Культура організації фірми

Related posts:

1. Теорія організації Теорія організації – комплексна інтегративна наукова дисципліна, що вивчає організацію як відкриту систему, організованість і порядок у природі, суспільстві, космосі, інших підсистемах світу, передусім організацію підприємств, фірм і компаній та їхню взаємодію із зовнішнім середовищем, властиві їм форми й методи управління, організаційну структуру тощо. Т. о. дає змогу використовувати знання, здобуті в межах однієї системи, […]...
2. Моделі фірми Моделі фірми (підприємства, компанії) – сукупність принципів, ідей, положень, які відображають істотні ознаки сучасної фірми (підприємства, компанії) залежно від точки зору її дослідження. Двома основними групами М. ф.(п. к.) є створення аналогів, в яких описуються внутрішні характеристики у взаємодії з факторами зовнішнього середовища та вивчення процесів організації управління, в т. ч. планування, контролю та ін. […]...
3. Місія підприємства (фірми, компанії) Місія підприємства (фірми, компанії) – 1) філософія економічного розвитку організації, яка втілюється в її цінностях, принципах діяльності з урахуванням типу соціально-економічної системи; 2) сенс існування організації, її призначення та роль у соціально-економічній системі суспільства. Конкретніше М. п. відображає реальну можливість задовольнити певний вид потреб окремої великої групи споживачів у товарах і послугах високої якості за […]...
4. Організаційний розвиток фірми Організаційний розвиток фірми – незворотний процес позитивних якісних і сутнісних змін в організації, які стосуються головно структури, способів діяльності та взаємодії. Критеріями позитивності якісних змін є функціонування та розвиток організації, ефективність її діяльності в межах існуючої організаційної структури. Про сутнісний характер змін свідчить радикальна перебудова її структури. О. р. ф. визначають за такими ознаками: еволюція […]...
5. Культура матеріальна Культура матеріальна – частина загальної культури, яка є сукупністю матеріальних цінностей, створених творчою працею людей, й охоплює сферу матеріальної діяльності людини, економічні відносини, які розвиваються при цьому, а також її результати, раціональне ставлення людини до природи, ступінь практичного використання людиною сил і багатств природи. Поділ культури на матеріальну та духовну умовний, оскільки будь-який предмет, об’єкт, […]...
6. Концепції фірми Концепції фірми – спосіб пізнання сутності сучасної фірми (підприємства) та її визначальних факторів, а також сукупність ідей і поглядів, які випливають з нього. Розрізняють неокласичну, інституціональну, еволюційну та підприємницьку К. ф. Найпоширенішою в світовій економічній науці є неокласична концепція. Згідно з нею, фірма – це сфера повноважних господарських рішень індивіда, її персоніфікацією є “людина економічна”. […]...
7. Менеджменту методи Менеджменту методи – сукупність способів, важелів управлінської діяльності та впливу на об’єкти управління, які застосовуються для визначення та досягнення цілей підприємства, фірми і компанії, а також оптимального поєднання індивідуальних, колективних і суспільних інтересів. За характером дії М. м. поділяють на економічні, організаційні, моральні та психологічні. Економічні М. м. впливають передусім на відносини економічної власності та […]...
8. Культура підприємницької діяльності Культура підприємницької діяльності – сукупність прогресивних гуманістичних матеріально-духовних досягнень в управлінні виробничими процесами на підприємстві, відносинами людина-природа, з одного боку, та економічними (в т. ч. організаційно-економічними, техніко-економічними і виробничими) відносинами між людьми, – з іншого. К. п. д. втілюється в системі соціальних норм і цінностей, знань, у світогляді, морально-етичних нормах діяльності, поведінці, свідомості, вмінні володіти […]...
9. Економіка праці Економіка праці – 1) система економічних відносин, що виникає і розвивається з приводу формування умов праці та самого процесу праці, виробництва, обміну, розподілу і споживання робочої сили; 2) наука, яка вивчає насамперед відносини економічної власності та трудові відносини, що виникають між різними економічними суб’єктами з приводу відтворення робочої сили, управління процесом праці, економічні закони, що […]...
10. Культура організаційна Культура організаційна – система соціально-трудових й морально-етичних зв’язків і відносин, які реалізуються в межах конкретного виду діяльності організації і слугують ціннісно-орієнтаційною основою аналізу, прийняття рішень та вибору членами організації прийнятного способу дій і поведінки. Головна функція К. о. – створити відчуття ідентичності усіх членів організації, морально-психологічного клімату, ділової атмосфери, гармонізацію колективних та індивідуальних інтересів. У […]...
