Контрольний диктант. Контрольне аудіювання
Контрольний диктант. Контрольне аудіювання
Мета : з’ясувати рівень орфографічної та пунктуаційної грамотності учнів; рівень сформованості комунікативних умінь, зокрема вміння слухати й розуміти почуте; удосконалювати вміння застосовувати здобуті теоретичні знання на практиці, розвивати логічне мислення, слухову пам’ять, удосконалювати навички самостійної роботи.
Тип уроку: Урок перевірки й обліку здобутих знань, умінь і навичок.
Хід уроку
І. Повідомлення мети перевірки і способів її проведення. Мотивація навчання.
ІІ.
I ІІ. Відповіді вчителя на запитання учнів (після того, як зібрано зошити).
І V. Проведення контрольного аудіювання.
V. Підбиття підсумків уроку.
V І. Домашнє завдання. Вправа 303.
1.Криниця
Село стояло у величезній балці, а балкою протікала виляючи степова річечка. Один бік балки зривався високою кручею. Скеля, припавши землею, поросла деревами. Поміж них вилася стежка, що доводила до містка через річку. Побравшись стежкою, Марко звернув до криниці.
Криниця била із скелі. Здавалося, якась величезна сила викинула з землі страшенну кам’яну брилу. Вода витікала чистою
Од цього місця віяло несказанною красою. Трохи одступивши від скелі, розкинувся гайок. Верховіття дерев було нижче від скелі. Марко любив здиратися збоку на скелю й сидіти там, дивлячись на блакитне небо, нерухоме каміння й тремтяче листя. (За Б. Грінченком; 125 сл.)
Гніздо
Марко побачив над річкою двох куличків. Пташки то припадали до води, то з жалібним попискуванням відлітали вбік.
Скрадаючись, Марко занепокоєно пішов берегом. На траві лежало вимощене з сіна невелике гніздечко, а в ньому хрестиком тулились чотири світло-жовтих крашанки. Пташки марно старалися стеблинами сіна підняти вгору, захистити од хвилі нетривке кубелечко. Хлюпне вода раз-вдруге і забере з собою гніздо.
Пташки побачили людину й безпомічно затужили пташиною тугою. Не торкаючись гнізда, Марко вирізав навколо нього землю, вийняв її й переніс вище, куди не дійде вода. Він навпочіпки сів під вербою, придивляючись до кубелечка. Над ним, попискуючи, з’явилися пташки, покружляли і впали донизу, знову злетіли і знову опустились.
А над усім широким світом, над пригнутими вербами та принишклим птаством димів дощ. (За М. Стельмахом; 120 сл.)
2.Земля
Селянини майже не відчуває духу поту, бо щоденно купається чи мліє в ньому. Коли на плечах Мар’яна розлізлася сорочка, він здивовано поторгав рукою спину, і, накинувши наопашки свиту, втомленою ходою подався в степ.
Осінній степ, погойдуючи світло і тіні, лежав у чорних ранах. Над ним ледь-ледь курів туманець відпару, а може, то парувала тепла кров переораної землі?
Мар’ян журливо подивився навколо, поглянув на козацьку й турецьку могили, на яких бавилися пастушки. Він з жалем подумав, скільки марно пропало люду на білому світі. Чого було отим турчинам шукати смерті в чужому степу? Чужу землю можна сплюндрувати, а жити на ній не будеш.
Мар’ян спинився над своїм ще не зораним грунтом, пальцями відколупавши грудочку, розім’яв її, понюхав і непомітно для себе заспівав. (За М. Стельмахом; 121 сл.)
Тексти для контрольного аудіювання
1.Северин Наливайко
Северин зайшов до землянки. Низенька, скоцюрблена, почорніла від горя бабуся низько вклонилася йому, запросила сідати. У неї було дрібненьке, сухорляве, покрите безліччю зморщок лице, гарні карі очі, тонкі губи. Вона була чистенька, охайненька, мов висушена холодними осінніми вітрами й прибита морозами лісова квітка.
– Бабусю, у вас жила дівчина з Гусятина, Настя, Степана Крайнього дочка. А це десь зникла вона. Чи не лихе щось трапилось…
Бабуся окинула його поглядом.
– Северине!
Гетьман одсахнувся, підхопився з ослона.
– Сядь, сину. Не дивуйся, що знаю, хто ти. Добра вістка меж не знає. Про тебе люди заговорили.
– Де Настуня, бабусю? Це ж вона розповіла вам…
– Сину мій… Послухай мене, стару. Я вік прожила. Дітей поховала, чоловіка втратила. Послухай мене. Чи чуєш ти, як стогне земля наша? Чи бачиш, як рясно вона полита сльозами?
– Чую, бабусю, й бачу. Усе знаю.
– Тож не шукай Насті, сину. Шукай для нас волі. Богом тобі призначено Україну рятувати. Тож собі ти вже не належиш. Маєш Настю забути, з голови викинути.
Ні, не міг Северин забути Настю. Не міг забути, як на одній із зупинок недалеко від Дністра він влаштував огляд своєму війську. На широкому рівному полі посеред ніжного плетива весняних квітів його вояки стояли стрункими шерегами.
Скільки відваги було в їхніх очах! З такими молодцями ворог не страшний. Северин сповільна дійшов до краю, зупинився. Що це? Низькорослий юнак, удвічі нижчий за списа, збентежено й розгублено дивився на нього великими синіми очима, схожими на польові волошки. На ратищі списа біліли крихітні рученята.
Зібраши сотників, Наливайко віддав накази про напрям дальшого руху. Тоді повернувся назад, ще раз пильно глянув на юнака. Невже дівчина? Невже його, Северина Наливайка, ошукало якесь дівчисько?
Розпускаючи всіх, кинув юнакові:
-До мене, козаче!
