Саморегулювання ринкове

Related posts:

1. Саморегулювання Саморегулювання – наявність в економічній системі елементів, властивостей, ознак, що дають змогу автоматично встановлювати і підтримувати її функціонування та розвиток. Такими елементами, ознаками тощо в економічній системі капіталізму на нижчій стадії її еволюції були вільна конкуренція, вільне ціноутворення, стихійне переливання капіталу між галузями і всередині галузей, циклічні коливання та ін. Водночас такий механізм навіть на […]...
2. Стихійний характер економічного розвитку Стихійний характер економічного розвитку – розвиток економічної системи, що базується на переважанні індивідуального типу (а отже, відповідних форм приватної власності) невеликих за масштабами підприємств, механізму вільної ринкової конкуренції (а отже, стихійного коливання попиту і пропозиції, стихійного переливання капіталу між галузями тощо), відсутності широкомасштабного державного регулювання, внаслідок чого економічні закони набувають стихійного характеру функціонування. Оскільки такі […]...
3. Ринкове середовище господарювання підприємства ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВА РОЗДІЛ І ПІДПРИЄМСТВО В СИСТЕМІ ГОСПОДАРЮВАННЯ TEMA 7 ЗОВНІШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ГОСПОДАРЮВАННЯ ПІДПРИЄМСТВА 7.3. Ринкове середовище господарювання підприємства Ринок – це сукупність відносин між продавцями і покупцями, які обмінюються продукцією спеціалізованої діяльності. Передумовою виникнення подібного типу відносин є, по-перше, розподіл праці або економічна спеціалізація, внаслідок чого кожний концентрує свої зусилля на створенні якогось одного […]...
4. РИНКОВЕ ВИРІШЕННЯ ОСНОВНИХ ПРОБЛЕМ ЕКОНОМІКИ: ЩО, ЯК, ДЛЯ ЧОГО ВИРОБЛЯТИ? УРОК N ° 23. РИНКОВЕ ВИРІШЕННЯ ОСНОВНИХ ПРОБЛЕМ ЕКОНОМІКИ: ЩО, ЯК, ДЛЯ ЧОГО ВИРОБЛЯТИ? Мета уроку: сформувати в учнів знання про основні проблеми економіки; з’ясувати механізм вирішення основних проблем економіки в різних економічних системах; визначити сутність ринкового саморегулювання; ознайомити зі змістом “прихованої руки” економіки; розвивати вміння аргументувати свою відповідь. Основні поняття: основні проблеми економіки, “голосування […]...
5. ФОРМИ (МОДЕЛІ) РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ: ЛІБЕРАЛЬНА РИНКОВА, СОЦІАЛЬНЕ РИНКОВЕ ГОСПОДАРСТВО, ДЕМОКРАТИЧНИЙ СОЦІАЛІЗМ, МОДЕЛЬ “ПО ОДИН БІК ПЛАНУ Й РИНКУ” УРОК № 22. ФОРМИ (МОДЕЛІ) РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ: ЛІБЕРАЛЬНА РИНКОВА, СОЦІАЛЬНЕ РИНКОВЕ ГОСПОДАРСТВО, ДЕМОКРАТИЧНИЙ СОЦІАЛІЗМ, МОДЕЛЬ “ПО ОДИН БІК ПЛАНУ Й РИНКУ” Мета уроку: розширити знання учнів про форми (моделі) ринкової економіки; учити аналізувати відмінності різних форм ринкової економіки, прогнозувати шляхи розвитку економіки України. Основні поняття: лібералізм, демократичний соціалізм. Тип уроку: урок формування й удосконалення вмінь […]...
6. ПІДСУМКОВИЙ УРОК ТЕМИ “РИНКОВЕ ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ: ЩО, ЯК, ДЛЯ КОГО ВИРОБЛЯТИ” УРОК № 26. ПІДСУМКОВИЙ УРОК ТЕМИ “РИНКОВЕ ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ: ЩО, ЯК, ДЛЯ КОГО ВИРОБЛЯТИ” Мета уроку: узагальнити і систематизувати знання з теми; установити рівень оволодіння учнями основними теоретичними знаннями; закріпити практичні вміння учнів розв’язувати задачі. Тип уроку: урок контролю і корекції знань, умінь і навичок. ХІД УРОКУ I. Організаційний момент II. Перевірка і оцінювання […]...
