СЕМАНТИКО – ГРАМАТИЧНІ ГРУПИ ПРИКМЕТНИКІВ
ПРИКМЕТНИК
2. СЕМАНТИКО – ГРАМАТИЧНІ ГРУПИ ПРИКМЕТНИКІВ
Поділ прикметників на семантико – граматичні групи зумовлений характером ознаки, наявної у предметі. Природні властивості позамовних об’єктів відтворюють я к і с – н і прикметники; ознаки, передані ними, є безпосередніми й прямими. Вони стосуються зовнішньої форми (величина, обсяг, розмір, колір тощо), внутрішніх особливостей предмета і можуть мати неоднакову міру виявлення, напр.: веселий, світлий, дорогий, низький, лагідний, теплий, лукавий, повний, високий, чорний, широкий,
У групі якісних прикметників існує двочленна парадигма категоріальних значень – грамема інтенсивності і грамема кількості ознаки. Відтворена структурно-морфологічними засобами, вона корелює з мірою якості або кількості реальних властивостей предметів, а тому становить парадигму не граматичних, а семантико – граматичних значень, напр.: вразливий – вразливіший – найвразливіший; смаглюватий, смаглявий, засмаглий.
На периферії категорії прикметника перебувають відносні прикметники, які відтворюють ознаку за відношенням предмета до інших предметів, до дії, процесуального стану, обставини, напр.: бавовняна сукня, дерев’яне ліжко, вовняна ковдра, весняне небо, грозова хмара, осінній день, джерельна вода, липовий цвіт, болотяний птах, лісова галявина, житній хліб, глиняний посуд, кілограмова гиря, стометрова довжина, завтрашній день, скрипковий ключ, лікувальний заклад, годинна перерва, лінгвістичні студії, шкільна теплиця, настінний годинник.
Ознака відносних прикметників має похідний характер і виражена усією лексемою, тому семантико – граматичних значень суфікси відносних прикметників не передають. Зміст ознаки предмета закладений у семантику твірної основи, а словотворчі засоби є суфіксами транспозиції, напр.: бетон – бетонний (покрив), рука – ручний (привод), шкіра – шкіряний (портфель), захищати – захиснії (окуляри), свердлити – свердлильний (інструмент). Таким чином, суфікси відносних прикметників оформляють категоріально похідне слово і виражають граматичне значення.
Ознака, передана відносним прикметником, аналогічно до ознаки якісних прикметників, відтворює реальні властивості предметів, але ті, які виникли, наприклад, у результаті дії самого предмета, пов’язані з ним (літальний апарат, обчислювальний прилад, пояснювальний диктант) або з’явилися за відношенням до інших предметів, які називають речовину, матеріал, масу і містять сему речовинності (предметності), напр.: залізний лом, гумова рукавиця, солом’яний бриль, штапельна сукня, паркетна підлога, електричний ліхтар, металева пружина, дерев’яна шафа; просторові поняття із семою локатива, напр.: гірський хребет, польова дорога, лугова квітка, придорожня трава, сибірська тайга, приміський поїзд, городній мак, присадибна ділянка; часові поняття із семою темпоральності, напр.: осінній день, ранкова гімнастика, нічне чергування, годинна перерва, вранішня газета, вчорашнє повідомлення, цьогорічний урожай; поняття щодо розміру, обсягу, ваги, кількості, напр.: двометрова яма, кілограмова вага, п’ятилітрова каструля, десятилітрове відро, дев’ятиповерховий будинок, двійчасті двері, потрійний вузол, подвійне дно, десятиметрова статуя, округла вежа.
Таким чином, відносні прикметники є носіями лексико – семантичних значень, які виникли на основі значень лексем об’єднаних у ряди за спільною семантичною функцією: відтворювати формами ад’єктива позамовну дійсність: предметність (субстанцію), величину, кількість, простір і час, тобто всі категорії об’єктивного світу і рух.
Крім прикметника, роль означення – атрибута виконує дієприкметник, утворений від дієслівних основ, напр.: вражаючий, атакуючий, сяючий, ваблячий, побілілий, засохлий, пожовклий, написаний, побілений, збитий. За тотожністю синтаксичної функції він належить до категорії прикметника, до того ж, незважаючи на дієслівне походження, у ньому переважає сема ознаки, з прикметником він має однакові граматичні форми: закінчення – ий, – а, – е. Частина прикметникових форм має давнє дієслівне походження, напр.: плавати – плавальний, читати – читальний, сушити – сушильний, зсипати – зсипний.
