Головна ⇒ 📌Українська мова ⇒ ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО

ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО

ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО

Лексикологія і фразеологія

509. Прочитайте. Поясніть лексичні значення виділених слів. Визначте власне українські слова.

1. Мене причарувала рідна мова, рідна пісня, чисте повітря рідного краю (І. Нечуй-Левицький). 2. Повінь, повінь! Річка повна, повновода – нема броду (Т. Щегельська). 3. Грім гримить на виднокраї, нам веселку посилає (А. Камінчук). 4. Ковила золотиться промінцями осоння ранкового (Д. Білоус). 5. Я мрію будувала, як будинок, складала із малесеньких цеглинок (О. Довгоп’ят).

– Визначте

слова, ужиті в переносному значенні. Розкрийте ці значення.

– Визначте стилістично забарвлені слова.

510. Перепишіть, виберіть із дужок потрібну літеру. Визначте слова іншомовного походження. Поясніть лексичне значення кожного.

1. При проведенні мовного турн(и, і)ру на різних землях України ентуз(и, і)асти вчать усіх бути небайдужими до рідного слова (З газети). 2. Не якийсь чужий (и, і)нвестор, нам про нас розкаже Нестор (А. Камінчук). 3. Х(и, і)мери треба добре розпізнати, щоб у житті найменші мати втрати(М. Василенко). 4. Рожевий вечір, як флам(и, і)нго, над нами крила розпростер (Д. Луценко).

– Позначте в

іншомовних словах орфограми. Поясніть написання слів.

511. Перепишіть, на місці крапок уставляючи, де потрібно, літеру. Перевірте себе за словником. Поясніть лексичне значення іншомовних слів.

1. Візьміть мене на дужі крила, хмаринок каравел..и! (Л. Тендюк). 2. Хмари на клавішах небес заграли інтермец..о (О. Довгоп’ят). 3. Тетяна Петрівна згадала одну з улюблених бал..ад Ш..л..ера (О. Іваненко). 4. Струнка, худенька пан..а варшав’янка на скрипці грала (А. Кравченко). 5. А ми раніш на цій землі, ніж на своїй Ел..аді (М. Малахута). 6. Слово “папарац..і” походить від прізвища спритного журналіста Папарац..о (З газети).

– Визначте речення, ускладнене звертанням, поясніть у ньому розділові знаки.

512. Прочитайте. Визначте застарілі слова. Які з них належать до історизмів, які – до архаїзмів?

1. Частіше мусим згадувать старе ми, коли ще Борисфеном був Дніпро (А. Гризун). 2. Перстом історії нам став козацький гарт (М. Дьомін). 3. Чи чуєте, що пан писар глаголить? (Я. Куліш). 4. Це козача левада й небо високе, чумаки із мажарами серед могил (М. Василенко).

513. Перепишіть, уставляючи пропущені літери. Визначте неологізми загальномовні та авторські. Поясніть їхні лексичні значення.

1. Трав..нь ро..крилився гінким гіл..ям лапатолистих кленів (Я. Камінецький). 2. Теплий дощик-сріблопад вимив наш сьогодні сад (М. Вінграновський). 3. Стоять білборди пишні і бе..ликі уздовж бетон..их велелюдних трас (Б. Скомаровський). 4. Дз..ленькали мобілки телефон..і (С. Шевченко).

– Позначте у словах вивчені орфограми.

514. Прочитайте. Визначте діалектні слова, поясніть їхні лексичні значення.

1. Золотими джмеликами іскри з ватри рвуться просто до зірок (М. Фенчак). 2. Там вітер небеса розхитує і покриває плай пітьма, бо в озері Несамовитому арідник є, а дна нема (С. Пушик). 3. Напечіть мені знов драпацьоників, мамо, котрі в місті зовуть “картопляні оладки” (М. Сіренко).

– 3 якою метою вживаються діалектні слова в художніх творах?

515. Прочитайте терміни. Які з них уживаються в науці? Які – у мистецтві? За тлумачним словником з’ясуйте значення кожного.

Квартет, катет, епітет, модуль, бароко, орфограма, пропорція, увертюра, етюд, літосфера, цивілізація, демократія, сольфеджіо, рельєф, гіпотенуза, перспектива, фіоритура.

Словотвір і орфографія

516. Прочитайте. Визначте способи творення виділених слів.

1. Прилетіла пташка додому, заспівала пісню знайому, розтопила сніг у долині, засвітила проліски сині (М. Людкевич). 2. Двоє підсніжничків випурхнули на світ, двійко перших вісничків весни {О. Довгий). 3. На розбуджену землю впадуть первоцвіти (О. Кононенко). 4. І барвою рожево-голубою береться ніжно піднебесна

Вись (Б. Стельмах). 5. Скільки подорожників уже приклала земля до своїх ран! (О. Довгоп’ят). 6. Марево не вариво, не нагодує (Народна творчість).

