ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ: ДОДАТОК, ОЗНАЧЕННЯ, ОБСТАВИНИ
ВІДОМОСТІ ІЗ СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ
§12. ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ: ДОДАТОК, ОЗНАЧЕННЯ, ОБСТАВИНИ
114. Перепишіть. У кожному реченні визначте й підкресліть граматичну основу. Які з речень складаються тільки з головних членів? Які, крім головних, мають інші члени речення?
1. Дощ відшумів. Запахла м’ята. Садок засмучений ожив (В. Черепков). 2. Із дерев злетіло листя. Наступає листопад (Я. Забіла). 3. Мовчать птахи. Скімлить осінній вітер без слів (І. Яремчук). 4. Кінчалась осінь. Сіялись сніги (Є. Маланюк).
Перевірте наголошення виділеного
115. Прочитайте. Вкажіть речення непоширені та поширені. Поясніть різницю між ними. У поширених реченнях визначте головні члени речення та вкажіть другорядні.
1. Надворі розцвітав ранок (Панас Мирний). 2. Почався ранок. Ранок дише (Я. Віргуш). 3. Діти щебечуть. Сивіє м’ята (А. Малишко). 4. Пахне м’ятою вечір (С. Українець). 5. А дощ іде. А вітер хилить клени (М. Луків). 6. Лунала пісня. Плакала діброва. Об кручу хвиля хлюпала дніпрова (Д. Павличко).
Визначте слова, вжиті
Другорядні члени речення уточнюють або пояснюють головні члени речення і залежать від них.
Смисловий зв’язок між головним і другорядним членами речення установлюють, поставивши від головного до другорядного члена речення питання
116. Прочитайте. У кожному реченні визначте головні члени речення. Від головного члена речення поставте питання до другорядного члена, який пов’язаний із ним за змістом.
1. День кладе на хмари позолоту (В. Сосюра). 2. Поприбігають вітренята з поля (П. Масенко). 3. Мамина пісня у серці бринить (Г. Казакова). 4. Хтось гукнув мене упівголоса (М. Шевченко). 5. Війнуло сонцем і медом з доріг. Потім вийшла дівчина на поріг (А. Малишко).
Укажіть односкладне речення. Поясніть різницю між реченнями односкладними та непоширеними.
117. Подані непоширені речення поширте другорядними членами. Утворені речення запишіть. До кожного другорядного члена речення усно поставте питання від головного.
1. Дощі не вщухають. 2. Птахи відлетіли. 3. Зима поспішає.
Другорядні члени речення поділяють на додатки, означення та обставини.
Додаток – це другорядний член речення, який означає предмет і відповідає на питання непрямих відмінків (тобто всіх відмінків, крім
118. Перепишіть. Визначте й підкресліть у кожному реченні головні члени речення та додатки.
1. В орлят повиростали крила (Г. Бойко). 2. Зозуля Горлиці жалілась (Л. Глібов). 3. Гора підперезалася залізницею (В. Жовнарук). 4. На зорі задививсь хлопчина (Б.-І. Антонич). 5. Мене ліси здоров’ям напували (Б. Симоненко). 6. Люби природу не для себе! Люби для неї (М. Рильський). 7. Безсмертників пучечок я нарвав (Д. Луценко).
Визначте, якою частиною мови виражено кожен із додатків.
119. Перепишіть, уставляючи на місці крапок додатки, які за змістом відповідають записаним у дужках питанням.
У день народження я одержав у подарунок (від кого?) … книжку. У ній було кілька оповідань (про кого?)… .Це дуже мене зацікавило, адже я захоплююсь (чим?)….
Тож я не просто прочитав, а проковтнув цю (що?)…. Вже через два дні я переказав (що?)… своєму (кому?)…. Товариш так зацікавився пригодами (кого?) …, що вирушив по книгарнях шукати (що?)….
У записаному тексті підкресліть усі додатки. Якими частинами мови їх виражено? Визначте відмінок кожного з додатків.
Які почуття викликає у вас читання художньої літератури? Розкажіть про це. За потреби зверніться до Словничка почуттів.
Службові частини мови – прийменники, сполучники, частки – не виступають членами речення.
Хоча прийменники не є членами речення, вони можуть уходити до складу другорядних членів речення.
Наприклад: У ледаря піч до спини пристала. Літо на зиму працює.
120. Перепишіть, підкресліть усі члени речення. Поясніть, як і чому ви підкреслили прийменники.