Помітив, як затремтіли в “козака” руки й сполотніло обличчя. Але змовчав. Лише в наметі, коли лишилися сам на сам, дав волю гніву:
-Розказуй. Як ти міг… могла?
Дівчина опустилася на коліна. По блідих щоках текли сльози, капали на високі груди. Сині, з відтінком осіннього неба очі проникали в душу, гамували гнів, родили співчуття.
Настя розповіла, що родом із Гусятина. Розказала, як пан Калиновський шаблею рубонув груди її батькові за те, що боронив її, Настю, не хотів віддати на поталу панові. Розказала, як опісля батькової смерті вона все ж не скорилася Калиновському, як нігтями вчепилася в його ненависні безстидні очі. Як за це тиждень тримали її посеред панського двору на прив’язі, у собачому наморднику. Як панські слуги плювали їй у вічі, пані називала покриткою, а паненята шпурляли в неї недоїдками й каменюччям. Як її обстригли, вимазали смолою, викачали в пір’ї й довго водили містом. А потім купали в річці й готували до весілля. Пан звелів віддати її за п’ятдесятилітнього горбаня Данила, що служив конюхом і вносив йому у вуха все, що чув од селян. Напередодні вінчання Настя втекла до Наливайкового війська.
Звісно, того ж дня Северин випровадив її: війна – не жіноче діло. Та хіба ж її розповідь, її схвильований голос, її сині очі можна було забути?
-Бабусю, де Настя? – знову спитав Наливайко.
– Іди, сину, дорогою, визначеною Богом. Не звертай із неї…
Северин вийшов із землянки. Узявши коня за гнуздечку, пішов стежкою. Коли наблизився до узлісся. В кущах шелеснуло. Не роздумуючи, Северин кинувся туди. Під розлогим деревом стояв Матвій Перепічка.
– Ти звідки?
– За тобою, гетьмане, приглядаю. Від злого ока бережу.
– Як ти смів?
– Полковники мене послали, гетьмане. Он і Петро позаду з кіньми. А я збоку весь час іду, стежки пильную.
– А це ж у тебе що? – Наливайко показав на невеличкий вузлик у Матвієвих руках.
– Це тобі від однієї дівчини. Стрілася дорогою. Дала мені цей вузличок, а сама чимдуж у ліс. Тільки кущі зашелестіли. Обличчя навіть не розгледів. Уся в чорному, мов черниця.
Северин розв’язав вузлик. Там лежала вишивана сорочка й полотняний, теж вишиваний, рушник.
– Це гетьманові, сказала. Україну хай визволяє, на дорогу… чекай, як це вона сказала? – на дорогу звитяги ставши, каже, хай по ній певно йде, нікуди не звертає. Потім перехрестилась, бережи його, Боже, сказала – і шасть. Не поженешся ж за нею…
Підійшов Петро.
– Гаразд, хлопці, забудьте, – мовив гетьман. – Їдьмо! (За В. Кулаковським; 650 сл.)
На кожне із запитань вибрати правильну відповідь.
1. Бубуся, до якої прийшов Наливайко, була схожа на
А) зламаний вітром колосок;
Б) прибиту морозами степову квітку;
В) прибитий морозами кущ калини;
Г) посічену зливами вербу.
2. Гетьмана Наливайка бабуся впізнала,
А) побачивши в нього булаву;
Б) бо вже із ним зустрічалася;
В) бо він прибув із почтом;
Г) тому що він розшукував Настю.
3. Не розшукувати Настю бабуся умовляла Северина, тому що
А) дівчина кохала іншого;
Б) хотіла одружити з Северином власну дочку;
В) сама не знала, де поділася дівчина;
Г) щоб нічого не відволікало гетьмана від боротьби за волю.
4. Під час огляду війська низькорослий юнак дивився на Наливайка
А) сміливо й відверто;
Б) із зухвалим викликом;
В) збентежено й розгублено;
Г) сумно й стривожено.
5. Настя розповіла, як за непокору панові її було
А) вигнано з рідного Гусятина;
Б) віддано до суду;
В) побито на стайні різками;
Г) принижено й виставлено на глум.
6. Наливайко випровадив дівчину з війська, тому що
А) війна – не жіноче діло;
Б) відчув, що закохується в неї;
В) не хотів, щоб про неї дізналися козаки;
Г) Настя була дуже кволою.
7. Двоє козаків вирушили слідом за гетьманом,
А) щоб убити його із засідки;
Б) щоб оберігати за наказом полковників;
В) щоб простежити, чи не зраджує він своїх;
Г) з цікавості.
8. Вузлик Наливайкові передала
А) бабуся в землянці;
Б) дівчина в лісі;
В) козак на шляху;
Г) полковник у військовому таборі.
9. У вузликові було зав’язано
А) хлібину й рушник;
Б) рушник і грудку землі;
В) рушник і шапку;
Г) рушник і сорочку.
10. Для українця рушник
А) є попередженням про небезпеку;
Б) уособлює долю;
В) є знаком, що час одружуватися;
Г) означає звістку, що його розшукують.
11. Вираз добра звістка меж не знає є
А) назвою народної пісні;
Б) загадкою;
В) приказкою;
Г) прислів’ям
12. Головна думка прослуханого тексту така:
А) осуд безсердечності бабусі;
Б) захоплення самопожертвою Насті;
В) уславлення відваги Северина Наливайка;
Г) уславлення визвольної боротьби народу під проводом Наливайка.
2. Зимові свята
Різдвяні свята в Україні віддавна відзначали дуже урочисто.
Готувалися до Різдва заздалегідь. Мили, прибирали в хатах, упорядковували подвір’я, білили, прали, заготовляли корм для худоби. Всі господарські роботи мали закінчитися до Свят-вечора. Навіть сільський реманент (коси, граблі, вила, плуги) складали в стодолах так, аби створилося враження, що й воно відпочиває.
