РОЗВИТОК СОЦІАЛЬНИЙ

Related posts:

1. ІНСТИТУТ СОЦІАЛЬНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник ІНСТИТУТ СОЦІАЛЬНИЙ – форма організації і засіб здійснення спільної діяльності людей, що забезпечує стабільне функціонування сусп. відносин. За допомогою соціальних норм, правил, принципів і санкцій, що регулюють різні сфери сусп. діяльності, I. с. (держава, право, політ, партії, армія, церква, школа, сім’я, мораль, освіта тощо) виконують організаційні, регулятивні, управлінські та виховні функції […]...
2. Соціальний розвиток Соціологія: загальний курс. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти України ЧАСТИНА ДРУГА. ОСНОВНІ СОЦІОЛОГІЧНІ ПОНЯТТЯ І КАТЕГОРІЇ Розділ 5. КАТЕГОРІЇ ТЕОРІЇ СОЦІАЛЬНОЇ ДИНАМІКИ 5.8. Соціальний розвиток Поняття розвитку є інтегральною характеристикою всіх об’єктів, яким притаманна зміна. Це поняття стає важливою категорією багатьох наук, в тому числі і соціології. Без цього поняття практично неможливо зрозуміти […]...
3. СОЦІАЛЬНИЙ ПРОЦЕС Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІАЛЬНИЙ ПРОЦЕС – послідовна зміна станів суспільства або його окремих систем. Проявляється як рух у часі низки соціальних подій чи явищ певної спрямованості. У ньому діалектично поєднуються зміна і сталість, перервність і неперервність. Тому розглядаючи певний соціальний процес, потрібно з’ясувати, в яких умовах ідуть зміни, яка їх причина та який напрям. […]...
4. СОЦІАЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІАЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ – процеси в соціальній системі (суспільстві, групі), що забезпечують її стійкість та можливість управління функціонуванням її елементів (людьми, ін-тами тощо); механізм оцінки і санкціонування діяльності елементів соціальних систем та підсистем з т. з сусп. інтересів та домінуючих норм; спосіб саморегуляції соціальної системи, що забезпечує упорядковану взаємодію її елементів за […]...
5. СОЦІАЛЬНИЙ ПОРЯДОК Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІАЛЬНИЙ ПОРЯДОК – стан відносної стабільності, врівноваженості, збалансованості соціальних відносин, діяльності, норм у суспільстві, який задає індивідам, групам, інституціям відповідні моделі (зразки, стандарти) поведінки поза сферою держ. (офіційних), правових та виробничих (ділових) зв’язків і відносин. Зрозуміло, С. п. не можливий без упорядкованості та унормованості соціальних взаємодій. Він складається (виникає) за умов […]...
6. ДОСВІД СОЦІАЛЬНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник ДОСВІД СОЦІАЛЬНИЙ – сукупність практ. набутих соціальними суб’єктами (індивідами, групами, класами, народами, націями) у процесі їх взаємодії знань, умінь, навичок, звичок, звичаїв, норм, традицій, які слугують опертям для практ. життя цих суб’єктів засобами раціоналізації та оптимізації їх взаємодії і взаємовідносин. Д. с. – результат спільної діяльності суб’єктів сусп. відносин, опредметнений у […]...
7. ВІК СОЦІАЛЬНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник ВІК СОЦІАЛЬНИЙ – рівень соціальних досягнень індивіда (кар’єра, сусп. стан, сімейний статус тощо) порівняно із статист, середнім рівнем подібних досягнень людей одного з ним віку. В. с. визначається як за інституалізованими віковими нормами (межі шлюбного і пенсійного віку, повноліття тощо), так і за гнучкішими соціально-психол. регуляторами – віково-рольовими очікуваннями. Вимірювання В. […]...
8. КОНФЛІКТ СОЦІАЛЬНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник КОНФЛІКТ СОЦІАЛЬНИЙ (від лат. conflictus – зіткнення) – зіткнення інтересів різних соціальних груп, окремий випадок прояву соціальних суперечностей, одна з їх форм, що характеризується наявністю вираженого протистояння сусп. сил. Ядром конфлікту може бути проблема, а також усвідомлення носіями конфліктної ситуації (групами, що конфліктують) своїх протилежних інтересів та цілей діяльності. На макрорівні […]...