7. Мотивація підприємництва Мотивація підприємництва (гр. motif, лат. moveo – рухаю) – комплекс мотивів (зовнішніх і внутрішніх) та механізм їх використання, що спонукають підприємця до активної діяльності з метою досягнення певної мети. Така мотивація включає низку соціально-економічних важелів і ціннісних орієнтацій підприємців, ділової активності заради збереження і примноження власності шляхом привласнення максимального прибутку, забезпечення стабільного розвитку підприємства, оптимального […]...
8. Типи підприємництва Типи підприємництва – класифікація підприємництва залежно від форми організації діяльності, форми економічної власності, форм і методів господарювання. Розрізняють такі Т. п.: мале підприємництво (базується на приватній власності та одноосібній формі управління підприємством), колективне (засноване на колективній власності та колективному – за участю менеджерів – управлінні), і державне (засноване на державній власності і державному управлінні). Виділяють […]...
9. Господарський механізм Господарський механізм – система основних форм, методів і важелів використання економічних законів, розв’язання суперечностей суспільного способу виробництва, реалізації власності, а також всебічного розвитку людини й узгодження її інтересів з інтересами колективу, класу, суспільства. Упродовж кількох століть, тобто з моменту становлення капіталістичного способу виробництва /початок XVI ст. /, ядром Г. м. були ринкові важелі регулювання економіки […]...
10. Державний капіталізм Державний капіталізм – безпосередня участь держави в економіці країни. Основним його виявом є державна власність на промислові, транспортні, банківські підприємства, земельні та лісові угіддя, формується на ранній стадії розвитку капіталізму в умовах недостатнього нагромадження приватного капіталу. Останньому ще було не під силу спорудження та експлуатація крупних промислових підприємств, доріг і каналів. Це змушена була взяти […]...
11. Соціально-економічні функції держави Соціально-економічні функції держави – основні види соціально-економічної діяльності держави, що передбачають її вплив на певні об’єкти і процеси з метою подолання найважливіших недоліків ринкової економіки та пристосування сучасної економічної системи до нових потреб, умов. Основними С.-е. ф. д. в розвинених країнах світу є: 1) забезпечення розвитку сучасних продуктивних сил унаслідок створення якісно нових, прогресивніших форм […]...
12. Ордолібералізм Ордолібералізм (лат. ordo – порядок, устрій і liberalis – вільний) – концепція вільного, заснованого на приватнокапіталістичній власності та ринковому механізмі саморегулювання економіки. Основними напрямами державного регулювання вони називають: 1) опосередкований вплив на розширене відтворення; 2) формування економічного устрою з метою створення гідного для людини механізму ефективної вільної конкуренції (ordo) у поєднанні з обмеженим державним регулюванням […]...
13. Межі державного регулювання економіки Межі державного регулювання економіки – ступені мінімально необхідного і максимально можливого втручання держави в розвиток економічної системи. Перші (нижні) продиктовані неспроможністю ринкового механізму саморегулювання економіки вирішити низку важливих для наступного розвитку економічної системи проблем. Без державного втручання економічна система, а отже, підсистема ринкового саморегулювання, існувати неспроможна. М. д. р. е., з одного боку, можливі за […]...
14. Фізична економія Фізична економія – комплекс ідей, концепцій і відповідних методологічних засад, які у розвитку економіки надають пріоритет природним законам. Вперше почала формуватись у вченні фізіократів. Так, на думку Кене, у природі і суспільстві панує “природний порядок”, закони якого створені Богом. Ці закони він називав фізичними і вважав їх найбільш вигідними для людського роду, вічними, незмінними і […]...