Уранці 6 січня господар або господиня розкладали в печі вогонь дровами, які складали по одному щоденно. На Гуцульщині ще донедавна зберігався звичай у цей день запалювати “живу ватру” (тертям). Залежно від місцевих традицій і достатку родини кожна господиня намагалася приготувати від 7 до 14 страв. З-поміж них по всій Україні обов’язковими були узвар і кутя.
Родинній трапезі, на яку мали зійтися всі члени родини, передував обхід. Господар із новоспеченим хлібом, медом і маком, а його син із запаленою свічкою тричі за сонцем обходили хату і весь двір. Не обминали стайні, де худобу обсипали маком та обкурювали зіллям – щоб відьми не приступили. У поріг стайні ще й затинали сокиру. Скрізь в Україні в цей вечір вшановували худобу: її готували святвечірніми стравами. Поширеним було повір’я, що худоба в цей вечір розмовляє й може поскаржитися Богові на свого господаря.
Після обходу до хати урочисто заносили необмолочений пшеничний чи житній сніп, який спеціально зберігали від часу обжинків. Його ставили на найпочесніше у хаті місце – під образами. Такий прикрашений васильками й калиною сніп був не лише символом достатку. Він уособлював пам’ять про наших предків. У народі його називали дідом, дідухом.
Слідом за дідухом до хати вносили в’язку соломи й сіна. Господар розкидав солому по хаті, а діти “мекали”, “бекали”, по ній пританцьовуючи. Наслідування звуків свійських тварин мало забезпечити приплід худоби у прийдешньому році.
Потім господиня готувала до вечері стіл: насипала жменю пшона, клала по кутках зубці часнику, грудки цукру, стелила сіном, застеляла святковою скатертиною. Лише після цього ставила на стіл святковий хліб – калач. Поруч із калачем засвічували свічку.
Тим часом господар, набравши у миску по ложці кожної страви, виходив надвір. Тричі кликав до вечері мороз, злих вітрів, чорні бурі, вовка. А потів “радив” їм не показуватися до його господи й поля протягом цілого року. Помолившись і згадавши усіх покійних родичів, сім’я сідала до столу.
Сигналом до вечері була поява на небі першої зірки, яка сповіщала людям про велике чудо – народження Божого Дитяти. Під час родинної трапези зберігали урочистий спокій, щоб не дратувати невидимі душі присутніх на вечері покійних предків. Для них спеціально набирали в миску по ложці кожної страви й ставили на підвіконні. Важливу роль відігравала свічка, яка в цю ніч горіла на столі.
Мотив родинного благополуччя тісно пов’язувався з обрядом колядування. Як відомо, діти й дорослі колядували окремо. Якщо діти починали обходити хати з колядою вже до Свят-вечора, то старші колядники – тільки з наступного дня. Парубочі ватаги ходили з великою “звіздою”, дівочі – з ліхтарем, що нагадував місяць. Гурти колядників супроводжували переряджені: “коза”, “дід”, “баба”, “циган”, “солдат”. У різних місцевостях дійство відбувалося по-різному.
Колядки відрізнялися за походженням. Умовно їх можна поділити на дві групи – народні й церковні. Для першої групи характерні хліборобські мотиви. В них оспівується дбайливий і розумний хазяїн, що має незліченні череди корів чи отари овець. Сам Господь сидить у нього при вечері. Святі допомагають засівати його щедру ниву. Його жінка – найкраща: роботяща, старанна. Такими колядками величали господаря й господиню. У колядках про парубків переважали мисливські й військові мотиви. Про дівочу красу, вірність, щасливе кохання колядували дівчатам. Це персональне адресування колядок кожному членові родини вирізняє саме український обряд колядування.
У колядках, що під час Різдвяних свят виконувалися безпосередньо у церквах, переважали біблійно-релігійні мотиви з оспівуванням народження Божого Дитяти, страждань і мук Богородиці тощо.
Вечір під Новий рік (13 січня) називали Щедрим вечором. Очевидно, Щедрим його вважали через те, що до вечері під Новий рік подавали м’ясні страви, які не вживали на Свят-вечір. У цей вечір молодь ходила “маланкувати” (у святому календарі цей день був присвячений преподобній Меланії). Один з парубків перебирався на Меланку. У групі переряджених були “князь”, “княгиня”, “дід”, “баба”. “коза”, “циган” та інші персонажі. Під вікнами щедрувальники вітали господарів з Новим роком, бажали їм усіляких гараздів. За ці вітання щедрувальників обдаровували.
Уранці на Новий рік (день, присвячений Василію Великому) ходили по хатах “посівальники”. Хлопці-підлітки, зайшовши до хати, посівали зерном і приказували:
Сію, сію, посіваю,
З Новим роком всіх вітаю!
Важливим був і вечір під Водохреща. У східних районах його називали голодною кутею, в Галичині – другим Свят-вечором, другим Щедрим вечором. З появою вечірньої зорі, як і на Свят-вечір, родина сідала до трапези. На вечерю подавались такі ж пісні страви, як на Свят-вечір. Знову чільне місце у вечері посідали традиційні кутя й узвар. Перш ніж сісти до вечері, хату обкурювали ладаном і зіллям, скроплювали кутки свяченою водою. На підвіконні ставили страви для душ покійних. Вечеря відбувалась так само, як на Свят-вечір. Але, на відміну від першої, з цією вечерею пов’язаний звичай проганяти кутю. Коли сім’я вставала з-за святково
Го столу, хтось із домашніх вибігав надвір. Палицею чи макогоном він гримав у причілок чи стіну, вигукуючи:
Геть, кутя, з покуття,
А ти, узвар, йди на базар.
