Реформи суспільні

Related posts:

1. Економічні реформи Економічні реформи – процес кількісно-якісних і радикальних (сутнісних) змін у межах однієї економічної системи або її перетворення в іншу, які втілюються в різних моделях шляхом проведення економічної політики. Е. р. в межах однієї економічної системи означають водночас різні типи змін в кожній з її підсистем, а також взаємодії між ними. За незмінності типу економічної системи […]...
2. Реформи соціально-економічні Реформи соціально-економічні (лат. reformare – перетворювати) – процес поступових і послідовних кількісно-якісних змін окремих підсистем економічної системи (продуктивних сил, техніко-економічних, організаційно-економічних відносин, відносин економічної власності та господарського механізму) та соціальної системи залежно від стратегії економічного розвитку, основної соціально-економічної мети суспільства. Р. с.-е. в межах економічних відносин і господарського механізму повинні здійснюватися еволюційними (поступовими) методами. Водночас […]...
3. Економічний розвиток Економічний розвиток – незворотні, спрямовані, закономірні (кількісно-якісні та сутнісні) зміни економічної системи в довготерміновому періоді, що відбувається під впливом економічних суперечностей, потреб та інтересів, зумовленість яких характеризується дією основних законів діалектики, що не виходять за межі глибинної внутрішньої сутності такої системи. Серед суперечностей економічної системи виділяють суперечності кожної з її підсистем (див. Економічні суперечності). Основними […]...
4. Грошові реформи Грошові реформи – повна (істотна) або часткова (якісна) структурна перебудова чинної грошової системи. Розрізняють Г. р. у вузькому та широкому значеннях. Перша передбачає проведення певних заходів щодо зміни чинної грошової одиниці й відповідної стабілізації грошей без істотної перебудови системи грошового обігу. Г. р. у вузькому значенні поділяють на формальну (зводиться лише до запровадження нового зразка […]...
5. Аграрні реформи Аграрні реформи – трансформація економічних відносин, насамперед відносин власності, у сільському господарстві з метою їх пристосування до закономірностей розвитку продуктивних сил за умов НТР та інформаційної революції. Матеріальною основою А. р. є насамперед зміни в технологічному способі виробництва: впровадження нової техніки, культура землеробства, нові форми організації виробництва і праці, посилення концентрації до оптимальних меж, поглиблення […]...
6. Кредитні реформи Кредитні реформи – комплекс заходів держави, спрямованих на перебудову кредитної системи (її структури, форм і методів кредитування тощо) з метою її пристосування до нових потреб продуктивних сил і суспільного виробництва. Так, упродовж 1919- 1923 конгрес США прийняв чотири закони, які визначили функції центрального банку і функції контролю міністерства фінансів за грошовим обігом. Значні зміни до […]...
7. Розвиток економіки Розвиток економіки – закономірний процес кількісно-якісних змін у межах економічної системи, її перехід у нову якість, досконалішу форму. Кількісним виміром цих процесів є відносна зміна макроекономічних показників у напрямі зростання протягом відносно тривалого періоду, наприклад, кількох років. На відміну від P. e., для економічного зростання такі ознаки не характерні, оскільки воно може перериватись економічним спадом. […]...
8. Відтворення людини Відтворення людини – безперервне відновлення всіх сутнісних сил людини як соціобіологічної істоти шляхом задоволення відповідних потреб. За своєю структурою таке відтворення означає передусім відновлення людини як основної продуктивної сили, відновлення в межах окремих підсистем цілісної економічної системи, а також у системі надбудовних відносин. Як найважливіший елемент продуктивних сил вона є також суб’єктом техніко – економічних, […]...
9. Інституціональні зміни Інституціональні зміни – безперервний процес кількісно-якісних і сутнісних змін та перетворень різних соціальних та економічних інститутів. Інституційними факторами І. з. є наукові, техніко – технологічні, економічні (в т. ч. фінансові, інвестиційні, інноваційні та ін.), соціальні, правові, політичні тощо, пов’язані з управлінням та регулюванням системи суспільних відносин, передусім економічних, окремих їх підсистем та елементів. Залежно від […]...
10. Соціальний контроль Соціальний контроль – комплекс заходів, здійснюваних державою та громадськими організаціями з метою забезпечення упорядкованої взаємодії у межах соціальної системи (суспільства загалом) та її окремих підсистем і елементів (окремих соціальних груп, організацій тощо) відповідно до усталених в даній країні системи цінностей, морально-етичних і правових норм та ін. Зміст С. к. зумовлюється характером економічної, соціальної, політичної, правової, […]...