1. Вітер з гаєм розмовляє (Т. Шевченко). 2. Співали пісню ми про Байду (Л. Костенко). 3. Від пісні добрішають люди (Р. Пахолок).
4. Про молодість складаю я пісні (Б. Сосюра). 5. Побудуємо світ без обману і злості (Б. Крищенко). 6. А шелест верб у пам’яті не тане (М. Рильський).
Поясніть написаня виділених слів.
121. Перепишіть. У кожному реченні підкресліть головні члени речення та додатки. З’ясуйте, якою частиною мови виражено кожен додаток. Після кожного додатка позначте в дужках її відмінок і число.
Бабуся рятувала хворих від недуг. Свої знання вона перейняла від своєї баби. Тепер бабуся передавала їх онучці.
Оксанка зав’язувала бабусі очі. Потім брала жмут висушених лікарських рослин. Бабуся торкалася стебелець і листочків. Потім вона називала рослину. Далі розповідала Оксанці про приготування ліків.
За С. і А. Руденками.
З’ясуйте наголошення пр икметника у словосполученні лікарські рослини.
– Які ви знаєте лікарські рослини? Які з них збирали? Складіть про це 2-3 речення та запишіть їх. Визначте в записаних реченнях додатки.
122. Складіть і запишіть речення, додатками в яких є подані іменники, вжиті у непрямих відмінках. Визначте й підкресліть додатки.
ЗРАЗОК
Книжка. Вона. Оповідання. Рослини. Трави. Ягоди. Ліки. Ілюстрація.
123. Перепишіть. У кожному з речень підкресліть головні члени речення та додатки.
1. Птахи потерпають від змін у кліматі. Вони потребують турботи від людини (3 газети). 2. Зозуля кувала, правдоньку сказала (Народна творчість).
3. Вітром донесло до мене щебетання (М. Рильський). 4. Синиця в шибку вдарила крильми (Б. Симоненко).
Які птахи зимують в Україні? Які прилітають в Україну зимувати? Інформацію про це зберіть в Інтернеті. Випустіть стіннівку такої тематики.
124. Прочитайте. У кожному реченні визначте головні та другорядні члени речення. Від яких членів речення ставлять питання до означення? Зробіть це.
1. Мовчить сосновий бір (М. Рильський). 2. Задумався дуб темно-шатий (Б. Сосюра). 3. Хизувався дуб міцним корінням (Г. Хорташко). 4. Зелений одягла вінок берізка ніжна (В. Сосюра). 5. Зажурила осінь золоту діброву (О. Кротюк).
Визначте в реченнях епітети. Чим вони відрізняються від звичайних означень? У текстах якого стилю вживають епітети?
125. Перепишіть речення, на місці крапок уставляючи самостійно дібрані означення. Підкресліть усі члени речення.
Наближається… зима. Землю огорне… сніг,… крига скує річки. Дерева закутаються в… шати. Кущі закутаються… шаликами. Школярі чекатимуть на… канікули.
Значення виділених слів з’ясуйте за Тлумачним словничком.
126. Перепишіть. Визначте й підкресліть усі члени речення. Якими частинами мови виражено означення та додатки?
1. Знайому пісню вітерець співав про Україну (П. Засенко).
2. Був у мене друг хороший (А. Малишко). 3. Покривались поля оксамитом зеленим (М. Олексенко). 4. Високе небо над тобою гуде од вітру (Олесь Гончар). 5. Рукавом сірим небо сльозини втирає (Я. Харсайло). 6. Ніч підняла своє темне крило (Панас Мирний).
7. Чепурні берези маяли зеленими косами (М. Коцюбинський).
Чи є членами речення службові частини мови? Як ви підкреслили прийменники? Чому?
127. До поданого речення допишіть поетичний рядок, слово роса заримувавши зі словом краса. Утворений вірш запишіть, підкресліть у його тексті означення.
На ніжних листочках сяє чиста роса.
У якому стилі ви склали рядок? Де цей стиль уживається?
Обставини – це другорядні члени речення, які називають різні ознаки дії – місце, час, причину, спосіб, ступінь. Обставини відповідаю гь на питання як? де? куди? звідки? коли? чому? з якою метою?
Обставини підкреслюють крапкою й рискою: _._._._._.
Наприклад: Тихо шепоче бузок (М. Багрій).
Найчастіше обставини виражаються прислівниками: Знову наснилось дитинство (Д. Луценко) або іменниками в непрямих відмінках із прийменниками: Гуси з вирію летять (Г. Тарасюк).