Після вечері, як і в різдвяні дні, ходили по хатах щедрувальники.
Ніч під Водохреща була сповнена всяких чудес. Худоба нібито розмовляє між собою. Але той, хто підслухав би цю розмову, мусив би померти. Чарівною стає вода в криницях і потоках. Зібрану опівночі, таку воду зберігали за образами на випадок поранення або тяжкої недуги.
У зимовому циклі свят простежується структура: зустріч – проводи. Зустріччю предків починалися зимові свята (Свят-вечір), а закінчувалися проводами (Водохрещ). Усі вечори між цими датами вважалися в народі і святими, і страшними. (З підручника “Українське народознавство”; 700 сл.).
На кожне із запитань вибрати правильну відповідь:
1. Cвят-вечором називають вечір
А) перед Водохрещем;
Б) перед Новим роком;
В) перед Різдвом.
2. Родинній трапезі передував обряд, що зветься
А) обхід;
Б) вихід;
В) підхід.
3. Необмолочений пшеничний чи житній сніп, що ставили під образами, звався
А) батьком;
Б) бабиськом;
В) дідухом.
4. Обов’язковими на святковому столі були такі страви:
А) борщ і кутя;
Б) кутя й узвар;
В) узвар і коржі.
5. Сигналом до Різдвяної вечері вважали
А) прихід колядників;
Б) поява на небі першої зірки;
В) удари церковного дзвону.
6. Колядки умовно поділяють на дві групи:
А) народні й авторські;
Б) народні й церковні;
В) селянські й козацькі.
7. Вечір під Новий рік називали
А) Чарівним вечором;
Б) Свят-вечором;
В) Щедрим вечором.
8. Звичай проганяти кутю був пов’язаний
А) із вечором під Водохреща;
Б) із Щедрим вечором;
В) із Свят-вечором.
9. Посівальники ходили
А) увечері під Новий рік;
Б) уранці під Новий рік;
В) уранці під Різдво.
10. Український обряд колядування вирізняє
А) виняткова старовинність;
Б) персональне адресування колядок кожному членові родини;
В) побажання родинного добробуту.
11. За народними повір’ями, худоба розмовляла між собою
А) у вечір перед Pіздвом і перед Водохрещем;
Б) у вечір перед Різдвом і Новим роком;
В) у вечері перед Різдвом, перед Новим роком і перед Водохрещем.
12. У зимовому циклі свят простежується структура:
А) створення – руйнування;
Б) життя – смерть;
В) зустріч – проводи.
Related posts:
- КОНТРОЛЬНИЙ ДИКТАНТ. КОНТРОЛЬНЕ АУДІЮВАННЯ ТЕКСТУ НАУКОВО-ПОПУЛЯРНОГО СТИЛЮ СЛОВОТВОРЧІ ЗАСОБИ СТИЛІСТИКИ Урок № 68 КОНТРОЛЬНИЙ ДИКТАНТ. КОНТРОЛЬНЕ АУДІЮВАННЯ ТЕКСТУ НАУКОВО-ПОПУЛЯРНОГО СТИЛЮ Мета: перевірити й оцінити рівень орфографічної та пунктуаційної грамотності десятикласників, перевірити навички сприймання на слух тексту науково-популярного стилю; розвивати навички роботи з тестовими завданнями, навички самостійної роботи; виховувати шанобливе ставлення до рідної мови. Тип уроку: урок перевірки навчальних досягнень учнів. ПЕРЕБІГ УРОКУ […]...
- Контрольний диктант. Контрольне читання мовчки ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ УРОК № 76 Тема. Контрольний диктант. Контрольне читання мовчки Мета: перевірити знання і вміння учнів з розділу “Лексикологія. Фразеологія”, вміння читати в належному темпі, усвідомлювати основний зміст прочитаного; розвивати логічне мислення, орфографічну й пунктуаційну грамотність, пам’ять, увагу. Обладнання: текст диктанту, текст для читання мовчки. ХІД УРОКУ I. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ II. […]...
- КОНТРОЛЬНИЙ ДИКТАНТ. КОНТРОЛЬНЕ ЧИТАННЯ МОВЧКИ ТЕКСТУ ПУБЛІЦИСТИЧНОГО СТИЛЮ СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ЛЕКСИКОЛОГІЇ І ФРАЗЕОЛОГІЇ Урок № 32 КОНТРОЛЬНИЙ ДИКТАНТ. КОНТРОЛЬНЕ ЧИТАННЯ МОВЧКИ ТЕКСТУ ПУБЛІЦИСТИЧНОГО СТИЛЮ Мета: оцінити рівень орфографічної і пунктуаційної грамотності десятикласників; перевірити вміння читати мовчки, розуміти й відтворювати незнайоме за змістом висловлювання публіцистичного стилю; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати у школярів гідність за свою Батьківщину, повагу до видатних діячів культури й […]...
- КОНТРОЛЬНИЙ ДИКТАНТ. НАВЧАЛЬНЕ АУДІЮВАННЯ ХУДОЖНЬОГО ТЕКСТУ МОНОЛОГІЧНОГО ХАРАКТЕРУ Мета: – навчальна: оцінити рівень орфографічної й пунктуаційної грамотності семикласників: правильно писати слова на вивчені орфограми; ставити розділові знаки відповідно до опрацьованих правил пунктуації; перевірити якість оформлення роботи (охайність, каліграфія, дотримання червоного рядка, відсутність виправлень); – розвивальна: удосконалювати вміння семикласників сприймати на слух незнайоме за змістом висловлювання і з одного прослуховування розуміти зміст художнього тексту […]...
