ІНСТИТУТ СОЦІАЛЬНИЙ
Соціологія короткий енциклопедичний словник
ІНСТИТУТ СОЦІАЛЬНИЙ – форма організації і засіб здійснення спільної діяльності людей, що забезпечує стабільне функціонування сусп. відносин. За допомогою соціальних норм, правил, принципів і санкцій, що регулюють різні сфери сусп. діяльності, I. с. (держава, право, політ, партії, армія, церква, школа, сім’я, мораль, освіта тощо) виконують організаційні, регулятивні, управлінські та виховні функції в суспільстві. I. с. виникає в процесі поділу сусп. праці і диференціації сусп. відносин як засіб
Конституюючись у закладах і установах, I. с. постає як певним чином організована група людей (суб’єктів діяльності і сусп. відносин) з виключно широким “набором” проявів: від сім’ї до держави і міждерж. організацій. Виступаючи як засіб здійснення спеціалізованої групової діяльності і сусп. відносин, I. с. характеризується сукупністю виконуваних при цьому функцій. Ці функції і обумовлюють його видову специфіку і якісну визначеність. Структура I. с. обумовлює насамперед соціальний статус людей – суб’єктів відповідної сфери діяльності і сукупність виконуваних ними ролей. Чим ефективніше люди виконують свої спеціалізовані ролі, тим дієвішим є I. с., тим стабільніші певні сусп. відносини.
Соціальний статус людей і виконання ними певних функцій забезпечується наявністю у внутрішній структурі I. с. соціальних норм (законів, статутів, директив, інструкцій, правил тощо). Вони визначають стандарт поведінки людей, що входять до складу I. с. За їх допомогою оцінюються якість і спрямування діяльності людей, визначаються санкції стосовно тих, хто відхиляється від заданої поведінки. Політ., правові, моральні, естетичні та ін.., соціальні норми водночас обумовлюють рольову поведінку, організовують, упорядковують і регулюють діяльність і взаємовідносини в межах певного I. с. і тим самим надають йому, як системі, стійкості і цілісності.
У суспільстві існує цілий комплекс I. с., взаємодія яких забезпечує управління, організацію і регулювання сусп. відносин. I. с. у демокр. суспільствах діють на засадах сталої системи громадських цінностей, що часто закріплюються в конституціях. У них визначаються повноваження основних ін-тів політ, системи суспільства, установ соціального контролю й управління. Діяльність держави як ін-ту політ, влади законодавчо спрямовується на вирішення політ., г. – п. і культурних питань розвитку і вдосконалення сусп. життя. Завдяки тому, що в I. с. втілюються сусп. цінності, розподіляються соціальні ролі й структурується мотивація поведінки людей, вони забезпечують соціалізацію індивідів, спадкоємність культури й передачу соціального досвіду.