– Визначте у словах вивчені орфограми.

517. Перепишіть, уставте пропущені літери. Після виділених слів запишіть у дужках твірні слова або слова з твірними основами. Підкресліть літери, які позначають звуки, що чергуються при творенні цих слів.

ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО

1. Перелилася на т..расу молочна піна ч..ремшин (Л. Костенко). 2. Соня..ники розкішними золотими реш..тами пересівали сонячне проміння (М. Стельмах). 3. Наснились мальви, рута-м’ята, і скрип кр..ничний журавля (П. Дворський). 4. Кожний ніжний рух сердечний в пісню срібну перел..ю (Олександр Олесь).

– Визначте у виділених словах орфограми.

518. Від поданих прикметників утворіть і запишіть іменники із суфіксом – ин(а).

ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО

Черкаський, харківський, прилуцький, донецький, Васильківський.

519. Від поданих іменників утворіть прикметники. Запишіть їх.

ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО

Турок, німець, Рига, Париж, узбек, товариш, брат.

520. Перепишіть, уставляючи пропущені літери.

1. Військо Запорозьке поверта з походу, відчиняє Київ Золоті ворота (О. Кононенко). 2. Колись французький інженер Боплан коза..ький одяг змалював, намети, укріплення, гармати та мушкети (С. Шевченко). 3. В руках тримаю пишний коровай, що пахне так черкаськими степами (Д. Луценко). 4. Чума..ький Шлях аж сяє в позолоті (А. Підлужний). 5. Юна..ький вік ми не змарнуєм вітром в полі (С. Черкасенко).

– Поясніть уживання великої літери.

– Визначте речення, ускладнене однорідними членами, підкресліть їх, поясніть розділові знаки при них.

521. Від поданих іменників утворіть збірні іменники, запишіть їх. Підкресліть літери, що позначають звуки, які чергуються.

ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО

Ткач, кравець, боягуз, птах, представник, агент, товариш, студент.

522. Перепишіть, уставляючи пропущені літери. Визначте спосіб творення виділених слів, поясніть їхнє написання.

1. Чуле серце кра..види полонили (в. Гущин). 2. Лоскотав обличчя вод..грай (Б. Чуйко). 3. Трикутником л..тять додому гуси (С. Зінчук). 4. Сонце лине в неб..крузі (С. Черкасенко). 5. А клен з каштаном щоднини нишком свій ріст рівняють на тел..вишку! (М. Хоросницька).

– Складіть і запишіть речення зі словами: спортзал, ЛАЗ, медуніверситет, МАН. Визначте спосіб творення цих слів, поясніть їхнє написання.

523. Від кожного з поданих слів додаванням частини пів – утворіть і запишіть нове слово.

Європа, Азія, Полтава, місто, вулиця, будинок, книжка, Вінниця, Львів, Житомир.

Морфологія і орфографія

524. Прочитайте. Визначте іменники, розберіть їх як частину мови.

1. Знов повіяло в душу весною (П. Грабовський). 2. Висипали малі травенята рястом, проліском, роменом (А. Малишко). 3. По жмені ластовиння весна дарує дітям (А. Костецький). 4. Край мого віконця щоранку соловей щебече веснянку (Г. Бойко). 5. Лиш на любові і добрі життя зростає колос (Б. Крищенко).

525. Перепишіть, вибираючи з дужок велику або малу літеру і ставлячи, де потрібно, лапки.

1. Утворення на острові (М, м)ала (X, х)ортиця (3, з)апорозької (С, с)ічі пов’язують з ім’ям (Д, д)митра (В, в)ишневецького (З підручника). 2. На столі (К, к)обзар в простій оправі, і портрет поета на стіні (О. Ющенко). 3. Відкрився в томику (Ш, Шевченків (3, з)аповіт. Ти в школі чув його, читав удома (П. Воронько). 4. Почесне місце в репертуарі театрів України посідає балет (Л, л)ісова(П, п)існя Михайла Скорульського за драмою Лесі Українки. 5.1 він впізнав: то (М, м)ісячна соната (Б, б)етховена (Б. Грінчак).

– Визначте іменники, з’ясуйте рід, число, відмінок і відміну кожного.

– Позначте в словах вивчені орфограми.

526. Прочитайте. Визначте прикметники, розберіть їх як частину мови.

