Міжгалузеві та внутрігалузеві пропорції

Related posts:

1. Пропорції економічні Пропорції економічні – визначені за певними критеріями кількісно-якісні співвідношення між окремими підсистемами, елементами та компонентами народного господарства. За матеріально-речовою ознакою розрізняють передусім трудові (забезпеченість країни трудовими ресурсами, працівників – робочими місцями, співвідношення між підготовленою кваліфікованою і не кваліфікованою робочою силою та ін.), речові (характеризують на мікро – та макрорів – ні співвідношення певних видів продукції […]...
2. Пропорції народного господарства Пропорції народного господарства (від лат. proportio – розмірність) – співвідношення між сферами і галузями народного господарства, між стадіями суспільного відтворення, між різними регіонами країни, внутрігалузеві та міжвиробничі пропорції тощо. Пропорції між сферами (загальноекономічні) – це співвідношення між виробничою і невиробничою сферами, між промисловістю і сільським господарством, між І і II підрозділами тощо. Міжгалузеві пропорції – […]...
3. Міжгалузеві зв’язки Міжгалузеві зв’язки – техніко-економічні відносини і зв’язки між галузями господарства щодо спеціалізації та кооперації виробництва й обміну діяльністю внаслідок суспільного поділу праці, які втілюються в кооперованих поставках продукції. Обмін діяльністю є різновидом поділу праці, за якого відбувається взаємообмін результатами виробничої діяльності у формі продуктів праці між різними галузями. Так, для підприємств машинобудівних заводів використовують метал […]...
4. Основні пропорції світової економіки Основні пропорції світової економіки – співвідношення між окремими підрозділами, підсистемами та елементами світового господарства, які характеризують стан та закономірності його розвитку здебільшого у межах технологічного способу виробництва за певний період. О. п. с. е.: між основними групами країн (розвиненими, тими, що розвиваються, і країн з перехідною економікою); співвідношення між попитом і пропозицією на світовому ринку; […]...
5. НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ ПРОГРЕС Екологія – охорона природи НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ ПРОГРЕС – див. Прогрес науково-технічний....
6. ДЕРЖАВНИЙ КОНЦЕРН “ПРОМТРАНС” – МІЖГАЛУЗЕВІ ПІДПРИЄМСТВА ПРОМИСЛОВОГО ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ Загальний курс транспорту РОЗДІЛ 10 ПРОМИСЛОВИЙ ТРАНСПОРТ 10.2. МІЖГАЛУЗЕВІ ПІДПРИЄМСТВА ПРОМИСЛОВОГО ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ. ДЕРЖАВНИЙ КОНЦЕРН “ПРОМТРАНС” Міжгалузеві підприємства промислового залізничного транспорту (ППЗТ) входять в Концерн “Промтранс” (далі – Концерн), що є державним господарським об’єднанням, створеним відповідно до наказу Міністерства транспорту та зв’язку України від 11.08.2005 р. № 453 “Про створення Об’єднання підприємств промислового залізничного транспорту […]...
7. Структурна перебудова економіки Структурна перебудова економіки – зміна кількісно-якісних співвідношень між сферами народного господарства та всередині них. Така зміна зумовлена прогресом технологічного способу виробництва, розвитком типів і форм економічної власності, структурними змінами в межах такої власності і передусім дією закону зростання потреб, виявом якого є зміни в структурі суспільних потреб. Внаслідок цих змін сфера матеріального виробництва в розвинених […]...
8. Мета та предмет діяльності – МІЖГАЛУЗЕВІ ПІДПРИЄМСТВА ПРОМИСЛОВОГО ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ Загальний курс транспорту РОЗДІЛ 10 ПРОМИСЛОВИЙ ТРАНСПОРТ 10.2. МІЖГАЛУЗЕВІ ПІДПРИЄМСТВА ПРОМИСЛОВОГО ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ. Мета та предмет діяльності Метою діяльності Концерну є управління виробничою, фінансовою, інвестиційною діяльністю учасників Концерну, координація спільної діяльності учасників Концерну і об’єднання ресурсів при виконанні затверджених планів соціально-економічного розвитку, досягнення економічних і соціальних результатів, підвищення ефективності діяльності своїх учасників, задоволення особистих та […]...
9. “Зелена революція” і “біотехнологічна революція” МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА Розділ 4 ГАЛУЗІ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ 4.9. ЗАГАЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 4.9.2. “Зелена революція” і “біотехнологічна революція” Аналізуючи нинішній стан сільського господарства світу, часто вживають поняття “зелена революція”. Зелена, тому що зелений колір – це колір сільського господарства. Революція, тому що у сільському господарстві відбуваються широкомасштабні перетворення на основі агротехніки. У США, Канаді, […]...
