Екологія – охорона природи ВПЛИВ ЗАБРУДНЕННЯ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА НА ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ – медична статистика свідчить, що загалом по Україні за даними 1996 р. захворюваність населення залишається високою. На 100 тис. населення припадає 122,5 тис.

Екологія – охорона природи ОРГАНІЗМИ ЕВРИБАРНІ – ті, які здатні витримувати широкий діапазон атмосферного тиску.

Екологія – охорона природи РАДІАЦІЯ ЙОНІЗУЮЧА – випромінювання, взаємодія якого із середовищем спричинює йонізацію атомів і молекул. Джерелами Р. й. є ел.-магн. випромінювання, потоки р-частинок, Позитронів, протонів та ін. заряджених і не заряджених частинок,

Екологія – охорона природи ЙОНІЗАЦІЯ – утворення йонів з електронейтральних частинок середовища. Зумовлюється різними чинниками (ел. розряд, нагрівання, фотойонізація тощо). Здатність до Й. повітря виявляє і рослинність. Напр., у ліс. повітрі ступінь Й. у

Екологія – охорона природи ФТОРУВАННЯ ВОДИ – добавляння у водопровідну воду фтору для запобігання карієсу зубів у районах, де кількість цього елемента нижча за допустиму конц.

Екологія – охорона природи ЛАКТАЦІЯ – утворення молока у молочних залозах ссавців і періодичне виведення його. Якщо молоко не виводиться із залози, Л. припиняється. Період від родів до припинення Л. називається лактаційним.

Екологія – охорона природи ДИНЕКОЛОГІЯ, еволюційно-динамічна екологія – розділ екології, що вивчає динаміку та еволюц. взаємозв’язки особин та їхніх груп з довкіллям.

Екологія – охорона природи ТЕРМОПАУЗА – шар атмосфери, в якому т-ра не змінюється з висотою; шар над термосферою.

Екологія – охорона природи ГЕОГРАФІЯ БОТАНІЧНА – розділ науки, що вивчає закономірності поширення рослинного покриву на земній поверхні. Див. також Географія рослин.

Екологія – охорона природи ГІДРОМОНІТОР – апарат для створення і спрямування компактного потужного струменя води. Г. застосовують для розмивання гір. порід, грунтів тощо.

Екологія – охорона природи ЕКСТРЕС – позитивна неспециф. реакція організму на будь-який зовн. вплив (“добрий” стрес). Напр., збуджений стан, спричинений великою радістю.

Екологія – охорона природи ПАНФОРМІОН – стійка синузіальна одиниця, що відповідає панформації та складається з одного чи кількох форміонів, у яких домінують види різних родів та родин.

Екологія – охорона природи ЗНЕЗАРАЖЕННЯ ВОДИ – сан.- техн. заходи щодо знищення у воді хвороботворних мікроорганізмів (хлорування, озонування, обробка йонами важких металів – міді, срібла, ультразвуком, УФ-випромінюванням).

Екологія – охорона природи ПРОБЛЕМА ГЛОБАЛЬНА – прир., прир.-антроп. або суто антроп. (у т. ч. екон., соц. тощо) явище, що стосується всього світу. Приклади: ядерна загроза, екол. криза, глобальне потепління, епідемія СНІДу та ін.

Екологія – охорона природи ЧИННИК ГЕНЕТИЧНИЙ – вплив на живе, що походить від ген. коду і залежить від його стабільності та мінливості, а також від його змін у результаті зовн. впливу (мутацій).

Екологія – охорона природи СИСТЕМА БІОКОСНА – прир. система, створювана дин. взаємозв’язками організмів і навколишнього середовища.

Екологія – охорона природи ЧИННИК БІОГЕННИЙ – група чинників-1, пов’язаних як з прямим, так і з опосередкованим впливом живих організмів на середовище нині та в минулий час (сукупність біол., біотичних та біоценотичних чинників).

Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ АРТЕПРИРОДНЕ – штучно створене оточення людей, яке складається з суто техн. (споруди, будинки, асфальт шляхів, штучне освітлення) та прир. (повітря, прир. освітлення тощо) елементів.

Екологія – охорона природи ЗОНА БІОГЕОГРАФІЧНА – великий підрозділ біосфери в межах суходолу, гідросфери та заселеної частини літосфери, який виник внаслідок різного за геол. умовами та умовами довкілля еволюц. розвитку продуцентів, консументів та редуцентів,

Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ БІОЛОГІЧНЕ -1) привнесення в середовище і розмноження в ньому небажаних для людини організмів; 2) проникнення (прир. чи антроп.) в експлуатовані екосистеми або технол. пристрої видів організмів, не характерних для

Екологія – охорона природи ВИДИМЕ СВІТЛО, видимі промені – приблизно половина всієї променевої сонячної енергії, яка надходить на Землю. В. с. обмежене зоною від 380 (фіолетові промені) до 750 нм (червоні промені). Має надзвичайно

Екологія – охорона природи ЛІТОФІТИ, петрофіти – рослини, які ростуть на скелях і кам’янистих місцях. Спочатку оселяються бактерії і водорості, потім лишайники і мохи, які нагромаджують шар гумусу, і, нарешті, вищі рослини (папороті, типчаки).

Екологія – охорона природи ПЕРЕДБАЧЕННЯ, прогноз-передбачення – більш або менш інтуїтивне визначення ймовірності подій або часу їх настання, нерідко наперед невідомих науці. На відміну від прогнозу П. неможливо змоделювати на машині, оскільки це продукт

Екологія – охорона природи САПРОТРОФИ – організми, що живуть за рахунок мертвої орг. речовини, живляться мортмасою рослин і тварин (бактерії, актиноміцети, гриби, сапрофіти). С. є важливою ланкою в колообігу біол. речовини та енергії.

Екологія – охорона природи ДЕФІЦИТ ВОЛОГИ (В ГРУНТІ) – різниця між найменшою вологоємністю грунту та фактичною його вологістю в даний момент. Д. в. виражають у міліметрах шару води або у відсотках відносно маси сухого

Екологія – охорона природи ТРИХОФІТИ – рослини, що існують за рахунок капілярної вологи грунту.

Екологія – охорона природи ПРОДУЦЕНТИ – автотрофи і хемотрофи, що виробляють орг. речовину з неорг.

Екологія – охорона природи АРХОЗАВРИ – група викопних (текодонти, динозаври, птерозаври) та сучасних (крокодили) рептилій.

Екологія – охорона природи ЗАРОСТАННЯ (ВОДОЙМ) – поступове заповнення об’єму або тільки поверхні водойми мікроскопічними водоростями та ін. водяними рослинами.

Екологія – охорона природи АНЕМОХОРИ – рослини, зачатки яких (плоди, насіння, спори) поширюються за допомогою вітру чи інших потоків повітря. А. мають спец, морфострукт. пристосування для парашутування, планування чи зависання у повітряному середовищі.

Екологія – охорона природи ЗАПОВІДНИК СПРЯМОВАНОГО РЕЖИМУ – заповідник, що потребує проведення певних конкретних заходів для підтримування його екосистем у бажаному стані.

Екологія – охорона природи ГЕТЕРОМОРФОЗ – відновлення (регенерація) у тварин органа, не схожого на видалений. Напр. відновлення вусика замість складного стебельчастого ока в десятиногих раків. Г. виявлено у більшості типів тварин від найпростіших до

Екологія – охорона природи ЛІТОПИС ПРИРОДИ – 1) перелік проходження в часі сезонних явищ природи, які спостерігались у певному пункті або на певній території. Цим терміном користуються в фенології, а в метеорології він замінений

Екологія – охорона природи ВАНДУ – евкаліптовий ліс (Eucalyptus reduncus) в Австралії.