1. Весна застелила землю зеленою ковдрою (В. Коренчук). 2. Весняна квітка у хустці синій на пагорб теплий зійшла, сміється (П. Воронько). 3. Який то був час у житті Василевому! (Панас Мирний). 4. І ось прибув із мандрів чорногуз до нашого барвінкового двору (П. Воронько). 5. Повтікали на цілинні схили чебреці й Петрові батоги (В. Бровченко). 6. І цвіркуна завмерли звуки, немов бабусині казки (В. Сосюра).

– Виділені прикметники розберіть за будовою.

527. Перепишіть, визначте ступінь порівняння вжитих у реченнях прикметників. Виділіть у прикметниках суфікси. При творенні яких ступенів порівняння відбувається чергування приголосних? Яких саме?

1. Для того, хто деревце посадив, земля стає і ближча, і рідніша (Е. Саталкіна). 2. А совість в нашому роду стократ цінніша від розписки (Д. Білоус). 3. А правди все ж не вдасться приховати, вона розірве й найміцніші грати (Є. Титикайло). 4. Жива людина завжди складніша й дорожча за всі наймудріші писання (П. Загребельний).

528. Перепишіть, знімаючи риски.

1. Сонячним усміхом з неба весна засміялась, глянула поглядом ясно/блакитним, широким (Б. Грінченко). 2. А із ромашки сонця облітають хмарин рожево/білі пелюстки (Я. Камінецький). 3. Я хочу взяти у долоні хмаринку ніжно/білу (М. Починайко). 4. Цілу ніч сміявся дощ, і асфальт став темно/сірий (Ю. Мельник). 5. Мій улюблений колір жовто/гарячий, безстрашний і безжурний (О. Сандига).

– Позначте у словах вивчені орфограми.

529. Від поданих іменників утворіть прикметники, запишіть слова парами.

Курінь, кордон, птах, камін, вагон, лимон, лебідь, телефон, журавель, орел, полин, весна, глина, закон.

530. Перепишіть, на місці крапок уставляючи, де потрібно, літери.

1. Сад був розлогий і нескінченний (Б. Коренчук). 2. Височен..і трави сікли по ногах, по руках, по обличчю: курай, буркун, ковила, катран, чорнобиль (О. Ільченко). 3. Вже там цвіли і квіти незлічен..і (Л. Костенко). 4. Тисячі пташин..их голосів зливались у чарівну симфонію (Ю. Збанацький). 5. У росян..ому травні на світанні той скромний кущ зробився невпізнан..им (Б. Остапенко).

531. Перепишіть, знімаючи риски.

1. Нам не/правда не/нависна, як антисвіт (Б. Олійник). 2. Рішуче відкиньте понурість не/вдахи та не/вдоволений прижмур очей (О. Сенчик). 3. На світі більше, ніж зірок у неба, не/кволих душ, а пристрасних, хоробрих (Я. Воронько). 4. Завжди задоволений не/ук собою, живе однією на світі хвальбою (В. Білас). 5. Лиш полохлива не/домовка тебе бентежить (Я. Яковенко). 6. Не/робство – ковадло, на якому куються всі гріхи (Народна творчість).

532. Прочитайте. Визначте числівники, розберіть їх як частину мови.

1. У кожного з нас Україна – одна, хоч скільки мільйонів нас буде (І. Багрійчук). 2. Президентську відзнаку “Орден Богдана Хмельницького” було засновано 1995 року, коли відзначали 400 літ з дня народження гетьмана (3 журналу). 3. Коли не помиляюся, працювало тридцять два школярі? (М. Стельмах).

533. Перепишіть, подані в дужках числівники поставте в потрібній формі. Визначте їхні відмінки.

1. Протягом останніх (п’ятдесят) років світова медицина перебував на піднесенні (3 підручника). 2. Півстоліття тому на дорогах налічувалось до (сімдесят) мільйонів машин. Сьогодні ця кількість зросла до більш ніж (шістсот) мільйонів авто (3 журналу).

3. До хати ввійшов високий русявий чолов’яга років (сорок п’ять) (М. Стельмах). 4. Температура кипіння води дорівнює (сто) градусам Цельсія (3 підручника природознавства).

– Усно провідміняйте числівники: вісімсот вісімдесят вісім; п’ятсот п’ятдесят п’ятий.

534. Прочитайте. Визначте займенники, з’ясуйте їхні розряди за значенням. Визначте їхній рід (якщо є), число, відмінки. Розберіть 2-3 займенники як частину мови.

Він дивився на мене тупо

Очицями, повними блекоти:

– Дарма ти себе уявляєш пупом,

На світі безліч таких, як ти. –

He стала навколішки гордість моя…

Ліниво тяглася отара хвилин…

На світі безліч таких, як я,

Але я, Їй-Богу, один.

У кожного Я є своє ім’я,

На всіх не нагримаєш грізно,

Ми – не безліч стандартних “я”,

А безліч всесвітів різних.

