Облік транспортних допоміжних виробництв
БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК
ЧАСТИНА 2. БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ ОБЛІК
Розділ 6.
Облік витрат виробництва і калькулювання собівартості продукції
6.3. Облік витрат допоміжних виробництв
6.3.2. Облік транспортних допоміжних виробництв
З метою забезпечення потреб підприємства у транспортуванні придбаних сировини і матеріалів від постачальників, а також доставки реалізованої готової продукції покупцям, – на підприємстві можуть створюватися різного роду транспортні допоміжні виробництва: автомобільний транспорт, залізничний,
Облік витрат по автотранспорту
Облік витрат по автотранспорту (окрім легкового транспорту) здійснюється на субрахунку “Автомобільний транспорт” рахунку 23 “Виробництво”. Якщо автопарк підприємства нараховує автомобілі різного напряму використання, то для обліку витрат, пов’язаних з їх роботою може бути відкрито декілька аналітичних рахунків в структурі субрахунку “Автомобільний транспорт”, наприклад:
– вантажний автотранспорт;
– пасажирський автотранспорт;
– автомашини спеціального призначення.
За умов, якщо на підприємстві
Облік витрат вантажного автотранспорту
Облік витрат вантажного автотранспорту ведеться на аналітичному рахунку “Вантажний автотранспорт” субрахунку “Автомобільний транспорт” рахунку 23 “Виробництво”. Затрати по дебету аналітичного рахунку “Вантажний автотранспорт” зазначаються щомісяця при журнально-ордерній формі обліку у книзі обліку виробництва, а при спрощеній формі обліку – у розділі II Відомості 5-М (див. додаток А 5) у розрізі слідуючих калькуляційних статей:
1) затрати на оплату праці (рахунок 66 “Розрахунки за виплатами працівникам”);
2) відрахування на соціальні заходи (рахунок 65 “Розрахунки за страхуванням”);
3) амортизація (рахунок 13 “Знос (амортизація) необоротних активів”);
4) паливо (рахунок 203 “Паливо”);
5) мастильні матеріали (рахунок 203 “Паливо”);
6) роботи і послуги (аналітичний рахунок “Ремонти вантажних автомобілів” субрахунку “Ремонтна майстерня” рахунку 23 “Виробництво” або рахунок 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками”);
7) страхові платежі (рахунок 39 “Витрати майбутніх періодів”);
8) витрати на управління автопарком (аналітичний рахунок “Витрати на управління автопарком” субрахунку “Автомобільний транспорт” рахунку 23 “Виробництво”).
Стаття “Затрати на оплату праці” призначена для відображення суми нарахованої оплати праці водіям, які працюють безпосередньо на вантажних автомобілях.
Стаття “Відрахування на соціальні заходи” використовується для відображення сум зборів до Пенсійного фонду, Фонду
Соціального страхування, а також Фонду страхування на випадок безробіття згідно норм, передбачених законодавством.
Стаття “Амортизація” відображає суми амортизаційних відрахувань безпосередньо по вантажних автомобілях автопарку.
Статті “Паливо” і “Мастильні матеріали” призначаються для відображення вартості спожитого пального і мастильних матеріалів в процесі експлуатації вантажних автомобілів.
Стаття “Роботи і послуги” відображає вартість виконаних ремонтних робіт по вантажному автотранспорту як власною реммайстернею, так і спеціалізованими станціями технічного обслуговування (включення вартості ремонтних робіт здійснюється згідно порядку, передбаченого у Законі України “Про оподаткування прибутку підприємств”).
Стаття “Страхові платежі” передбачена для відображення сум, сплачених страховій компанії за страхування вантажних автомобілів.
Стаття “Витрати на управління автопарком” призначена для відображення частини загально-цехових витрат, які припадають за розподілом на вантажний автотранспорт.
Основним первинним документом по обліку роботи вантажного автотранспорту є “Подорожній лист вантажного автомобіля”, типова форма якого наведена у зразку 6.1.
Перевізники, які експлуатують вантажні автомобілі – власні або орендовані (без водія) – зобов’язані при випуску автомобіля на лінію видавати водію оформлений подорожній лист відповідної типової форми.