Екологія – охорона природи БІОТЕЛЕМЕТРІЯ – дистанційне дослідження біол. явищ і вимірювання біол. показників організмів за допомогою прикріпленого до них датчика. Сигнали останнього реєструються на пункті приймання інформації, де вона обробляється й аналізується. Основні

Екологія – охорона природи АФОТОСФЕРА – зона розвитку життя без сонячного світла. В океані це абісопелагіаль та абісаль разом, у літобіосфері займає всю її товщу.

Екологія – охорона природи ПРАВИЛА РИБАЛЬСТВА – види риб, терміни, місця, снасті промислу, їх кількість, розмір вічка сіток та ін. нормативи, що встановлюються в законодавчому (в т. ч. й на основі міжнар. угод) та/чи

Екологія – охорона природи ТІНЬОВИТРИВАЛА РОСЛИНА – рослина, здатна успішно функціонувати в умовах певного рівня затінення (дуб, клен, липа, бузок).

Екологія – охорона природи ПРАВИЛО ВАРІАЦІЇ ТЕРМІНІВ НАСТАННЯ ФЕНОЛОГІЧНИХ ЯВИЩ (В. СЕРЕБРЯКОВА) – терміни настання тих чи ін. фенологічних явищ (фаз розвитку) протягом кількох років варіюють більшою чи меншою мірою залежно від геогр. широти:

Екологія – охорона природи БІОЦЕНОЛОГІЯ – наука про біологічні угруповання, в яких взаємодіють рослини, тварини і мікроорганізми.

Екологія – охорона природи АДВЕНТИВНІСТЬ – занесення, імміграція виду з одного біоценозу або зони поширення (ареалу) в інший з наступною акліматизацією. А. є результатом випадкового чи навмисного занесення організмів людиною або різними природними чинниками

Екологія – охорона природи СТЕНОБІОНТИ – організми, що можуть жити лише в певних умовах середовища, при дуже незначних коливаннях його чинників (т-ри, солоності, вологості, кислотності тощо). Напр., форель, яка може жити лише у водоймах

Екологія – охорона природи УЛЬТРАФІОЛЕТОВЕ ВИПРОМІНЮВАННЯ – невидиме оком людини ел.-магн. випромінювання, яке в спектрі оптичного діапазону займає проміжне положення між видимим і рентгенівським випромінюванням (50- 400 нм). Фіз. властивості У. в. визначають їх

Екологія – охорона природи ТОМІЛЯРИ – фригана з чагарничків та напівчагарничків із переважанням губоцвітних у Середземномор’ї.

Екологія – охорона природи МАТЕРИК, континент – велика ділянка земної кори, більша частина якої підійнята над рівнем Світового океану у вигляді суходолу. М. оточений смугою материкової обмілини (шельфом).

Екологія – охорона природи ЕНЕРГЕТИКА ЕКОСИСТЕМИ – забезпеченість екосистем енергією та її використання. Включає такі процеси: отримання енергії з двох основних джерел – сонячна радіація (фотосинтез) і реакції окиснення неорг. речовин (хемосинтез); транспортування енергії

Екологія – охорона природи ГРУД – ліс на родючих суглинистих грунтах (з дубом, грабом та ін.).

Екологія – охорона природи КОНКУРЕНЦІЯ ОРГАНІЗМІВ, суперництво, антагонізм – активна взаємна боротьба між двома чи кількома організмами за засоби існування, що охоплюють спільну для них субстанцію чи спільні чинники середовища. Конкуренція відбувається між організмами,

Екологія – охорона природи ГАЗОСТІЙКІСТЬ РОСЛИН – здатність багатьох видів рослин зберігати життєздатність в умовах забруднення середовища токс. газами. Забезпечується їхніми анат.-морф., фізіол. та біохім. особливостями, що здійснюють ефективну метаболічну деградацію та окиснювальну детоксикацію

Екологія – охорона природи БІОГЕОЦЕНОТИЧНИЙ КОМПЛЕКС – див. Комплекс біогеоценотичний.