11. Трансформаційна криза Трансформаційна криза – криза всіх підсистем (продуктивних сил, техніко-економічних, організаційно-економічних відносин і відносин економічної власності, а також господарського механізму) економічної системи, внаслідок чого у разі проведення хибних реформ істотно знижуються рівень і якість життя переважної більшості населення. Така криза проявляється кризою системи надбудовних відносин – соціальних, правових, політичних, ідеологічних, культурних та ін. Найбільше Т. к. […]...
12. Суспільні або соціальні блага Суспільні або соціальні блага – різновидність благ, які характеризуються спільним використанням їх різними суб’єктами діяльності. В умовах соціальної ринкової економіки вони виступають як певні види товарів і послуг, властивості яких протилежні властивостям товарів індивідуального споживання. Суспільні блага неподільні, вони складаються з таких великих одиниць, що не можуть бути продані індивідуальним покупцям, на них не поширюється […]...
13. Модифікація економічних законів Модифікація економічних законів – поява якісно нових форм вияву і реалізації законів і кількісно-якісні зміни в межах як нових, так і існуючих форм, які (зміни) не спричиняють зникнення даної сутності, а отже, відмирання закону, а також деякі несуттєві зміни у змісті та формах розвитку закону. Змістом закону є процес розгортання його сутності шляхом встановлення сутнісних […]...
14. Суспільні проблеми Державне управління Суспільні проблеми. Потреби, які набули значущості для великих груп населення. Існують два підходи до виділення суспільних проблем: на основі чисельності людей, яких вони зачіпають, або з урахуванням підтримки, відгуку, інтересу населення до них. Одне із завдань політичної системи полягає в тому, щоб виявляти суспільні проблеми і виробляти стратегію їх вирішення. Наявність певної суспільної […]...
15. Принцип розвитку в економічному дослідженні Принцип розвитку в економічному дослідженні – принцип діалектичного методу дослідження, який передбачає з’ясування основних рушійних сил еволюції економічної системи, її підсистем та елементів, а також спрямованість цієї еволюції з урахуванням вимог законів діалектики. П. р. в е. д. розкриває також появу нових сутнісних та якісних сторін у системі та її складових; об’єднує в єдину комплексну […]...
16. Суспільні блага і послуги Суспільні блага і послуги – сукупність матеріальних і нематеріальних благ, які надаються населенню державою у прямій і опосередкованій формах на здебільшого еквівалентній основі (шляхом вилучення податків). До них у західній економічній літературі відносять охорону громадського порядку, законодавство, утримання громадських садів і парків, розвиток освіти, забезпечення національної безпеки, міжнародні відносини та ін. Такий перелік суспільних благ, […]...
17. Соціальне відтворення Соціальне відтворення – відтворення соціальної системи і передусім соціальних відносин на постійній та розширеній основах. Оскільки поняття “соціальне” вживається у вузькому (як відносини між окремими класами, соціальними верствами і групами та всередині них) та широкому (як сукупність усіх підсистем суспільних відносин у процесі їх взаємодії) значеннях, то С. в. на постійній та розширеній основах охоплює […]...
18. Система організаційно-економічних відносин Система організаційно-економічних відносин – сукупність відносин менеджменту, маркетингу, обміну досвідом та інших підсистем, які, взаємодіючи, утворюють організаційно-економічну форму розвитку продуктивних сил, підпорядковуються відносинам менеджменту, внаслідок чого формується цілісність і виникає синергічний ефект. С. о.-е. в. в єдності та взаємодії з розвитком продуктивних сил утворює організаційно-економічний спосіб виробництва. Своєю чергою, в межах окремих підсистем С. о.-е. […]...
19. Суспільство Суспільство – система суспільних відносин і зв’язків між окремими індивідами, трудовими колективами, соціальними верствами і групами та іншими суб’єктами, що виникають і розвиваються в процесі їх життєдіяльності і підпорядковуються особливим законам функціонування та розвитку. Матеріальною основою розвитку С. є технологічний спосіб виробництва, передусім розвиток системи продуктивних сил. З урахуванням вимог принципу історизму конкретизацією поняття С. […]...
20. Система продуктивних сил Система продуктивних сил – сукупність підсистем, елементів і компонентів продуктивних сил, що формуються і розвиваються за взаємодії людини з природою, поступове підпорядкування у процесі історичного розвитку основній продуктивній силі (людині) інших елементів цієї системи і (як наслідок) перетворення її (системи) на цілісність з властивими їй законами, суперечностями, новим синергічним ефектом. Крім того, цілісність С. п. […]...
21. Принцип історизму в економічному дослідженні Принцип історизму в економічному дослідженні – принцип діалектики, який передбачає вивчення генезису (а отже, передумов) певної економічної системи (її окремих підсистем та елементів); основних стадій та етапів її еволюції; законів і закономірностей розвитку та функціонування і, відповідно, суперечностей; кількісно-якісних і сутнісних перетворень і переходу до принципово нової економічної системи; історії понять і категорій, які відображають […]...