10. Розвиток країни техніко-економічний Розвиток країни техніко-економічний – не зворотні спрямовані та закономірні (кількісно-якісні та сутнісні) зміни техніки і технології в межах однієї групи або багатьох країн упродовж тривалого періоду. Основними індикаторами Р. к. т.-е. є частка галузей високих технологій в економіці країни, загалом (в т. ч. доданої вартості у ВВП, загальній кількості зайнятих та експорті зокрема); індекси зростання […]...
11. Закон зростання потреб Закон зростання потреб – закон, який виражає внутрішньо необхідний, суттєвий і сталий зв’язок між прогресом технологічного способу виробництва, еволюцією всієї системи суспільних відносин та кількісним зростанням, якісним удосконаленням і збагаченням різних видів потреб суспільства, колективів та індивідів, розвиток яких (зв’язків) викликає появу нових потреб та засобів їх задоволення. Найважливіші з-поміж потреб людини – працівника у […]...
12. Інвестиційна політика Інвестиційна політика – комплекс урядових рішень, які визначають основні напрямки використання капітальних вкладень в економіку, різні її сфери та галузі. І. п. визначається станом економіки, основними завданнями народного господарства у виробництві, науково-технічному і соціальному розвитку країни. Для України найближчими цілями І. п. є збільшення обсягу капіталовкладень з метою прискореного виходу з економічної кризи. На перспективу […]...
13. Науково-технічний прогрес Науково-технічний прогрес – еволюційний і поступовий розвиток науки і техніки. Довгий час наука і техніка розвивались відокремлено. їх зближення почалось при мануфактурному виробництві, а завершилось під час першої промислової революції кінця XVIII – початку XIX ст. До цього матеріальне виробництво розвивалось здебільшого завдяки нагромадженню емпіричного досвіду. Паралельно йшов поступовий прогрес наукових знань про природу. Крупне […]...
14. Державне підприємництво Державне підприємництво – організаційно-господарська діяльність менеджерів державних підприємств у процесі їх створення та розвитку, а також управління різними формами таких підприємств. Д. п. у розвинених країнах світу здійснюється з метою: 1) створення робочих місць, послаблення циклічних коливань в економіці, зокрема економічної кризи; 2) утримання галузей комунального господарства; 3) забезпечення обороноздатності країни; 4) поповнення державного бюджету […]...
15. Диспаритет Диспаритет – порушення вартісних співвідношень, а відповідно й цін, на сільськогосподарську продукцію, з одного боку, та промислові товари і послуги, які купують для потреб села, – з іншого. Д. виявляється у випереджувальному зростанні індекса цін на промислові товари і послуги порівняно з індексом цін на сільськогосподарську продукцію. Незважаючи на існування такої форми державного регулювання сільського […]...
16. Послуги з високою ємністю знань Послуги з високою ємністю знань – комплекс послуг у період інформаційної революції, розвиток яких визначає прогрес нематеріальної сфери виробництва, опосередковано – всієї економіки у розвинених країнах світу наприкінці XX – на початку XXI ст. До таких послуг належать: комп’ютерна діяльність, наукові дослідження, освіта, охорона здоров’я, рекреаційна діяльність, фінансове посередництво, страхування, обслуговування бізнесу, оцінка нерухомості, спортивна […]...
17. Розподіл прибутку Розподіл прибутку – спрямування окремих частин прибутку різним суб’єктам, залежно від наявних у них засобів виробництва, влади та співвідношення приватних, колективних і суспільних потреб та інтересів. Р. п. здійснюється передусім між державою, з одного боку, і підприємствами, фірмами, компаніями, з іншого, що фіксується у чинному законодавстві певної країни. Загалом процес Р. п. охоплює етапи розподілу […]...
18. ЗАГАЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА Розділ 4 ГАЛУЗІ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ 4.9. ЗАГАЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА Неолітична революція, тобто перехід від збиральницького до відтворювального сільського господарства, відбулася десь за 9 тис. років до н. е. Центрами зернового господарства були Близький Схід, Далекий Схід, Центральна Америка. У Перу та Індонезії основними культурами були коренеплоди. Щонайменше за 8 тис. років […]...
19. Бюджет державний Бюджет державний (центральний) – кошторис щорічних доходів і видатків держави, заздалегідь розроблений урядом і затверджений законом. Сутність бюджету кожної країни визначається соціально-економічним устроєм суспільства, рівнем розвитку продуктивних сил, природою форм власності, виконуваних державою функцій та іншими факторами. В політекономічному аспекті Б. д. означає систему відносин економічної власності між державою, з одного боку, населенням країни, суб’єктами […]...
20. Пріоритет сільськогосподарського використання земель Пріоритет сільськогосподарського використання земель – принцип земельного законодавства України. Суть його полягає в тому, що, по-перше, землі, придатні для потреб сільського господарства, повинні надаватися насамперед для сільськогосподарських цілей і, по-друге, для несільськогосподарських потреб повинні надаватися землі несільськогосподарського призначення, не придатні для ведення сільського господарства, або сільськогосподарські угіддя гіршої якості....