- КОНТРОЛЬНИЙ ДИКТАНТ. КОНТРОЛЬНЕ ЧИТАННЯ МОВЧКИ ТЕКСТУ МОНОЛОГІЧНОГО ХАРАКТЕРУ НАУКОВОГО СТИЛЮ Мета: навчальна: перевірити й оцінити повторені та систематизовані вміння і навички; розвивальна: розвивати навички самоаналізу, самоконтролю, самооцінки, самовдосконалення; виховна: виховувати почуття відповідальності за навчання, за виконання контрольної роботи. Внутрішньопредметні зв’язки: мова і мовлення, пунктуація й орфографія. Міжпредметні зв’язки: мова, географія, історія, фізика. Тип уроку: контролю і корекції знань, умінь і навичок. ПЕРЕБІГ УРОКУ І. ОРГАНІЗАЦІЯ […]...
- Контрольний диктант. Читання мовчки СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ УРОК № 24 Тема. Контрольний диктант. Читання мовчки Мета: перевірити рівень сформованості мовних умінь і орфографічних навичок школярів; виховувати уважність, наполегливість у навчанні. Обладнання: текст диктанту, текст для читання мовчки, запитання до тексту. ХІД УРОКУ I. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАННЯ ШКОЛЯРІВ III. НАПИСАННЯ ДИКТАНТУ I варіант Ласощі для лисенятка […]...
- Аналіз контрольного диктанту. Контрольне аудіювання І СЕМЕСТР ПРИКМЕТНИК Урок № 48 Аналіз контрольного диктанту. Контрольне аудіювання Мета: з”ясувати рівень сформованості комунікативних умінь, зокрема вміння слухати-розуміти; проаналізувати допущені учнями в диктанті типові помилки, удосконалювати вміння застосовувати теоретичні знання на практиці, вміння самостійно мислити; навички колективної та самостійної роботи. Тип уроку: комбінований урок (перевірка й облік сформованих умінь; аналіз контрольної роботи). Хід […]...
- Зв’язне мовлення. Контрольне аудіювання. Аналіз переказу ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Урок № 58 Тема: Зв ‘ язне мовлення. Контрольне аудіювання. Аналіз переказу Мета: з’ясувати рівень сформованості комунікативних умінь, зокрема вміння слухати-розуміти; проаналізувати допущені учнями в переказі типові помилки; удосконалювати вміння шклярів застосовувати здобуті теоретичні знання на практиці, вміння самостійно мислити; удосконалювати навички колективної та самостійної роботи. Тип уроку: комбінований урок (перевірка […]...
- Контрольний диктант Фонетика. Орфоепія. Орфографія Урок № 65 Тема. Контрольний диктант Мета: – навчальна: оцінити рівень орфографічної і пунктуаційної грамотності учнів; – розвивальна: розвивати фонематичний слух, мовне чуття, пам’ять, увагу; – виховна: виховувати у школярів гідність за свою Батьківщину, повагу до видатних історичних постатей. Внутрішньопредметні зв’язки: лексикологія, орфографія, пунктуація. Міжпредметні зв’язки: історія, образотворче мистецтво. Тип уроку: перевірка […]...
- КОНТРОЛЬНА РОБОТА (ТЕСТ). КОНТРОЛЬНЕ АУДІЮВАННЯ ПОГЛИБЛЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З ЛІНГВІСТИКИ ТЕКСТУ І СТИЛІСТИКИ Урок № 32 КОНТРОЛЬНА РОБОТА (ТЕСТ). КОНТРОЛЬНЕ АУДІЮВАННЯ Мета: оцінити рівень навчальних досягнень одинадцятикласників із теорії тексту; з’ясувати можливі недоліки в ході узагальнення й систематизації знань; оцінити рівень уміння слухати й сприймати текст. Тип уроку: урок оцінювання навчальних досягнень учнів. ПЕРЕБІГ УРОКУ I. Мотиваційно-організаційний етап […]...
- ТЕМАТИЧНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 2 КОНТРОЛЬНИЙ ТЕСТ. КОНТРОЛЬНЕ ЧИТАННЯ МОВЧКИ ТЕКСТУ НАУКОВОГО СТИЛЮ Мета: – навчальна: оцінити рівень навчальних досягнень семикласників з теми “Дієслово як частина мови”; перевірити знання й уміння, необхідні для правильного використання дієслів у мовленні; – розвивальна: удосконалити навички розпізнавати мовні явища, установлювати відповідність між ними, групувати, доповнювати тощо. – виховна: за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу познайомити з різноманітністю флори й фауни в Україні й […]...
- ОРФОГРА ФІЧНО-ПУНКТУАЦІЙНИЙ ПРАКТИКУМ. КОНТРОЛЬНИЙ ДИКТАНТ (СЕМЕСТРОВА КОНТРОЛЬНА РОБОТА) ВСТУП. ПОГЛИБЛЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ Урок № 14 ОРФОГРА ФІЧНО-ПУНКТУАЦІЙНИЙ ПРАКТИКУМ. КОНТРОЛЬНИЙ ДИКТАНТ (СЕМЕСТРОВА КОНТРОЛЬНА РОБОТА) Мета: перевірити й оцінити знання, вміння та навички учнів; розвивати навички самоконтролю; виховувати відповідальність і культуру спілкування. Міжпредметні зв’язки: культура спілкування. Тип уроку: контроль і корекція знань, умінь і навичок. ПЕРЕБІГ УРОКУ I. Мотиваційно-організаційний […]...