22. Територіальна спеціалізація сільського господарства. Аграрні реформи, їхнє соціальне і економічне значення Розділ 3 ГОСПОДАРСТВО Тема 13. СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО §30. Територіальна спеціалізація сільського господарства. Аграрні реформи, їхнє соціальне і економічне значення Географічна розминка Пригадайте з курсу фізичної географії України, що таке агрокліматичне районування. Сформулюйте, спираючись на матеріал § 28 та 29, основні закономірності розміщення галузей сільського господарства. Територіальна структура сільського господарства, як і промисловості, представлена насамперед пунктами, […]...
23. Розвиток економічних законів Розвиток економічних законів – процес трансформації законів функціонування у закони розвитку, зміни форми та змісту (в т. ч. сутності) таких законів, а також посилення інтенсивності їх дії та появи якісно нових модифікованих форм їх руху і форм вияву. Р. е. з. загалом відбувається через механізм дії специфічних форм законів кількісно-якісних перетворень, єдності і боротьби суперечностей […]...
24. Стратегія економічного розвитку Стратегія економічного розвитку – довготермінова економічна політика, в якій конкретизується стратегічна мета діяльності уряду, спрямована на розширене відтворення цілісної економічної системи за змінюваності внутрішніх і зовнішніх умов. Основними структурними елементами С. е. р. є, по-перше, здійснення довготермінової економічної політики у сфері промисловості (промислова політика), аграрній сфері (аграрна політика), у сфері зовнішньоекономічної діяльності (зовнішньоекономічна політика), у […]...
25. Сутність і явище в економічному дослідженні Сутність і явище в економічному дослідженні – фундаментальні категорії діалектики, у взаємодії яких сутність означає основне, визначальне у змісті економічної системи (її окремих метасистем, підсистем, елементів), наявність у ній таких властивостей, якостей, а також внутрішньо необхідних, глибинних відносин, які обумовлюють інші властивості, якості, відносини та ін. Отже, явище є формою вияву сутності. Так, щодо вартості […]...
26. Мотив соціальний Мотив соціальний – усвідомлене людиною спонукання до діяльності, що грунтується на системі соціальних відносин. У вузькому значенні – це відносини з приводу формування класів, соціальних верств і груп, їх взаємодії; у широкому – сукупність усіх підсистем суспільних відносин (відносин економічної власності, правових, політичних та ін.) у їх взаємодії. М. с. у широкому значенні формується на […]...
27. Екстраполяція Екстраполяція – метод наукового пізнання, за якого відбувається поширення висновків, показників, тенденцій та закономірностей одних явищ, процесів, а також стадій та етапів цілісної економічної системи на інші майбутні очікувані явища і процеси, на більш розвинені стадії та етапи цієї системи на основі обгрунтованих та чинних законів і їх внутрішніх суперечностей. У математиці й статистиці Е. […]...
28. Закони соціальні – внутрішньо необхідні Закони соціальні – внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між продуктивними силами та елементами системи суспільних відносин (економічних, соціальних, правових, політичних та ін.). Розрізняють передусім три основні типи З. е.: 1) всезагальні; 2) загальні; 3) специфічні, або стадійні. До першого належать закони, які діють в усіх суспільно-економічних формаціях і охоплюють усі елементи (підсистеми) суспільних відносин […]...
29. Реформи освіти Тема 3. ПОЛІТИЧНОЇ ТА ЕКОНОМІЧНОЇ ЛІБЕРАЛІЗАЦІЇ СУСПІЛЬСТВА (середина 1950-х – середина 1960-х років) § 13. НАУКОВО-ТЕХНІЧНА РЕВОЛЮЦІЯ, ОСВІТА І НАУКА 2. Реформи освіти. Розпочинаючи реформи, влада не залишила поза увагою народну освіту з двох причин: через програмні ідеологічні заяви про турботу справами освіти та реальні потреби виробництва. У грудні 1958 р. був прийнятий закон “Про […]...
30. Тенденція Тенденція (лат. tendentia – спрямованість) – спрямованість розвитку економічного явища чи процесу, що є формою вияву економічних законів. Т. – стійкі співвідношення як окремих властивостей, ознак, так і самі властивості, характерні ознаки цілісної економічної системи, її окремих підсистем (продуктивних сил, техніко-економічних та організаційно-економічних відносин, відносин економічної власності і господарського механізму), елементів підсистем (наприклад, заробітної плати, […]...