Ми – це народу одвічне лоно,

Ми – океанна вселюдська сім’я.

І тільки тих поважають мільйони,

Хто поважає мільйони “Я”.

В. Симоненко

– Поясніть значення вислову “не стала навколішки гордість моя “.

536. Перепишіть, знімаючи риски.

1. Такі ми з народження українці – ні/кому не бажаємо зла (В. Захарченко). 2. Нехай ні/хто не половинить, твоїх земель не розтина, бо ти єдина, Україно, бо ти на всіх у нас одна (Д. Чередниченко). 3. Ні/про/що не турбуватись – значить нежити, а бути мертвим (Г. Сковорода). 4. Не гнись, не падай на коліна ні/перед/чим, ні/перед/ким (В. Женченко). 5. Є що/сь святе в словах “мій рідний край” (Л. Забашта). 6. Мені б хотілося спитати: чи судили кого/небудь за вбивство рослини? (П. Загребельний). 7. Голод книжковий гірший забудь/який інший (В. Стус). 8. Цей дріт приносить телеграми хтозна/з/якої далини (М. Рильський). 9. Усяк до чого/не будь вдався (Л. Глібов). 10. Посієш казна/що – виросте аби/що. 11. Серце ні/на/що не вважає, а свою волю має (Народна творчість).

536. Уявіть, що вас запросили взяти участь в обговоренні програм і підручників з української мови для 6 класу. Яку інформацію, отриману в цьому році, ви вважаєте найпотрібнішою, яку – найцікавішою, а яку – найскладнішою? Що вам сподобалося найбільше? Що ви могли б порадити автору підручника?

ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО

Анастасія Атамась. Живе душа народна – жива, неподоланна!


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Related posts:

  1. Повторення й узагальнення вивченого про слово СЛОВО. ЗНАЧЕННЯ СЛОВА Повторення й узагальнення вивченого про слово 83. Прочитайте текст легенди. Перекажіть. Давно це було. їхав козак із далекого походу до рідної домівки. Зупинився він біля джерела, напився кришталевої водички, напоїв коня і ліг відпочити. Крізь сон козак почув іржання коней і чужу мову. То вороги вишукували здобич. Блиснула на сонці козацька шабелька […]...

  2. Частини мови. Узагальнення й повторення вивченого СЛОВО. ЗНАЧЕННЯ СЛОВА Частини мови. Узагальнення й повторення вивченого 93. Прочитайте текст. Перекажіть. Був собі в Києві гуркітливий Трамвай. Він щоденно подорожував за довгим маршрутом – з Подолу через Дніпро аж у Дарницю й назад. А як гуркітливий Трамвай дзенькав, клацав, бамкав, бив колесами на стиках! Люди злякано тулилися до кам’яних стін високих будинків. Собаки […]...

  3. АНАЛІЗ ПЕРЕВІРНОЇ РОБОТИ. ПОВТОРЕННЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО ПРО СЛОВО Мета: узагальнити знання учнів про лексичне значення слова; розвивати вміння визначати значення слова в контексті; виховувати любов до рідного слова. Хід уроку ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АНАЛІЗ ПЕРЕВІРНОЇ РОБОТИ III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ – Сьогодні ми починаємо подорож країною Слова. Повторимо, які значення можуть мати слова, а також будемо вчитися визначати значення слова в […]...

  4. ЧАСТИНИ МОВИ. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО Мета: відновити і закріпити знання учнів про слова – назви предметів, ознак, дій; повторити поняття “частини мови”, “іменник”, “прикметник”, “дієслово”; формувати вміння розрізняти частини мови за питаннями, відрізняти їх від службових слів, правильно вживати у мовленні; розвивати вміння аналізувати, систематизувати мовні явища; виховувати інтерес до вивчення мови. Хід уроку ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ […]...

  5. ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО ВПРОДОВЖ РОКУ БУДОВА СЛОВА. ОРФОГРАФІЯ §40. ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО ВПРОДОВЖ РОКУ 561. Перепишіть, уставляючи пропущені літери. З кожного речення виберіть два-три словосполучення, визначте в них головне й залежне слова. Якими частинами мови ці слова виражено? 1. І зб..рігає мова калинова на гронах дивних свіжості красу, щоб у майбутнє муз..кою Слова н..сти душі народної красу (Д. Білоус). 2. Рідний […]...

  6. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО ПРОТЯГОМ РОКУ УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО ПРОТЯГОМ РОКУ 553. Прочитайте. Визначте дієслова. З’ясуйте час, вид, особу й число кожного. 1. У промінні МОЕЙ проросла душа (В. Кучерук). 2. Неоціненну мудрість наших пращурів, досвід віків, високі досягнення наукової думки, безсмертні шедеври художньої творчості, моральні заповіді наших батьків – усе береже в собі рідна мова (З журналу). 3. Спіткнулася […]...