21. Пропорція, члени пропорції. Основні властивості пропорції Урок № 4 0 Тема. Пропорція, члени пропорції. Основні властивості пропорції Мета: сформувати уявлення учнів про зміст понять пропорція, члени пропорції, основна властивість пропорції та виробити вміння застосовувати ці поняття під час розв’язування типових завдань, що передбачають їх застосування. Тип уроку: засвоєння знань, умінь, навичок. Хід уроку І. Перевірка домашнього завдання. Актуалізація опорних знань @ […]...
22. НТР ТА ЇЇ ОСНОВНІ ОЗНАКИ. СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО В ПЕРІОД НТР УРОК 16. НТР ТА ЇЇ ОСНОВНІ ОЗНАКИ. СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО В ПЕРІОД НТР Навчальна мета: сформувати поняття про науково-технічний прогрес та науково-технічну революцію; визначити головні особливості, складові частини, вплив НТР на галузеву та територіальну структуру господарства; розвивати уміння співвідносити навчальний матеріал з реаліями сьогодення. Обладнання: політична карта світу, підручник, довідники, атласи, таблиці, діаграми. Основні поняття: світове […]...
23. Фактори економічного зростання Фактори економічного зростання – особисті та речові фактори виробництва, які визначають масштаби збільшення ВВП, можливості підвищення ефективності, поліпшення якості економічного зростання і добробуту населення. Основними Ф. е. з. є: кількість і якість трудових ресурсів; кількість і якість природних ресурсів; обсяг основного капіталу; технології; науково-технічний прогрес; інформаційні ресурси; фактор сукупного попиту; фактори розподілу (розподіл виробничих ресурсів […]...
24. СВІТОВЕ СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО УРОК 18. СВІТОВЕ СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО Навчальна мета: охарактеризувати значення сільського господарства та особливості його розвитку у сучасному світі, сформувати поняття “аграрні відносини” та розглянути основні форми аграрних відносин; визначити галузевий склад та міжгалузеві зв’язки сільського господарства; розвивати вміння характеризувати найбільші сільськогосподарські райони, використовуючи карти атласу та інші джерела географічних знань. Обладнання: політична карта світу, підручник, […]...
25. Матеріальне виробництво Матеріальне виробництво – виробництво, безпосередньо пов’язане з виготовленням матеріально – речових благ (цінностей) і наданням матеріальних послуг, а отже, виступає основою життя людського суспільства. До М. в. належать промисловість, сільське господарство, будівництво, вантажний транспорт, торгівля та громадське харчування (частково), сфера зв’язку (частково), матеріально-технічне постачання, заготівля та особисте підсобне господарство. До нематеріального виробництва відносять освіту, охорону […]...
26. Критерії бідності Критерії бідності – ознаки бідності, на підставі яких здійснюється оцінка та класифікація бідності в різних країнах. Основними К. б. є: 1) рівень безробіття; 2) рівень інфляції (синтез цих двох показників визначає ступінь бідності; 3) рівень доходів, який припадає на 1 людину; 4) частка витрат на споживання у загальній сумі витрат домогосподарств. Так, у більшості країн […]...
27. Структурна перебудова економіки України за умов глобалізації Структурна перебудова економіки України за умов глобалізації – необхідність пріоритетного розвитку окремих галузей сфери матеріального виробництва або комплексних галузей цієї сфери з метою завоювання стабільної, а, по можливості, дедалі більшої ніші на світовому ринку шляхом підвищення конкурентоспроможності товарів цих галузей. Такими двома групами галузей є сільське господарство й окремі галузі машинобудівного комплексу, зокрема, ракетно-космічна та […]...
28. Закономірності міжнародного руху капіталів Закономірності міжнародного руху капіталів – довготривалі об’єктивні тенденції у процесі експорту та імпорту капіталів за умов глобалізації економіки. До таких закономірностей належать: 1) прискорене зростання іноземних капіталовкладень (у повоєнний період вони подвоювались кожних 10 років, а за 1970- 2000 відбулось 80-разове збільшення прямих інвестицій; 2) постійне зростання частки прямих інвестицій порівняно з портфельними (так, у […]...
29. Сезонність виробництва Сезонність виробництва – нерівномірність і нерегулярність випуску продукції окремими галузями промисловості, сільського господарства, будівництва впродовж року, спричинені порами року, природними явищами та ін. С. в. позначається на діяльності торгівлі, транспорту, на кількості зайнятих. Зокрема, для сільського господарства характерний зимовий сезон, сівба окремих сільськогосподарських культур навесні, догляд за ними, сінокіс, збір урожаю зернових та ін. С. […]...
30. Закон соціалізації Закон соціалізації – стадійний економічний закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між рівнем розвитку технологічного способу виробництва, передусім продуктивних сил, зростанням усуспільнення виробництва і праці, з одного боку, та наростанням підриву товарного виробництва, поступовим подоланням відчуженості найманих працівників від процесу праці, власності та економічної влади на мікрорівні в розвинених країнах світу – […]...