128. Прочитайте речення, визначте в кожному головні члени речення та обставини. Від якого члена речення ставлять питання до обставини?
1. На землю сонце дивиться спогорда (Д. Луценко). 2. Літають понад вікна ластів’ята (Г. Петрук Попик). 3. Пролітає гайвороння над полями (О. Лупій). 4. Пташка накрила крильцями пташат у гніздечку (В. Голобородько). 5. По шию у піску сосна стоїть (Д. Павличко).
129. Перепишіть прислів’я, на місці крапок уставляючи дібрані з довідки обставини. З’ясуйте, якими частинами мови вони виражені.
1. Щирий козак… не нападає. 2. Один козак… не воїн. 3. Не лінуйся… вставати та змолоду більше знати! 4. Око бачить…, а розум ще дальше. 5. Дивиться…, а думає вовком.
ДОВІДКА
Рано, ззаду, у полі, лисицею, далеко.
Розкрийте значення останнього прислів’я. У реченнях відповіді вживайте якнайбільше обставин.
130. Перепишіть, на місці крапок уставляючи дібрані з довідки обставини, які відповідають на зазначені в дужках питання. Підкресліть у реченнях усі члени речення.
3PA3ОК
1. Знов серце манить (куди?) … (М. Рильський). 2. Ми радості (коли?) … бажали людям (Д. Луценко). 3. Я в давню істину увірував (як?)… (Олександр Олесь).
ДОВІДКА
Завжди. У дорогу. Глибоко.
131. Складіть і запишіть речення за поданими схемами.
132. Перепишіть. У кожному з речень підкресліть усі члени речення. З яким членом речення пов’язана кожна обставина? Якою частиною мови виражена?
1.1 лунають на калині ніжні співи солов’їні (В. Кравчук). 2. Я вранці голос горлиці люблю (Л. Костенко). 3. Молода уперше в небі ластівка ширяє (М. Рильський). 4. А бджоли золоті так солодко гули (А. Камінчук). 5. Трави вільно підняли свої стебельця угору (В. Грінчак).
Накресліть схеми двох перших речень.
РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ ЧИТАННЯ – ГОВОРІННЯ
ТИПИ МОВЛЕННЯ. ОСОБЛИВОСТІ ПОБУДОВИ РОЗПОВІДІ. УСНИЙ ПЕРЕКАЗ ТЕКСТУ РОЗПОВІДНОГО ХАРАКТЕРУ
133. Розгляньте таблицю “Типи мовлення” на форзаці підручника. Чи можна сказати, що якийсь тип мовлення трапляється у спілкуванні частіше за інші? Поясніть.
Розповідь – це висловлювання, у якому йдеться про послідовні о дії особи або предмета або ж про події, що відбувалися (відбуваються або відбуватимуться) в певній послідовності.
До розповіді можна поставити питання що відбулося?
134. Прочитайте. Яке з поданих у “хмаринках” запитань можна поставити до уривка в цілому? Яке запитання можна поставити до фрагмента, в якому йдеться про вовка? Зробіть висновок: які типи мовлення поєднано в уривку? Скористайтеся підказкою.
Грицик лежав на березі й дивився на дніпрову поверхню. Раптом він побачив, що до острова щось пливе. Над водою виднілася лише голова. “Видра, чи що?” – промайнуло в голові.
Проте це була не видра. Коли голова підпливла ближче, Грицик зрозумів, що це пес.
За мить тварина вибралася з води. Грицик отетерів. Над ним стояв величезний вовк. Мокра шерсть була довга й цупка. Зблиснули здоровецькі ікла. Повітря розітнув вереск Грицика: “Рятуйте!”
До берега вже поспішали козаки. Попереду, вихоплюючи шаблю з піхов, біг Швайка.
Грицик був переконаний, що він негайно кинеться на лютого звіра. Проте Швайка, придивившись, уклав шаблю в піхви, а тоді розвів руки так, мовби зустрів найкращого друга.
– Барвінку! – сказав він вовкові.
Братику мій сіренький!
І здоровенний хижак зі страшними іклами повівся, мов цуценятко. Він тонко заскавулів і кинувся Швайці на груди. А що був не цуценятком, а важким звіром, то Швайка ледве втримався на ногах.
Тоді Швайка почав вибирати з вовчої шерсті реп’яхи. Один клубочок, той, що збився біля правого вовчого вуха, він нишком заховав до кишені.