9. СОЦІАЛЬНИЙ ПОКАЗНИК Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІАЛЬНИЙ ПОКАЗНИК – якісна і кількісна характеристика соціальних об’єктів, процесів і явищ. Соціол. дослідження грунтуються на основі системи С. п., які можна класифікувати за різними принципами. Напр., їх можна класифікувати за рівнем відображення пізнаваних соціальних властивостей у досліджуваному об’єкті. В цьому разі їх поділяють на показники – поняття, показники – ознаки, […]...
10. Мотив соціальний Мотив соціальний – усвідомлене людиною спонукання до діяльності, що грунтується на системі соціальних відносин. У вузькому значенні – це відносини з приводу формування класів, соціальних верств і груп, їх взаємодії; у широкому – сукупність усіх підсистем суспільних відносин (відносин економічної власності, правових, політичних та ін.) у їх взаємодії. М. с. у широкому значенні формується на […]...
11. СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ – сукупність соціальних та юридичних гарантій, метою яких є забезпечення державою для кожного члена суспільства реалізації його найважливіших соціально-екон прав, у т. ч. права на рівень життя, необхідний для нормального відтворення та розвитку особистості. С. з. як наук, та практ. проблема охоплює такі компоненти: реалізація конституційного права людини на […]...
12. ІНТЕРЕС СОЦІАЛЬНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник ІНТЕРЕС СОЦІАЛЬНИЙ (лат. interest – має значення) – а) особлива форма існування та вияву сусп. інтересу; б) вираження соціальних потреб суб’єкта (індивіда, групи, класу, нації, народу) через його місце (статус) у системі соціальних відносин та взаємодій з приводу умов та засобів задоволення цих потреб. Отже, I. с. – складне утворення, що […]...
13. ПРОСТІР СОЦІАЛЬНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник ПРОСТІР СОЦІАЛЬНИЙ – фундаментальна умова діяльності та спілкування людей у суспільстві. П. с. охоплює два взаємозалежні рівні людської життєдіяльності; відношення людей до природи, що передбачає певну локалізацію істор форм суспільства в геогр. просторі природи, і рівень організації міжсуб’єктних, власне соціальних зв’язків, де просторовий момент співвідноситься з певними соціальними системами, характеризує упорядкованість […]...
14. Соціальний інститут Соціальний інститут – форма організації та регулювання суспільного життя, в т. ч. соціальної діяльності і системи соціальних відносин. До С. і. належать сукупність соціальних установ (політичних, правових, ідеологічних, національних, сімейних, релігійних та ін.), соціальних норм, стандартів поведінки, що закріплюються правовими і морально-етичними нормами, а також за допомогою уповноважених осіб та установ, які провадять регулятивну діяльність. […]...
15. ЧИННИК СОЦІАЛЬНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник ЧИННИК СОЦІАЛЬНИЙ – рушійна сила розвитку суспільства; явище або процес, що обумовлює ті чи інші соціальні зміни. Ч. с. свідчить про такий зв’язок соціальних об’єктів, за умов якого одні з них (причина) з необхідністю породжують інші соціальні об’єкти або їх певні властивості (наслідки). В ролі Ч. с. виступає передусім діяльність людей, […]...
16. ІМІДЖ СОЦІАЛЬНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник ІМІДЖ СОЦІАЛЬНИЙ (від лат. imago – образ, цілісна картина уявлення) – образ тих чи інших соціальних об’єктів, явищ, процесів, ін-тів, осіб, який складається в індивідуальній та сусп. свідомості і визначає відповідне ставлення до них. I. с. є засобом сприйняття та пізнання соціальної дійсності, тому він допомагає орієнтуватися у світі соціальних відносин, […]...
17. МЕХАНІЗМ СОЦІАЛЬНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник МЕХАНІЗМ СОЦІАЛЬНИЙ – сукупність дій, вчинків, відносин, невід’ємних від їх суб’єктів – носіїв, завдяки яким відбувається те чи інше соціальне явище, здійснюється соціальний процес, і які становлять внутрішній каркас їх (явища, процесу) існування (функціонування) або перетворення. Структура М. с. складається з таких чинників (елементів), як субстрат дії чи процесу (суб’єкт – […]...
