НАГОЛОС В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ, ЙОГО ВИДИ. РОЛЬ НАГОЛОСУ В РОЗРІЗНЕННІ СЛІВ І ЇХНІХ ФОРМ

Українська орфоепія як учення про систему загальноприйнятих правил української літературної вимова

§ 24. НАГОЛОС В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ, ЙОГО ВИДИ. РОЛЬ НАГОЛОСУ В РОЗРІЗНЕННІ СЛІВ І ЇХНІХ ФОРМ

Мовознавчі студії

258. І. Прочитайте текст. Пригадайте, яка роль наголосу в слові. Які ознаки наголосу виділяють учені? Поясніть такі характеристики наголосу, як: вільний, рухливий, головний, побічний, смисловий (або фразовий, логічний).

Іноді про наголос говорять, що це паспорт слова. Справді. За допомогою наголосу можна розрізняти слова, що складаються

з однакових звуків (замок і замок). Словесний наголос називають “биттям серця” в слові. Погодимося із таким порівнянням: наголос зумовлює звукове обличчя слова (В. Русанівський).

ІІ. Опрацюйте теоретичний матеріал на с. 116. Який вид читання ви обрали? Чому?

В українській мові наголос вільний (різномісний), бо він позиційно не закріплюється за певним складом, а може падати в різних словах на будь-який склад. Наприклад: один, добре, боротьба.

Динамічним (силовим) наголос є тому, що наголошений звук вимовляється з більшою напруженістю артикуляції і більшим напором видихуваного повітря.

Рухливим

наголос називається тому, що в різних формах одного слова він може змінювати своє місце: губа – губи, школяр – школяра. Крім смислорозрізнювальної (гори – гори), наголос виконує морфологічну функцію: виступає засобом вираження різних граматичних значень: вікна (ім. с. р. у Н. в. мн.) і вікна (ім. с. р. у Р. в. одн.).

Деякі слова мають два наголоси: помилка – помилка, усмішка – усмішка. А окремі, крім головного, мають ще побічний наголос: сільськогосподарський.

У межах фрази може виділятися одне або кілька слів. Таке виділення називається смисловим, або фразовим чи логічним, наголосом.

За допомогою наголосу здійснюється семантико-граматична диференціація слів, оскільки він може виступати засобом вираження різних лексико-граматичних значень. Наприклад: виносити (процес) – виносити (закінчення процесу); дружка (Р. в. ім. дружок) – дружка (свідок на весіллі у молодої); вікна (мн., Н. в.) – вікна (одн., Р. в.).

Порушення місця наголосу може призвести до зміни лексичного (коса (ім., знаряддя) – коса (яка? прикм.), гори (географ. термін) – гори, (дієсл. наказ. сп.), плакати (дієсл.) – плакати (ім.) чи граматичного значення (забігати (що робити? – недок. вид) – забігати (що зробити? док. вид), гаряче (як? присл.) – гаряче (я к е? прикм.)

Слова, у яких зміна форми не веде до зміни наголосу, називаються словами з постійним наголосом (відмова, відмови, відмов).

Слова, у яких зміна форми супроводжується зміною наголосу, називаються словами з рухливим наголосом (глядач, глядачі).

Практикум

259. Прочитайте слова вголос: спочатку з наголосом на першому складі, а потім – на другому. Вкажіть відмінність у значенні слів. Складіть і запишіть словосполучення з цими словами.

Зразок. Надворі тепло; тепло дружніх сердець.

Батьків, заклад, води, брати, ніяк, бігом, білка, атлас, сушу, гірка, обід, ніде.

260. З’ясуйте лексичне значення слів іншомовного походження. Запам’ятайте наголос у словах. З п’ятьма з них складіть і запишіть речення (на вибір).

1. Момент, експеримент, медикамент, документ, постамент, інструмент, цемент, аплодисменти, апартаменти.

2. Вимова, вимога, ознака, оцінка, завдання, читання, обруч, корисний, зупинка, сім’я, предмет, російський, дефіс.

3. Однина, множина, кілометр, урочистий, черговий, український, листопад, запитання, міліметр, течія.

261. Прочитайте дієслова з наголосом на різних складах. Яка

Роль наголосу? Складіть із ними речення на тему “Народні прикмети”.

Розсипати – розсипати; насипати – насипати; відрізати – відрізати; розкидати – розкидати.

262. Виправте помилки у наголошуванні слів. Чим вони спричинені?

Слабий, старий, черкати, черствий, сімдесят, пурхати, сердити, кропива, котрий, курятина, кухонний, товпйтися, колесо, Коваль, кидати, обруч, параліч, щипці.