Трохи згодом біля вогнища козак дістав реп’яховий клубочок і видобув з нього тонку полотняну смужку. Тоді розгорнув її й заходився роздивлятися якісь закарлючки. Потім кинув смужку у вогнище.
За В. Рутківським.
ПІДКАЗКА
Якщо до уривка в цілому можна поставити питання що відбулося?, це – розповідь. Якщо якийсь фрагмент висловлювання відповідає на
Питання який? яка? яке? цей фрагмент – опис (предмета, тварини тощо).
Якщо вас зацікавили пригоди козака Швайки, знайдіть у книгарні чи бібліотеці і прочитайте книжку В. Рутківського “Джури козака Швайки”. Про свої враження розкажіть однокласникам.
Зв’язність тексту забезпечується тим, що кожне наступне речення є змістовим продовженням речення попереднього. Кожне речення включає в себе слово, яке “вбирає”, повторює інформацію з попереднього речення. Таке слово називають ” відоме”.
Але кожне речення вміщує й нову інформацію, якої не було в попередньому реченні. Слово, яке містить цю нову інформацію, називають “нове”. У розповіді “нове” – це слова, які називають дії.
Наприклад: В Н
Котигорошко взяв булаву. Він підкинув її високо в небо.
Слово він замінює ім’я Котигорошко, отже, в наступному реченні продовжується розповідь про богатиря, тому слово він – “відоме”. Нова інформація про Котигорошка виражена словом підкинув, тому це слово визначають як “нове”.
135. Прочитайте уривок із казки. Поставте до висловлювання загальне питання. До якого типу мовлення слід його віднести?
Сів Іван-царенко у саду й чекає. За годину він побачив Жар – птицю. Тоді Іван міцно схопив її за хвіст.
Жар-птиця вирвалася з Іванових рук. Залишила вона в Івановій руці лише одну маленьку золоту пір’їнку.
Визначте “відоме” та “нове” в другому та третьому реченнях.
136. Прочитайте текст. Доведіть, що текст є розповіддю. Скористайтеся поданою після тексту пам’яткою.
Колись давно жила собі в лісі бабуся, збирала зілля та лікувала ним людей.
Знайшла якось вона в лісі немовлятко. Мало воно всього місяців шість, але вже говорило. Зраділа стара, взяла хлопчика, виховує. Назвала його Іванком.
Виповнився хлопцеві рік. Дала йому бабуся кухлик відвару чудодійного зілля, випив Іванко і виріс, наче на п’ять років старшим став. Щороку стара хлопцеві відвар давала. За п’ять років став з Іванка богатир.
Прилетів якось у ті краї лютий змій. Оселився край одного села й почав людей грабувати та поля палити.
Повела бабуся Іванка в лісові хащі, тупнула тричі ногою об землю. Відкрилася перед ними печера. Стоїть у печері кінь, висить на стіні меч, а в кутку стоїть діжка. Випив Іван аж три кухлі відвару з діжки й таку силу в собі відчув, що коня зміг би підняти.
За народною казкою.
Як ця казка могла б закінчитися? Придумайте кінцівку (одне-два речення). Визначте тему та головну думку тексту.
З’ясуйте стиль тексту.
Складіть і запишіть план тексту (в останньому пункті відобразьте придуману вами кінцівку).
За планом перекажіть текст разом із кінцівкою (усно).
Як довести, що висловлювання є розповіддю
Висловлювання є розповіддю, якщо воно відповідає таким ознакам:
У ньому йдеться про кілька подій або ж дій, виконаних особою або предметом (або кількома особами чи предметами);
Дії виконувалися послідовно, одна за одною;
До висловлювання в цілому можна поставити питання що відбулося?
Related posts:
- Додаток – Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення Додаток Додаток – це другорядний член речення, який означає предмет і відповідає на питання непрямих відмінків. Додатки виражаються: А) іменниками та займенниками (найчастіше), прикметниками та дієприкметниками. Мудрість і Досвід багатьох поколінь укладено в приказки і прислів’я (М. Шумило). Школярки та школярі юрбою оточили Когось […]...
- Прикладка як різновид означення – Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення Прикладка як різновид означення Прикладкою називається означення, що виражається іменником, узгодженим із пояснюваним словом у відмінку. Це може бути власна назва міст, сіл, річок, озер тощо, професія, рід занять, вік, національність, поетична характеристика тощо. Прикладка буває Непоширеною, вираженою одним словом, і Поширеною, вираженою сполученням […]...