18. ПАРАЗИТИЗМ СОЦІАЛЬНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник ПАРАЗИТИЗМ СОЦІАЛЬНИЙ – суспільно неприйнятний спосіб існування певних соціальних груп та індивідів, за якого присвоєння сусп. благ, і цінностей супроводжується порушенням основних норм і законів суспільства. П. с. – складне явище, яке має свої причини, кількісні (стан, динаміка) і якісні (характер, структура) показники. Йому властиві різноманітність джерел існування і способів присвоєння […]...
19. ПРЕСТИЖ СОЦІАЛЬНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник ПРЕСТИЖ СОЦІАЛЬНИЙ (від франц. prestige – чарування, чари, від лат. prestigium – ілюзія, обман почуттів) – співвідносна оцінка соціальної ваги різних об’єктів, явищ, яку поділяють члени певного суспільства, групи на підставі прийнятої системи цінностей. Об’єктивним критерієм такої оцінки, зрештою, є здатність предмета задовольняти деяку сусп. потребу, але безпосередньою підставою може послугувати […]...
20. СОЦІАЛЬНИЙ ДАРВІНІЗМ Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІАЛЬНИЙ ДАРВІНІЗМ (соціал-дарвінізм) – напрям у соціології др. пол. XIX ст., котрий намагався пояснити еволюцію сусп. життя біол. законами природного добору і боротьби за існування. Вчення Ч. Дарвіна (1809 – 1882) про природний добір стимулювало поширення біол. законів на розвиток суспільства, хоча сам Ч. Дарвін і його прихильники рішуче заперечували подібні […]...
21. ІНТЕЛЕКТ СОЦІАЛЬНИЙ (ІНТЕЛЕКТ СПІЛЬНОТИ) Соціологія короткий енциклопедичний словник ІНТЕЛЕКТ СОЦІАЛЬНИЙ (ІНТЕЛЕКТ СПІЛЬНОТИ) – порівняно стійка форма спільної розумової діяльності людей, яка визначає рівень їхньої спільної творчості, прийняття і реалізації рішень, розуміння самих себе, інших людей і спільностей, навколишнього світу. I. с. – не сума індивідуальних інтелектів, а цілеспрямована відкрита система інф. взаємодії, рівень функціонування і віддачі якої визначається не […]...
22. Соціальний моніторинг Соціологія: загальний курс. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти України ЧАСТИНА ЧЕТВЕРТА. МЕТОДОЛОГІЯ І МЕТОДИ СОЦІОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ Розділ 7. СОЦІОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ: ПОНЯТТЯ, ЕТАПИ, ВИДИ 7.4. Соціальний моніторинг Новою і перспективною формою організації соціальної інформації є соціальний моніторинг. Під останнім розуміють цілісну систему, яка дозволяє фіксувати, зберігати і здійснювати первинний аналіз одержаних даних про динаміку […]...
23. ЧАС СОЦІАЛЬНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник ЧАС СОЦІАЛЬНИЙ – фундаментальна форма соціально-істор. існування людей і умова їх діяльності. Такі зовнішні, метричні характеристики часу, як тривалість, послідовність, повторюваність, одномоментність, різномоментність, ритм, можуть застосовуватись однаковою мірою до великих та малих масштабів життя соціального, Напр., можна говорити про цикли повторюваності, послідовності стосовно життя окремих індивідів, поколінь, а також про ритми […]...
24. СТАТУС СОЦІАЛЬНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник СТАТУС СОЦІАЛЬНИЙ (від лат. status – стан, становище) – становище індивіда або групи в соціальному просторі стосовно інших індивідів і груп, яке визначається за соціально значущими для даної сусп. системи критеріями (екон., політ., соціально-правовими, професійно-кваліфікаційними тощо). Відповідно до того, чи набуває людина свого статусу завдяки успадкованим ознакам (соціальне походження, стать, раса), […]...
