Економічні зв’язки

Related posts:

1. Економічні закони Економічні закони – внутрішньо необхідні, сталі та істотні зв’язки між протилежними сторонами, властивостями економічних явищ і процесів, а також між підсистемами та елементами економічної системи. Природа Е. з. органічно пов’язана з економічною сутністю – комплексом необхідних, глибинних зв’язків і відносин, які визначають основні ознаки, особливості й тенденції розвитку певної матеріальної системи. Сутність і закон можуть […]...
2. Економічні процеси Економічні процеси – хід розвитку економічної системи, окремих її підсистем, метасистем, елементів та компонентів, послідовна зміна різних типів економічних систем, окремих стадій, ступенів, етапів систем певного типу. В межах Е. п. слід виділяти процес активної взаємодії людини з природою, присвоєння речовини природи у процесі праці (що становить зміст продуктивних сил) та економічні зв’язки і відносини […]...
3. Принципи Принципи (лат. principium – основа, початок) -1) основні, вихідні положення теорії, основні правила діяльності; 2) встановлені, загальноприйняті, поширені правила господарських дій і властивостей економічних процесів. У теоретико-методологічному контексті П. – вихідні положення та основа будь-якої наукової системи, що конкретизуються у певній сукупності економічних законів і категорій. Так, принцип розвитку об’єднує такі закони діалектики, як кількісно-якісних […]...
4. ЯКІ ЗВЯЗКИ ІСНУЮТЬ МІЖ НЕЖИВОЮ І ЖИВОЮ ПРИРОДОЮ? МАНДРІВКА ПЕРША ПРИРОДА ВОСЕНИ Зустріч 26. ЯКІ ЗВЯЗКИ ІСНУЮТЬ МІЖ НЕЖИВОЮ І ЖИВОЮ ПРИРОДОЮ? Ти дізнаєшся про взаємозв’язки між неживою природою, рослинами і тваринами. Пригадай! Як змінюється полуднева висота Сонця восени? Як це впливає на тривалість дня та температуру повітря? Розкажи Сонечку Семикрапочці. Як зміни в неживій природі впливають на рослини і тварин? Працюємо разом […]...
5. Теоретичний економічний аналіз Теоретичний економічний аналіз – найвища і найдосконаліша форма економічного аналізу, результатом якої є цілісна характеристика законів і закономірностей розвитку певної економічної системи з урахуванням об’єктивної необхідності її виникнення, розвитку та переходу в іншу, розвиненішу систему, наявності логічної залежності одних підсистем та елементів від інших, а також можливості комплексного вдосконалення такої теорії на основі фундаментальних принципів […]...
6. Соціальні зв’язки Соціальні зв’язки – зв’язки взаємодії (взаємозумовленості, взаємопроникнення, взаємозаперечення та ін.) між окремими індивідами, групами та колективами індивідів, а також соціальними верствами і групами, які мають певні соціальні цілі у межах соціальної системи. До соціальних цілей належать прагнення окремих індивідів, соціальних груп та ін. домогтися соціальної справедливості, забезпечити надійний соціальний захист, досягти соціальної та політичної стабільності, […]...
7. Класифікація соціальних законів Класифікація соціальних законів – виділення певних типів та видів соціальних законів за критеріями їх розмежування. Кожна сфера діяльності має певні типи соціальних законів: 1) всезагальні, які розкривають сутність процесів становлення, розвитку, занепаду й зміни всіх суспільно-економічних формацій і охоплюють усі підсистеми суспільних відносин (економічних, соціальних, правових, політичних, духовних, культурних, ідеологічних тощо). До них належать закон […]...
8. Закон заперечення заперечення в економіці Закон заперечення заперечення в економіці – один з основних законів діалектики, який характеризує напрям розвитку економічної системи, її підсистем та елементів (окремих явищ і процесів), починаючи з їх виникнення та становлення, наступного розвитку, функціонування й переходу у досконаліші, розвиненіші системи. Таким чином З. з. з. в е. синтезує найважливіші ознаки інших законів діалектики (законів кількісно-якісних […]...
9. Структура політекономічної категорії Структура політекономічної категорії – комплекс закономірних зв’язків і відносин між суспільною формою і речовим змістом економічної категорії, а також між окремими елементами цих підсистем і всередині кожної з них, які теоретично виражають розвиток відносин економічної власності в їх діалектичній взаємодії з прогресом продуктивних сил. Політекономічна категорія є ядром економічної категорії, що випливає з відмінностей між […]...
10. Принцип історизму в економічному дослідженні Принцип історизму в економічному дослідженні – принцип діалектики, який передбачає вивчення генезису (а отже, передумов) певної економічної системи (її окремих підсистем та елементів); основних стадій та етапів її еволюції; законів і закономірностей розвитку та функціонування і, відповідно, суперечностей; кількісно-якісних і сутнісних перетворень і переходу до принципово нової економічної системи; історії понять і категорій, які відображають […]...