  7. Повторення вивченого про звуки і букви. Складання розповіді за поданими словами. Підсумок за рік Урок 120 Тема. Повторення вивченого про звуки і букви. Складання розповіді за поданими словами. Підсумок за рік Мета: удосконалювати вміння розрізняти голосні й приголосні звуки, дзвінкі й глухі, тверді та м’які приголосні; закріпити вміння правопису слів з ненаголошеними [е], [и], які перевіряють за правилом чи орфографічним словником; продовжити вчити правильно вживати апостроф; розвивати вміння складати […]...

  8. Іменник як частина мови. Повторення вивченого ІМЕННИК Іменник як частина мови. Повторення вивченого 97. Прочитайте вірш Ірини Жиленко. Донечко, з добрим ранком! Глянь за вікно, маленька. Котик на нашім ганку З чорного став біленьким. Сніг йому в очі диха, Котик кумедно чмиха, Вуха сховавши в іній. Диба трамвайчик синій. – Випишіть із вірша іменники, згрупувавши їх за питаннями хто? що? 98. […]...

  9. Повторення та узагальнення вивченого про займенник. Творча робота на вживання займенників Урок 82 Тема. Повторення та узагальнення вивченого про займенник. Творча робота на вживання займенників Мета: повторити й узагальнити вивчене про займенник, провести підготовку до контрольної роботи; розвивати вміння використовувати займенники у мовленні; виховувати працелюбність, бажання допомагати. Обладнання: таблиця із кросвордом із вправи 75, опорна схема “Займенник”. ХІД УРОКУ I. Перевірка домашнього завдання Вислухати декілька творів, […]...

  10. Узагальнення вивченого про будову слова Тема: Узагальнення вивченого про будову слова Мета: вчити учнів виконувати усний і письмовий розбір слів за будовою; розвивати зв’язне мовлення учнів; виховувати інтерес до рідної мови. Тип уроку: урок формування мовної компетенції. Обладнання: підручник, зошит. Перебіг уроку І. Організаційний момент Ось дзвінок сигнал подав – До роботи час настав. Ось і ми часу не гаймо, […]...

  11. Аналіз контрольної роботи. Повторення вивченого про слово, речення, види речень за метою висловлювання та інтонацією. Добір спільнокореневих слів Урок 118 Тема. Аналіз контрольної роботи. Повторення вивченого про слово, речення, види речень за метою висловлювання та інтонацією. Добір спільнокореневих слів Мета: повторити вивчене про слово; систематизувати знання про речення, його види за метою висловлювання та інтонацією; закріпити знання учнів про корінь слова, удосконалювати вміння добирати споріднені слова; виховувати повагу до людей робітничих професій, любов […]...

  12. Повторення вивченого про текст. Аналіз контрольної роботи Урок 116 Тема. Повторення вивченого про текст. Аналіз контрольної роботи Мета: узагальнити й систематизувати вивчене про текст; закріпити знання про його будову; продовжувати вчити редагувати текст, добирати заголовок; збагачувати лексичний запас учнів; виховувати любов до природи, повагу до рідного слова. ХІД УРОКУ I. Організаційний момент II. Аналіз контрольної роботи III. Повідомлення теми й мети уроку […]...

  13. Повторення вивченого за рік. (Вправи 351-358). Урок розвитку мовлення. Повторення вивченого за рік. (Вправи 359-362). Контрольна робота: диктант Тема. Повторення вивченого за рік. (Вправи 351-358). УРОК 110 Урок розвитку мовлення УРОК 111 Тема. Повторення вивченого за рік. (Вправи 359 362). УРОК 112 Тема. Контрольна робота: диктант. Мета. Перевірити вміння правильно писати слова на вивчені орфограми та словникові слова, визначені для запам’ятовування; ставити розділові знаки відповідно до опрацьованих правил пунктуації. Хід уроку I. Організація […]...

  14. Чергування [о]-[а] ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ §27. НАЙПОШИРЕНІШІ ВИПАДКИ ЧЕРГУВАННЯ ГОЛОСНИХ І ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ Чергування [о]-[а] 313. Прочитайте пари дієслів. Які голосні звуки чергуються в коренях кожної пари? Допомогти – допомагати; поклонитися – кланятися; захопити – хапати. У коренях деяких дієслів чергуються голосні звуки [о]- [а]. Літеру а в корені дієслова пишуть перед наступним наголошеним суфіксом – […]...

