Критерії класифікації економічних законів – найважливіші ознаки, на основі яких оцінюються різні типи економічних законів і здійснюється їх класифікація згідно з принципом субординації. І група критеріїв за значущістю (залежно від терміну дії економічних законів) – закони, які діють упродовж різних історичних періодів. Розрізняють чотири їх типи: всезагальні економічні закони, загальні економічні закони, специфічні економічні закони та стадійні, або ступеневі, закони (див. Економічні закони). II група економічних законів – чотири
типи законів різних сфер суспільного відтворення. Перший, визначальний, тип – це закони безпосереднього виробництва: закон зростання технічної будови виробництва, закон визначення вартості товарів і послуг суспільно необхідним робочим часом з урахуванням корисного ефекту. Другий тип – закони, що діють у сфері обміну: закон вартості (головною ознакою якого є обмін еквівалентів), закон попиту і пропозиції та ін. Третій тип – закони, що діють у сфері розподілу: закон привласнення середнього прибутку на рівновеликий капітал, закон привласнення монопольно високого прибутку великими компаніями, закон обернено
пропорційної залежності між прибутком і заробітною платою та ін. Четвертий тип – закони сфери споживання: закон зростання потреб, закон Енгеля, закони Госсена та ін. Водночас окремі економічні закони відображають взаємозв’язок двох і більше сфер суспільного відтворення (наприклад, закон зростання потреб). III група – закони розвитку та функціонування окремих економічних підсистем та метасистем. Визначальними з – поміж них є закони розвитку продуктивних сил: закон поступового переходу функцій працівника до засобів праці, закон зростання ролі особистісного фактора виробництва, закон зростання екологічних витрат та інші. Законами розвитку техніко-економічних відносин є закон усуспільнення виробництва і праці, закон суспільного поділу праці, закон концентрації виробництва тощо. В єдності і взаємодії із законами продуктивних сил ці закони формують закони еволюції та функціонування технологічного способу виробництва. До законів, які відображають розвиток організаційно-економічних відносин за капіталізму, відносять закон зростання витрат на маркетингові дослідження, закон посилення організації виробництва та ін. Законами розвитку та функціонування відносин економічної власності управляє основний економічний закон і закони концентрації власності, закон централізації власності, закони розвитку окремих форм капіталу тощо. Закони розвитку економічної власності, взаємодіючи із законами продуктивних сил, формують закони суспільного способу виробництва. Закони, властиві техніко-економічним, організаційно-економічним і відносинам економічної власності, у взаємодії формують закони розвитку економічних відносин, а ті, у взаємодії із законами продуктивних сил, – закони економічного способу виробництва. До законів, які відображають розвиток господарського механізму, належать закони конкуренції, закон пропорційного розвитку, закон посилення державного регулювання, закон монополістичної планомірності та ін. IV група – закони, що діють на різних рівнях економічної системи: мікро-, макро-, метарівнях і в масштабах світового господарства. Закони мікрорівня: закон одиничного поділу праці та ін.; закони макрорівня: закон циклічного розвитку економіки, закон пропорційного розвитку економіки та ін.; закони метарівня: закони інтернаціоналізації виробництва, обміну та інші, що найінтенсивніше діють у межах Європейського Союзу; закони, які діють у межах світового господарства (закони нерівномірності економічного розвитку, закон інтернаціоналізації обігу, який на цьому рівні діє з меншою інтенсивністю), інтернаціональні форми закону вартості та ін. V група – закони, які різняться ступенем об’єктивності, впливу на них суб’єктивних чинників. Найбільш об’єктивними (незалежними від волі та свідомості людей) є закони розвитку продуктивних сил, відтак – техніко-економічних відносин, відносин економічної власності, організаційно-економічних відносин та господарського механізму. VI група – закони та закономірності становлення, розвитку, функціонування й занепаду економічної системи (окремих їх підсистем, елементів і компонентів), її переходу в досконалішу систему. Так, законами становлення капіталістичного способу виробництва є закони концентрації виробництва, усуспільнення виробництва і праці та ін. Законами розвитку економічної системи капіталізму є закони монополізації виробництва і власності, закони одержавлення капіталістичної економіки, всезагальний закон капіталістичного нагромадження та ін.; законами занепаду капіталістичного способу виробництва – закон-тенденція норми прибутків до зниження, закон капіталістичного нагромадження, закономірність історичної тенденції капіталістичного нагромадження та ін. VII група – закони та закономірності розвитку перехідних економічних систем. Таке розмежування економічних законів певною мірою умовне. Свідченням цього є віднесення окремих законів до різних груп. Крім того, не всі перелічені закони обгрунтовані наукою. У процесі взаємодії цих законів формується їх система. Системний характер економічних законів полягає: по-перше, у підпорядкованості всіх їх типів і видів основному економічному закону. Якщо окремі явища і процеси у нині розвинених країнах світу не підтверджують такої підпорядкованості, то це свідчить про поступову зміну типу самої системи, наприклад, зростання її соціалізації. По-друге, в наявності законів, розвиток і функціонування яких пронизує та охоплює всю економічну систему (окремі її підсистеми, всі сфери суспільного відтворення). До таких законів, крім основного, належать закони конкуренції, планомірного та пропорційного розвитку, циклічного розвитку та ін. По-третє, в тому, що кожний економічний закон пронизаний суперечностями, які в сукупності є рушійною силою розвитку економічної системи. По-четверте, у взаємодоповнюваності, взаємопереплетінні, взаємопроникненні багатьох економічних законів. Зокрема, дія закону планомірного розвитку посилюється завдяки дії закону пропорційного розвитку; важливою умовою обміну еквівалентів (головною ознакою закону вартості) є існування основних пропорцій у розвитку народного господарства тощо.
Loading...