Головна ⇒ 📌Довідник з екології ⇒ ПОСИБІЛІЗМ ГЕОГРАФІЧНИЙ
ПОСИБІЛІЗМ ГЕОГРАФІЧНИЙ
Екологія – охорона природи
ПОСИБІЛІЗМ ГЕОГРАФІЧНИЙ – пояснення розвитку сусп-ва переважно внутр. механізмами прогресу культури (без аналізу способу виробництва матер, благ). П. г. розглядає геогр. середовище як чинник, що обмежує і змінює діяльність людей. Ізольований розвиток культури без урахування характеру продуктивних сил та виробничих відносин, що визначають цей розвиток, неможливий, він відносно них вторинний.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- ДЕТЕРМІНІЗМ ГЕОГРАФІЧНИЙ Екологія – охорона природи ДЕТЕРМІНІЗМ ГЕОГРАФІЧНИЙ – 1) філософський принцип, що стверджує причинну зумовленість усіх явищ природи, суспільства й мислення, пояснює явища сусп. життя, у т. ч. форми природокористування, особливостями прир. середовища та геогр. положенням місцевості, розглядає геогр. середовище як головну, визначальну силу розвитку людського суспільства. Як і вульгарний географізм, Д. г. не прийнятний. Однак […]...
- Чистий імперіалізм Чистий імперіалізм – концепція російського економіста М. Бухаріна, згідно з якою на вищій стадії капіталізму монополії витісняють дрібнотоварне і дрібно – та середньо-капіталістичне виробництво, а повністю монополізоване виробництво передбачає планомірний розвиток капіталізму. Основними недоліками цієї концепції є ігнорування діалектичного характеру закону заперечення заперечення, конкуренції між самими монополіями (що породжує тенденцію до анархії), її відрив від […]...
- ЧИННИК ГЕОГРАФІЧНИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК ГЕОГРАФІЧНИЙ – комплекс чинників-1, джерелом чи регулятором ступеня інтенсивності якого є геогр. положення місця впливу, геогр. оболонка....
- РЕЛІКТ ГЕОГРАФІЧНИЙ Екологія – охорона природи РЕЛІКТ ГЕОГРАФІЧНИЙ – вид рослини або тварини, який мешкає в певному, як правило, невеликому регіоні, тоді як у решті геогр. місць його колишнього поширення він зникає під впливом прир. або антроп. чинників....
- ГЕОГРАФІЧНИЙ ДЕТЕРМІНІЗМ Екологія – охорона природи ГЕОГРАФІЧНИЙ ДЕТЕРМІНІЗМ – див. Детермінізм географічний....
- ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНИЙ ПОЯС Екологія – охорона природи ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНИЙ ПОЯС – див. Пояс фізико-географічний....
- ГЕОГРАФІЧНИЙ НАПРЯМ У СОЦІОЛОГІЇ Соціологія короткий енциклопедичний словник ГЕОГРАФІЧНИЙ НАПРЯМ У СОЦІОЛОГІЇ – перша наук, школа в соціології XIX ст., котра розглядала геогр. стан і природні умови як визначальні чинники розвитку сусп. життя. Слід зазначити, що ідеї обумовленості соціальних явищ геогр. середовищем висловлювались ще в античні часи (Демокрит, Гіппократ, Геродот, Полібій, Страбон та ін.) та в середні віки (Ібн […]...
- ПРОГНОЗ ГЕОГРАФІЧНИЙ Екологія – охорона природи ПРОГНОЗ ГЕОГРАФІЧНИЙ – науково обгрунтоване передбачення розвитку геогр. середовища та його окремих компонентів. Залежно від об’єкта дослідження розрізняють П. г. галузеві (прогноз погоди, зволоження, стоку тощо) і комплексні. За просторовими масштабами П. г. поділяють на глобальні, регіональні і локальні, за часовими – на короткострокові і довгострокові. П. г. є стадією перспективного […]...