Подорожні листи типових форм, оформлені належним чином, видаються водію під розпис:
– № 1 (міжнародна) – на строк відрядження автомобіля і водія для виконання перевезення вантажу у міжнародному сполученні, визначений відповідно до наказу чи розпорядження перевізника;
– № 2 – тільки на один робочий день (зміну), за умови здачі водієм подорожнього листа за минулий день роботи. На більший строк подорожні листи типової форми № 2 видаються у випадках, коли водій виконує перевезення вантажів у міжміському сполученні понад одну добу відповідно до наказу чи розпорядження перевізника.
Експлуатація вантажного автомобіля без подорожнього листа затвердженої типової форми забороняється.
Перевезення вантажів автомобільним транспортом як на комерційній основі, так і для власних потреб, здійснюються тільки при наявності, належним чином оформлених товарно-транспортних накладних типових форм, що додаються до подорожнього листа. Ця вимога розповсюджується на всі види перевезень вантажів автомобільним транспортом, незалежно від умов оплати за його роботу (відрядна, погодинна, покілометрова, інша) та видів перевезення (внутрішньо-міське, приміське, міжміське, міжнародне).
Товарно-транспортна накладна типової форми № 1-ТН – це єдиний первинний документ, який є підставою для списування товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника і оприбуткування їх у вантажоодержувача при перевезенні вантажів у межах України, а також для їх складського, оперативного і бухгалтерського обліку; вона оформлюється вантажовідправником на кожну їздку автомобіля і для кожного вантажоодержувача окремо.
Перевезення вантажними автомобілями власних речей громадян за їх замовленням здійснюється за подорожнім листом з додатком до нього квитанції (прибуткового касового ордера) на оплату транспортних послуг.
Заповнення подорожнього листа типової форми № 2 проводиться відповідальними особами перевізника у такій послідовності.
Перед видачею водію подорожнього листа відповідальна особа:
– на лицевій стороні у лівому верхньому куті ставить штамп перевізника, під назвою документа записує дату його видачі (число, місяць, рік), що повинна відповідати даті реєстрації подорожнього листа у реєстраційному журналі;
– у відповідних рядках адресної частини визначає код або найменування режиму роботи водія (робота в буденні дні, відрядження, загальний облік робочого часу, щоденний облік робочого часу, робота у вихідні дні, по графіку і т. ін.), згідно з яким проводиться нарахування заробітної плати; номер колони, бригади, до складу яких належать автомобіль і водій, марку, державний номер, тип автомобіля і його гаражний номер; прізвище, ініціали, номер службового посвідчення, клас і табельний номер водія, якому буде видано цей подорожній лист; марку, державний і гаражний номери причепів і напівпричепів, якщо для перевезення виділено автопоїзд, а також прізвища, ініціали осіб, які супроводжують автомобіль при виконанні завдання (вантажники, експедитори, стажери і т. п.);
– на підставі заявки замовника автотранспорту або умов договору у розділі “Робота водія та автомобіля” в графах 2 і 3 визначає час за графіком (години, хвилини) виїзду з гаража і повернення автомобіля у гараж;
Продовження зразку 6.1
– у розділі “Завдання водієві” записує найменування замовника автотранспорту, на адресу якого повинен прибути автомобіль для виконання завдання, час (години, хвилини) прибуття автомобіля до замовника автотранспорту і вибуття від нього згідно з заявкою або графіком роботи, а також загальний час, на який буде надано автомобіль замовнику автотранспорту, назву пунктів навантаження та розвантаження автомобіля, найменування вантажу, що підлягає перевезенню, розрахункову кількість їздок з вантажем, що потрібна для повного виконання завдання, відстань між пунктами навантаження і розвантаження вантажу по кожній їздці, яка визначається за даними дорожніх органів або на підставі таблиць відстаней, затверджених в установленому порядку, кількість вантажу в тоннах, що потрібно перевезти, загальну кількість їздок з вантажем, загальний пробіг з вантажем та обсяг вантажу, що передбачається виконати (перевезти) згідно з завданням.
Право зміни завдання, вказаного в розділі “Завдання водієві”, має тільки перевізник. У виняткових випадках замовник автотранспорту може по узгодженню з перевізником змінити завдання з відповідним записом у рядку “Особливі відмітки”.