15. Як Ш. Фур’є ставився до приватної власності? Історія економічних вчень КРИТИЧНИЙ НАПРЯМ ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ. ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛІСТИЧНИХ ІДЕЙ. ЕКОНОМІЧНІ ВЧЕННЯ СОЦІАЛІСТІВ-УТОПІСТІВ Як Ш. Фур’є ставився до приватної власності? Фур’є, як і всі соціалісти, основу всіх лих вбачав у приватній власності, з відразою ставився до ринку і конкуренції. Приватна власність, вважав він, породжує анархію, призводить до несправедливого і нерівномірного розподілу багатства і марнотратного використання […]...
16. Механізм використання економічних законів Механізм використання економічних законів – комплекс заходів, спрямованих на подолання конфліктно-антагоністичних форм розвитку суперечностей (які пронизують закони), формування науково обгрунтованої системи управлінської діяльності різних суб’єктів (держави, наднаціональних органів та ін.) на рівні об’єктів, окремих явищ і процесів передусім через реалізацію форм економічної політики і використання правових та адміністративних важелів регулювання народного господарства. Для ефективного використання […]...
17. Якими є погляди Л. Мізеса щодо теорії економічної рівноваги? Історія економічних вчень НЕОЛІБЕРАЛІЗМ Якими є погляди Л. Мізеса щодо теорії економічної рівноваги? У праці “Соціалізм” (1922 р.) Мізес стверджував, що економічна рівновага неможлива за умов централізованого ціноутворення, властивого плановій (соціалістичній) економіці. Тільки за умов об’єктивної взаємодії попиту, пропозиції і цін на основі вільної конкуренції може скластись рівновага в економіці. Лише вільна ринкова ціна дає […]...
18. Плюралізм економічної системи Плюралізм економічної системи – існування і взаємодія різних технологічних способів виробництва, організаційно-економічних відносин, типів і форм економічної власності та господарських механізмів у межах національної економічної системи. Так, у країнах з високим і середнім рівнями розвитку економічна система базується на поєднанні трьох типів технологічного способу виробництва; у країнах із середнім рівнем розвитку переважає технологічний спосіб виробництва, […]...
19. Економічна безпека Економічна безпека – стан захищеності економічної системи країни або групи країн від різноманітних внутрішніх і зовнішніх загроз, сукупність умов для її розширеного відтворення, а також комплекс необхідних заходів для забезпечення такої захищеності і відтворення. Залежно від структури економічної системи, у межах Е. б. виділяють безпеку розвитку продуктивних сил, техніко – економічних відносин, організаційно-економічних відносин, відносин […]...
20. Політика регулювання ринкових відносин Політика регулювання ринкових відносин – комплекс економічних, адміністративних і юридичних важелів, які використовуються державою з метою впливу на ринковий механізм, його адаптацію до нових умов. П. р. р. в. передбачає вплив держави на умови та механізми функціонування ринку, його структуру та інфраструктуру, його функції. На нижчій стадії розвитку капіталізму ринкові відносини та відповідний механізм їх […]...
21. На основі існування якої власності мало примножуватися багатство країни за вченням Конфуція? Історія економічних вчень ЕКОНОМІЧНА ДУМКА СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ ТА СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ. МЕРКАНТИЛІЗМ На основі існування якої власності мало примножуватися багатство країни за вченням Конфуція? Конфуцій вважав природно виправданим існування різних форм власності: великої спільноти (колективної власності селянських общин), особистого володіння родової аристократії і неродовитих рабовласників. Пов’язуючи всі наявні суперечності в імперії з особистою власністю, він все ж […]...
22. Ризик економічний Ризик економічний – ризик, пов’язаний з невизначеністю, непередбаченістю, випадковістю поведінки суб’єктів ринкових відносин, що може завдати збитків підприємцю. В ринковій економіці, де панує конкуренція, стихія, важко передбачити всі можливі наслідки економічної діяльності суб’єктів ринкової економіки. Це означає, що підприємець у процесі своєї діяльності так чи інакше ризикує своїм капіталом, доходами. Розрізняють страхований і не страхований […]...
23. Гелбрейт Гелбрейт (Galdraiht) Джон Кеннет (н. 1908) – відомий американський економіст, доктор філософії. Стверджував, що внаслідок концентрації економічної могутності в руках незначної кількості найбільших корпорацій (олігополій) капіталізм неспроможний здійснювати саморегулювання через механізм ринкової конкуренції і ця рушійна сила значною мірою перетворилася на химеру. Олігополія є водночас і врівноважуючою силою щодо ринкової економіки. Велика корпорація певною мірою […]...