Перлини фразеології

Розподіліть фразеологізми за темами. Поясніть їхні значення. Розставте наголоси. Складіть твір-мініатюру за однією з тем.

Як хлющ; і світу не видно; зуб на зуб не попадає; залитися рум’янцем; сухого рубця не лишилося; мороз проймає; пекти раків; ллє як з відра; пробирають дрижаки; червоніти по самі вуха.

263. І. Прочитайте. Які засоби ритміки тексту вам відомі з літератури? Поміркуйте, який зв’язок алітерації й асонансу з ритмікою тексту. Яку роль у ритмізації тексту відіграє наголос?

Ритміка найчастіше виявляється у фонетичній організації тексту, розташуванні наголошених і ненаголошених складів, пауз, інтонаційному оформленні речень. Сприйняття ритміки тексту залежить від його виразного читання.

ІІ. Виразно прочитайте вірш Івана Драча. З’ясуйте, як розташовані наголошені й ненаголошені склади, паузи у творі. Як це впливає на ритміку вірша? Який звукопис використав автор? З якою метою? Чи впливає він на ритміку твору?

Квітка з кактуса –

Вогонь з кам’яних

Тріпоче скронь.

Чом же випало мені

По ці квіти кам’яні

Йти?

Спілкування

264. Зайдіть на сайт http: // www. al-lib. org. ua/ і проведіть філологічне дослідження: проаналізуйте додаткові матеріали з питань

Орфоепії, підготуйте повідомлення і виголосіть його в класі.

265. Розгляньте репродукцію картини Юрія Камишного “Голос трави”. Прочитайте виразно однойменний вірш Лариси Антоненко.

Доведіть твердження Леонардо да Вінчі: “Живопис – це поезія, яку бачать, а поезія – це живопис, який чують”.

Шепоче й голосить травиночка й квіточка кожна.

У Господа просить: “Хоч трішечки дощику можна?”

Він променем сонячним лагідно пестить билинку, Ромашку безпомічну й кожну пожовклу травинку.

НАГОЛОС В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ, ЙОГО ВИДИ. РОЛЬ НАГОЛОСУ В РОЗРІЗНЕННІ СЛІВ І ЇХНІХ ФОРМ

Ю. Камишний. Голос трави

Стилістика і культура мовлення

Орфоепічна норма. Орфоепічний словник як кодекс орфоепічної норми. Мовні недоліки у вимові й наголошуванні та шляхи їх усунення

266. Прочитайте. З якими правилами, що регулюють орфоепічні норми, ви ознайомилися раніше? Наведіть приклади до них.

Орфоепічні норми – це правила вимови голосних і приголосних звуків у різних позиціях, сполучень звуків у словах, словосполученнях і реченнях, правила вимови окремих граматичних форм, особливості вимови іншомовних слів, норми наголошування та інтонації.

Орфоепічний словник є довідником правильної нормативної вимови і нормативного наголосу. В цьому словнику слова або їхні частини, вимова яких не збігається з написанням, подаються в транскрипції: граєшся [грайеіс:а].

Вашими помічниками у виробленні нормативної вимови стануть такі видання: Українська літературна вимова і наголос. – К., 1973.; Погрібний М. І. Орфоепічний словник. – К., 1984.; Головащук С. І. Складні випадки наголошення: словник-довідник. – К., 1995.

Однією з умов досягнення милозвучності української мови є усунення фонетичних та фонологічних помилок.

267. Виправте помилки у вимові окремих носіїв мови. (Записано в театрі.) Поясніть, які це помилки (фонологічні чи фонетичні), з’ясуйте причини їх. Правильну вимову слів запишіть фонетичною транскрипцією.

“Танцую”, “гець”, “чюю” “двенадцять”, “шепоче”, “дзя – кую”, “досиць”, “біжиць”, “кабінет”, “рідна страна”, “Бацьківщина”, “чяс”, “чясто”, “черевики”, “виручяю”, “цівілізоване суспільство”, “митрополіт”, “афорізм”, “кроф”, “любоф”, “діфка”, “Боровік”, “він правильно робит”, “сьвато”, “треба перевірати”, “техничні можливості”, “пісьня”, “смішат”, “делегуют”, “робе”, “осьвячений”, “базарь”, “кобзарь”, “роблю”, “було”, “пйшу”, “буде”.

268. Прочитайте вголос. З’ясуйте вимову звуків, позначених літерою в. Перевірте за лінгвістичною довідкою.

Робив, любов, давно, вовк, був, вітер, вчора, вага, вата, вечір, ввесь, смакував, вуз, взув, вийшов, увійшов, вовна.

Увага! Приголосний [в], ніколи не оглушуючись, може переходити в нескладовий [у]. Він виступає як голосний на початку слова перед приголосним: [удвох] або в кінці складу чи слова: [д’іуча], [л’убоу].