До категорії прикметника належать займенники цей, той, такий, сам, кожний, усякий, увесь, мій, твій, свій, наш, ваш, їхній, який, чий, котрий, ніякий, нічий, деякий, якийсь тощо. В один клас з власне прикметниками вони об’єднуються тому, що мають тотожні граматичні значення відмінка, роду і числа, однакову систему відмінювання і виконують спільну синтаксичну функцію означення – атрибута. Однак позбавлені семантичної конкретності, бо змістову ознаку можуть передати лише в контексті, ці займенникові прикметники перебувають у категорії ад’єктива на підпорядкованому становищі. Крім граматичної спорідненості вони виявляють відповідний ступінь семантичної співвіднесеності з прикметниками, оскільки здатні, певною мірою, відтворити особливості предмета, названого супроводжувальним іменником.
Семантичні функції ознакового характеру можуть виконувати не всі займенникові слова. Присвійні займенники мій, твій, свій, наш, ваш, їхній, подібно до однойменних прикметників, передають значення належності особі або істоті, напр.: “Буде і на нашій вулиці свято” (прислів’я); “Вона не вашого поля ягода” (Є. Гуцало); “…їхній студебекер, розвинувши максимальну швидкість, уже обгонив колону” (О. Гончар). Вказівні займенники той, цей, такий, маючи високий ступінь абстрактності, заміщують прикметникові форми широкого семантичного діапазону, безвідносно до їх змісту, напр.: “- Ой, лишенько! Як той бідний Василько проб’ється додому в таку негоду! – скрикнула Олена” (М. Коцюбинський). Займенники сам (самий), увесь, усякий, кожний, інший вживаються тоді, коли треба показати визначену кількість ознаки, напр.: “Звідусіль пахло житом, усякими польовими квітами” (І. Нечуй-Левицький); “Кожне стебло трави було схоже на разок намиста” (Є. Гуцало). Заперечну ознаку супроводжуваного ними предмета називають займенники ніякий, нікотрий, нічий; чітко не окреслену якість предмета або інші його ознаки передають неозначені займенники деякий, декотрий, який-небудь, будь-який, абиякий, напр.: “Ще слів Шевченкових пророчих ніяка не скоряла тьма” (П. Усенко) ; “Олексій Іванович був чоловік неабиякий” (Панас Мирний); “Ви виграли генеральну битву майже без будь-яких засобів до перемоги”,- сказав схвильовано хірург” (О. Довженко). Ознакові за формою питальні та відносні займенникові слова який, чий, котрий мають різне функціональне призначення. Питальні займенникові прикметники виражають питання про ознаку предмета, а відносні надають усьому реченню синтаксичної функції атрибута, пор.: “Чиї ж то по ночах далекі дзвони били?..” (В. Сосюра); “Чия хата, того й правда” (прислів’я).
Окремий ряд граматичних одиниць утворюють порядкові прикметники перший, другий, третій, двадцятий, сотий та ін., які називають ознаку за порядком предметів при лічбі та опосередковано вказують на їх кількість.
Related posts:
- СЕМАНТИКО – ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ЯКІСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ ПРИКМЕТНИК 4. СЕМАНТИКО – ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ЯКІСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ Прикметник становить особливу форму мовних знаків, за допомогою яких відтворюється виявлена в процесі суспільно-трудової практики ознака предметів. Міра ознаки є специфічним денотативним (реальним) значенням, ознака як властивість предмета неможлива без своєї якісної і кількісної градації – спеціального виміру інтенсивності і повноти. Відображення засобами мови міри ознаки, вираженої […]...
- СЕМАНТИКО-ГРАМАТИЧНІ ГРУПИ ІМЕННИКА ІМЕННИК 2. СЕМАНТИКО-ГРАМАТИЧНІ ГРУПИ ІМЕННИКА Іменники є специфічними мовними знаками об’єктів навколишньої дійсності і їх розрізнення за семантико-граматичними групами зумовлене особливостями позначуваного об’єкта і способом його мовного відтворення. Більша частина семантико-граматичних груп назв формується за принципом протиставлення, напр.: конкретні – абстрактні (хлопець, стіл, озеро, будинок – побудова, роззброєння, радість, подорож), власні – загальні (Олександр, Наталка […]...