31. Економічні суперечності Економічні суперечності – об’єктивні суперечності, властиві економічним явищам і процесам, форма зв’язків і відносин (взаємодії) між протилежними сторонами (їх елементами, властивостями, тенденціями) всієї економічної системи та кожного явища або процесу зокрема, внаслідок чого відбувається їх розвиток. Більш повно, або системно, сутність Е. с. розкривається у виконуваних ними функціях, у наявності окремих важливих ознак. Е. с., […]...
32. Здійснення аграрної реформи Тема 6. УКРАЇНА В УМОВАХ НЕЗАЛЕЖНОСТІ § 30. ЕКОНОМІЧНЕ ЖИТТЯ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ 1990-х років – НА ПОЧАТКУ НОВОГО ТИСЯЧОЛІТТЯ 3. Здійснення аграрної реформи. Нагальна потреба здійснення глибокої аграрної реформи усвідомлювалась уже в останні роки існування Радянського Союзу. Тому вже в грудні 1991 р. Верховна Рада ухвалила Закон України “Про селянське (фермерське) господарство”. Закон проголошував, […]...
33. Транзитологія Транзитологія – одна із суспільних наук, яка вивчає сутність, основні етапи та форми трансформаційних процесів при переході від однієї суспільно-економічної формації до іншої. В межах цієї науки можна виокремити економічну транзитологію предметом вивчення якої є сутність, основні етапи та форми трансформаційних процесів при переході від однієї економічної системи до іншої. Методологічною основою Т. є діалектичний […]...
34. Саморух економічної систем Саморух економічної системи – зміна системи загалом та її окремих підсистем, елементів і компонентів під впливом властивих їй внутрішніх суперечностей та умов, що зумовлює перехід системи на вищий рівень організації. На відміну від С. е. с., рух системи здійснюється під впливом зовнішніх факторів та умов, які впливають на неї лише опосередковано. Найважливішою суперечністю, у результаті […]...
35. СУСПІЛЬНІ ВІДНОСИНИ І ВІДНОШЕННЯ Соціологія короткий енциклопедичний словник СУСПІЛЬНІ ВІДНОСИНИ І ВІДНОШЕННЯ – форми вияву залежностей між індивідами і групами, що скріплюють, спрямовують та обрамляють їх діяльність, об’єднання в спільноти. У суспільстві ні діяльність, ні спілкування людей неможливі без і поза їх відносинами та відношеннями поміж собою. Звідси кожний індивід і всі індивіди як члени суспільства разом є носіями […]...
36. Суспільство і суспільні відносини Частина перша ОСНОВИ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ § 1. Історичний аспект виникнення держави 1. Суспільство і суспільні відносини. Усім вам доводилося вживати поняття “країна”, “держава”. Пригадайте, як ви визначали ці поняття при вивченні географії, історії, практичного курсу правознавства. Інколи слова “країна” й “держава” використовують як синоніми, але в більшості випадків між ними є суттєва різниця. Поняття “країна” […]...
37. Підсистема економічна Підсистема економічна – найважливіша після системи структурна частина або комплекс, що об’єднує різні елементи, має підсистемні закони розвитку та суперечності й у взаємодії з іншими підсистемами забезпечує розвиток і функціонування цілісної економічної системи, реалізацію основної мети. У межах сучасної економічної системи виділяють такі підсистеми: продуктивні сили, техніко-економічні відносини, технологічний спосіб виробництва, організаційно-економічні відносини, відносини економічної […]...
38. Синтез Синтез – метод наукового дослідження, який передбачає узагальнення отриманих за допомогою методу аналізу окремих визначень, внаслідок чого формується системне розуміння сутності окремих економічних явищ і процесів, економічної системи загалом. Найважливішу роль у пізнанні глибинної внутрішньої сутності відіграє С. двох основних сторін суперечності кожного економічного явища і процесу з виокремленням суспільної форми і речового змісту, оскільки […]...
39. Структурна перебудова економіки Структурна перебудова економіки – зміна кількісно-якісних співвідношень між сферами народного господарства та всередині них. Така зміна зумовлена прогресом технологічного способу виробництва, розвитком типів і форм економічної власності, структурними змінами в межах такої власності і передусім дією закону зростання потреб, виявом якого є зміни в структурі суспільних потреб. Внаслідок цих змін сфера матеріального виробництва в розвинених […]...
40. Типи економічного прогресу Типи економічного прогресу – класифікація економічного прогресу залежно від способів економічного зростання та інших критеріїв. Розрізняють екстенсивний (економічне зростання здійснюється завдяки кількісному приросту всіх елементів продуктивних сил) та інтенсивний (економічне зростання відбувається внаслідок якісного вдосконалення системи продуктивних сил) Т. е. п., на основі яких виділяють змішаний тип, що виникає внаслідок поєднання інтенсивних та екстенсивних факторів […]...