– у розділі “Рух пального” в графі 10 “Залишок при виїзді” робить запис про залишок пального при виїзді автомобіля за даними попереднього подорожнього листа, визначає загальну кількість пального, що видано водію при виїзді (знаходиться в баках автомобіля), і стверджує зроблені записи власним підписом у відповідному рядку;
– у рядку “Посвідчення водія перевірив, завдання видав, видати пального” записує прописом розрахункову кількість пального, що належить до видачі водію для виконання завдання з урахуванням залишку пального з попереднього дня роботи;
– у рядку “Підпис диспетчера” диспетчер або інша відповідальна особа власним підписом стверджує достовірність заповнених ним реквізитів подорожнього листа і наявність у водія посвідчення водія.
Заповнення подорожнього листа після видачі його водію проводиться у такій послідовності:
– лікар або інший медичний працівник, який здійснює передрейсовий медичний огляд, власним підписом засвідчує стан здоров’я водія і можливість допуску його до управління автомобілем;
– у розділі “Робота водія та автомобіля” в графі 5 “Показання спідометра” відповідальна особа записує показання спідометра при виїзді автомобіля на лінію, в графі 6 “Час фактичний” проставляє фактичні число, місяць, час (години, хвилини) виїзду автомобіля;
– у рядку “Виїзд дозволений, підпис механіка” механік або інша відповідальна особа засвідчує власним підписом передачу автомобіля в технічно справному стані і дозвіл на виїзд з гаражу;
– у рядку “Автомобіль прийняв, підпис водія” водій власним підписом засвідчує прийняття автомобіля технічно справним і одержання завдання на роботу;
– у розділі “Рух пального, літрів” відповідальна особа у відповідних рядках граф 7-9 записує марку, код і кількість виданого пального і стверджує зроблені записи власним підписом у відповідному рядку.
Заповнення подорожнього листа на маршруті руху виконують:
– вантажовідправник – у випадку необхідності зміни проти зазначеного у “Завданні водієві” маршруту руху, при цьому у графах З0 і 31 “Маршрут руху (розділ “Послідовність виконання завдання”) вказує нові назви пунктів, звідки і куди здійснено перевезення вантажу згідно з рядками “пункт навантаження”, “пункт розвантаження” товарно-транспортної накладної;
– органи ДАІ МВС та інші уповноважені органи – у випадку порушення водієм Правил дорожнього руху або зміни маршруту руху з інших непередбачених причин для виконання спеціального завдання; в такому разі робиться відповідний запис у розділі “Особливі відмітки” на лицевій стороні подорожнього листа.
При поверненні автомобіля в гараж заповнення подорожнього листа проводиться у такій послідовності:
– у розділі “Рух пального, літрів” відповідальна особа заповнює графу 11 “Залишок при поверненні” і стверджує ці дані власним підписом;
– у рядку “Здав водій” водій власним підписом стверджує здачу автомобіля відповідальній особі в технічно справному (несправному) стані;
– у розділі “Робота водія та автомобіля” в графі 6 відповідальна особа записує фактичний час повернення автомобіля в гараж (число, місяць, години, хвилини), заповнює графу 5 “Показання спідометра”, у рядку “Прийняв механік” власним підписом стверджує достовірність заповнення граф 5 і 6 розділу “Робота водія та автомобіля” і прийняття автомобіля від водія в технічно справному (несправному) стані.
Після здачі водієм подорожнього листа відповідальна особа заповнює його таким чином:
– у розділі “Робота водія та автомобіля” в графі 4 “Нульовий пробіг” по таблиці відстаней визначає відстань від гаража до першого пункту навантаження і від останнього пункту розвантаження до гаража;
– у розділі “Рух пального, літрів” у графах 12 і 13 записує час роботи спецустаткування і двигуна на підставі даних граф 15-22 розділу “Вантажно-розвантажувальні операції” прикладених до подорожнього листа товарно-транспортних накладних. Ці реквізити потрібні для визначення норми витрати пального. Достовірність заповнення цих даних стверджує власним підписом під зазначеними графами;
– у розділі “Послідовність виконання завдання” (зворотна сторона) на підставі товарно-транспортних накладних в графі 24 проставляє порядкові номери їздок, і далі по кожній їздці – у графі 25 номери товарно-транспортних накладних (талонів замовника), у графі 26 – відпрацьований час роботи (години, хвилини), по графах 27, 28 відповідно кількість перевезеного вантажу (тонн брутто) і у графі 28 – виконаного вантажообороту (ткм); після чого у відповідних графах визначає загальну кількість їздок, загальну кількість товарно-транспортних накладних, що додаються до подорожнього листа. Ці записи стверджують власними підписами водій та відповідальна особа;
– оформлений таким чином подорожній лист передається на обробку для подальших розрахунків, обліку транспортної роботи та визначення її вартості.