- Обставина. Види обставин за значенням – Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення Обставина. Види обставин за значенням Обставина – це другорядний член речення, який указує на місце, час, спосіб, мету, умову, Причину дії і відповідає на питання де? коли? які для чого? за якої умови? чому? та ін. За значенням обставини поділяються на такі основні види: […]...
- Означення – Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення У поширеному реченні граматична основа поширюється другорядними членами – Означенням, додатком, обставинами. Вони пояснюють підмет і присудок або інші другорядні члени, розширюючи, доповнюючи повідомлення. Означення Означення – це другорядний член речення, що називає ознаку предмета і відповідає на питання Який? чий? котрий? скількох? скільком? […]...
- Прикладки, що беруться в лапки – Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення Прикладки, що беруться в лапки Прикладки – назви художніх творів, газет, журналів, підприємств, фірм тощо пишуться з великої букви й беруться в лапки: опера “Наталка Полтавка”, повість “Климко”, журнал “Ранок”, видавництво “Вища школа”, магазин “Господар”. Назви, до складу яких входять слова імені, пам’яті, в […]...
- Написання непоширених прикладок через дефіс – Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення Написання непоширених прикладок через дефіс 1. Непоширена прикладка й означуване слово з’єднуються дефісом, якщо: А) вони виражені загальними іменниками: Мати-природа, місто-трудівник, вітер-пустун; Б) загальний іменник стоїть після власної назви: Сапун-гора, але гора Сапун; Хорол-річка, Але Річка Хорол; В) прикладка входить до складу терміна: Гриб-паразит, […]...
- Порівняльний зворот – Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення Порівняльний зворот Порівняльний зворот – це обставина способу дії, яка приєднується порівняльними сполучниками як, мов, немов, наче, ніби, що та ін. Ще зорі стояли тихі та прозорі, як перші маки молоді (А. Малишко). Стояло, мов зачароване, передгроззя (М. Хвильовий). Я, ніби губка, наливався нездоровою […]...
- Другорядні члени речення – Просте речення Словосполучення Просте речення Другорядні члени речення Крім головних, у реченні бувають другорядні члени, які пояснюють інші слова, уточнюють зміст речення, розширюють, доповнюють інформацію. До другорядних членів речення належать означення, додатки, обставини....
- Додаток – Другорядні члени речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Другорядні члени речення До другорядних членів речення належать додатки (_ _ ), означення (~~) й обставини (_._. ). Додаток Додатком називається другорядний член речення, який означає предмет і відповідає на питання усіх відмінків, крім називного. Додаток виражається тими ж частинами мови, що й підмет. Найчастіше: – іменником: […]...
- СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ І РЕЧЕННЯ. ГОЛОВНІ ТА ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ. ОДНОРІДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ. ПРОСТЕ І СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ ПОВТОРЕННЯ, УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ПОГЛИБЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО Ключові слова та поняття: – словосполучення; речення, граматична основа речення, члени речення; звертання, вставні слова; текст, тема тексту, головна думка тексту, заголовок § 1. СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ І РЕЧЕННЯ. ГОЛОВНІ ТА ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ. ОДНОРІДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ. ПРОСТЕ І СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ 17. Утворіть словосполучення з поданих парами слів і запишіть їх. У […]...
- Другорядні члени речення. Означення. Обставина ВІДОМОСТІ З СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ Урок № 26 Тема: Другорядні члени речення. Означення. Обставина Мета: сформувати поняття означення та обставина, формувати вміння розпізнавати їх у реченнях, поширювати речення означеннями та обставинами; виховувати повагу до фольклору, любов до природи; розвивати логічне й образне мислення, мовлення, спостережливість, пам’ять. Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу. Обладнання: підручник, проектор. […]...
- Другорядні члени речення. Додаток ВІДОМОСТІ З СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ Урок № 25 Тема: Другорядні члени речення. Додаток Мета: формувати вміння розрізняти головні та другорядні члени речення; дати поняття про додаток як другорядний член речення, формувати вміння розпізнавати його в реченні, складати речення з поданими словами у ролі додатків; виховувати повагу до усної народної творчості, любов до рідної природи; розвивати […]...
- Головні та другорядні члени речення РЕЧЕННЯ Головні та другорядні члени речення 54. Прочитайте текст. Перекажіть. Стомлене сонечко повільно зачиняє за собою золоту браму. Його ще бачать пташки з верховіть дерев. А це що за щебетання у дворі? Це ластів’ята повертаються до свого гнізда. Двоє сіло на вишневій гілці, сидять і тріпочуть крильцями. Прилітає ластівка. Вона віддає поживу одному, потім – […]...