24. Роздержавлення економіки раціональне Роздержавлення економіки раціональне – звуження економічних функцій держави у межах цілісної економічної системи за одночасного їх переходу до інших недержавних суб’єктів власності та управління нею, а також оптимального їх розподілу між різними гілками державної влади. Р. е. р. повинно здійснюватися в оптимальних межах, тобто частка державної власності на засоби виробництва (стратегічні об’єкти) не повинна бути […]...
25. Бюджетне регулювання Бюджетне регулювання – метод державного економічного регулювання економіки, який передбачає оптимальне співвідношення між державними доходами (передусім податковими надходженнями) та державними витратами, а також перерозподіл коштів між різними бюджетами з метою впливу на циклічний розвиток економіки, на структурні зрушення в економіці, темпи науково-технічного прогресу, соціально-економічну політику держави, співвідношення сукупного попиту і сукупної пропозиції. Основними елементами Б. […]...
26. Управління народним господарством (господарський механізм) Управління народним господарством (господарський механізм) – сукупність основних форм, методів і важелів управління народним господарством з використання економічних законів, вирішення суперечностей економічної системи, реалізації відносин власності, а також розвитку людини та узгодження найважливіших типів інтересів. Оскільки народне господарство (економічна система) охоплює основні підсистеми та елементи, господарський механізм поелементно можна розглядати як певний комплекс форм, методів […]...
27. Умови впровадження конвертованої валюти Умови впровадження конвертованої валюти – комплекс найважливіших чинників, які забезпечують упровадження повністю або частково конвертованої валюти. До таких умов належать: 1) поглиблення міжнародної спеціалізації на всіх етапах формування вартості товарів, особливо у сфері безпосереднього виробництва; 2) високого рівня конкурентоспроможності національної економіки; 3) належного рівня розвитку інфраструктури в соціально орієнтованій економіці; 4) високого рівня продуктивності праці […]...
28. Концепція недосконалої конкуренції Концепція недосконалої конкуренції – теорія, згідно з якою поява великих корпорацій, здатних впливати на основні параметри ринку, передусім на ціни, призводить до недосконалої конкуренції і деформує класичний ринковий механізм. Сформульована й обгрунтована в 30-х XX ст. англійським ученим Дж. Робінсон. За недосконалої конкуренції відбувається підвищення цін, внаслідок угод між корпораціями й обмеження доступу в галузь […]...
29. Державне регулювання економіки Державне регулювання економіки – система державних заходів, спрямованих на забезпечення нормального процесу суспільного відтворення, сприятливих умов для функціонування народного господарства. Держава ніколи не була пасивним спостерігачем розвитку економіки, вона завжди втручалася в господарське життя. Проте масштаби і форми такого втручання були різними. Д. р. е. в ринковій системі пройшло два етапи. Спершу це було епізодичне […]...
30. НЕОЛІБЕРАЛІЗМ Історія економічних вчень СЛОВНИК НЕОЛІБЕРАЛІЗМ – одна з основних течій сучасної економічної теорії, що прагне обгрунтувати необхідність поєднання принципів вільного ринкового підприємництва з обмеженим державним регулюванням економіки і створення соціального ринкового господарства – економічного порядку, в якому з’єднуються “гоночний” механізм ціноутворення з державним економічним регулюванням і соціальним захистом населення. Центром неолібералізму є ФРН, де його […]...
31. Немонополістичний сектор Немонополістичний сектор – частина економіки розвинутих країн, де переважають дрібні та середні підприємства, які через механізм цін, контрактну систему тощо підпорядковуються крупному монополістичному, в т. ч. олігополістичному капіталу. До Н. с. входять: 1) Дрібнотоварне господарство – велика кількість дрібних некапіталістичних підприємств, які базуються на приватній власності на засоби виробництва, на особистій праці власника, членів його […]...