- ОРФОГРАФІЧНО-ПУНКТУАЦІЙНИЙ ПРАКТИКУМ. КОНТРОЛЬНИЙ ДИКТАНТ (РІЧНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА) ПОГЛИБЛЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З ЛІНГВІСТИКИ ТЕКСТУ І СТИЛІСТИКИ Урок № 34 ОРФОГРАФІЧНО-ПУНКТУАЦІЙНИЙ ПРАКТИКУМ. КОНТРОЛЬНИЙ ДИКТАНТ (РІЧНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА) Мета: перевірити та удосконалити орфографічно-пунктуаційні навички; розвивати вміння здійснювати самоконтроль та самокорекцію сформованих навчальних навичок; виховувати відповідальність, прагнення до успіху. Міжпредметні зв’язки: історія. Тин уроку: контроль і корекція знань, умінь і навичок. ПЕРЕБІГ УРОКУ I. […]...
- Види мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо). Види аудіювання. Навчальне аудіювання Урок № 5 ЗВ’ЯЗНЕ МОВЛЕННЯ Тема. Види мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо). Види аудіювання. Навчальне аудіювання Мета: узагальнити та систематизувати знання учнів про види мовленнєвої діяльності, зупинившись, зокрема, на психолінгвістичних особливостях аудіювання, дати уявлення про види аудіювання, формувати відповідні комунікативно-мовленнєві вміння, повправляти у глобальному, детальному та критичному аудіюванні. Обладнання: тексти для аудіювання. ХІД УРОКУ […]...
- Зв’язне мовлення. Загальне уявлення про спілкування і мовлення. Види мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо). Навчальне аудіювання Урок № 2 Тема: Зв’язне мовлення. Загальне уявлення про спілкування і мовлення. Види мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо). Навчальне аудіювання Мета: дати учням поняття про мову як систему виражальних засобів, що вживаються для висловлення думки та спілкування, і мовлення як використання виражальних засобів мови у процесі спілкування; ввести до словника дітей терміни мовець та […]...
- Зв’язне мовлення. Спілкування та мовлення. Види мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо). Сприйняття чужого мовлення. Навчальне аудіювання І СЕМЕСТР ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО Урок № 4 Тема: Зв ‘ язне мовлення. Спілкування та мовлення. Види мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо). Сприйняття чужого мовлення. Навчальне аудіювання Мета: повторити вивчене про мовлення як засіб спілкування за допомогою виражальних засобів мови; про види мовленнєвої діяльності; повправляти у сприйнятті-розумінні почутого; виховувати любов до природи, доброту […]...
- УРОК РОЗВИТКУ МОВЛЕННЄВИХ УМІНЬ № 18. ДІЛОВІ ПАПЕРИ. АУДІЮВАННЯ. ПИСЬМО. АУДІЮВАННЯ ТЕКСТІВ РІЗНИХ СТИЛІВ, ТИПІВ, ЖАНРІВ МОВЛЕННЯ, ЗАПИСАНИХ НА РІЗНИХ НОСІЯХ ІНФОРМАЦІЇ. ВІДГУК ПРО ТЕЛЕПЕРЕДАЧУ ПОГЛИБЛЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З ЛІНГВІСТИКИ ТЕКСТУ І СТИЛІСТИКИ Урок № 30 УРОК РОЗВИТКУ МОВЛЕННЄВИХ УМІНЬ № 18. АУДІЮВАННЯ. ПИСЬМО. АУДІЮВАННЯ ТЕКСТІВ РІЗНИХ СТИЛІВ, ТИПІВ, ЖАНРІВ МОВЛЕННЯ, ЗАПИСАНИХ НА РІЗНИХ НОСІЯХ ІНФОРМАЦІЇ. ВІДГУК ПРО ТЕЛЕПЕРЕДАЧУ Мета: узагальнити знання учнів про відгук, вимоги до складання вигуку, удосконалювати навички сприйняття на слух текстів різних стилів, типів […]...
- Тестові завдання “Будова слова. Словотвір. Орфографія”. Аудіювання БУДОВА СЛОВА. СЛОВОТВІР. ОРФОГРАФІЯ УРОК № 92 Тема. Тестові завдання “Будова слова. Словотвір. Орфографія”. Аудіювання Мета: перевірити знання відомостей про будову слова, основні способи словотвору, знання орфографічних правил, уміння визначати будову слова, спосіб творення слів; розпізнавати вивчені орфограми; перевірити вміння сприймати інформацію, правильно і повно відповідати на запитання, засвідчуючи розуміння змісту тексту; виховувати в учнів […]...
- Зв’язне мовлення. Контрольне читання мовчки. Створення діалогів ВІДОМОСТІ З СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ Урок № 47 Тема: Зв’язне мовлення. Контрольне читання мовчки. Створення діалогів Мета: з’ясувати рівень сформованості комунікативних умінь, зокрема вміння читати мовчки; формувати вміння складати й розігрувати діалоги відповідно до запропонованої мовленнєвої ситуації й мети спілкування, сприяти підвищенню рівня вправності діалогічного мовлення щодо його доцільності, логічності, лаконічності, виразності; формувати вміння правильно […]...
- ТЕКСТИ ДЛЯ АУДІЮВАННЯ ПРО ХЛОПЧИКА ТАРАСИКА ТА ЙОГО ЗОЛОТЕ ПЕРО Золоте українське сонечко світило так гарно, так весело понад білим селом. Хатки немов потопали в білому, як молоко, вишневому цвіту. На луках кучеряві вівці хрумали сочну весняну травичку, а над річкою зібралися хлопці-пастушки. Один із них, чорнявий, промовив: – Глядіть, хлопці, як високо вже сонце піднялося! Час нам […]...
- ПЕРЕВІРНА РОБОТА. КОНТРОЛЬНЕ СПИСУВАННЯ Мета: перевірити навички каліграфічного та орфографічного письма; розвивати самостійність, уважність; виховувати культуру оформлення письмових робіт. ХІД УРОКУ I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ УРОКУ III. ПЕРЕВІРНА РОБОТА Орієнтовні тексти для списування ЧЕРВОНА КАЛИНА Зустріла вона мене морозної днини на сивому від інею узліссі. Хитнула опущеними вітами – червонястими кетягами із дивовижними ягодами. Замилувався я […]...
