Облік процесу виробництва
БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК
ЧАСТИНА 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ
Розділ 5.
Облік кругообігу господарських засобів
5.3. Облік процесу виробництва
Процес виробництва займає центральне місце в схемі кругообігу господарських засобів. Під цим процесом розуміють виготовлення продукції на підприємстві, виконання робіт та надання послуг. Здійснення процесу виробництва можливе лише за умов поєднання засобів праці з предметами праці та при активній ролі у цьому процесі робочої сили.
Завданням обліку процесу виробництва
– облік матеріальних і трудових витрат, пов’язаних із процесом виробництва;
– розмежування здійснених витрат між кількістю готової продукції та виробами, що перебувають у незавершеному виробництві;
– визначення собівартості одиниці готової продукції, а також аналіз динаміки зміни структури собівартості продукції у розрізі елементів витрат.
Облік затрат на виробництво продукції, виконання робіт і надання послуг здійснюється на спеціально відведеному у плані рахунків рахунку 23 “Виробництво”, на якому по дебету показуються затрати, пов’язані із виробництвом,
Рахунок 23 “Виробництво” по дебету кореспондує із кредитами рахунків: 20 “Виробничі запаси” (на суму спожитих у виробництві сировини, матеріалів і т. ін.), 66 “Розрахунки за виплатами працівникам” (на суму нарахованої оплати праці працівникам, зайнятим безпосередньо на виробництві), 13 “Знос (амортизація) необоротних активів” (на суму нарахованої амортизації по основних засобах і нематеріальних активах, які задіяні безпосередньо в процесі виробництва), 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками” (на суму пов’язаних із виробництвом виконаних для підприємства робіт сторонніми організаціями) та ін. Всі ці витрати, а також інші, в сукупності складають виробничу собівартість виготовленої продукції, виконаних робіт та наданих послуг.
По кредиту рахунок 23 “Виробництво” кореспондує із дебетами рахунків: 26 “Готова продукція” (на суму оприбуткованої із виробництва на склад готової продукції), 25 “Напівфабрикати” (на суму отриманих відходів, які придатні для подальшого використання у виробничих цілях), 90 “Собівартість реалізації” (на суму виконаних робіт і наданих послуг стороннім споживачам) та ін.
Поряд з цим треба зауважити, що не всі витрати, які пов’язані із виробництвом продукції можна відразу віднести на собівартість конкретного виду продукції.
Виходячи із цього, за цільовим призначенням виробничі витрати поділяються на основні і накладні. Основні витрати – це витрати, які безпосередньо пов’язані із виробництвом продукції, виконанням робіт, наданням послуг певного виду (сировина, заробітна плата виробничих працівників та ін.). Накладні витрати – це витрати, які не можуть бути безпосередньо прямо віднесені на собівартість конкретного виду продукції. Прикладом таких витрат є витрати, пов’язані із обслуговуванням виробництва, які обліковуються по рахунку 91 “Загальновиробничі витрати”. Розподіл накладних витрат та включення їх до собівартості конкретних виробів по дебету аналітичних рахунків рахунку 23 “Виробництво” та кредиту рахунку 91 “Загальновиробничі витрати” здійснюється пропорційно заробітної плати або заробітної плати і вартості матеріалів, витрачених на виробництво певного виду продукції.
Розглянемо бухгалтерський облік витрат виробництва за спрощеною схемою. З цією метою на рахунках бухгалтерського обліку (як синтетичних, так і аналітичних) відобразимо наступні господарські операції (див. рис. 5.4).
Приклад.
Операція 1. Витрачені виробничі запаси у сумі 1000 грн., зокрема: на виробництво продукції А у сумі 400 гри.; на виробництво продукції В – 600 грн. (Кредит рах. 20 “Виробничі запаси” – Дебет рах. 2301 “Виробництво продукції А”, Дебет рах. 2302 “Виробництво продукції В”).
Операція 2. Нараховано заробітну плату працівникам підприємства – 1200 грн., зокрема: зайнятим на виробництві продукції А
– 300 грн.; виробництво продукції В – 700 грн.; працівникам загально-виробничого призначення – 200 грн. (Кредит рахунку 66 “Розрахунки за виплатами працівникам” – Дебет рахунку 2301 “Виробництво продукції А”, Дебет рахунку 2302 “Виробництво продукції В”, Дебет рахунку 91 “Загально-виробничі витрати”).
Операція 3. Проведено нарахування на заробітну плату до фондів соціального спрямування у розмірі 480 грн. і віднесено зокрема: на виробництво продукції А – 120 грн.; на виробництво продукції В – 280 грн.; на загально-виробничі витрати – 80 грн. (Кредит рахунку 65 “Розрахунки за страхуванням” – Дебет рахунку 2301 “Виробництво продукції А”, Дебет рахунку 2302 “Виробництво продукції В”, Дебет рахунку 91 “Загально-виробничі витрати”).
Операція 4. Списано малоцінні та швидкозношувані предмети на загально-виробничі витрати у сумі 20 грн.(Дебет рахунку 91 “Загально-виробничі витрати” – Кредит рахунку 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети”).
Операція 5. Проведено розподіл і включення загально-виробничих витрат до вартості виробництва, пропорційно обсягів нарахованої заробітної плати на виробництві продукції А і В у сумі 300 грн., зокрема: на виробництво продукції А – 90 грн. та на виробництво продукції В – 210 грн. (Кредит рахунку 91 “Загально-виробничі витрати” – Дебет рахунку 2301 “Виробництво продукції А”, Дебет рахунку 2302 “Виробництво продукції В”).
Рис. 5.4. Схема обліку процесу виробництва
Операція 6. Нараховано амортизацію по основних засобах у сумі 260 грн. і віднесено: на виробництво продукції А – 100 грн.; на виробництво продукції В – 160 грн. (Кредит рахунку 13 “Знос (амортизація) необоротних активів” – Дебет рахунку 2301 “Виробництво продукції А”, Дебет рахунку 2302 “Виробництво продукції В”).
Операція 7. Виконано підрядною організацією роботи на виробництві продукції А на суму 140 грн. (Кредит рахунку 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками” – Дебет рахунку 2301 “Виробництво продукції А”.
Операція 8. Оприбутковано із виробництва готову продукцію по собівартості на склад у сумі 3100 грн., зокрема: продукцію А у сумі 1150 грн.; продукцію В – 1950 грн. (Дебет рахунку 26 “Готова продукція” – Кредит рахунку 2301 “Виробництво продукції А”, Кредит рахунку 2302 “Виробництво продукції В”.
Використовуючи дані наведеного прикладу по обліку витрат виробництва, відобразимо зазначені операції як на синтетичних, так і на аналітичних рахунках бухгалтерського обліку. Результати покажемо за допомогою рис. 5.4.
Відмітимо, що з метою визначення фактичної собівартості виробленої продукції необхідно до вартості незавершеного виробництва на початок місяця (дебетове початкове сальдо по рахунку “Виробництво”) додати витрати, які відбулися протягом місяця на даному виробництві (оборот по дебету рахунку “Виробництво”) і відняти залишок незавершеного виробництва на кінець місяця (дебетове кінцеве сальдо по рахунку “Виробництво”).
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...