- Члени речення. Головні та другорядні члени речення. Зв’язок слів у реченні Тема: Члени речення. Головні та другорядні члени речення. Зв’язок слів у реченні Мета: формувати в учнів поняття “головні члени речення”, “другорядні члени речення”, “основа речення”; виробляти вміння знаходити основу речення; вдосконалювати вміння встановлювати зв’язок слів у реченні; виховувати любов до природи. Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції). Обладнання: підручник, зошит. Перебіг уроку […]...
- Однорідні члени речення. Головні та другорядні однорідні члени речення РЕЧЕННЯ Однорідні члени речення. Головні та другорядні однорідні члени речення 67. Прочитайте текст. Перекажіть. Жила колись дівчинка. Тато її був лісником. Мама допомагала йому в роботі. Проте почалася жорстока війна. Лісник пішов боронити рідний край. Мама з донькою замість нього доглядала ліс. Якось потрапили вони під холодний березневий дощ. Застудилася дівчинка й занедужала. Мама її […]...
- Речення з однорідними членами. Головні і другорядні члени речення. Правопис особових закінчень дієслів Тема. Речення з однорідними членами. Головні і другорядні члени речення. Правопис особових закінчень дієслів. (Вправи 431-435). Мета. Повторити вивчене про однорідні члени речення, закріпити вміння встановлювати зв’язки слів у реченні, розбирати речення за членами речення, повторити правопис особових закінчень дієслів. Розвивати навички виразного читання і грамотного письма. Заохочувати цікавість до української філософської думки. Обладнання: портрет […]...
- Другорядні члени речення ВІДОМОСТІ ІЗ СИНТАКСИСУ ТА ПУНКТУАЦІЇ § 15 Другорядні члени речення 134 Прочитайте уривок із вірша. Знайдіть у ньому назви другорядних членів речення. Другорядні теж важливі члени речення, тут вони не для прикраси, не для клечання. Думку можуть (помічав це, безумовно, ти) пояснити, уточнити і доповнити. Поділяються, напевне, неспроста вони на означення, додатки і обставини. Д. […]...
- Синтаксичний розбір простого речення – Другорядні члени речення Українська мова Синтаксис Другорядні члени речення Синтаксичний розбір простого речення 1. Просте речення (тип речення). 2. Загальна характеристика: двоскладне, односкладне; ускладнене, неускладнене; повне, неповне; поширене, непоширене. 3. Характеристика граматичної основи: – підмет (простий чи складений, морфологічний аналіз підмету); – присудок (простий дієслівний, складений іменний, складений дієслівний, морфологічний аналіз присудка). 4. Другорядні члени речення (група підмета): […]...
- Головні та другорядні однорідні члени речення РЕЧЕННЯ & 10. Головні та другорядні однорідні члени речення Вийся, віночку, гладко… З народного 74. 1. Прочитай народну пісню в музичному супроводі. Правопис яких слів треба пояснити? Йдуть дівоньки у садочок, Зів’ють собі віночок З рутоньки, з м’ятоньки, З хрещатого барвіночку, З запашного василечку. 2. Спиши речення і підкресли в ньому головні члени. Скільки в […]...
- Означення – Другорядні члени речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Другорядні члени речення Означення Означенням називається другорядний член речення, який вказує на ознаку предмета і відповідає на питання Який? чий? котрий? скільки? (в усіх їхніх відмінкових формах). Означення бувають: узгоджені, неузгоджені, прикладки. Узгодженим називається означення, виражене словом, що має такий самий рід (в однині), число та відмінок, […]...
- Послідовність розбору простого (двоскладного та односкладного) речення – Другорядні члени речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Другорядні члени речення Послідовність розбору простого (двоскладного та односкладного) речення 1. Речення. 2. Визначити граматичну основу, чим виражені підмет і присудок. 3. Визначити вид речення за метою висловлювання (розповідне, питальне, спонукальне), за інтонацією (окличне, неокличне), за наявністю головних членів речення (двоскладне, односкладне – вид односкладного), за наявністю […]...
- Головні та другорядні однорідні члени речення Тема. Головні та другорядні однорідні члени речення. (Вправи 74-79). Мета. Продовжити формувати поняття про члени речення – головні і другорядні, про однорідні члени речення; вчити визначати однорідні члени речення. Розвивати мовлення, вчити складати речення з однорідними членами. Виховувати повагу до народних традицій. Обладнання: диск до підручника, підручник, зошит. Хід уроку I. Організація класу. Мотивація навчальної […]...