- Контрольне тестування ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ УРОК № 47 Тема. Контрольне тестування Мета: перевірити знання і вміння учнів з розділу “Фонетика, орфоепія, графіка, орфографія”; розвивати логічне мислення, орфоепічну й пунктуаційну грамотність, пам’ять, увагу; виховувати старанність у навчанні. Обладнання: тексти тестів. ХІД УРОКУ I. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАННЯ ШКОЛЯРІВ III. ПРОВЕДЕННЯ ТЕМАТИЧНОГО ТЕСТУВАННЯ І […]...
- Удосконалення рецептивних видів мовленнєвої діяльності, Аудіювання, читання Аудіювання як вид мовленнєвої діяльності 7.4. Удосконалення рецептивних видів мовленнєвої діяльності, Аудіювання, читання Аудіювання як вид мовленнєвої діяльності За спрямованістю на прийом і видачу мовленнєвої інформації аудіювання і читання є рецептивними видами мовленнєвої діяльності (на відміну від говоріння й письма). Аудіювання – це розуміння сприйнятого на слух мовлення. Мета аудіювання полягає в осмисленні почутого мовленнєвого повідомлення. Уміння слухати – одне […]...
- Складання діалогів. Контрольне читання мовчки Уроки № 12, 13 ЗВ’ЯЗНЕ МОВЛЕННЯ Тема. Складання діалогів. Контрольне читання мовчки Мета: систематизувати та узагальнити знання учнів про види мовленнєвої діяльності, пояснити особливості діалогічного мовлення, повправляти у складанні та розігруванні діалогів на задану тему в запропонованій ситуації спілкування; розвивати мислення, мовлення, пам’ять, комунікативні вміння, удосконалювати дикцію, правильне інтонування фрази, збагачувати й уточнювати словниковий запас […]...
- КОНТРОЛЬНА РОБОТА (ТЕСТ). КОНТРОЛЬНЕ ЧИТАННЯ МОВЧКИ ВСТУП. ПОГЛИБЛЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ Урок № 16 КОНТРОЛЬНА РОБОТА (ТЕСТ). КОНТРОЛЬНЕ ЧИТАННЯ МОВЧКИ Мета: оцінити рівень навчальних досягнень одинадцятикласників із синтаксису й пунктуації простого та складного речення; з’ясувати можливі недоліки в ході узагальнення й систематизації мовної теорії; оцінити рівень умінь читати мовчки й розуміти прочитане. Тип уроку: урок оцінювання […]...
- Контрольне читання мовчки. Удосконалення вмінь здійснювати мовний аналіз Урок № 43 ЗВ’ЯЗНЕ МОВЛЕННЯ Тема. Контрольне читання мовчки. Удосконалення вмінь здійснювати мовний аналіз Мета: з’ясувати рівень здобутих учнями комунікативних умінь; удосконалювати вміння проводити різні види мовного розбору; розвивати логічне мислення, пам’ять; формувати вміння й навички самостійної роботи. Обладнання: підручник, текст для читання мовчки. ХІД УРОКУ I. Повідомлення мети і завдань уроку. II. Проведення читання […]...
- УРОК РОЗВИТКУ КОМУНІКАТИВНИХ УМІНЬ № 7-8. КОНТРОЛЬНИЙ ДОКЛАДНИЙ ПЕРЕКАЗ ТЕКСТУ ІЗ ТВОРЧИМ ЗАВДАННЯМ СТИЛІСТИКА МОВИ. КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ. СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ФОНЕТИКИ Урок № 19-20 УРОК РОЗВИТКУ КОМУНІКАТИВНИХ УМІНЬ № 7-8. КОНТРОЛЬНИЙ ДОКЛАДНИЙ ПЕРЕКАЗ ТЕКСТУ ІЗ ТВОРЧИМ ЗАВДАННЯМ Мета: виявити рівень сформованості вмінь учнів докладно переказувати текст, доповнюючи його своїми міркуваннями; розвивати мовленнєво-комунікативні вміння; виховувати моральні якості, відповідальність, пошану до українських традицій, великого Кобзаря. Тип уроку: урок розвитку мовленнєвих умінь […]...
- КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 4 (КОНТРОЛЬНИЙ ТЕСТ) СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ЛЕКСИКОЛОГІЇ І ФРАЗЕОЛОГІЇ Урок № 56 КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 4 (КОНТРОЛЬНИЙ ТЕСТ) Мета: перевірити й оцінити рівень навчальних досягнень десятикласників з розділу “Стилістичні засоби лексикології та фразеології”, з’ясувати можливі недоліки в ході опанування мовною теорією; розвивати навички роботи з тестовими завданнями, навички самостійної роботи; виховувати шанобливе ставлення до рідної мови. Тип уроку: урок […]...
- УРОК РОЗВИТКУ ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ. КОНТРОЛЬНИЙ ПЕРЕКАЗ Мета: перевірити вміння учнів переказувати текст; розвивати навички усного і писемного мовлення; збагачувати словниковий запас школярів; виховувати старанність, уважність, організованість. ХІД УРОКУ I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ УРОКУ – Сьогодні на уроці перевіримо, як ви вмієте писати письмовий переказ. Щоб роботу виконати успішно, необхідно бути уважними. III. КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ Орієнтовні тексти для переказів […]...
- Зв’язне мовлення Аналіз письмового переказу. Контрольне читання мовчки Зв’язне мовлення Аналіз письмового переказу. Контрольне читання мовчки Мета : з’ясувати рівень сформованості комунікативних умінь, зокрема вміння читати мовчки й розуміти прочитане; підбити підсумки учнівських письмових робіт, відзначити позитивне у їх виконанні, проаналізувати допущені типові помилки та недоліки робіт; удосконалювати орфографічні й пунктуаційні навички, спрямувати учнів на індивідуальне опрацювання допущених помилок, належним чином їх проінструктувавши; […]...