  15. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО З РОЗДІЛУ “ЛЕКСИКОЛОГІЯ” ЛЕКСИКОЛОГІЯ § 48. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО З РОЗДІЛУ “ЛЕКСИКОЛОГІЯ” 387 І. Прочитайте текст, визначте його тему й основну думку. Що символізують кольори українського прапора? ПРАПОР УКРАЇНИ Єдиного офіційного прапора в Київській Русі не було. Кожен із князів мав власний стяг. Спочатку на прапорах зображали фантастичних тварин і рослини, а після прийняття християнства – хрест і святих. […]...

  16. Повторення та узагальнення вивченого Тема. Повторення та узагальнення вивченого. Мета. Повторити та закріпити знання, уміння, отримані впродовж року. Формувати ІКТ-компетентності учнів та ключові компетентності для реалізації творчого потенціалу дітей. Розвивати увагу, пам’ять, логічне мислення, самостійність учнів. Розвивати інтерес до здобуття знань. Стимулювати пізнавальну активність. Виховувати інтерес до вивчення предмета, культуру роботи за комп’ютером. Тип уроку. Урок повторення, закріплення та […]...

  17. Аналіз перевірної роботи. Закріплення та узагальнення вивченого про речення Тема: Аналіз перевірної роботи. Закріплення та узагальнення вивченого про речення Мета: повторити і закріпити знання учнів про речення; формувати навички правильного інтонування речень; вдосконалювати вміння ділити текст на речення, доповнювати речення потрібними за змістом словами; розвивати зв’язне мовлення школярів; виховувати любов до книги. Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції). Обладнання: підручник, зошит. […]...

  18. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО З РОЗДІЛУ “ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ” ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ § 40. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО З РОЗДІЛУ “ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ” 327 І. Прочитайте текст, дотримуючись орфоепічних правил. Визначте його тему та основну думку. Що корисного для себе ви дізналися? СНІДАЙТЕ ВЧАСНО Сніданок – найважливіша частина нашого щоденного меню. Від того, що ми з’їли, вставши з ліжка, багато в чому залежить наше […]...

  19. ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО ПРО СПІЛЬНОКОРЕНЕВІ СЛОВА, ПРО БУДОВУ СЛОВА Мета: повторити, поглибити, узагальнити й систематизувати засвоєні знання учнів про спільнокореневі слова, про будову слова; вчити застосовувати здобуті протягом навчання у початкових класах мовні знання і мовленнєві вміння під час виконання навчальних і контрольних завдань; виховувати інтерес до вивчення мови. ХІД УРОКУ I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ УРОКУ – Сьогодні на уроці ми […]...

  20. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО З РОЗДІЛУ “БУДОВА СЛОВА. ОРФОГРАФІЯ” БУДОВА СЛОВА. ОРФОГРАФІЯ § 54. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО З РОЗДІЛУ “БУДОВА СЛОВА. ОРФОГРАФІЯ” 437 І. Прочитайте текст. Визначте його тему й мікротеми. Що нового ви a”- j зналися? Яке речення тексту виражає основну думку прочитаного? УКРАЇНЦІ – ЗІРКИ СВІТОВОГО БАЛЕТУ Уродженці Києва Вацлав Ніжинський і Сергій Лифар стали одними з найяскравіших зірок за всю історію світового […]...

  21. Узагальнення вивченого про речення Тема. Узагальнення вивченого про речення. (Вправи 85-89). Мета. Узагальнити уявлення учнів про структуру простого речення, про однорідні члени речення; закріпити вміння ставити розділові знаки при однорідних членах речення, поєднаних сполучниками. Розвивати писемне мовлення учнів. Виховувати взаємоповагу. Обладнання: таблиця “Вживання коми при однорідних членах речення”, підручник, зошит. Хід уроку I. Організація класу. Мотивація навчальної діяльності. Привітання, […]...

  22. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО З ТЕМИ “СЛОВОТВІР. ОРФОГРАФІЯ” Словотвір. Орфографія § 21. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО З ТЕМИ “СЛОВОТВІР. ОРФОГРАФІЯ” 176 І. Прочитайте текст. Про який важливий винахід людства в ньому йдеться? Як ви розумієте заголовок до тексту? НАЩАДКИ ГУСЯЧОГО ПЕРА Винахідником кулькової ручки вважається журналіст з Угорщини Ласло Віро, який у 1930-х роках використовував чорнильну ручку. Під час письма чорнило часто розливалося, забруднюючи руки […]...