25. МОРФОГЕНЕЗ СОЦІАЛЬНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник МОРФОГЕНЕЗ СОЦІАЛЬНИЙ – процес формування, становлення та розвитку суспільства (спільноти) через поєднання різних соціальних елементів, які знаходяться у певних залежностях та зв’язках. Вони відтворюють соціум як систему, самостійний суб’єкт, котрий формується і діє на певній території. Остання значною мірою визначає специфіку його екон. життя, сімейно-побутового укладу тощо. Як ціле соціум характеризується […]...
26. СОЦІОЛОГІЯ ВИХОВАННЯ Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІОЛОГІЯ ВИХОВАННЯ – галузь соціол. науки, що вивчає сусп. виховання в сукупності його соціальних характеристик як сфери соціальних відносин. На відміну від педагогіки, котра займається системою соціально організованих і цілеспрямованих виховних процесів, С. в. досліджує як позитивний, так і негативний вплив усіх соціальних, у т. ч. і неорганізованих, стихійних чинників соціального […]...
27. РЕФОРМА СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник РЕФОРМА СОЦІАЛЬНА (від франц. réforme, від лат. reformo – перетворюю) – перетворення, зміна, нововведення, перевлаштування якоїсь сторони сусп. життя (порядків, їн-тів, організацій, закладів), без усунення основ існуючої соціально-політ. структури і наявного сусп. ладу. P. c., досліджувана в істор. плані, протистоїть соціально-політ. революції, яка неминуче пов’язана зі зламом основ функціонування екон., соціальних, […]...
28. АКТИВНІСТЬ СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник АКТИВНІСТЬ СОЦІАЛЬНА (від лат. activus – діяльний) – характеристика способу життєдіяльності соціального суб’єкта (індивіда, групи), що фіксує свідому спрямованість його діяльності і поведінки на зміну соціального середовища, умов, ін-тів відповідно до назрілих потреб, інтересів, цілей, ідеалів або на консервацію існуючого стану речей, гальмування змін, розвитку; вияв соціальних ініціатив, участь у вирішенні […]...
29. Соціальний рух Соціологія: загальний курс. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти України ЧАСТИНА ДРУГА. ОСНОВНІ СОЦІОЛОГІЧНІ ПОНЯТТЯ І КАТЕГОРІЇ Розділ 5. КАТЕГОРІЇ ТЕОРІЇ СОЦІАЛЬНОЇ ДИНАМІКИ 5.3. Соціальний рух Термін соціальний рух означає сукупність форм колективної дії, яка направлена на реорганізацію суспільства. Соціальним рухам в цілому не притаманна висока ступінь інституціоналізації, вони виникають в результаті стихійного соціального […]...
30. Соціальний контроль Соціальний контроль – комплекс заходів, здійснюваних державою та громадськими організаціями з метою забезпечення упорядкованої взаємодії у межах соціальної системи (суспільства загалом) та її окремих підсистем і елементів (окремих соціальних груп, організацій тощо) відповідно до усталених в даній країні системи цінностей, морально-етичних і правових норм та ін. Зміст С. к. зумовлюється характером економічної, соціальної, політичної, правової, […]...
31. ЗАКОН СОЦІАЛЬНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник ЗАКОН СОЦІАЛЬНИЙ – категорія для позначення форми вияву соціальної причинності, універсальної залежності в суспільстві через констатацію об’єктивних, необхідних, стійких, повторюваних зв’язків між процесами і явищами. Отже, в онтологічній площині З. с. є не що інше, як зв’язок між соціальними процесами і явищами, що виражає причинну або функціональну залежність між ними і […]...
32. КОНФЛІКТ СОЦІАЛЬНИЙ ТРУДОВИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник КОНФЛІКТ СОЦІАЛЬНИЙ ТРУДОВИЙ – різновид соціального конфлікту, стадія максимального розвитку суперечностей між соціальними суб’єктами соціально-трудових відносин (соціальними чи соціально-професійними групами) безпосередньо у трудовій чи пов’язаних з нею сферах діяльності (у сферах розподілу, обміну, споживання та ін.) на підприємствах і установах, у різних галузях в-ва, у суспільстві в цілому. К. с. т. […]...