- ПЕРЕВІРНА РОБОТА. АУДІЮВАННЯ Мета: перевірити рівень аудіативних умінь учнів; розвивати уважність, самостійність; виховувати пізнавальний інтерес. ХІД УРОКУ I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ УРОКУ III. ПЕРЕВІРНА РОБОТА Орієнтовні тексти для аудіювання ПРО КОРОЛЯ І МУДРОГО ШЕВЦЯ (Казка) Жив колись принц-нероба. Учитися керувати державою лінувався, а коли став королем, то нічого іншого не вмів, як веселитися й розважатися. […]...
- ЗАМІТКА ДО ГАЗЕТИ. ПЕРЕВІРНА РОБОТА. ДИКТАНТ № 1 Мета: ознайомити учнів з формою написання замітки та її характерними особливостями; перевірити вміння учнів писати текст під диктування; розвивати культуру писемного мовлення; виховувати охайність. Хід уроку ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ Перевірка домашнього завдання (вправа 45, с. 24) – Прочитайте списаний текст. – Які слова характерні для науково-популярного тексту-опису? Каліграфічна хвилинка Гг гв гр […]...
- Зв’язне мовлення. Контрольний переказ ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Уроки № 62-63 Тема: Зв’язне мовлення. Контрольний переказ Мета: з’ясувати рівень сформованості основних текстотворчих умінь (визначення теми та головної думки тексту, колективного складання його плану, самостійного добору адекватних змісту виражальних засобів мови, реалізації задуму, тобто відтворення вихідного тексту-зразка з урахуванням поєднання різних типів мовлення); удосконалювати навички самостійної роботи, уточнювати й збагачувати […]...
- Перенос слів із префіксами. Перевірна робота. Диктант Тема: Перенос слів із префіксами. Перевірна робота. Диктант Мета: вчити учнів дотримувати правил переносу слів із префіксами; перевірити вміння правильно писати речення під диктування; розвивати культуру писемного мовлення; виховувати охайність. Тип уроку: урок формування мовної компетенції, перевірка умінь та навичок. Обладнання: підручник, зошит. Перебіг уроку І. Організаційний момент Ось дзвінок сигнал подав – До роботи […]...
- КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 3 (КОНТРОЛЬНИЙ ТЕСТ) СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ЛЕКСИКОЛОГІЇ І ФРАЗЕОЛОГІЇ Урок № 43 КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 3 (КОНТРОЛЬНИЙ ТЕСТ) Мета: перевірити й оцінити рівень навчальних досягнень десятикласників із розділу “Стилістичні засоби лексикології”, з’ясувати можливі недоліки в ходу опанування мовною теорією; розвивати навички роботи з тестовими завданнями, навички самостійної роботи; виховувати шанобливе ставлення до рід ної мови. Тип уроку: урок перевірки […]...
- Культура мовленого слова. Перевірна робота. Диктант Тема: Культура мовленого слова. Перевірна робота. Диктант Мета: перевірити вміння учнів правильно писати речення диктування; розвивати культуру писемного мовлення; вчити учнів виявляти у навчальних текстах, у мовленні товаришів, у власному мовленні хибні, примітивні слова, замінювати їх літературними, нормативними; збагачувати словниковий запас школярів; розвивати пам’ять, мовлення; виховувати інтерес до вивчення мови. Тип уроку: урок засвоєння нових […]...
- ПЕРЕВІРНА РОБОТА. ДИКТАНТ № 1 Урок 13. ПЕРЕВІРНА РОБОТА. ДИКТАНТ № 1 Мета: перевірити знання і вміння учнів писати текст під диктування; розвивати культуру писемного мовлення; виховувати охайність. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ III. КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ (диктант) Орієнтовні тексти диктантів ОСІНЬ Від краю до краю затягнули небо густі сірі хмари. З них сіє дрібний […]...
- Контрольна робота: диктант Тема. Контрольна робота: диктант. Мета. Перевірити вміння правильно писати слова на вивчені орфограми та словникові слова, визначені для запам’ятовування; ставити розділові знаки відповідно до опрацьованих правил пунктуації. Хід уроку I. Організація класу. II. Диктант. Перед написанням диктанту з’ясувати значення невідомих слів. Золота купава Погожого теплого ранку на луках враз спалахнули сотні яскравих ліхтариків. Це зацвіла […]...
- ПЕРЕВІРНА РОБОТА. ДИКТАНТ Мета: перевірити й оцінити рівень орфографічної та пунктуаційної грамотності учнів; розвивати навички самостійної роботи, орфографічну пильність, слухову пам’ять; виховувати шанобливе ставлення до рідної мови. ХІД УРОКУ I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ УРОКУ III. ПЕРЕВІРНА РОБОТА Орієнтовні тексти диктантів ТИ І ТВІЙ ХЛІБ Куди б не закинуло тебе життя – пам’ятай про хліб, яким […]...
- КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 1 (КОНТРОЛЬНИЙ ТЕСТ) СТИЛІСТИКА МОВИ. КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ. СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ФОНЕТИКИ Урок № 15 КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 1 (КОНТРОЛЬНИЙ ТЕСТ) Мета: оцінити рівень навчальних досягнень десятикласників з розділу “Стилістика мови. Культура мовлення. Стилістичні засоби фонетики”; з’ясувати можливі недоліки в ході опанування мовною теорією; оцінити рівень орфографічної грамотності десятикласників. Тип уроку: урок оцінювання навчальних досягнень учнів. ПЕРЕБІГ УРОКУ I. Організаційний […]...