- Групи прикметників за значенням УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Прикметник Групи прикметників за значенням Прикметники поділяються на три групи: якісні, відносні й присвійні. Якісні вказують на таку ознаку, яка може бути у предмета більшою чи меншою мірою: Чорний – чорніший, найчорніший. Вони можуть утворювати словосполучення із залежними прислівниками дуже, надзвичайно, надто, занадто, досить тощо. Відносні прикметники вказують на […]...
- ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ПРИКМЕТНИКА ПРИКМЕТНИК 3. ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ПРИКМЕТНИКА Для прикметника як частини мови граматичні категорії роду, числа та відмінка є асемантичними, похідними від однойменних категорій іменника. Зумовлюючий характер іменникових категорій закладений семантичною природою прикметника – називати ознаку предмета, тобто “постійно супроводжувати предмет”, що в мові передається граматичними формами прикметника, які без іменника не вживаються. Ознака як особливість, властивість […]...
- Поділ прикметників на групи Українська мова Частини мови Прикметник Поділ прикметників на групи 1. Тверда група: – прикметники, основа яких закінчується на твердий приголосний: добрий, вразливий, минулий, прекрасний; – присвійні прикметники: батьків, Олексіїв, мамин, Софіїн; – короткі форми прикметників: зелен, годен, рад, жив, здоров, свят. 2. М’яка група: – прикметники, основа яких закінчується на м’який приголосний та : осінній, […]...
- Категорія кількісної градації ознаки ПРИКМЕТНИК 4. СЕМАНТИКО – ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ЯКІСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ Категорія кількісної градації ознаки Категорія кількісної градації ознаки грунтується на похідних якісних прикметниках, за типом творення граматичних значень є здебільшого словотвірною категорією, де сема тієї чи іншої кількості ознаки формується афіксальним способом, нагір.: багатющий – дуже багатий, темнуватий – трохи темний, задовгий – трохи довгий, надглибокий – […]...
- СПІВВІДНОШЕННЯ ЗМІСТУ І ФОРМИ ВИРАЖЕННЯ У КАТЕГОРІЯХ ПРИКМЕТНИКА ПРИКМЕТНИК 6. СПІВВІДНОШЕННЯ ЗМІСТУ І ФОРМИ ВИРАЖЕННЯ У КАТЕГОРІЯХ ПРИКМЕТНИКА Структура змісту категорії прикметника не однотипна. У ній знайшли своє мовне відтворення його власна система значень, що грунтується на особливостях ознаки, даної предмету від природи або встановленої за його відношенням до реалій навколишнього світу. У набір категоріальних ознак входять також граматичні значення роду, числа та […]...
- Порядок прикметників GRAMMAR REFERENCE (Граматичний довідник) ПРИКМЕТНИК § 2. Порядок прикметників Якщо кілька прикметників стоять перед іменником і є його означеннями, то порядок цих прикметників залежить від їх значень. 1. Прикметники, які називають об’єктивні характеристики предмета вживаються у такому порядку: 1 розмір 2 форма 3 вік 4 колір 5 матеріал 6 походження Big Square Oak Table Old […]...
- Способи творення прикметників УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Прикметник Способи творення прикметників Префіксальним способом прикметники утворюються від: А) прикметників: Сильний – пресильний; високий – невисокий; Б) іменників (із прийменником Без): Без меж – безмежний; без крил – безкрилий. Суфіксальним способом прикметники утворюються від: А) іменників: Сон – сонний; книга – книжний, книжковий; Б) прикметників: Білий – біленький, […]...
- ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ІМЕННИКА ІМЕННИК 3. ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ІМЕННИКА Частиномовною ознакою іменника е граматичне значення предметності, закладене в основний зміст категорії. У мові предметність передається рядами або групами співвідносних форм слів, які одночасно з основним, категоріальним, можуть виражати часткові граматичні значення, зумовлені різновидами змісту категорії іменника, до яких належать родова і числова ознаки предмета. Значення предметності, роду та числа […]...