33. Соціальна поведінка і соціальний контроль Соціологія: загальний курс. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти України ЧАСТИНА ДРУГА. ОСНОВНІ СОЦІОЛОГІЧНІ ПОНЯТТЯ І КАТЕГОРІЇ Розділ 4. КАТЕГОРІЇ ТЕОРІЇ СОЦІАЛЬНОЇ СТРУКТУРИ 4.8. Соціальна поведінка і соціальний контроль Соціологія вивчає поведінку людини в суспільстві, але вона, за висловом сучасного шведського соціолога П. Монсона, вивчає не лише “поведінку людини в суспільстві”, але й суспільство […]...
34. КОМПРОМІС СОЦІАЛЬНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник КОМПРОМІС СОЦІАЛЬНИЙ (від лат. compromissum – погодженість) – спосіб розв’язання та запобігання соціальних конфліктів, протистоянь з допомогою взаємних поступок (угод, домовленостей, договорів тощо) між супротивними (конфліктуючими) силами, що є умовою соціального миру між ними. Суть та значення К. с, полягають у досягненні заг. злагоди і порозуміння між супротивними волями і тим […]...
35. АНТАГОНІЗМ СОЦІАЛЬНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник АНТАГОНІЗМ СОЦІАЛЬНИЙ – форма вияву суперечностей та конфліктів між класами (групами, спільнотами), що характеризується непримиренністю соціальних інтересів, позицій, систем цінностей і якій притаманна гострота перебігу та розв’язання цих суперечностей і конфліктів. Особливістю А. с. є те, що пов’язані з ним суперечності можуть бути розв’язані лише шляхом взаємної боротьби непримиренних соціальних сил […]...
36. Соціальний інститут Соціологія: загальний курс. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти України ЧАСТИНА ДРУГА. ОСНОВНІ СОЦІОЛОГІЧНІ ПОНЯТТЯ І КАТЕГОРІЇ Розділ 4. КАТЕГОРІЇ ТЕОРІЇ СОЦІАЛЬНОЇ СТРУКТУРИ 4.5. Соціальний інститут Важливим елементом соціальної структури є соціальний інститут (лат. institutum – улаштування, установлення). Саме через той або інший соціальний інститут забезпечується організація і регулювання сумісної діяльності людей, сталість соціальних […]...
37. КОНФОРМІЗМ СОЦІАЛЬНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник КОНФОРМІЗМ СОЦІАЛЬНИЙ – спосіб пристосування індивіда, групи до існуючого стану речей і справ (панівних думок, традицій, принципів, стереотипів масової свідомості і пропагандистських кліше, діяльності соціальних ін-тів і т. д.). К. с. грунтується на таких індивідуальних рисах людей, як консерватизм, стандартність поведінки, відсутність індивідуальності тощо. Вирішальну роль у формуванні К. с. можуть […]...
38. АТРАКТОР СОЦІАЛЬНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник АТРАКТОР СОЦІАЛЬНИЙ – структура, що виникає в самоорганізаційній моделі соціальної динаміки суспільства (див. Соціальна самоорганізація) і являє собою форму соціального кооперативного об’єднання, яка внутрішньо притаманна соціальній системі, будучи наперед заданою властивостями цієї системи. Відповідно до самоорганізаційного бачення механізму соціальної динаміки, А. с. є тією базовою соціальною структурою, до якої природно тяжіє […]...
39. Європейський соціальний фонд Європейський соціальний фонд – фонд ЄС, що бере участь у створенні нових робочих місць, зменшенні безробіття та ін. Створений 1959, в 1971 відбулася його реформа, в результаті якої чітко визначились основні пріоритети його діяльності. Є. с. ф. надає субсидії для розвитку професійної освіти, фінансування програм зайнятості, розвитку галузей, що перебувають у кризовому стані, допомогу у […]...
40. Соціальний дарвінізм Соціальний дарвінізм – концепція, яка переносить закони розвитку природи (природний відбір, боротьба за існування і виживання та ін.) на суспільні явища і процеси та ототожнює закони розвитку останніх з законами природи. С. д., зокрема, стверджує, що суспільні відносини між людьми зумовлені біологічною природою людини. Ідеї С. д. проповідував англійський соціолог Г. Спенсер. Такий підхід означає, […]...