості будови розповіді, формувати вміння відрізняти розповідь від інших типів мовлення, відтворювати тексти розповідного характеру; формувати загальні текстотворчі вміння; уточнювати й збагачувати словниковий запас учнів; розвивати логічне […]...

  37. Поглиблення знань про культуру мовлення. Вправляння в етиці мовленнєвої поведінки. Складання діалогу “У магазині” Урок 17 Тема. Поглиблення знань про культуру мовлення. Вправляння в етиці мовленнєвої поведінки. Складання діалогу “У магазині” Мета: активізувати отримані знання з мовної культури, уміння застосовувати їх у житті; розвивати усне мовлення дітей, уміння працювати самостійно і в парі; виховувати культуру мовленнєвого спілкування, повагу і любов до матері. ХІД УРОКУ I. Організаційний момент II. Актуалізація […]...

  38. Зв’язне мовлення. Загальне уявлення про стилі мовлення, сфери вживання кожного з них ВІДОМОСТІ З СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ Урок № 19 Тема: Зв’язне мовлення. Загальне уявлення про стилі мовлення, сфери вживання кожного з них Мета: дати уявлення про стилі мовлення, пояснити головну функцію та сферу вживання кожного стилю, дати уявлення про основні жанри кожного зі стилів; розвивати спостережливість, уміння виділяти головне, пам’ять, увагу, мислення й мовлення, уточнювати й […]...

  39. Культура усного й писемного мовлення – Стилі і форми мови Стилістика української мови Культура усного й писемного мовлення Культуру усного й писемного мовлення, тобто його стилістику, кожен із мовців навіть за найсприятливіших умов опановує поступово. Бо мова безмежно багата на слова і їх лексичні значення, на фразеологізми, різноманітна в граматичній будові і фонетичному оформленні та вияві. Для дитини, яка ще не навчається письму, усне мовлення […]...

  40. Непряма мова – Пряма і непряма мова УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Пряма і непряма мова Непряма мова – це чуже мовлення, що передається не дослівно, а зі збереженням лише основного змісту висловлювання. На письмі непряма мова в лапки не береться. Речення з непрямою мовою є складнопідрядним із підрядним з’ясувальним, яке приєднується за допомогою сполучників Що, ніби, щоб, чи […]...

Ви зараз читаєте: Доречність мовлення
«
»