11. Економічні інтереси Економічні інтереси – 1) усвідомлені економічні потреби окремих людей, колективів, соціальних верств і класів, об’єктивні спонукальні мотиви їх економічної діяльності, зумовлені розвитком їхніх потреб, місцем у системі суспільного поділу праці, еволюцією відносин економічної власності та управління нею; 2) користь, вигода. Як форма вияву економічних відносин Е. і. є водночас формою вияву та реалізації економічних законів. […]...
12. Економічні відносини Економічні відносини – сукупність відносин між людьми у процесі виробництва та привласнення матеріальних і духовних благ у всіх сферах суспільного відтворення (безпосередньому виробництві, розподілі, обміні, споживанні). Відносини між людьми у сфері виробництва складаються з двох елементів: 1 Привласнення предметів природи через процес праці, 2) відносин спеціалізації, кооперування, комбінування виробництва тощо як всередині окремого підприємства, так […]...
13. Економічні категорії Економічні категорії – абстракція, теоретичний вираз, мислені форми реально існуючих економічних систем. Цілісна економічна система та закони її розвитку можуть бути розкриті лише у всій сукупності Е. к., тобто у їхній системі. Отже, окрема Е. к. відображає лише одну із сторін, елементів такої системи, Оскільки складовими частинами економічної системи є продуктивні сили, техніко – економічні, […]...
14. Економічні науки Економічні науки – сукупність наукових дисциплін (близько 50), які вивчають закони й суперечності розвитку економічних систем у процесі їх історичної еволюції, управління господарством, відносини між людьми і навколишнім середовищем та інші проблеми. Виокремлюють загальні та конкретні Е. н. До загальних належать економічна теорія, політична економія, історія народного господарства, історія економічної думки, теорія управління народним господарством […]...
15. Економічні методи управління Економічні методи управління – система форм і методів впливу на діяльність суб’єктів підприємницької діяльності, інтереси окремої людини і трудових колективів для створення умов, які спонукають їх досягти поставленої мети на основі врахування вимог економічних законів, потреб та економічних інтересів. Е. м. у. здійснюються за допомогою реформ в оподаткуванні підприємств різних типів і форм власності або […]...
16. Закон як економічна категорія Закон як економічна категорія – внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між основними протилежними сторонами, властивостями економічних явищ і процесів, між окремими стадіями і ступенями розвитку економічної системи, між різними системами, внаслідок еволюції яких (зв’язків) об’єктивно формується послідовний характер змін у суспільстві. На відміну від законів природи, З. як е. к. відображає закони господарської (або […]...
17. Реформи суспільні Реформи суспільні – перетворення, запровадження кількісно-якісних змін, перебудова системи суспільних відносин загалом або її окремих підсистем – економічних, соціальних, правових, політичних та ін. P. c. не передбачають переходу до іншої суспільно-економічної формації, а здійснюються в її межах; внаслідок цього кількісно-якісні зміни відбуваються в межах єдиної внутрішньої (глибинної) сутності. Якщо такі зміни стосуються окремих підсистем суспільних […]...
18. Реформи соціально-економічні Реформи соціально-економічні (лат. reformare – перетворювати) – процес поступових і послідовних кількісно-якісних змін окремих підсистем економічної системи (продуктивних сил, техніко-економічних, організаційно-економічних відносин, відносин економічної власності та господарського механізму) та соціальної системи залежно від стратегії економічного розвитку, основної соціально-економічної мети суспільства. Р. с.-е. в межах економічних відносин і господарського механізму повинні здійснюватися еволюційними (поступовими) методами. Водночас […]...
19. Показники економічні Показники економічні – абсолютні та відносні величини, які використовуються для кількісної та частково якісної характеристики економічних явищ і процесів. Абсолютні величини – кількісний вираз статистичних показників, які безпосередньо характеризують розміри соціально-економічних явищ, їх ознаки в одиницях виміру площі, маси, ваги, у грошових одиницях тощо. П. е. повинні об’єктивно відображати розвиток явищ і процесів, бути співставлюваними […]...
20. Критерії класифікації економічних законів Критерії класифікації економічних законів – найважливіші ознаки, на основі яких оцінюються різні типи економічних законів і здійснюється їх класифікація згідно з принципом субординації. І група критеріїв за значущістю (залежно від терміну дії економічних законів) – закони, які діють упродовж різних історичних періодів. Розрізняють чотири їх типи: всезагальні економічні закони, загальні економічні закони, специфічні економічні закони […]...
21. Економічні реформи Економічні реформи – процес кількісно-якісних і радикальних (сутнісних) змін у межах однієї економічної системи або її перетворення в іншу, які втілюються в різних моделях шляхом проведення економічної політики. Е. р. в межах однієї економічної системи означають водночас різні типи змін в кожній з її підсистем, а також взаємодії між ними. За незмінності типу економічної системи […]...