- ПОЯС ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНИЙ Екологія – охорона природи ПОЯС ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНИЙ – найбільша таксономічна одиниця районування, що складається з ряду геогр. зон, близьких за тепловим балансом. Розрізняють: арктичний, антарктичний, субарктичний, субантарктичний, пн. і пд. помірні, пн. і пд. субтропічні, пн. і пд. тропічні, пн. і пд. субекваторіальний та екваторіальний П. ф.-г. У прир.-істор. та екол. розумінні прир. пояс, або П. […]...
- КРИЗА ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи КРИЗА ЕКОЛОГІЧНА – напружені взаємовідносини людини з природою, які характеризуються невідповідністю розвитку продуктивних сил і виробничих відносин у людському суспільстві ресурсно-екол. можливостям біосфери. Найбільш відомі К. е. перепромислу великих тварин і сучасна К. е., пов’язана з інтенсифікацією виробництва та порушенням рівноваги в екосистемах і взаємовідносинах людського суспільства з природою....
- ЗАКОН ВІДПОВІДНОСТІ РІВНЯ РОЗВИТКУ ВИРОБНИЧИХ СИЛ ПРИРОДНО – РЕСУРСНОМУ ПОТЕНЦІАЛУ Екологія – охорона природи ЗАКОН ВІДПОВІДНОСТІ РІВНЯ РОЗВИТКУ ВИРОБНИЧИХ СИЛ ПРИРОДНО-РЕСУРСНОМУ ПОТЕНЦІАЛУ – розвиток виробничих сил відбувається відносно поступово до моменту різкого виснаження прир.-ресурсного потенціалу-2, що характеризується як екол. криза. Криза вирішується шляхом революційних змін виробничих сил (техн., пром. революція)....
- СУСПІЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА ФОРМАЦІЯ Культурологічний словник СУСПІЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА ФОРМАЦІЯ – одне з головних понять марксистської філософії, яка поділила історію людства на певні історичні періоди – формації, що відрізняються рівнем розвитку продуктивних сил та характером виробничих відносин....
- СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО. МІЖНАРОДНИЙ ГЕОГРАФІЧНИЙ ПОДІЛ ПРАЦІ Розділ 1 Загальна економіко-географічна характеристика світу ТЕМА 4 СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО § 14. СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО. МІЖНАРОДНИЙ ГЕОГРАФІЧНИЙ ПОДІЛ ПРАЦІ Що таке світове господарство. Важко уявити сучасну країну, яка існувала б у цілковитій ізоляції від інших. Господарство навіть великої за площею країни не в змозі забезпечити себе всіма необхідними засобами виробництва, а населення – всім комплексом товарів […]...
- Система економічних відносин Система економічних відносин – сукупність техніко-економічних, організаційно-економічних і відносин економічної власності у процесі діалектичної взаємодії між підсистемами, з одного боку, та системою продуктивних сил – з іншого. Домінантною підсистемою С. е. в. є відносини економічної власності, розвиток яких, передусім властивих їм економічних законів і закономірностей, надає цілісності всій системі, детермінує еволюцію техніко-економічних та організаційно-економічних відносин […]...
- Географічний простір і час. Методологія географічної науки ВСТУП § 2. Географічний простір і час. Методологія географічної науки Географічний простір і час. Нині географічні науки розширили сферу свого пізнання і діяльності аж до навколоземного простору. Етноси і цивілізації, природні й антропогенні трагедії, глобальні зміни в кліматі, взаємозв’язок між природними і соціальними явищами, демографічний вибух, політичні конфлікти, економічні кризи – все опинилося серед інтересів […]...
- ЗАКОН РОЗВИТКУ ПРИРОДНОЇ СИСТЕМИ ЗА РАХУНОК ДОВКІЛЛЯ Екологія – охорона природи ЗАКОН РОЗВИТКУ ПРИРОДНОЇ СИСТЕМИ ЗА РАХУНОК ДОВКІЛЛЯ – будь-яка прир. система здатна розвиватися тільки за рахунок використання матер.-енергет. та інформ. можливостей середовища, що її оточує. Абсолютно ізольований саморозвиток системи неможливий. Закон є наслідком трьох начал термодинаміки. Він має надзвичайно важливе теор. і практ. значення завдяки таким основним своїм наслідкам: 1) абсолютно […]...
- ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНИЙ ПОДІЛ УКРАЇНИ РОЗДІЛ ІV. ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ ПОДІЛ УКРАЇНИ УРОК 38. ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНИЙ ПОДІЛ УКРАЇНИ Очікувані результати: учень визначає суттєві ознаки поняття “економічний район”; називає економічні райони, критерії їх виділення та спеціалізації; користується типовим планом характеристики економічних районів; висловлює судження про причини й наслідки господарських відмінностей різних територій України. Тип уроку: вивчення нового матеріалу. Обладнання: підручник географії, атлас, статистичні дані […]...
- Міжнародний географічний поділ праці Розділ 1. ЗАГАЛЬНА ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА СВІТУ ТЕМА 6. СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО § 34. Міжнародний географічний поділ праці Суть поняття “міжнародний поділ праці”. Світова економіка розвивається в напрямку поділу країн за їхньою спроможністю й прагненням виробляти й реалізовувати ті товари і послуги, які приноситимуть їм найбільші прибутки. А для цього технології виробництва певних товарів і послуг мають […]...
- Економіко-географічний поділ України РОЗДІЛ IV. ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ ПОДІЛ УКРАЇНИ Тема 1. Економіко-географічний поділ України 1. Поняття про економічний район Галузі господарства розміщені на території держави нерівномірно. Це залежить від природних умов та ресурсів, наявності працездатного населення, особливостей географічного положення тощо. Важливим є також розташування відносно шляхів сполучення. У зв’язку з цим виник географічний, або територіальний, поділ праці між різними […]...
- Відтворення людини Відтворення людини – безперервне відновлення всіх сутнісних сил людини як соціобіологічної істоти шляхом задоволення відповідних потреб. За своєю структурою таке відтворення означає передусім відновлення людини як основної продуктивної сили, відновлення в межах окремих підсистем цілісної економічної системи, а також у системі надбудовних відносин. Як найважливіший елемент продуктивних сил вона є також суб’єктом техніко – економічних, […]...
- Богданов (Малиновський) Олександр Олександрович Богданов (Малиновський) Олександр Олександрович (1873 – 1928) – російський економіст, філософ. Б. підтримував ідею К. Маркса і Ф. Енгельса про нетоварну природу соціалізму. Як творець концепції тектології виходив з того, що розвиток природи і розвиток людського суспільства мають спільні риси та закономірності побудови і розвитку систем, зокрема, шляхи і способи організації, організаційні форми. Загальна організаційна […]...
- Структура економічного розвитку Структура економічного розвитку – комплекс внутрішньо необхідних і стійких зв’язків між метасистемами, підсистемами та елементами економічної системи, які (зв’язки) як закони визначають її розвиток, управляють ними, спрямовують діяльність підсистем і їхніх складових у певному напрямі, а отже, управляють виробництвом, обміном, розподілом і споживанням матеріальних благ і послуг. С. е. р. визначають передусім як комплекс відповідних […]...
- Розвиток економіки Розвиток економіки – закономірний процес кількісно-якісних змін у межах економічної системи, її перехід у нову якість, досконалішу форму. Кількісним виміром цих процесів є відносна зміна макроекономічних показників у напрямі зростання протягом відносно тривалого періоду, наприклад, кількох років. На відміну від P. e., для економічного зростання такі ознаки не характерні, оскільки воно може перериватись економічним спадом. […]...
- Суспільство Суспільство – система суспільних відносин і зв’язків між окремими індивідами, трудовими колективами, соціальними верствами і групами та іншими суб’єктами, що виникають і розвиваються в процесі їх життєдіяльності і підпорядковуються особливим законам функціонування та розвитку. Матеріальною основою розвитку С. є технологічний спосіб виробництва, передусім розвиток системи продуктивних сил. З урахуванням вимог принципу історизму конкретизацією поняття С. […]...