- ГРУПИ ПРИКМЕТНИКІВ ЗА ЗНАЧЕННЯМ Морфологія та орфографія. Прикметник § 41. ГРУПИ ПРИКМЕТНИКІВ ЗА ЗНАЧЕННЯМ 339 Про прикметники якісні, відносні й присвійні, а також про перехід прикметників з однієї групи в іншу Поміркуйте, у якій колонці прикметники виражають ознаку, що може бути в більшій чи меншій мірі. А в якій колонці слова позначають ознаку предмета за його відношенням до матеріалу, […]...
- СЕМАНТИКО-СИКТАКСИЧНІ ГРУПИ ПРИСЛІВНИКІВ ПРИСЛІВНИК 5. СЕМАНТИКО-СИКТАКСИЧНІ ГРУПИ ПРИСЛІВНИКІВ Як виразники семантики синтаксичних відношень прислівники неоднорідні і поділяються на обставинно-атрибутивні і власне – обставинні. Обставинно-атрибутивні прислівники виражають ті відношення, що встановлюються внаслідок потрапляння лексичних значень прикметників у придієслівну позицію. Функціонування придієслівного означального прислівника відбувається за аналогією до присубстантивного прикметника. Так, наприклад, обставинно-атрибутивний прислівник виразно у реченні Актор виразно декламує […]...
- Ступені порівняння прикметників УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Прикметник Ступені порівняння прикметників Якісні прикметники при порівнюванні ознак предметів можуть вказувати на неоднакову міру якості. У зв’язку з цим розрізняються два ступені порівняння: вищий і найвищий. Вищий Ступінь Показує, що в одному предметі ознака проявляється більшою (або меншою) мірою, ніж в іншому: Сьогодні погода холодніша, ніж учора. Найвищий […]...
- Групи прикметників за значенням: якісні, відносні, присвійні ПРИКМЕТНИК § 45 Групи прикметників за значенням: якісні, відносні, присвійні Запам’ятаймо! Прикметники за значенням поділяються на такі групи: якісні, відносні, присвійні. Якісні прикметники відповідають на питання який? яка? яке? які? і називають ознаки предметів, що сприймаються через відчуття. Відносні прикметники відповідають на питання який? яка? яке? які? і називають ознаку через відношення до предмета. Відносні […]...
- ЛЕКСИКО – СЕМАНТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ВІДНОСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ ПРИКМЕТНИК 5. ЛЕКСИКО – СЕМАНТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ВІДНОСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ Ознака, передана відносним прикметником, належить до тих властивостей предмета, які не мають якісної і кількісної міри вияву, не підлягають змінам, тобто є абсолютними, пор.: стіл дорогий (може бути дорожчим і найдорожчим) і стіл дерев’яний. їх існування не становить індивідуальну первинну предметну особливість, що вирізняє її носія з-поміж […]...
- Ступені порівняння якісних прикметників МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Прикметник Ступені порівняння якісних прикметників Ступені порівняння – це такі форми якісних прикметників, які виражають різну міру вияву ознаки предмета. Ознака предмета може виявлятися звичайною мірою (Глибокий, новий), більшою мірою (Більш глибокий, новіший) і найбільшою мірою (Найбільш глибокий, найновіший). У зв’язку з цим розрізняють три ступені порівняння прикметників: Нульовий, вищий і найвищий. Нульовий […]...
- СУБСТАНТИВАЦІЯ ПРИКМЕТНИКІВ ПРИКМЕТНИК 9. СУБСТАНТИВАЦІЯ ПРИКМЕТНИКІВ Субстантивація є одним з видів міжкатегоріальної транспозиції, коли слова однієї частини мови вживаються у ролі іншої, у цьому випадку прикметник перестає виражати ознаку і набуває предметного значення, тобто виконує функцію іменника, напр.: “Доки на передовій було спокійно, доти й Багіров поводився сумирно” (О. Гончар); “Співці, Не марте, вчені, не шукайте, Хто […]...
