Екологія – охорона природи БІОЛІТИ – гірські породи та мінерали, що складаються переважно з решток тварин і рослин, а також продуктів їхньої життєдіяльності (вугілля, вапняки тощо).

Екологія – охорона природи ТЕРМОРЕГУЛЯЦІЯ ХІМІЧНА – забезпечення зміни рівня загальних енерговитрат і теплопродукції тканин внаслідок змін інтенсивності окисних процесів пропорційно до кількості спожитого кисню (терморегуляційний тонус м’язів, міокарда, мозку тощо).

Екологія – охорона природи ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ДЕТЕРМІНІЗМ – див. Детермінізм технологічний.

Екологія – охорона природи ПРОГНОЗ ПОГОДИ – науково обгрунтоване передбачення майбутнього стану погоди для певної території. Основні методи прогнозування – статистичний та чисельний. Грунт. П. п. на використанні синоптичних карт, за якими визначають розподіл

Екологія – охорона природи УМОВИ МІСЦЕЗРОСТАННЯ – комплекс чинників середовища, які зумовлюють ріст рослин та їхніх угруповань.

Екологія – охорона природи ЛІС ВОДООХОРОННИЙ – ліс, що росте на берегах водойм, біля витоків річок, на водозборах і визначає водність басейну, регулює водний стік.

Екологія – охорона природи ПРАВИЛА ПОЛЮВАННЯ – терміни, знаряддя промислу, статевовіковий склад та кількість дозволених для здобування особин (у % до всієї популяції мисливських тварин загалом та в особинах на одного мисливця), що встановлюються

Екологія – охорона природи УЩІЛЬНЕННЯ ГРУНТУ (В ЗЕМЛЕРОБСТВІ) – небажане трамбування грунту важкою с.-г. технікою, що призводить до погіршення його структури, поверхневого заболочування та ін. небажаних явищ, які знижують його родючість.

Екологія – охорона природи ПРИНЦИП ПЕРЕРВНОСТІ ТА НЕПЕРЕРВНОСТІ ЕВОЛЮЦІЇ – процес еволюц. зміни організмів закономірно переривається фазами бурхливого розвитку та вимирання практично без перехідних (палеонтологічних) форм. Перерви виникають з огляду на принцип катастрофічного поштовху,

Екологія – охорона природи РАДІОПРОТЕКТОРИ, радіозахисні речовини – хім. сполуки, які застосовуються для захисту біол. об’єктів від йонізуючого випромінювання (шляхом створення аноксії, нейтралізації йонізованих атомів і молекул тощо). Р. вводять до або під час

Екологія – охорона природи ГІПЕРКАПНІЯ – хворобливий стан організму, зумовлений підвищеним вмістом С02 у повітрі. Г. досить поширена серед жителів великих пром. міста з підвищеним ступенем забруднення повітря.

Екологія – охорона природи РЕЗЕРВАТ ОРНІТОЛОГІЧНИЙ – прир. особливо охоронна територія з режимом заповідника (іноді з режимом заказника), створена для охорони птахів.

Екологія – охорона природи ДЕРЕВО – життєва форма (фанерофіт) рослини з багаторічним здерев’янілим головним стеблом (стовбуром) та гілками, що утворюють крону. Д. бувають 100 м і більше заввишки, є основними деревними ресурсами лісів.

Екологія – охорона природи СУМШАРА, согра – заболочений субір із соснами, березами та вільхами в Росії.

Екологія – охорона природи ГІГІЄНА – галузь медицини, що розробляє і впроваджує методи запобігання захворюванням, вивчає вплив умов життя і праці на здоров’я людини, її працездатність, тривалість життя. Г. – одна з найдавніших галузей

Екологія – охорона природи УРАН – прир. радіоакт. елемент з фіз. періодом напіврозпаду 700 млн років (11-235) та 4,5 млрд років (11-238), а біол. – 300 діб. Розпад У. супроводжується а – і у-випромінюванням,

Екологія – охорона природи ОПТИМІЗАЦІЯ ДОВКІЛЛЯ – система заходів, спрямованих на приведення довкілля в стан, що найповніше відповідає потребам людини.

