Кредитні відносини – система економічних відносин між різними економічними суб’єктами щодо організації механізму кредитування та управління ним, маркетингових досліджень і надання коштів у позику та плати за неї. З трьох підсистем економічних відносин (техніко-економічних, організаційно-економічних і відносин економічної власності) К. в. охоплюють окремі сторони двох останніх. З організаційно-економічної підсистеми до К. в. належать проведення специфічних маркетингових досліджень (зокрема, вивчення фінансового становища і кредитоспроможності
позичальника), відносини менеджменту в діяльності банківських установ, управління різними видами операцій, вивчення та запозичення досвіду роботи банків в інших країнах тощо. З відносин економічної власності – відносини між різними економічними суб’єктами з приводу надання комерційного та банківського кредитів; фізичними та юридичними особами і банками з приводу формування кредитних ресурсів банку та їх надання в позику за певну плату в умовах комерційного кредиту і між державою та фізичними і юридичними особами щодо надання позики державі та за умови державного кредитування; між юридичними
особами різних країн у процесі здійснення міжнародних кредитних операцій та ін.) щодо надання коштів у позику та плати за неї у формі відсотка і форм економічної реалізації власності. В узагальненій формі такими суб’єктами є кредитор і позичальник, а об’єктами – частина активів кредитних установ, залучені на депозити вклади фізичних і юридичних осіб та ін. За капіталістичного способу виробництва стосовно відносин економічної власності К. в. є підсистемою виробничих відносин, яка формується в процесі розвитку та функціонування позичкового капіталу і щільно взаємодіє з відповідними елементами товарно-грошових відносин. Тому двома основними підсистемами капіталістичних К. в. є кредитно-грошові й кредитно-товарні, а отже, в кредит (який є формою руху К. в.) можуть надаватися гроші і товари. Водночас грошовий капітал перетворюється на специфічну форму капіталу – позичковий капітал. У процесі такої трансформації грошовий капітал не зникає, а залишається однією з функціональних форм промислового капіталу, наприклад, використовується функціонуючим промисловим капіталом як гроші (засіб для купівлі засобів праці, предметів праці тощо), отже, виконує функцію еквівалента вартості. Форми капіталу він набуває лише в межах капіталістичного відтворення, виступаючи капіталом, як гроші, тобто однією з передумов капіталістичного виробництва. К. в. за капіталістичного способу виробництва розгортаються в цілісну систему з розвитком різноманітних форм кредиту, яка охоплює не всі сфери суспільного відтворення, а лише обмін і розподіл (у т. ч. перерозподіл, впливаючи водночас на сфери безпосереднього виробництва і споживання, причому межі безпосереднього поширення К. в. та їх опосередкованого впливу на інші сфери залежать від конкретних форм кредиту. Кожна з них, своєю чергою, має свій матеріально-речовий зміст і соціально-економічну або суспільну форму. Матеріально-речовим змістом К. в. за капіталізму є передусім вартість у товарній та грошовій формах, а суспільною формою – (відносини економічної власності) між різними суб’єктами щодо надання таких форм вартості (цінності) в позику та плати за них. Між окремими формами кредиту існує тісний взаємозв’язок. Функціонування й розвиток основних форм та видів кредиту формує цілісну систему К. в., які розвиваються як за спільними для всієї економічної системи законів, так і за властивими лише цій сфері законами й відповідними суперечностями. Важлива ланка кредитних відносин – відносини економічної власності, які виникають у процесі надання коротко – й довготермінових кредитів центральним банком комерційним банкам через механізм кредитних аукціонів, ломбардних операцій (під забезпечення державних цінних паперів), переобліку векселів на умовах двосторонніх договорів. Укладання кредитного договору є юридичним аспектом відносин власності, що дає змогу здійснити купівлю – продаж кредитів за відповідну плату, тобто встановлюються відносини економічної власності, формою реалізації яких є привласнення відповідного відсотка.
Loading...