  23. Речення за метою висловлювання та інтонацією. Повторення вивченого РЕЧЕННЯ Речення за метою висловлювання та інтонацією. Повторення вивченого 50. Прочитайте текст. Дотримуйтеся потрібної інтонації. Ми відпочиваємо на лісовій галявині під розлогою* липою. Усі їдять солодкі кавуни. На траві з’явилася акуратно складена купка шкаралупи. Хтось із дітей поглядає на кущ. Он туди її можна викинути. Схаменіться, подумайте, що ви збираєтеся робити! Хіба вам не буде […]...

  24. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО З ТЕМИ “ІМЕННИК” Морфологія та орфографія. Іменник § 39. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО З ТЕМИ “ІМЕННИК” 324 Розгляньте схему. Розкажіть за нею про іменник як частину мови. Свою розповідь ілюструйте прикладами. 325 I. Прочитайте текст. Визначте його основну думку. Розкажіть, які норми моралі здавна шанувалися серед українців. ЛЮБОВ І ЧЕСТЬ У народі здавна шанувалося почуття любові до батьків. Моральним обов’язком […]...

  25. Чергування [є]-[і], [е]-[и] ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ §27. НАЙПОШИРЕНІШІ ВИПАДКИ ЧЕРГУВАННЯ ГОЛОСНИХ І ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ Чергування [є]-[і], [е]-[и] 306. Прочитайте. Словами яких частин мови є подані слова? Визначте в дієсловах корені. Які голосні звуки чергуються в коренях? Летіти – літати; берегти – оберігати; випекти – випікати. У коренях деяких дієслів чергуються голосні звуки [е]-[і]. Букву і пишуть у […]...

  26. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО Узагальнення і систематизація вивченого & 41. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО Як гул століть, як шум віків, Як бурі подих – рідна мова, Неволі стогін, волі спів, Життя духовного основа. М. Рильський 261. І. Подумайте, як найшвидше визначити частину мови. Скориставшись довідником, продовжте висловлювання про самостійні частини мови та особливі форми дієслова. Іменником називається… Прикметником називається… […]...

  27. Повторення вивченого про іменник як частину мови. Розширення уявлення про лексичне значення іменника, слова з абстрактним значенням. (Вправи 87-91) Тема. Повторення вивченого про іменник як частину мови. Розширення уявлення про лексичне значення іменника, слова з абстрактним значенням. (Вправи 87-91). Мета. Актуалізувати і поглибити знання учнів про загальне значення і граматичні ознаки іменника; формувати вміння розпізнавати іменник серед інших частин мови; розширити уявлення про лексичне значення іменника (слова з абстрактним значенням). Обладнання: таблиця “Іменник частина […]...

  28. Повторення вивченого за рік Повторення вивченого за рік 416 1. Прочитай речення. Оклади з них текст і запиши. Добери заголовок. А за ни ми линув рясний дощ. Прокотився перший весняний грім. Спалахнула блискавка. На небі з’явилася велика темна хмара. Важкі краплини залопотіли по дахах” 2. Прочитай записаний текст. Підкресли головні слова в кожному реченні. 3. У виділеному реченні усно […]...

  29. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО З ТЕМИ “ЗАЙМЕННИК” Морфологія та орфографія. Займенник § 65. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО З ТЕМИ “ЗАЙМЕННИК” 554 І. Прочитайте текст. Чи доводилося вам бути свідком або учасником подібної ситуації? Що ви могли б додати до прочитаного? ЧУДОДІЙНІ СЛОВА Слова “перепрошую”, “пробачте за турботу”, “будьте ласкаві”, “дякую” чудодійно полегшують стосунки між людьми. Приміром, ви шукаєте потрібну вам вулицю. Навколо нікого немає. […]...

  30. Сполучення літер ьо, йо ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ §28. ПОЗНАЧЕННЯ М’ЯКОСТІ ПРИГОЛОСНИХ НА ПИСЬМІ Сполучення літер ьо, йо 389. Розгляньте таблицю. Яке звукосполучення позначають на письмі сполучення літер йо? Для чого вживають сполучення букв ьо? Літери йо Літери ьо Передають на письмі сполучення приголосного [й] з голосним [о] на початку слова або складу: йодистий, гайок. Передають на письмі м’якість […]...

  31. Аналіз контрольної роботи. Частини мови: повторення вивченого у 1-3 класах Тема. Аналіз контрольної роботи. Частини мови: повторення вивченого у 1-3 класах. (Вправи 90-94). Мета. Повторити інформацію про значення слова у мові та мовленні, про здатність слова розкривати різнобарвний світ навколо нас, називати предмети, дії, ознаки предметів, групуватися у частини мови. Збагачувати активний словник учнів. Виховувати бережне ставлення до використання слів у своєму мовленні. Обладнання: портрет […]...