22. Сутність і явище в економічному дослідженні Сутність і явище в економічному дослідженні – фундаментальні категорії діалектики, у взаємодії яких сутність означає основне, визначальне у змісті економічної системи (її окремих метасистем, підсистем, елементів), наявність у ній таких властивостей, якостей, а також внутрішньо необхідних, глибинних відносин, які обумовлюють інші властивості, якості, відносини та ін. Отже, явище є формою вияву сутності. Так, щодо вартості […]...
23. Трансформація Трансформація (лат. transformatio – змінювати) – перетворення однієї економічної системи на іншу, що супроводжується відмиранням одних елементів, ознак, властивостей і появою інших. Т. передбачає послаблення одних типів і форм власності й посилення інших, зміну економічної структури, а отже, послаблення дії одних економічних законів і посилення інших. (В Україні значно послаблено дії законів планомірного розвитку, одержавлення; […]...
24. Метод генетичний Метод генетичний (гр. genesis – походженні – спосіб, метод наукового пізнання економічних явищ і процесів, економічних систем, який грунтується на аналізі їх виникнення, походження, становлення та розвитку. М. г. передбачає аналіз певного вихідного стану економічної системи (в т. ч. окремих економічних явищ і процесів, елементів і підсистем) та виведення з нього наступних станів, більш розвинених […]...
25. Структура економічних категорій Структура економічних категорій – комплекс закономірних зв’язків і відносин між складовими та елементами категорії, їхня загальна внутрішня організація, що відображає розвиток економічних явищ і процесів в еволюції певних економічних і соціально-економічних систем, а отже, їхніх різних стадій та етапів. Неоднакова кількість таких зв’язків і відносин пояснюється передусім сутністю економічної категорії, структурою економічних явищ і процесів, […]...
26. Історичне і логічне Історичне і логічне – взаємопов’язані елементи й способи діалектичного методу дослідження й відображення історичного розвитку дійсності, що передбачають пізнання конкретних умов розвитку економічних явищ і процесів, самої економічної системи в їх історичній послідовності (від простих і абстрактних категорій до складніших і конкретніших з одночасним наповненням законів і категорій новим змістом), з одного боку, та обгрунтуванням […]...
27. Абстракція Абстракція (лат. abstractio – віддалення, відволікання) – метод пізнання, що передбачає відмову від поверхневих, несуттєвих сторін явища з метою розкриття його внутрішніх, суттєвих, сталих і загальних зв’язків. Результатом А. (поряд з використанням інших елементів діалектики) є обгрунтування окремих економічних категорій. Для пізнання економічних явищ і процесів використовуються А. багатьох рівнів. Чим ширші, місткіші А. виробляє […]...
28. Категорія – “висловлювання”, “звинувачення” Філософія посбіник Тема 3. ДІАЛЕКТИКА § 2. Класичні “теорії” діалектики, інваріанти їхньої будови Категорія – “висловлювання”, “звинувачення” Всі ці принципи відбиваються і фіксуються в системі категорій. Категорії-основні найбільш загальні поняття логіки. Категорія хоча і є поняттям, проте це не поняття формальної логіки, а поняття діалектичної логіки, основними відмінностями якого є розгляд цього поняття в історичному […]...
29. Розвиток економіки Розвиток економіки – закономірний процес кількісно-якісних змін у межах економічної системи, її перехід у нову якість, досконалішу форму. Кількісним виміром цих процесів є відносна зміна макроекономічних показників у напрямі зростання протягом відносно тривалого періоду, наприклад, кількох років. На відміну від P. e., для економічного зростання такі ознаки не характерні, оскільки воно може перериватись економічним спадом. […]...
30. Структура економічного розвитку Структура економічного розвитку – комплекс внутрішньо необхідних і стійких зв’язків між метасистемами, підсистемами та елементами економічної системи, які (зв’язки) як закони визначають її розвиток, управляють ними, спрямовують діяльність підсистем і їхніх складових у певному напрямі, а отже, управляють виробництвом, обміном, розподілом і споживанням матеріальних благ і послуг. С. е. р. визначають передусім як комплекс відповідних […]...
31. Необхідність і випадковість в економічному дослідженні Необхідність і випадковість в економічному дослідженні – співвідносні категорії діалектики, які як інструменти пізнання економічних систем розкривають окремі елементи їх сутності (а отже, властивих системі законів і закономірностей), економічних явищ і процесів у їх взаємозв’язку з неістотними зовнішніми зв’язками. Необхідність є відображенням здебільшого внутрішніх, причинно-наслідкових, а також стійких і загальних зв’язків та відносин економічної системи, […]...
