Система підтримки малих і середніх підприємств – комплекс заходів держави, а також недержавних інститутів, спрямованих на підтримання та стимулювання малого й середнього бізнесу (МСБ) за допомогою різних форм економічної, правової та соціальної політики. Підприємства МСБ у розвинених країнах світу становлять абсолютну більшість підприємств, забезпечують переважну кількість робочих місць, створюють бл. 66% ВВП. Так, у Німеччині 1999 налічувалося понад 3,3 млн підприємств МСБ, які становили понад 99% підприємств-платників податків, забезпечували
бл. 70% робочих місць, вкладали понад 45% валових інвестицій, здійснювали 30% експорту товарів і послуг, а їх частка у ВВП становила 57%. Основними суб’єктами С. п. м. і с. п. є держава (на рівні центрального уряду, штатів або земель), публічно-правові інститути, організації МСБ, а в межах інтеграційних економічних об’єднань – окремі наднаціональні органи, наприклад, Комісія ЄС. С. п. м. і с. п. за допомогою економічної політики передбачає: 1) фінансово-кредитну підтримку, складовими якої є: а) допомога у формуванні початкового капіталу таких підприємств; б) сприяння розвитку інфраструктури, передусім економічної; в)
цільові субсидії, прямі і гарантовані позики. Так, 2004 уряд Німеччини надав малому бізнесу фінансову підтримку в обсязі 3 млрд євро (понад 18 млрд грн), тоді як уряд України – лише 42 млн грн; г) пільгове кредитування; д) підтримка за допомогою системи страхування та ін.; 2) податкову та амортизаційну політику – податкових пільг, звільнення від сплати податків на початкових етапах діяльності МСБ, запровадження спеціальних норм амортизації для інвестицій у виробництво тощо; 3) науково-технічну політику, що передбачає надання технологій, технічних консультацій, інвестиційних надбавок і субсидій тощо; 4) регіональну політику у формі інвестиційної допомоги підприємствам регіонів, розвитку їх підприємницької інфраструктури, створення пільгового режиму амортизації, коштів на охорону довкілля тощо; 5) інноваційну політику фінансування НДДКР, закупівлю передової техніки і технологій, всебічну підтримку венчурних підприємств; 6) кадрову політику – навчання, підвищення управлінської кваліфікації підприємців і співробітників МСБ; 7) інформаційну політику у формі створення регіональних інформаційних центрів, широкої мережі консультативних пунктів, інкубаторських центрів розвитку МСБ тощо. Загалом у систему підтримки входить також діяльність держави зі стабілізації валютної та фінансової системи, проведення антикризової політики. Правова підтримка МСБ означає забезпечення правопорядку в країні, передусім права на свободу підприємницької діяльності (права укладати договори з іншими підприємствами тощо), прийняття та реалізацію антимонопольного законодавства, вдосконалення всієї системи чинного законодавства. У межах кожної з цих форм економічної політики виокремлюють конкретніші способи С. п. м. і с. п. Так, пільгове кредитування ФРН передбачає надання кредитів за низькою відсотковою ставкою на тривалий час або на весь термін кредитування; довготривалий період кредитування (нерідко на 10 років), причому перших 2-3 роки підприємство звільняється від будь-яких виплат. Для формування початкового капіталу надаються кредити терміном до 20 років, причому у перші 10 років підприємство звільняється від їх повернення. Такі кредити наприкінці 90-х для підприємства сягали 1 млн марок, а відсоткова ставка на них становила 5%. Загалом державна підтримка МСП включала в цей період понад 500 програм на федеральному і регіональному рівнях, які істотно сприяли інвестиційній активності цих підприємств. Важливу роль у такій підтримці відіграє об’єднання банків кількох країн Західної Європи (Німеччини, Франції, Італії, Іспанії, Фінляндії, Люксембургу і Швеції) 1999 в асоціацію NEFI (мережу європейських фінансових установ), які у кооперації з національними банками фінансують МСП. Так, 2002 ними надано кредитів і гарантій 115 тис. таких підприємств в обсязі 23 млрд євро.
Loading...