Показники розділу “Результати роботи автомобіля і причепів”:
– дані графи 32 “витрати пального за нормою” визначають по загальному пробігу і виконаних тонно-кілометрах для певної марки автомобіля з урахуванням коефіцієнта зміни норми пального залежно від умов експлуатації автомобіля, дані графи 33 “витрати пального фактично” дорівнюють сумі показників залишку пального при виїзді (графа 10) та виданого пального (графа 9) за мінусом залишку пального при поверненні у гараж автомобіля (графа 11) розділу “Рух пального, літрів”).
Зауважимо, що норми витрат пального, в залежності від марки автомобіля, врегульовані наказом Міністерства транспорту України “Норми витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті”;
– дані графи 34 “час в наряді автомобіля і причепа” дорівнюють різниці між показниками фактичного часу повернення в гараж автомобіля і виїзду його з гаража (відповідні рядки графи 6 розділу “Робота водія та автомобіля”) за вилученням однієї години на обідню перерву водія згідно з установленим режимом роботи. Цілодобові простої через бездоріжжя, технічні несправності і т. ін. із часу у наряді виключаються. Дані графи 36 “час у русі автомобіля” дорівнюють різниці між даними часу в наряді і часу в простоях (графа 34 мінус графи 37, 38);
– дані графи 35 “час в наряді причепа” визначають згідно з часом його роботи з автомобілем;
– дані графи 37 “час у простої на лінії” визначаються шляхом розрахунку часу простоїв під навантаженням і розвантаженням за даними графи 21 товарно-транспортних накладних;
– дані графи 38 “час у простої по тех. несправності” заповнюють на підставі записів у рядку “Особливі відмітки” (лицева сторона подорожнього листа), вони включають час простою через технічні несправності автомобіля у дорозі, заміну автопокришок та ін.;
– дані графи 39 “кількість їздок з вантажем” дорівнюють сумі всіх їздок з вантажем між пунктами навантаження і розвантаження згідно з розділом “Послідовність виконання завдання”, тобто кількості доданих товарно-транспортних накладних;
– дані графи 40 “загальний пробіг автомобіля” дорівнюють різниці між показаннями спідометра при поверненні в гараж автомобіля та виїзду його з гаража (графа 5 розділу “Робота водія та автомобіля”);
– дані графи 42 “пробіг з вантажем автомобіля” дорівнюють сумі відстаней по всіх їздках автомобіля з вантажем, зазначених у графі 24 товарно-транспортних накладних;
– дані графи 41 “загальний пробіг причепа” та графи 43 “пробіг з вантажем причепа” визначають згідно з відповідними даними роботи автомобіля;
– дані графи 44 “перевезено тонн, всього” дорівнюють загальному обсягу перевезеного вантажу (брутто), вказаному у графі 27 розділу “Послідовність виконання завдання” і відповідає загальному обсягу перевезення, зазначеному у графі 37 товарно-транспортних накладних, прикладених до подорожнього листа;
– дані графи 45 “в т. ч. перевезено тонн на причепах” визначають на підставі даних графи 27 розділу “Послідовність виконання завдання”;
– дані графи 46 “виконано ткм, всього” визначають шляхом множення обсягу перевезеного вантажу (брутто) за кожну їздку на відстань їздки між пунктами навантаження і розвантаження та одержанням загальної суми;
– дані графи 47 “в т. ч. виконано ткм на причепах” дорівнюють транспортній роботі автопричепів;
– дані графи 49 “зарплата” визначають на підставі даних обробки всіх товарно-транспортних накладних, прикладених до подорожнього листа (графи 37-47). Розрахунки заробітної плати і їх достовірність відповідальна особа стверджує власним підписом у кінці розділу.