11. Міжнародні валютно-кредитні організації Міжнародні валютно-кредитні організації – організації, створені на підставі міжурядових угод для регулювання міжнародних валютних і фінансово-кредитних відносин, стабілізації світової економіки, економічного поділу світу. Найважливішими М. в.-к. о. є МВФ і МБРР. Для сприяння розвитку економіки країн, що розвиваються, та посилення впливу розвинених країн у бажаному для них руслі у цих регіонах створено Міжамериканський банк розвитку, […]...
12. Суспільна організація праці Суспільна організація праці – сукупність найважливіших методів упорядкування трудової діяльності людей у суспільстві та економічні відносини з приводу такої діяльності для досягнення загальної мети, внаслідок чого виникає цілісна система організації праці сукупного працівника. До таких методів належать форми і засоби залучення людей до праці (наявність економічного чи позаекономічного примусу до трудової діяльності), спосіб поєднання (техніко-економічного […]...
13. Профілактика конфліктів в організації Профілактика конфліктів в організації – комплекс заходів, спрямованих на попередження й унеможливлення глибоких конфліктів. До таких належать: 1) оптимальний розподіл прав, обов’язків і відповідальності між членами трудового колективу, передусім між керівниками і персоналом; 2) раціональний розподіл обсягів роботи та адекватна оцінка її кількості та якості; 3) встановлення прогресивних форм і систем заробітної плати, які б […]...
14. Принципи організації Принципи організації – основні, вихідні правила визначення процесу організації та його вдосконалення. До П. о. належать: 1) комплексне врахування конкретних умов процесу виробництва товарів і надання послуг; 2) чітке обгрунтування стратегічної мети; 3) розробка похідних від такої мети цілей і завдань; 4) підпорядкування організаційно-правових форм підприємств, фірм і компаній стратегічній меті та похідним від неї […]...
15. Закони розвитку економічної організації Закони розвитку економічної організації – закони, які виражають внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між елементами організації та властивими їм (зв’язкам) суперечностями, що є рушійними силами її (організації) розвитку. До них належать: 1) закон синергії, згідно з яким економічний потенціал організації зростає внаслідок взаємодії її елементів (а також компонентів кожного з елементів), в процесі якої […]...
16. Характер праці Характер праці – найважливіші ознаки соціально-економічної сутності праці, що розглядається з боку відносин власності, передусім власності на засоби виробництва. Х. п. теоретично виражається насамперед в таких економічних категоріях, як відчуження праці, асоційована праця, примусова праця, безпосередньо суспільна праця та ін., а формами Х. п. є інтенсивність праці, тривалість робочого дня, розподіл прибутків. Основними формами примусової […]...
17. Економіка підприємства Економіка підприємства – 1) сукупність економічних явищ і процесів, які розвиваються на мікрорівні (передусім в межах окремого підприємства, фірми і компанії); 2) наука, яка вивчає загальні закономірності розвитку підприємств, форми та методи їх господарювання, досліджує форми вияву загальних економічних законів у всіх сферах відтворення на мікрорівні. Основу системи цих відносин становлять відносини економічної власності на […]...
18. Структура організації Структура організації – комплекс сталих елементів і взаємозв’язків між ними, що забезпечують організації цілісність і виконання виробничо-трудових функцій, поставлених завдань. Основними елементами організації є: 1) працівники, об’єднані у структурні ланки (бригади, дільниці, цехи, відділення, сектори, трудові колективи та ін.); 2) основні засоби (верстати, машини, устаткування, будівлі, споруди, прилади та ін.); 3) матеріально-сировинні ресурси; 4) енергетичні […]...
19. Культура державного управління Державне управління Культура державного управління. Комплексне поняття універсального характеру, що відображає конкретні форми взаємодії людей та організацій у процесі здійснення владно-управлінських відносин, які виявляються в різноманітних ситуаціях. Основними елементами К. д. у. є метод і стиль державно-управлінської діяльності. Вона проявляється через комплекс уявлень про систему цінностей і цілі державного управління, у ставленні політиків та державних […]...
20. Суспільство Суспільство – система суспільних відносин і зв’язків між окремими індивідами, трудовими колективами, соціальними верствами і групами та іншими суб’єктами, що виникають і розвиваються в процесі їх життєдіяльності і підпорядковуються особливим законам функціонування та розвитку. Матеріальною основою розвитку С. є технологічний спосіб виробництва, передусім розвиток системи продуктивних сил. З урахуванням вимог принципу історизму конкретизацією поняття С. […]...