- СИНТАКСИЧНА ЗУМОВЛЕНІСТЬ ЛЕКСИЧНОГО ЗНАЧЕННЯ ПРИСЛІВНИКА ПРИСЛІВНИК 2. СИНТАКСИЧНА ЗУМОВЛЕНІСТЬ ЛЕКСИЧНОГО ЗНАЧЕННЯ ПРИСЛІВНИКА З-поміж інших повнозначних частин мови прислівник вирізняється синтаксичною зумовленістю його лексичного значення, тому що воно не є самостійним, як в іменника, прикметника та дієслова, а базується на лексичних значеннях іменників, прикметників і дієслів, ужитих в прислівниковій синтагматичній позиції. Це означає, що лексичні значення предмета, статичної ознаки, процесу, стану […]...
- ВЛАСНЕ – ПРИЙМЕННИКОВІ СЕМАНТИКО – ГРАМАТИЧНІ ФУНКЦІЇ – ПРИЙМЕННИК ПРИЙМЕННИК 2. ВЛАСНЕ – ПРИЙМЕННИКОВІ СЕМАНТИКО – ГРАМАТИЧНІ ФУНКЦІЇ Власне – прийменникові (первинні) семантико – граматичні функції визначаються за внутрішньою позицією прийменника, тобто за його позицією щодо частин мови у складі мінімальної синтаксичної одиниці. З погляду внутрішньої позиції прийменник може виступати в трьох позиціях: присубстантивній, післядієслівній і принумеральній. Своє типове використання й функціональне призначення прийменник […]...
- ПЕРЕХІД ВІДНОСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ У ЯКІСНІ ПРИКМЕТНИК 7. ПЕРЕХІД ВІДНОСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ У ЯКІСНІ Перехід відносних прикметників у якісні є граматичним явищем, що виникає і формується у словосполученнях відносного прикметника з іменниками іншого лексичного ряду, пор.: золотий годинник і золоте зерно, залізна лопата і залізна дисципліна, туманні обрії і туманна відповідь. Зміна лексичної пари або ряду слів (золота голова, золоті руки) грунтується […]...
- Аналіз контрольної роботи. Відмінювання прикметників. Таблиця відмінювання прикметників в однині Урок 57 Тема. Аналіз контрольної роботи. Відмінювання прикметників. Таблиця відмінювання прикметників в однині Мета: ознайомити дітей з відмінюванням прикметників в однині та множині, вчити визначати відмінок прикметника, правильно вибирати закінчення при відмінюванні прикметника залежно від кінцевого приголосного основи; розвивати уміння зіставляти мовні явища, робити висновки на основі спостережень; виховувати повагу до рідної землі й мови. […]...
- Відмінювання прикметників у сполученні з іменниками в однині та множині. Відмінкові закінчення прикметників з основою на твердий приголосний ПРИКМЕТНИК Відмінювання прикметників у сполученні з іменниками в однині та множині. Відмінкові закінчення прикметників з основою на твердий приголосний 187. Розгляньте таблицю. Відмінок Відмінкові закінчення в однині Відмінкові закінчення в множині Чол. рід Жін. рід Середи, рід Для всіх родів Н. в. Довгий шлях Довга ніч Довге поле Довг стежки Р. в. Довгого Довгої Довгого […]...
- Відмінювання прикметників у множині. Вправи на вживання різних відмінкових форм прикметників у множині Урок 69 Тема. Відмінювання прикметників у множині. Вправи на вживання різних відмінкових форм прикметників у множині Мета: ознайомити дітей із системою відмінювання прикметників у множині, її особливостями, вчити вживати різні відмінкові форми прикметників у множині; розвивати вміння вживати на письмі закінчення прикметників, орієнтуючись на кінцевий приголосний основи; виховувати дбайливе ставлення до природи. Обладнання: тлумачні словники. […]...
- Вправи на визначення роду й числа прикметників за іменниками Урок 53 Тема. Вправи на визначення роду й числа прикметників за іменниками Мета: продемонструвати учням тісний морфологічний зв’язок прикметника та іменника, вчити визначати рід і число прикметника за іменником, вчити змінювати прикметник за числами й родами, узгоджувати прикметник з іменником у реченні і словосполученні за їх морфологічними ознаками; розвивати вміння будувати зв’язну розповідь на граматичну […]...