32. Регулювання Регулювання (лат. regulo – впорядковую) – 1) спосіб та механізм підпорядкування чого-небудь певній планомірній організації дій, впорядкування; 2) функція управління, що забезпечує функціонування та розвиток явищ і процесів у межах заданих кількісно-якісних параметрів. Використовується в різних сферах діяльності. Механізм Р. економіки охоплює: 1) ринкове Р. – здійснюється за допомогою механізму конкуренції, динаміки ринкових цін, стихійного […]...
33. Регулювання економічне Регулювання економічне – цілеспрямовані дії різних суб’єктів господарської діяльності, що забезпечують розвиток економіки, використання економічних законів, узгодження інтересів і вирішення економічних суперечностей. Об’єктами P. e. на макрорівні є: 1) продуктивні сили; 2) техніко-економічні відносини (відносини спеціалізації, кооперування, комбінування виробництва, його концентрації); 3) організаційно-економічні відносини (маркетингова діяльність, система менеджменту та ін.); 4) відносини економічної власності; 5) […]...
34. Неоконсерватизм економічний Неоконсерватизм економічний – сучасний неокласичний напрям економічної теорії, який об’єднує школи неокласики і неолібералізму, найважливішими формами якого з 70-х XX ст. є монетаризм, “економіка пропозиції” і значною мірою неолібералізм. Відмінність від останнього в методологічному аспекті полягає у використанні Н. е. принципів маржиналізму, раціональної поведінки людини в ринковій економіці та ін., а їх єдність – у […]...
35. Циклічність виробництва Циклічність виробництва – рух виробництва від моменту порушення рівноваги економічної системи одного рівня до формування якісно нового рівня рівноваги та її порушення. Матеріальною основою порушення такої рівноваги є кризи в межах технологічного способу виробництва, передусім у речових елементах продуктивних сил: в техніці і технології провідних галузей економіки. За критерієм тривалості в економічній літературі розрізняють три […]...
36. Теорії та концепції порівняльних економічних систем Теорії та концепції порівняльних економічних систем – сукупність концепцій про спільні ознаки та відмінності різних економічних систем, або “економічна компаративістика” і певна сукупність методологічних засад їх дослідження. Одні вчені методологію такого аналізу називають теоретико-методологічними засадами основних напрямів сучасної економічної теорії, інші твердять про доцільність створення спеціальної методології дослідження таких систем. Вихідною економічною категорією Т. та […]...
37. Закон середнього прибутку Закон середнього прибутку – специфічний економічний закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між рівновеликими капіталами, у процесі конкуренції яких підприємства, компанії отримують рівновеликий прибуток. Внутрішніми суперечностями цього закону є рівновеликі капітали, що функціонують у різних галузях і сферах економіки, з одного боку, та різні індивідуальні (галузеві) норми прибутків – з іншого. З. […]...
38. Рента Рента (від лат. reddita – віддана назад) – особливий вид відносно стійкого доходу від певних видів власності (землі, нерухомого майна, облігацій). Особливе значення має земельна Р. як економічна форма реалізації земельної власності. Причиною існування земельної Р. є монополія на землю як об’єкт господарювання, що зумовлює формування суспільної вартості і цін продукції, виробленої на гірших землях. […]...
39. Економіка ринкова Економіка ринкова – капіталістична економічна система, заснована на приватній власності, передусім капіталістичній, вільній грі ринкових сил (вільній конкуренції, вільному ціноутворенні, стихійному переливанні капіталу тощо), а отже, другорядній ролі державного регулювання в господарському механізмі. В політекономічному контексті Е. р. асоціюється з домонополістичним капіталізмом. Термін “Е. р.” запровадив у науковий обіг А. Сміт. Природною рушійною силою господарського […]...
40. Економіка і мораль Економіка і мораль – взаємодія (взаємопроникнення, взаємозумовленість, взаємозаперечення тощо) моральних принципів і норм з різними елементами економічної системи на всіх етапах розвитку суспільства. На нижчій стадії розвитку капіталізму, коли переважала приватнокапіталістична власність та механізм ринкового саморегулювання, домінували егоїстичні інтереси капіталістів, спрямовані на якнайшвидше збагачення шляхом жорстокої експлуатації найманої праці. За сучасних умов ці ідеї проповідують […]...