21. Закон зростання продуктивності праці Закон зростання продуктивності праці – закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між розвитком і вдосконаленням економічного способу виробництва, з одного боку, й зумовлених цим зростанням кількості виробленої продукції та послуг, поліпшенням їх якості – з іншого. Із зростанням продуктивності праці частка живої праці зменшується, а частка уречевленої праці, втіленої у засобах виробництва, […]...
22. Управління безпекою організації Управління безпекою організації – функції складної організованої системи, що забезпечують збереження її структури, основних якостей і реалізацію мети. Найважливішими аспектами У. б. о. є техніко-технологічна безпека, виробнича, економічна, екологічна, кадрова (працівників), наукова, інформаційна, соціальна, правова тощо. Для забезпечення нормального функціонування і розвитку організації слід обгрунтувати досконалу концепцію У. б. о., розробити комплекс цілей і засобів […]...
23. ПЕДАГОГІЧНА КУЛЬТУРА Культурологічний словник ПЕДАГОГІЧНА КУЛЬТУРА – органічна складова культури суспільства, характеризує соціально-історичні особливості організації педагогічних відносин та діяльності спільноти....
24. Реструктуризація національної економіки Реструктуризація національної економіки – проведення довготермінових якісних і сутнісних структурних змін усіх підсистем економічної системи, передусім відносин економічної власності та господарського механізму з метою підвищення ефективності її розвитку та конкурентоспроможності на світовому ринку. Так, реструктуризація продуктивних сил передбачає оптимальне поєднання довготермінових якісних і сутнісних змін окремих елементів і всієї системи. Наприклад, реструктуризація робочої сили вимагає […]...
25. Страховий ринок Страховий ринок – сукупність організаційно-економічних і відносин економічної власності з приводу купівлі-продажу страхових послуг між страховиками, страхувальниками та посередниками. Основними елементами С. р. є попит і пропозиція, ціна страхових послуг, об’єкти та суб’єкти. Суб’єктами страхового ринку виступають не лише страховики і страхувальники, а й посередники – страхові агенти і страхові брокери, а також працівники страхових […]...
26. Ціль організації Ціль організації – бажаний й очікуваний результат, якого необхідно досягти шляхом активної і цілеспрямованої діяльності членів організації для задоволення колективних та індивідуальних потреб. Доцільно розрізняти три найважливіших види Ц. о. (виокремив російський учений А. Пригожін), органічно пов’язані між собою: 1) цілі-завдання, які є пріоритетними і для їх реалізації необхідна участь усіх членів організації. Такі цілі […]...
27. Внутрішній ринок Внутрішній ринок – система національних економічних відносин, які виникають між виробниками і споживачами матеріальних благ і послуг та інших об’єктів власності у процесі купівлі-продажу товарів і послуг. У цій системі розрізняють організаційно-економічні відносини (включають вивчення ринку, вивчення досвіду торгівлі та ін), своєрідні техніко – економічні відносини (наявість спеціалізованих ринків в окремих регіонах країни, спеціалізованих товарних […]...
28. Культура ділова Культура ділова – сукупність соціально-трудових відносин між учасниками господарської діяльності, виражених у морально-етичних і правових нормах, цінностях, знаннях про цілі й способи здійснення такої діяльності, а також зразки ділової поведінки у процесі діяльності, спрямованої на зростання доходів, передусім прибутків. У К. д. цінностями вважають: діловий успіх, відповідні матеріальні блага, змістовну працю, суспільне та колективне визнання, […]...
29. Закони розвитку організацій Закони розвитку організацій – внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між метою організації (передусім стратегічною) та умовами і засобами її досягнення; між оптимальним поєднанням централізму на рівні всієї організації та децентралізму (відносної самостійності) окремих підрозділів і ланок організації; між рівнем загальної ефективності діяльності організації та часткою зайнятих у процесі управління найманих працівників (чим більше їх […]...
30. КУЛЬТУРА ОРГАНІЗАЦІЙНА Соціологія короткий енциклопедичний словник КУЛЬТУРА ОРГАНІЗАЦІЙНА – специфічне поєднання цінностей, відносин, норм, звичок, традицій, форм поведінки і ритуалів, які існують в організації. В межах теорії менеджменту К. о. розглядається як потужний стратегічний інструмент, що дає змогу орієнтувати всі підрозділи організації і окремих осіб на спільні цілі; мобілізувати ініціативу співробітників; забезпечувати відданість організації; полегшувати процес комунікації. […]...