32. Техніко-економічні відносини Техніко-економічні відносини – матеріально-речова (або техніко-економічна) форма розвитку продуктивних сил, що формується у процесі суспільного поділу праці, спеціалізації, кооперування, комбінування виробництва, його концентрації, обміну діяльністю між людьми та техніко-економічного поєднання особистісних і речових факторів виробництва. Поняття “матеріально-речова форма” вживають для обгрунтування іншої (крім соціально-економічної або суспільної) форми розвитку продуктивних сил, певного протиставлення суспільній формі, що […]...
33. Модифікація економічних законів Модифікація економічних законів – поява якісно нових форм вияву і реалізації законів і кількісно-якісні зміни в межах як нових, так і існуючих форм, які (зміни) не спричиняють зникнення даної сутності, а отже, відмирання закону, а також деякі несуттєві зміни у змісті та формах розвитку закону. Змістом закону є процес розгортання його сутності шляхом встановлення сутнісних […]...
34. Економічні погляди Середньовіччя Історія економічних вчень ЕКОНОМІЧНА ДУМКА СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ ТА СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ. МЕРКАНТИЛІЗМ Економічні погляди Середньовіччя Економічні погляди цього періоду мають яскраво виражений релігійний характер. Автором однієї з концепцій суспільного прогресу на базі економічних факторів був Ібн-Хальдун. Багатство держави він вбачав у наявності вироблених товарів. Тому він робить висновок про те, що продукти праці здобуваються “шляхом рівноцінного обміну”, […]...
35. Економічні погляди Ш. Фур’є – Економічні вчення соціалістів-утопістів Історія економічних вчень КРИТИЧНИЙ НАПРЯМ ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ. ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛІСТИЧНИХ ІДЕЙ. ЕКОНОМІЧНІ ВЧЕННЯ СОЦІАЛІСТІВ-УТОПІСТІВ 5.5. Економічні вчення соціалістів-утопістів 5.5.2. Економічні погляди Ш. Фур’є Духом історизму пройняте й вчення іншого французького соціаліста Шарля Фур’є (1772-1837). Для Фур’є очевидний зв’язок історичних епох із рівнями розвитку виробництва. Фур’є вважав, що для успіху нового суспільства необхідне зростання продуктивності праці, яка […]...
36. Як трактував С. Сісмонді основні економічні категорії? Історія економічних вчень КРИТИЧНИЙ НАПРЯМ ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ. ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛІСТИЧНИХ ІДЕЙ. ЕКОНОМІЧНІ ВЧЕННЯ СОЦІАЛІСТІВ-УТОПІСТІВ Як трактував С. Сісмонді основні економічні категорії? Більшість основних економічних категорій Сісмонді трактував, грунтуючись на висновках класичної політичної економії. Він обстоював позиції трудової теорії вартості. Гроші тлумачив як продукт праці, який має внутрішню вартість. Прибуток розглядав як відрахування від продукту праці робітників, […]...
37. Тенденція Тенденція (лат. tendentia – спрямованість) – спрямованість розвитку економічного явища чи процесу, що є формою вияву економічних законів. Т. – стійкі співвідношення як окремих властивостей, ознак, так і самі властивості, характерні ознаки цілісної економічної системи, її окремих підсистем (продуктивних сил, техніко-економічних та організаційно-економічних відносин, відносин економічної власності і господарського механізму), елементів підсистем (наприклад, заробітної плати, […]...
38. Економічний розвиток Економічний розвиток – незворотні, спрямовані, закономірні (кількісно-якісні та сутнісні) зміни економічної системи в довготерміновому періоді, що відбувається під впливом економічних суперечностей, потреб та інтересів, зумовленість яких характеризується дією основних законів діалектики, що не виходять за межі глибинної внутрішньої сутності такої системи. Серед суперечностей економічної системи виділяють суперечності кожної з її підсистем (див. Економічні суперечності). Основними […]...
39. Міжнародні економічні відносини Міжнародні економічні відносини – система господарських і торгово-економічних віднось між країнами світу, в яку входять обмін товарами, спеціалізація і кооперація виробництва, науково-технічне, промислове співробітництво, спільне підприємництво та інші форми. М. е. в. є невід’ємною сферою розвинутого товарного виробництва, яке історично давно вийшло за межі задоволення потреб окремих країн. М. е. в. – це відносини між […]...
40. Методи наукових економічних досліджень Історія економічних вчень ПРЕДМЕТ, ЗАВДАННЯ І МЕТОДОЛОГІЯ ІСТОРІЇ ЕКОНОМІЧНИХ УЧЕНЬ 1.3. Методи наукових економічних досліджень Методологічно історія економічних учень як особлива система наукових поглядів об’єднує сукупність методів економічного аналізу. До них можна віднести такі методи: діалектичний, наукової абстракції, історичний і логічний методи, системний. Діалектика як метод – метод пізнання, загальний для всіх наук, у тому […]...