Достовірність розрахунків по обробці подорожнього листа після його перевірки стверджує підписом бухгалтер.
Надалі дані з подорожніх листів переносять у нагромаджувальну відомість обліку роботи вантажного автотранспорту, яка відкривається на кожного водія вантажного автомобіля. У ній на протязі місяця вказуються всі основні реквізити із подорожніх листів в хронологічній послідовності: години в наряді всього, в тому числі (в русі, під навантаженням або розвантаженням, технічна несправність), кількість їздок з вантажем, витрати пального, пробіг автомобілів загальний і в тому числі з вантажем, масу перевезеного вантажу, а також кількість здійснених тонно-кілометрів (як у цілому, так і за напрямками перевезень) і суму заробітної плати водія.
В кінці місяця в нагромаджувальних відомостях по кожному водію підводять підсумок, на підставі чого в подальшому складають зведену нагромаджувальну відомість обліку роботи вантажного автотранспорту. Узагальнення даних у розрізі водіїв дає змогу проаналізувати їх роботу на протязі місяця, а також з’ясувати ступінь ефективності використання вантажних автомобілів.
За даними зведеної нагромаджувальної відомості обліковцем автогаража оформляється і подається до бухгалтерії виробничий звіт по автопарку, де поряд із витратами по управлінню автопарком і експлуатації різних груп автомобілів наводяться дані і по вантажному автотранспорту. У виробничому звіті поряд із даними зведеної нагромаджувальної відомості (витрат на оплату праці і витрат пального) зазначаються дані і про витрати мастильних матеріалів, охолоджуючої рідини і т. ін.
Разом із виробничим звітом до бухгалтерії передаються і первинні документи, які стали підставою для його оформлення, тобто,
Акти на списання малоцінних та швидкозношуваних предметів(списання мастильних матеріалів, охолоджуючої рідини і т. ін.), а також подорожні листи вантажного автомобіля, які після арифметичних перевірок передаються бухгалтеру, що здійснює нарахування оплати праці водіям.
Бухгалтер, який здійснює облік витрат допоміжних виробництв, переносить дані із виробничого звіту по автопарку до книги обліку витрат виробництва (при журнально-ордерній формі обліку), або у розділ II Відомості 5-М (див. дод. А 5) при спрощеній формі обліку у розрізі аналітичних рахунків субрахунку “Автомобільний транспорт” рахунку 23 “Виробництво”.
Варто зауважити, що не на всі статті витрат по вантажному автотранспорту можна отримати інформацію із виробничого звіту по автопарку. Так, документальною підставою для віднесення витрат за конкретний місяць до книги обліку виробництва, або до Відомості 5- М (див. дод. А 5) по вантажному автотранспорту виступають: по статті “Відрахування на соціальні заходи” – розрахунок бухгалтерії; по статті “Амортизація” – форма 03-14 “Розрахунок амортизації основних засобів (для промислових підприємств)”; по статті “Роботи і послуги” – виробничий звіт по реммайстерні, або “Рахунок фактура” від виконавця ремонтних робіт на адресу підприємства; стаття “Страхові платежі” – розрахунок бухгалтерії, згідно якого здійснюється розподіл витрат по страхуванню вантажних автомобілів, сплачених на початку року і включених до рахунку 39 “Витрати майбутніх періодів”.
За кредитом аналітичного рахунку “Вантажний автотранспорт” субрахунку “Автомобільний транспорт” рахунку 23 “Виробництво” в кінці кожного місяця здійснюється списання витрат по експлуатації вантажних автомобілів на витрати структурних підрозділів підприємства або зовнішніх споживачів пропорційно обсягів здійснених тонно-кілометрів, зокрема, у дебет: субрахунків інших допоміжних виробництв або субрахунку “Основне виробництво” рахунку 23 “Виробництво”, 93 “Витрати на збут”, 949 “Інші витрати операційної діяльності” (витрати обслуговуючих виробництв), 90 “Собівартість реалізації”.