Екологія – охорона природи ЗАКОН ГЕОГЕНЕТИЧНИЙ (Д. В. РУНДКВІСТА) – мінералогічні процеси в короткі інтервали часу немовби повторюють (у зміненому вигляді, з особливостями) заг. історію геол. розвитку, або, ін. словами, геол. процеси розвитку односпрямовані

Екологія – охорона природи ГАЗООЧИЩЕННЯ – очищення пром. газів від твердих, рідких та газоподібних домішок. Тверді і рідкі (бризки, туман) домішки видаляють за допомогою мех. чи електр. фільтрів, газоподібні – фіз.-хім. методами.

Екологія – охорона природи ІНДИКАТОР ЗАБРУДНЕННЯ, апробіонт – фіз., хім. пристрій або біол. об’єкт, який виявляє наявність, аналізує якісний та кільк. склад забрудників у довкіллі.

Екологія – охорона природи ТЕРМОДИНАМІЧНЕ ПРАВИЛО ВАНТ-ГОФФА – див. Правило Вант-Гоффа термодинамічне.

Екологія – охорона природи САМОСІВ – молоде покоління деревних порід віком до 3-5 рр., що утворилося з насіння прир. шляхом.

Екологія – охорона природи УЛЬТРАФІЛЬТР – пристрій для відокремлення рідини від колоїдних часточок проціджуванням крізь малопроникні перегородки.

Екологія – охорона природи РЕСУРСИ МІНЕРАЛЬНІ – ресурси надр Землі у вигляді корисних копалин або мін. сировини, які становлять основу сучасної індустрії та енергетики. Багато галузей пром-сті повністю або частково базуються на мін. сировині:

Екологія – охорона природи СИМПАТРІЯ -1) існування в межах однієї території (акваторії) систематично близьких видів; 2) виникнення нових видів від предкової форми в одному місці.

Екологія – охорона природи ЦЕНОБІОНТИ – індивіди чи особини як члени біотичного угруповання (біоценозу). Можуть бути лабільними, тобто вільно переміщуватись, і стабільними, прикріпленими до субстрату. Особливості останніх зумовлені, зокрема, належністю до тієї чи ін.

Екологія – охорона природи ПАРАЗИТ ОБЛІГАТНИЙ – організм, абсолютно не здатний жити та/чи розмножуватися без живлення тканинами та/чи соками організму свого хазяїна, хоча б поза його організмом (ектопаразити, напр., кишкові паразити – аскариди, гострики,

Екологія – охорона природи РАДІАЦІЯ АДАПТИВНА – виникнення в межах певної систематичної групи форм, пристосованих до різних умов існування, що дає змогу такій систематичній групі рівномірно зайняти простір і різні середовища. Напр., літаючі, плаваючі,

Екологія – охорона природи ЕМБАЛЬСАДОС – плаваючі острови на глибоководних болотах Аргентини.

Екологія – охорона природи ОЙКУМЕНА, Ейкумена – 1) за уявленнями давніх греків, населена територія Землі з Елладою в центрі; 2) сукупність населених людиною ділянок Землі; 3) укр. екол. вісник. Наук.- громадський часопис, який видається

Екологія – охорона природи НЕКТОН – сукупність пелагічних тварин, здатних активно плавати, протистояти течії і долати значні відстані. Нектонними організмами є китоподібні, риби, головоногі молюски тощо. До Н. належать також тварини, які розмножуються на

Екологія – охорона природи ЗОНА ПОВНОГО СПОКОЮ – територія в середині заповідника-2 і нац. парку, на якій заборонено будь-яке втручання людини у прир. процеси і навіть тимчасове перебування людей з будь-якою метою.

Екологія – охорона природи ВИД РЕЛІКТОВИЙ – вид, що зберігся у певній місцевості як частка фауни чи флори, що існувала раніше, в минулу геол. епоху; часто одночасно є рідкісним та (чи) вимираючим видом.