  32. Дієслово як частина мови. Повторення вивченого ДІЄСЛОВО Дієслово як частина мови. Повторення вивченого 302. Прочитайте текст. Перекажіть. Тонко ковані золоті листочки шумлять, дзвонять, шелестять: осінь, осінь… Хмари гасають вороними кіньми, дикими табунами… з порваними уздами… Бліднуть мрії, в’януть квіти, димом ідуть примарні ночі, туманом сиплеться лист… І виднішими стануть крізь голе, обшарпане гілля зорі, що не гасли, не осипалися… (За Степаном […]...

  33. Узагальнення й систематизація вивченого про частини мови, їх правопис і використання в мовленні МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ ВИГУК & 44 Узагальнення й систематизація вивченого про частини мови, їх правопис і використання в мовленні 362 1. Спишіть текст, вставляючи пропущені літери (де потрібно) та знімаючи риски. В/літку тут гарно. Бе..кінечна долина, в..соке небо, багато сонця, багато повітр..я. Горби, видолинки. Суха трава, протоптані к..ровами сте..ки. На/сонці горят.. крейдян..і обвали, прог..наються під вітром […]...

  34. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО З ТЕМИ “ЧИСЛІВНИК” Морфологія та орфографія. Числівник § 58. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО З ТЕМИ “ЧИСЛІВНИК” 495 Розгляньте схему “Числівник”. Розкажіть за нею про числівник як частину мови. Для ілюстрації відповіді наводьте приклади. М. Хед. Орхідея і три колібрі 496 І. Прочитайте текст. Визначте його тему та мікротеми. Поясніть роль числівників у тексті. Чи допомогли вони надати прочитаному переконливості, точності? […]...

  35. АНАЛІЗ ПЕРЕВІРНОЇ РОБОТИ. РЕЧЕННЯ ЗА МЕТОЮ ВИСЛОВЛЮВАННЯ ТА ІНТОНАЦІЄЮ. ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО Мета: продовжити формувати в учнів поняття про речення за метою висловлювання (розповідні, питальні, спонукальні) та інтонацією (неокличні, окличні); виробляти вміння знаходити їх у тексті та складати самостійно; розвивати зв’язне мовлення; виховувати любов до рідного слова. Хід уроку ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ (див. додатковий матеріал до уроку на с. 31) III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА […]...

  36. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО З ТЕМИ “ДІЄСЛОВО” Морфологія. Орфографія. Елементи стилістики Дієслово § 62. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО З ТЕМИ “ДІЄСЛОВО” 538 І. Прочитайте текст, визначте його стиль і тип мовлення. Назвіть тему тексту. З яким почуттям розповідає хлопчик про свого тата? ТАТО Є в мене тато, мама й менша сестра Оксана… У тата стільки сили й терпіння, що їх вистачило б, як каже […]...

  37. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО З ТЕМИ “ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ” Лексикологія. Фразеологія § 15. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО З ТЕМИ “ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ” 114 І. Прочитайте текст. Чи зацікавив він вас і чим саме? Що відображає його назва – тему чи основну думку? ДІ-ДЖЕЙ* – РОБОТ З сучасними технологіями можливо все. І роботи-футболісти, які влаштовують змагання між собою, і роботи-собаки та роботи-коти, які прогулюються з вами. Нещодавно винахідники […]...

  38. ІМЕННИК ЯК ЧАСТИНА МОВИ. ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО Мета: актуалізувати знання учнів про іменник, його значення, граматичні ознаки; розвивати вміння знаходити іменник у тексті серед інших частин мови; виховувати пізнавальний інтерес. Хід уроку ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ (див. додатковий матеріал до уроку на с. 42) III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ – Сьогодні ми пригадаємо, що нам відомо про іменник; розширимо […]...

  39. ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО ПРО ІМЕННИК ЯК ЧАСТИНУ МОВИ Мета: актуалізувати знання учнів про іменник, його значення, граматичні ознаки; розвивати вміння знаходити іменник у тексті серед інших частин мови; виховувати пізнавальний інтерес. ХІД УРОКУ I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 1. Каліграфічна хвилинка Шш Шш ше рен га шеренга – Поясніть значення слова шеренга. (Група людей, які стоять на одній лінії з поверненими […]...

  40. ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО ПРО ІМЕННИК РОЗДІЛ 4 СЛОВО ЗНАЧЕННЯ СЛОВА ЧАСТИНИ МОВИ ІМЕННИК & 14. ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО ПРО ІМЕННИК Назви ознаки іменника як частини мови. У яких значеннях можуть уживатися іменники в мовленні? 87. 1. Прочитай виразно вірш. Іменник любить називати Завжди на ймення кожну річ: Земля, країна, сонце, мати, Печаль і радість, день і ніч. Володимир Верховень 2. Назви […]...

Ви зараз читаєте: ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО
«
»