- Система організаційно-економічних відносин Система організаційно-економічних відносин – сукупність відносин менеджменту, маркетингу, обміну досвідом та інших підсистем, які, взаємодіючи, утворюють організаційно-економічну форму розвитку продуктивних сил, підпорядковуються відносинам менеджменту, внаслідок чого формується цілісність і виникає синергічний ефект. С. о.-е. в. в єдності та взаємодії з розвитком продуктивних сил утворює організаційно-економічний спосіб виробництва. Своєю чергою, в межах окремих підсистем С. о.-е. […]...
- Суспільний спосіб виробництва Суспільний спосіб виробництва – діалектична взаємодія (взаємозумовленість тощо) продуктивних сил і відносин економічної власності, внаслідок якої продуктивні сили поступово переростають межі окремих типів і форм власності, видозмінюють їх і зазнають водночас активного зворотного впливу. їх взаємодія характеризується особливостями взаємодії форми і змісту (див. Форма і зміст в економічному дослідженні). Сутність С. с. в. розкривається в […]...
- ЕКОНОМІКА Культурологічний словник ЕКОНОМІКА (від грец. – житло і закон) – 1) Історично визначена сукупність суспільно-виробничих відносин, що характеризують економічний лад суспільства, його базис, властивий певній суспільно-економічній формації. 2) Народне господарство даної країни. 3) Наука, що вивчає специфіку виробничих відносин у певній галузі або сфері суспільної діяльності (Е. промисловості, Е. сільського господарства, Е. будівництва, Е. матеріально-технічного […]...
- Духовне виробництво Духовне виробництво – процес створення (вироблення) ідей, теорій, моралі, свідомості, знань, культури тощо, спрямованих на формування нових духовних, інтелектуальних, організаторських і фізичних якостей людини. Д. в. є діалектичною єдністю духовних продуктивних сил (наука, моральний, ідеологічний, управлінський чинники виробництва, створення політичної, наукової та технічної інформації) й специфічної системи суспільних зв’язків і відносин між людьми в процесі […]...
- Закон адекватності виробничих відносин рівню й характеру продуктивних сил Закон адекватності виробничих відносин рівню й характеру продуктивних сил (далі Закон адекватності – З. а.) – всезагальний економічний закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між прогресом продуктивних сил та еволюцією відносин економічної власності, а також зворотний вплив цих відносин на розвиток продуктивних сил. Діє в усіх суспільно-економічних формаціях, найінтенсивніше – з часу […]...
- Закон зростання продуктивності праці Закон зростання продуктивності праці – закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між розвитком і вдосконаленням економічного способу виробництва, з одного боку, й зумовлених цим зростанням кількості виробленої продукції та послуг, поліпшенням їх якості – з іншого. Із зростанням продуктивності праці частка живої праці зменшується, а частка уречевленої праці, втіленої у засобах виробництва, […]...
- Типи економічних систем Типи економічних систем – класифікація економічних систем залежно від панівних типів і характеру власності, управління нею, наявності товарного виробництва і ступеня його розвитку. Залежно від типів і характеру економічної власності виділяють експлуататорські (рабовласницький лад, феодалізм, капіталізм) і не експлуататорські (первіснообщинний лад, соціалізм, комунізм) економічні системи. Однак ця схема характеризує здебільшого держави Західної Європи і не […]...
- Інтеграція економічна Інтеграція економічна (від лат. integratio – відновлення, integer (цілий) – процес зближення і поступового об’єднання національних систем, сучасна найбільш розвинена форма процесу інтернаціоналізації господарського життя. За своєю структурою I. e. – це інтернаціоналізація продуктивних сил, техніко – економічних відносин (а в їх єдності – технологічного способу виробництва), виробничих відносин (економічної власності) і національних господарських механізмів […]...