- Повні й короткі, стягнені й нестягнені форми прикметників УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Прикметник Повні й короткі, стягнені й нестягнені форми прикметників Деякі якісні прикметники чоловічого роду в називному й знахідному відмінках можуть мати, крім Повної (зелений, повний), ще й Коротку форму (ясен день, красен лицем). Короткі прикметники мають нульове закінчення. Прикметники жіночого, середнього роду та множини в називному й знахідному відмінках […]...
- Морфологічні ознаки прикметника Українська мова Частини мови Прикметник Прикметник – це самостійна частина мови, що вказує на ознаку предмета і відповідає на питання який? яка? яке? чий? чия? чиє? Ознака предмета визначається за кольором (червоний), за розміром (великий), за матеріалом (скляний), за приналежністю (братів), за сприйняттям на смак, дотик, нюх (солодкий, м’який, духмяний), за зовнішніми прикметами і внутрішніми […]...
- Категорія співвідносної інтенсивності ознаки ПРИКМЕТНИК 4. СЕМАНТИКО – ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ЯКІСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ Категорія співвідносної інтенсивності ознаки Поняття інтенсивності ознаки е реальним, але похідним явищем позамовної дійсності. Воно виникає тоді, коли предмети порівнюються не за ознакою, а за її якісним станом, коли увага зосереджується не стільки на ознаці як властивості предмета, скільки на якості ознаки, що поєднує в собі такі […]...
- Спостереження за зв’язком прикметників з іменниками в реченнях. Узагальнення знань про змінювання прикметників за родами і числами Урок 54 Тема. Спостереження за зв’язком прикметників з іменниками в реченнях. Узагальнення знань про змінювання прикметників за родами і числами Мета: вдосконалювати вміння дітей визначати рід і число прикметників, узагальнити знання про рід і число прикметників; розвивати мовні вміння; виховувати любов до природи. Обладнання: картки індивідуального опитування ХІД УРОКУ I. Перевірка домашнього завдання 1. Робота […]...
- Змінювання прикметників за родами та числами Тема. Змінювання прикметників за родами та числами. (Вправи 204-213). Мета. Вчити учнів змінювати прикметники за числами у сполученні з іменниками. Вдосконалювати вміння ставити питання від іменника до прикметника. Розвивати зв’язне мовлення школярів, образне мислення. Виховувати почуття захоплення від краси природи. Обладнання: зображення зимових пейзажів, картки-опори для міркування при визначенні роду і числа прикметників, підручник, зошит. […]...
- Відмінювання прикметників ДІЛОВА УКРАЇНСЬКА МОВА Розділ 3. Граматична парадигма самостійних частин мови в ділових паперах 3.2. Прикметник Прикметник – це самостійна частина мови, що називає ознаку предмета і відповідає на питання який? яка? яке? які? чий? чия? чиє? чиї? Відмінювання прикметників Прикметники мають форми роду (чоловічий – ч. р., жіночий – ж. р., середній – с. р.) […]...
- Вправи на доцільне використання прикметників у мовленні. Спостереження за формами прикметників найвищого ступеня (без терміна, практично) Урок 52 Тема. Вправи на доцільне використання прикметників у мовленні. Спостереження за формами прикметників найвищого ступеня (без терміна, практично) Мета: практично ознайомити дітей із ступенями прикметників, розширити уявлення дітей про прикметник, вчити використовувати ступені прикметників у мовленні; розвивати мовлення дітей шляхом навчання доцільного використання прикметників у мові; виховувати патріотизм, любов до України. ХІД УРОКУ I. […]...
- Відмінювання прикметників. Прикметники твердої і м’якої групи ПРИКМЕТНИК § 47 Відмінювання прикметників. Прикметники твердої і м’якої групи Запам’ятаймо! За кінцевим приголосним основи прикметники поділяються на групи: тверду і м’яку. Прикметники твердої і м’якої груп мають різні зразки відмінювання. Поділ прикметників на групи Тверда група: – основа прикметника закінчується на твердіш приголосний; – закінчення в початковій формі – ий. Більшість прикметників в українській […]...