Фактичну собівартість 1 т. км. визначають діленням витрат по експлуатації вантажного автотранспорту на загальну кількість здійснених вантажними автомобілями тонно-кілометрів на протязі місяця.
Облік витрат пасажирського автотранспорту та автотранспорту спеціального призначення
На субрахунку “Автомобільний транспорт” рахунку 23 “Виробництво” здійснюється облік експлуатаційних витрат також і інших груп автомобілів, зокрема на аналітичному рахунку “Пасажирський автотранспорт”, “Автомашини спеціального призначення” та ін. Вказані групи автомобілів задовольняють різні спеціалізовані потреби підприємства в залежності від його технологічних особливостей.
Облік на зазначених аналітичних рахунках в цілому відповідає порядку, викладеному по аналітичному рахунку “Вантажний автотранспорт”.
Суму витрат, пов’язаних із експлуатацією вказаних груп автомобілів в кінці кожного місяця списують із конкретного аналітичного рахунку на витрати інших структурних підрозділів підприємства або зовнішніх споживачів пропорційно кількості кілометрів пробігу або машино-днів роботи.
Облік витрат на управління автопарком
Поряд із обліком витрат на експлуатацію груп автомобілів різного цільового призначення на субрахунку “Автомобільний транспорт” рахунку 23 “Виробництво” здійснюється також облік накладних цехових витрат автопарку, зокрема, на аналітичному рахунку “Витрати на управління автопарком”.
Облік накладних цехових витрат по дебету рахунку “Витрати на управління автопарком” здійснюється у розрізі наступних статей калькуляції:
1) затрати на оплату праці (рахунок 66 “Розрахунки за виплатами працівникам”);
2) відрахування на соціальні заходи (рахунок 65 “Розрахунки за страхуванням”);
3) амортизація (рахунок 13 “Знос (амортизація) необоротних активів”);
4) страхові платежі (рахунок 39 “Витрати майбутніх періодів”);
5) інші витрати (рахунок 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети”).
Стаття “Затрати на оплату праці” призначена для відображення суми нарахованої оплати праці працівникам автопарку загально – цехового призначення (завгара, обліковця, диспетчера та ін.).
Стаття “Відрахування на соціальні заходи” відображає суми
Зборів до фондів соціального спрямування згідно норм, передбачених законодавством.
Стаття “Амортизація” відображає суми амортизаційних відрахувань по основних засобах загально-цехового призначення (будівлі гаража, устаткування для проведення технічних оглядів, телефонів, комп’ютерної техніки і т. ін.).
Стаття “Страхові платежі” застосовується для відображення сум, сплачених страховій компанії за страхування основних засобів загально-цехового призначення.
Стаття “Інші витрати” відображає вартість списаних малоцінних та швидкозношуваних предметів (інвентарю, спецодягу, спецвзуття) або їх зносу, а також витрати по охороні праці і техніці безпеки, здійснюваних по автопарку.
Облік витрат по управлінню автопарком здійснюють у книзі обліку виробництва (при журнально-ордерній формі обліку), або у розділі II Відомості 5-М (див. дод. А 5) при спрощеній формі обліку.
Списання цехових витрат на роботу вантажного автотранспорту, пасажирського або автотранспорту спеціального призначення проводиться пропорційно заробітної плати або загальних витрат по експлуатації зазначених груп автомобілів.
На субрахунку “Інші допоміжні транспортні виробництва” рахунку 23 “Виробництво” здійснюється облік витрат по інших допоміжних транспортних виробництвах, таких як: залізничний транспорт, повітряний транспорт, водний транспорт, гужовий транспорт тощо. Зазначені допоміжні виробництва обслуговують різні спеціалізовані потреби підприємства в залежності від його технологічних особливостей. На кожний із вказаних видів допоміжних виробництв відкривається у складі субрахунку “Інші допоміжні транспортні виробництва” окремий аналітичний рахунок, облік витрат по якому здійснюється аналогічно у порядку, викладеному по вантажному автотранспорту. Щомісяця відбувається списання витрат відповідних допоміжних транспортних виробництв або на витрати підрозділів підприємства, або на рахунок 90 “Собівартість реалізації” (при реалізації послуг зовнішнім споживачам).
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...