- Другорядні члени речення Українська мова Синтаксис Другорядні члени речення Додаток (відповідає на питання непрямих відмінків). Буває прямий (відповідає на питання знахідного відмінка без прийменника: бачити його) та непрямий (відповідає на питання всіх інших відмінків: ). Означення (відповідає на питання який? чий?). Буває угоджене (пов’язане з означуваним словом зв’язком узгодження: ) і неузгоджене (пов’язане з означуваним словом зв’язком керування […]...
- Члени речення. Головні і другорядні члени речення Зв’язок слів у реченні РОЗДІЛ 3. РЕЧЕННЯ § 9. Члени речення. Головні і другорядні члени речення Зв’язок слів у реченні 93. Слова у, в не є членами речення, бо до них не можна поставити запитання. Вони служать для зв’язку слів у реченні. Пояснення Якщо до слова в реченні можна поставити запитання, то воно є членом речення. Пригадайте! Підмет відповідає […]...
- Другорядні члени речення. Речення поширені і непоширень Порядок слів у реченні СИНТАКСИС. ПУНКТАЦІЯ § 13. Другорядні члени речення. Речення поширені і непоширень Порядок слів у реченні 132.1. Спишіть текст. Покажіть зв’язок між членами речення за зразком. Київ – найстаріше і найвідоміше українське місто. Воно побудоване дуже давно. Про Київ згадують у своїх книжках давні греки. Грецькі купці заїздили колись за товарами до української столиці (3 календаря). […]...
- Головні та другорядні члени речення. Зв’язок слів у реченні Тема. Головні та другорядні члени речення. Зв’язок слів у реченні. (Вправи 63-68). Мета. Повторити поняття “члени речення”, “головні члени”, “підмет” і “присудок”, “основа речення”, “другорядні члени”; закріплювати вміння встановлювати зв’язок між словами у реченні. Розвивати спостережливість, вміння аналізувати навчальний матеріал, встановлювати головне. Формувати вміння оцінювати результати роботи. Виховувати стриманість, почуття відповідальності. Обладнання: диск до підручника, […]...
- Другорядні члени речення. Складання речень за схемою. Навчальне аудіювання (“Рідний край”). Вимова й написання слова Батьківщина Урок 37 Тема. Другорядні члени речення. Складання речень за схемою. Навчальне аудіювання (“Рідний край”). Вимова й написання слова Батьківщина Мета: ознайомити з поняттями члени речення, головні члени речення, другорядні члені речення; вчити знаходити в реченні його головні і другорядні члени; розвивати увагу, спостережливість, пам’ять; виховувати патріотичні почуття. ХІД УРОКУ I. Організаційний момент II. Актуалізація опорних […]...
- Поняття про однорідні члени речення. Головні і другорядні члени речення. (Вправи 63-65) Тема. Поняття про однорідні члени речення. Головні і другорядні члени речення. (Вправи 63-65). Мета. Формувати поняття про однорідні члени речення, вчити визначати основні члени, самостійно складати речення з однорідними членами; розвивати чуття слова. Обладнання: таблиця “Однорідні члени речення”, індивідуальні картки, репродукції картин Марії Приймаченко. Хід уроку I. Організація класу. II. Перевірка домашнього завдання. 1. Визначення […]...
- Другорядні члени речення СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ УРОК № 16 Тема. Другорядні члени речення Мета: ознайомити учнів із другорядними членами речення, навчити визначати їх у реченні; виховувати в учнів навички самостійної роботи з підручником. Обладнання: підручник. ХІД УРОКУ I. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ 1. Перевірка домашньої вправи. 2. Запитання до учнів. – Що таке підмет? – Що таке присудок? – […]...
- Обставина – Другорядні члени речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Другорядні члени речення Обставина Обставиною називається другорядний член речення, який пояснює слово зі значенням дії чи ознаки, виражає характеристику дії, стану чи ознаки, ступінь їхнього виявлення, умови, за яких відбувається дія. Види обставин розрізняють за їхніми значеннями на основі питань, на які вони відповідають: – обставини місця […]...
- Відокремлені уточнюючі члени речення – Просте речення Словосполучення Просте речення Відокремлені уточнюючі члени речення Уточнюючими називаються члени речення, які уточнюють, пояснюють, конкретизують ті члени речення, після яких вони стоять. Уточнюючі члени речення відповідають на питання хто саме? який саме? де саме? коли саме? як саме? та ін. Уточнюватися можуть будь-які члени речення, але найчастіше – обставини, особливо місця і часу: Уточнюючі члени […]...