- ВІДМІНЮВАННЯ ПРИКМЕТНИКІВ У СПОЛУЧЕННІ З ІМЕННИКАМИ В ОДНИНІ ТА МНОЖИНІ. ВІДМІНКОВІ ЗАКІНЧЕННЯ ПРИКМЕТНИКІВ З ОСНОВОЮ НА ТВЕРДИЙ ПРИГОЛОСНИЙ Мета: ознайомити учнів з відмінюванням прикметників в однині та множині; вчити визначати відмінок прикметників, зіставляти і розрізнювати відмінкові закінчення прикметників з орієнтацією на твердий приголосний основи; виховувати любов до рідного слова. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 1. Перевірка домашнього завдання 2. Каліграфічна хвилинка Бі лаг іжн ек тру чар Є слова, […]...
- Категорія ознаки предмета за дією ПРИКМЕТНИК 5. ЛЕКСИКО – СЕМАНТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ВІДНОСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ Категорія ознаки предмета за дією Специфіка відносних прикметників, ад’єктивованих з категорії дієслова, виявляється у спільному для всіх похідних утворень характері ознаки, яку вони передають. Подібно до іменника, категоріальні одиниці якого стали основою для відтворення ознаки за відношенням до предмета, дієслово дало широку палітру значень різноманітної дії, яка […]...
- Перехід дієприкметників у прикметники й іменники – Дієприкметник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Дієприкметник Перехід дієприкметників у прикметники й іменники Дієприкметники можуть втрачати дієслівні ознаки виду і часу, а тому й переходити до розряду власне прикметників. Так, у словосполученнях Битий шлях, Освічена людина виділені слова вказують на постійну ознаку (перше з них не має, зокрема, ознаки недоко-наного виду і теперішнього часу, друге […]...
- Відмінювання прикметників з основою на м’який приголосний в однині та множині ПРИКМЕТНИК Відмінювання прикметників з основою на м’який приголосний в однині та множині 191. Розгляньте таблицю. Відмінок Відмінкові форми однини Відмінкові форми множини Чол. р. Жін. р. Середи, р. Н. в. Р в. Д. в. Зн. в. Ор. в. М. в. Осінній Осіннього осінньому осінній (-ого) Осіннім (на) осінньому (-ім) Осіння Осінньої Осінній Осінню Осінньою (на) […]...
- Спостереження за вживанням прикметників для всебічної характеристики предметів. Граматичний розбір прикметника у сполученні з іменником Урок 63 Тема. Спостереження за вживанням прикметників для всебічної характеристики предметів. Граматичний розбір прикметника у сполученні з іменником Мета: систематизувати знання учнів про прикметник як частину мови, ознайомити зі схемою морфологічного аналізу прикметника, вдосконалювати вміння визначати рід, число і відмінок прикметників; розвивати вміння вживати прикметники для всебічної характеристики предмета; виховувати почуття товариськості. Обладнання: картки індивідуального […]...
- Повні і короткі форми прикметників МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Прикметник Повні і короткі форми прикметників В українській мові прикметники мають, як правило, Повну форму, що відмінюється (Зелений, ясний), і лише деякі якісні прикметники можуть уживатися і в Короткій незмінюваній формі (Зелен, ясен). Повна форма прикметників існує у двох варіантах: Стягненому (зелений, зелена, зелене, зелені) та Нестягненому (зеленая, зеленеє, зеленії). Загальновживаними є стягнені […]...
- Загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Прикметник Загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль Прикметник – це самостійна частина мови, що виражає ознаку предмета і змінюється за родами, числами та відмінками. Прикметники відповідають на питання Який? (яка? яке?) Або чий? (чия? чиє?). Наприклад: (який?) справжній герой; (яка?) чорна (чия?) мамина сумка; (яке?) дощове небо. Вираження ознаки предмета – загальне лексичне […]...
- Вправи на доцільне використання прикметників у мовленні. Спостереження за формами прикметників найвищого ступеня (без терміна, практично). (Вправи 163-167) Тема. Вправи на доцільне використання прикметників у мовленні. Спостереження за формами прикметників найвищого ступеня (без терміна, практично). (Вправи 163-167). Мета. Вчити школярів добирати прикметники для найточнішого вираження думки: показати роль прикметників найвищого ступеня у мовленні. Обладнання: книги В. Нестайка “Казкові пригоди і таємниці”, прислів’я, мовний матеріал. Хід уроку I. Організація класу. II. Перевірка домашнього завдання. […]...