31. Організаційно-економічні відносини Організаційно-економічні відносини – відносини між людьми з приводу організації безпосереднього виробництва (у т. ч. обміну, розподілу і споживання) матеріальних благ і послуг. О.-е. в. – важливий елемент (підсистема) економічної системи, проміжна ланка між техніко – економічними та виробничими відносинами (відносинами економічної власності), організаційна форма розвитку продуктивних сил (О.-е. в. можуть або сприяти їх розвитку, або […]...
32. Вартість товару Вартість товару – уречевлена в товарі суспільно необхідна праця товаровиробників з урахуванням його якості та відносини економічної власності між людьми, що виникають у процесі виготовлення і обміну продукту внаслідок суспільного поділу праці й здійснюються між ними на основі витрат такої праці. В. т. поєднує в собі характеристику всіх елементів економічної системи і передусім продуктивних сил […]...
33. СОЦІОЛОГІЯ УПРАВЛІННЯ Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІОЛОГІЯ УПРАВЛІННЯ – галузь соціології, яка вивчає закономірності, засоби, форми та методи цілеспрямованого впливу на соціальні відносини, структури і процеси суспільства (організації) з метою упорядкування, підтримки, збереження його оптимального функціонування, розвитку або зміни, переведення до іншого стану. Соціологія управління досліджує також природу управлінських відносин, з’ясовує насамперед соціальні цілі управління з т. […]...
34. Оцінка результативності праці керівників і спеціалістів організації Оцінка результативності праці керівників і спеціалістів організації – комплекс методів, за допомогою яких визначається здатність менеджерів або спеціалістів впливати на діяльність виробничої або управлінської ланки (досягнення ними певних результатів); застосовуються з метою проведення їх атестації. До таких методів відносять: 1) управління за цілями (передбачає оцінку досягнення поставлених цілей за певний проміжок часу з урахуванням систематичних […]...
35. Структура та інфраструктура міжнародних економічних відносин Структура та інфраструктура міжнародних економічних відносин – сукупність основних елементів міжнародних економічних відносин, відповідних установ та організацій і системи взаємозв’язків, що формують спосіб взаємодії, внутрішню організацію міжнародних економічних відносин (МЕВ). Передусім виділяють міжнародні техніко-економічні відносини і міжнародні відносини економічної власності. Перші – відносини міжнародної спеціалізації, концентрації виробництва тощо, які формують матеріально-речову форму процесу інтернаціоналізації продуктивних […]...
36. Принцип організації НДДКР в монополіях Принцип організації НДДКР в монополіях – основний принцип організації науково-дослідних і дослідно-конструкторських розробок у компаніях монополістичного типу, згідно з яким у головній науковій лабораторії ведуться дослідження середньо – і довготермінового характеру, віддача від яких очікується через 3-7 років, а невеликі дослідні групи в таких компаніях (їх відділеннях) виконують короткотермінові проекти, розраховані на 1-2 роки і […]...
37. Управління державне Управління державне – цілеспрямований регулятивний вплив держави на розвиток і функціонування суспільних процесів (в т. ч. окремих його підсистем – економіки, права, політики та ін.), а також на діяльність окремих індивідів, колективів, соціальних верств і груп. Таке управління здійснюється через систему державних органів та осіб, які виконують у них різноманітні функції та завдання держави з […]...
38. Економіка торгівлі Економіка торгівлі – сукупність економічних відносин, які об’єктивно формуються і розвиваються в процесі підготовки до реалізації товарів та послуг і визначають ефективність праці, використання різних ресурсів і засобів обслуговування, а також економічних законів, які управляють цими процесами. Ці відносини поділяються на техніко – економічні, організаційно-економічні та відносини економічної власності. Техніко-економічні відносини в торгівлі, як і […]...
39. Структура економічних категорій Структура економічних категорій – комплекс закономірних зв’язків і відносин між складовими та елементами категорії, їхня загальна внутрішня організація, що відображає розвиток економічних явищ і процесів в еволюції певних економічних і соціально-економічних систем, а отже, їхніх різних стадій та етапів. Неоднакова кількість таких зв’язків і відносин пояснюється передусім сутністю економічної категорії, структурою економічних явищ і процесів, […]...
40. Економічна безпека техніко-економічних відносин Економічна безпека техніко-економічних відносин – рівень розвитку суспільного поділу праці та інших елементів техніко – економічних відносин (концентрації виробництва, комбінування виробництва та ін.) та їх захищеності від внутрішніх і зовнішніх загроз, завдяки чому техніко – економічні відносини сприяють стабільному розвитку продуктивних сил. До основних внутрішніх загроз належать наявність розірваних і ще не повністю відновлених з […]...