- Зразок розбору двоскладного речення – Другорядні члени речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Другорядні члени речення Зразок розбору двоскладного речення 1. Вітер гне до землі молоденькі берези (Ю. Збанацький). 2. Підмет – Вітер (іменник), присудок – Гне (дієслово). 3. Розповідне, неокличне, двоскладне, поширене. 4. Не ускладнене. 5. Гне (до чого?) до землі (непрямий додаток, виражений іменником у родовому відмінку), гне […]...
- Головні та другорядні члени речення. Тематичне тестування (тема: Словосполучення, речення) ВІДОМОСТІ З СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ Урок № 27 Тема. Головні та другорядні члени речення. Тематичне тестування (тема: Словосполучення, речення) Мета: систематизувати й узагальнити знання про головні й другорядні члени речення, формувати вміння визначати члени речення; з’ясувати рівень засвоєння знань та сформованості вмінь з теми “Словосполучення, речення”; формувати вміння застосовувати здобуті теоретичні знання на практиці, удосконалювати […]...
- ОДНОРІДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ. ГОЛОВНІ ТА ДРУГОРЯДНІ ОДНОРІДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ Мета: вчити учнів виявляти в реченні однорідні члени речення (головні та другорядні); розвивати вміння визначати однорідні члени речення і виконувати навчальні вправи із ними; розвивати увагу, мовлення школярів; виховувати бережливе ставлення до природи. Хід уроку ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ Перевірка домашнього завдання (вправа 66, с. 33) Каліграфічна хвилинка Щщ Щщ Щщ що тиж […]...
- Ускладнені прості речення – Другорядні члени речення Українська мова Синтаксис Другорядні члени речення Ускладнені прості речення Просте речення ускладнюють: – однорідні члени речення; – звертання; – вставні слова та словосполучення; – відокремлені члени речення. Кома між однорідними членами Кома між однорідними членами ставиться: 1. Між усіма однорідними членами, якщо вони з’єднані перелічувальною інтонацією без сполучників: Суворовці завжди ідуть струнко, бадьоро, красиво. (Забіла) […]...
- Однорідні другорядні члени речення, виражені прислівниками Тема. Однорідні другорядні члени речення, виражені прислівниками. (Вправи 421-425). Мета. Узагальнити вивчене про прислівник, вчити визначати прислівники, що виконують роль однорідних членів речення, добирати однорідні члени речення, виражені прислівниками, будувати речення з однорідними членами речення, вираженими прислівниками. Розвивати уяву, образне мислення. Виховувати дбайливе ставлення до природи, вміння гармонійно входити у контакт із нею. Обладнання: зображення […]...
- Питання для самоконтролю – Другорядні члени речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Другорядні члени речення Питання для самоконтролю 1. Що таке додаток? Які види додатків ви знаєте? 2. Назвіть способи вираження додатків. 3. Що називається означенням? Які види означень ви знаєте? 4. Що таке прикладка? 5. Як пишеться прикладка з означуваними словами? 6. Назвіть види обставин. Наведіть приклади. 7. […]...
- Односкладні прості речення – Другорядні члени речення Українська мова Синтаксис Другорядні члени речення Односкладні прості речення З головним членом – підметом: – Називні. Ніч. З головним членом – присудком: – Означено-особові (присудок – дієслово у формі 1-ї чи 2-ї особи). Мрію про відпочинок. – Неозначено-особові (присудок – дієслово у формі 3-ї особи множини). Десь тут знайшли снаряд. – Узагальнено-особові (Прислів’я та приказки. […]...
- Головні та другорядні члени речення. Зв’язок слів у реченні РЕЧЕННЯ & 9. Головні та другорядні члени речення. Зв’язок слів у реченні Барви осіннього лісу 63. 1. Прочитай вірш Катрусі – твоєї ровесниці. Які почуття він пробуджує? Осінь мрійна, осінь мила Все багрянцем притрусила. І сама – в барвистім листі, Ще й калиновім намисті… 2. Які іменники та зв’язані за змістом прикметники малюють пишні шати […]...
- Двоскладне речення. Головні члени речення – Просте речення Словосполучення Просте речення Двоскладне речення. Головні члени речення Головні члени речення – це підмет і присудок, які ще називаються граматичною основою речення....