Приголосний [й] виступає тільки у сполученні [йо], в усіх інших випадках – як нескладовий голосний [ї]: [да і], Ш [в’іїс’ко], [імен’: а].

269. Прочитайте слова на с. 120, а потім запишіть їх у два стовпчики: а) з літерою г; б) з літерою г. Поясніть лексичне значення виділених слів. Яким словником ви скористалися?

Гавань, гадюка, гелгіт, гирлига, гетто, гешефт, газета, газель, гонтар, гноття, грасувати, гаївка, гайворон, гайдук, гаяти, глей, гніт, гречний, грунт, гудзик, галактика, галас, гальмувати, гаманець, гума, гава, гвалт, Ганнуся, гарбуз, гармонія, ганок, гедзь, гандж, гавеня, гелготіти, генерал, гирло, гиля, гяур, гринджоли, грунтовний, гуля, гінкий, гожий, горщик, горня.

270. Користуючись орфоепічним словником, прочитайте вголос слова, правильно наголошуючи. Поясніть значення виділених слів.

Абихто, абичий, абияк, авіапошта, авторка, адже, адрес, адреса, адресат, аерограф, азбест, атлас, акомпанемент, агрус, агукати, адамашковий, атлет, атракціон, аура, аутсайдер, афікс, афіксальний, Африка, африканець, ацетон, ацетат, афоризм, ачей, аякже, аятола, виконання, завдання, прохання, читання, сімдесят, одинадцять, чотирнадцятий.

271. І. Прочитайте уривки з поезій. Зверніть увагу на вимову [й], [р] та шиплячих.

1. …Плекаймо в серці ватру мрій!

Нехай вона горить, не гасне.

Є у житті велике щастя –

Згоряти в полум’ї надій,

Надій і віри у прекрасне… (Г. Коваль).

2. Так і станем просто неба в полі,

Просто прірви, просто зірки втрьох,

Вічність нам розкриється поволі,

Повна тайн, і марень, і тривог (М. Бажан).

II. Випишіть з улюблених поезій приклади вживання шиплячих та свистячих приголосних, зробіть висновки.

272. І. Усно розподіліть слова на дві групи: правильно/неправильно. Перевірте за орфоепічним словником і запишіть правильний варіант.

Беремо, беремо, бовтати, бовтати, босий, босйй, валовий, ва ловий, верба, верба, везти, везтй, випадок, випадок, вйразний, виразний, вільха, вільха, вісімдесят, вісімдесят, вітчим, вітчим, граблі, граблі, дошка, дошка, дрова, дрова, Кваша, Кваша, кидати, кидати, смаку, смаку, товстий, товстий, Покрова, Покрова, Полтавщина, Полтавщина, порядковий, порядковий.

ІІ. Із виділеними словами складіть і запишіть речення.

273. Складіть по два речення з іменниками, які мають подвійний наголос у непрямих відмінках. Перевірте наголос за орфоепічним словником.

Біль, жаль, вид, лад, простір, розмах, човен, спокій.

274. І. Виразно прочитайте текст, звертаючи увагу на ритм речень. Якого стилістичного ефекту досягає автор тим, що кожне речення закінчує словом із відкритим складом? Спишіть. Позначте в тексті паузи, наголошені склади. Як вони впливають на ритміку тексту?

Перед галявиною плакуча береза сипнула сльозами, як мати, за нею схлипнуло невидиме джерельце і скинуло з себе клубочок туману. І чогось такий жаль охопив мене за цими лісами, за таємничими просіками в них, за перестріг і золотарник, і за отими красноголовцями, які будуть тебе виглядати в жнива, що я зовсім розтривожився, а далі повернув здивовану Обмінну на дорогу, яка вела до Якимівської загорожі.

У загорожі за воринням ще дрімало в тінях, у росі і метеликах високе різнотрав’я. Над ним бджоли перебирали невидимі струни, при його корінні темніла волога суниця. А вітерець усе увивася біля трави, усе будив її й отих лінивих метеликів, що понакривали крилом крило і не журяться (М. Стельмах).

ІІ. Знайдіть у творах Івана Франка засоби ритмізації тексту.

275. Обговоріть у родинному колі проблему “Питання культури мови – справа державна чи особиста?”.

276. Складіть і розіграйте діалог на тему “Наші відкриття в українській орфоепії”.

277. Підготуйте тести за розділом “Орфоепія”. Проведіть конкурс на кращі тести.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: НАГОЛОС В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ, ЙОГО ВИДИ. РОЛЬ НАГОЛОСУ В РОЗРІЗНЕННІ СЛІВ І ЇХНІХ ФОРМ