Екологія – охорона природи АГРОХІМІЯ – наука про взаємозв’язки між хімічним складом субстрату та с.-г. рослинами з метою підвищення якості їх урожаю.

Екологія – охорона природи ЗАПИЛЕНІСТЬ ПОВІТРЯ – наявність у повітрі дрібних твердих (пилових) часточок прир. та антроп. походження. За високих конц. пилу, напр., у вугільних шахтах, виникає проф. захворювання – силікоз. Повітря з великим

Екологія – охорона природи ПОЛІСАПРОБ – маловимогливий до вмісту кисню в середовищі, нерідко анаеробний організм, що живе в сильно забруднених (полісапробних) водоймах (часто в місцях скидання стічних вод). Є біоіндикатором високого ступеня забруднення води

Екологія – охорона природи ЛЬЯНОСИ – високотравні зарості злакових у пн.-сх. частині Пд. Америки.

Екологія – охорона природи СНІЖНИК – нерухоме нагромадження снігу та льоду, яке зберігається після танення навколишнього снігового покриву.

Екологія – охорона природи ПРОМИВАННЯ ПОВІТРЯ – вилучення з повітря забруднювальних речовин шляхом їх абсорбції на тонких шарах або дрібних краплинах рідини (звичайно води).

Екологія – охорона природи ЗОНА ГЕОГРАФІЧНА ЛЬОДОВА, зона арктичних та антарктичних пустель – прилегла до полюсів Землі територія, вкрита товстим шаром багаторічного льоду (полярні льоди Арктики і льодові масиви Антарктиди). 3. г. л. є

Екологія – охорона природи УДАР ЗВУКОВИЙ – ударна хвиля, що виникає в разі перевищення літаками звукової швидкості і з громоподібною силою досягає поверхні землі. Викликає реакцію стурбованості у живих організмів, руйнування деяких прир. і

Екологія – охорона природи ІНГРЕДІЄНТ ФІТОЦЕНОЗУ – однорічні рослини, які займають вільні місця між компонентами фітоценозу.

Екологія – охорона природи ГАРИДА – ксерофітна пустошна формація з листопадними чагарниками на кам’янистому грунті в Пд. Франції.

Екологія – охорона природи ШКАЛА ЕКОЛОГІЧНА – будь яка шкала оцінки екол. значення певного компонента довкілля або явища в екосистемі для окремого виду чи організму або їх угруповання.

Екологія – охорона природи ПАСТЕРИЗАЦІЯ – спосіб знищення мікроорганізмів тривалим прогріванням при т-рі близько 100 °С; при променевій П. – знищення мікроорганізмів гамма-випромінюванням.

Екологія – охорона природи ЕКОЛОНОМІЯ – синтетична (міжгалузева) дисципліна, що вивчає заг., в основному іст., екол.-соц.-екон. закономірності розвитку глобальної системи “суспільство – природа”.

Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ МІКРОБІОЛОГІЧНЕ – 1) поява в середовищі аномально великої кількості мікроорганізмів, що пов’язано з масовим їх розмноженням на антроп. субстратах або в середовищах, змінених внаслідок госп. діяльності людини; 2) набуття

Екологія – охорона природи КЛІНА – поступова зміна будь-якої ознаки або властивості екотопу, популяції, угруповання, ценоекосистеми, пов’язана зі зміною того чи ін. чинника середовища. Клінальна (безперервна) зміна характерна для більшості екол. чинників і ценозів.

Екологія – охорона природи АТОМНА ЕНЕРГІЯ – енергія, яка виробляється на атомних станціях за рахунок розщеплення атомних ядер елементів ядерного палива (переважно урану-235). Розщеплення атомних ядер відбувається в ядерному реакторі. В усьому світі переважають

Екологія – охорона природи ФАКУЛЬТАТИВНІ АНАЕРОБИ – організми, здатні жити і розвиватись як за відсутності, так і за наявності кисню (напр., кишкова паличка, круглі черви).