- Фінансова монополістична група Фінансова монополістична група – організаційна форма розвитку фінансового капіталу та панування фінансової олігархії. У Ф. м. г. об’єднується монополістичний капітал промисловості, торгівлі, банківської сфери, страхування тощо, Ф. м. г. утворюється переважно навколо великого банку, інших фінансових інститутів. Так, сімейний клан Рокфеллерів за допомогою фінансових інститутів володіє капіталами десятків наймогутніших промислових, торговельних, транспортних монополій. Зростаючу роль […]...
- Предмет економічної теорії Предмет економічної теорії – система економічних відносин у взаємодії з розвитком продуктивних сил в усіх сферах суспільного відтворення, а також пізнання законів і закономірностей такої взаємодії, цілісність і організованість якої забезпечується господарським механізмом. Основні підсистеми економічних відносин: техніко-економічні, організаційно-економічні, відносини економічної власності (в т. ч. товарно-грошові відносини). Основними підсистемами, які виникають внаслідок взаємодії окремих елементів […]...
- РОЗВИТОК СОЦІАЛЬНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник РОЗВИТОК СОЦІАЛЬНИЙ – такий тип змін у суспільстві, що відзначається переходом усіх соціальних відносин до якісно нового стану. P. c. є наслідком взаємодії великої сукупності соціальних процесів, основою яких є цілеспрямована діяльність людей – суб’єктів цих процесів. Заг. механізм P. c. полягає у виникненні завдяки цій діяльності нових потреб у різних […]...
- Потенціал інтелектуальний Потенціал інтелектуальний – сукупність розумових здібностей і творчих обдарувань людей і можливість їх збагачення, на основі яких формується їх здатність (загалом – здатність окремої нації, народу) засвоювати нові знання та інформацію й використовувати їх для створення і впровадження нової техніки і технології, інших елементів продуктивних сил, а також усіх підсистем національної економічної системи (техніко – […]...
- Продуктивність праці Продуктивність праці – ефективність виробничої діяльності людей в процесі створення матеріальних благ і послуг. П. п. вимірюється кількістю продукції або послуг, вироблених працівником за одиницю робочого часу (рік, місяць, тиждень тощо), або кількістю робочого часу, затраченого на виробництво одиниці продукції чи надання послуги, У виробництві будь-якого товару бере участь жива та минула (або уречевлена) праця. […]...
- У чому полягає сутність закону Ф. Візера? Історія економічних вчень МАРЖИНАЛІЗМ. СТАНОВЛЕННЯ НЕОКЛАСИЧНОЇ ТРАДИЦІЇ В ЕКОНОМІЧНІЙ ТЕОРІЇ У чому полягає сутність закону Ф. Візера? Найбільш відомим із законів маржиналізму став так званий закон Візера, викладений австрійським дослідником у теорії продуктивних благ. У цій теорії Візер стверджував, що раціональні господарські суб’єкти не можуть оцінити корисність далеких від них факторів виробництва (продуктивних благ), не […]...
- Закон адекватності виробничих відносин рівню і характеру продуктивних сил (Закон адекватності) Закон адекватності виробничих відносин рівню і характеру продуктивних сил (Закон адекватності) – загальний економічний закон, який виражає внутрішньо необхідні, суттєві та сталі зв’язки між прогресом продуктивних сил та еволюцією виробничих відносин (або відносин економічної власності). Сучасна система продуктивних сил формується у процесі взаємодії таких основних елементів, як робочої сили (у широкому аспекті – безпосереднього працівника), […]...
- Економічні відносини Економічні відносини – сукупність відносин між людьми у процесі виробництва та привласнення матеріальних і духовних благ у всіх сферах суспільного відтворення (безпосередньому виробництві, розподілі, обміні, споживанні). Відносини між людьми у сфері виробництва складаються з двох елементів: 1 Привласнення предметів природи через процес праці, 2) відносин спеціалізації, кооперування, комбінування виробництва тощо як всередині окремого підприємства, так […]...