Соціальна сфера
РОЗДІЛ III. ГОСПОДАРСТВО
Тема 14. Соціальна сфера
1. Соціальна сфера, або сфера послуг
Соціальна сфера охоплює весь перелік послуг – матеріальних і духовних, які потрібні суспільству для нормального життя та задоволення потреб кожної людини.
У широкому розумінні до соціальної сфери відносять всі галузі, що не увійшли до виробничої сфери. Таким чином, соціальна сфера віднесена переважно до невиробничої сфери, але разом з цим є такі галузі, які виробляють продукцію (наприклад, заклади громадського харчування готують їжу, друкарні
Схема 29
Донедавна соціальній сфері відводилася другорядна роль у господарстві. У наш час відбуваються великі зміни щодо співвідношення сфер матеріального виробництва та послуг. Деякі вчені такий процес називають “революцією послуг”. Ці радикальні зміни зумовлені стрімким зростанням продуктивності праці, коли менша частина населення, зайнятого у матеріальному виробництві, спроможна забезпечити попит у товарах для всього населення. Підтвердженням “революції послуг” є невпинне зростання частки населення, яка зайнята
У країнах Західної Європи він сягає 65-75 %.
Щороку роль соціальної сфери підвищується.
Послуги стають головним продуктом світової торгівлі.
Сфера послуг охоплює галузі господарства, що обслуговують населення, задовольняють різноманітні матеріальні та духовні потреби. Саме від цієї сфери залежать матеріальне становище людини, освіта, відпочинок, здоров’я, а також підвищення продуктивності праці та кваліфікації працівників, збільшення кількості вільного часу. Рівень розвитку сфери послуг залежить від розвитку соціальної інфраструктури.
Великі зміни відбуваються не тільки в кількісних показниках розвитку соціальної сфери, але й у якісних – до традиційних видів послуг приєднуються нові. Завдяки інформаційній революції, що розпочалася наприкінці XX ст., почали розвиватися такі види послуг, як інформаційні, науково-технічні, ділові.
За допомогою Інтернету розвивається такий вид сучасного зв’язку, як електронна пошта. У комп’ютер, підключений до Інтернету, можна ввести активний пошук адресата й обмінюватися з ним інформацією або користуватися різними банками даних, розміщеними на сайтах. Електронна пошта має цілий ряд переваг порівняно з традиційними видами зв’язку: велика швидкість доставки листів (незалежно від відстані), листи можуть бути будь-які за обсягом; під час відправлення або отримання листа присутність адресата не обов’язкова, листи накопичуються автоматично й подальше їх використання не викликає труднощів. До того ж такий вид зв’язку дешевший від традиційних і гарантує конфіденційність спілкування. Останніми роками в Україні швидко поширюються сучасні інформаційні технології, активно працюють компанії, що впроваджують послуги Інтернету; до найбільших належать “Укртелеком”, “Укрнет” та ін.
Крім електронної пошти, активно розвивається й стільниковий зв’язок. Мільйони українців стали абонентами стільникових компаній, використовують факсовий та інші види сучасного зв’язку (схема 30).
– За даними таблиці 7 у “Додатку” підрахуйте частку населення України, що працює у сфері послуг або нематеріального виробництва.
Схема 30
Розвинена соціальна сфера – це складова сучасного суспільства й важлива умова його поступального розвитку. Значення соціальної сфери полягає в тому, що вона заощаджує витрати робочого часу населення на задоволення власних потреб і збільшує вільний час людей. Без соціальної сфери стає неможливим власне процес виробництва. Рівень розвитку соціальної сфери визначає якість життя і є одним з головних показників рівня людського розвитку взагалі.
Головна особливість соціальної сфери – її розповсюдженість, масовість, величезна географічна розгалуженість. Для соціальної сфери характерні невеликі за розмірами підприємства, які розміщені всюди.
2. Географія підприємств соціальної сфери
Соціальна сфера має певні територіальні відмінності у рівні розвитку та структурі. Порівняно із сільською місцевістю рівень її розвитку у великих містах України значно вищий. Економічно більш розвинені регіони мають ширший спектр послуг порівняно з менш розвиненими аграрними районами. Так, саме у великих містах розміщені фірми, які надають новітні види ділових послуг, підприємства інформаційного та рекламного обслуговування, фінансові установи – банки тощо. Саме у великих обласних центрах зосереджені установи державного управління, вищі навчальні заклади, редакції газет та журналів, телестудії тощо. Але більшість підприємств соціальної сфери розміщені скрізь, бо в них є потреба незалежно від місця проживання. Підприємства культурно-освітнього комплексу (навчальні заклади, бібліотеки, клуби, радіо) та соціально-побутові й лікувально-оздоровчі установи розміщені у всіх населених пунктах України. Житлово-комунальне господарство задовольняє потреби людей у житлі, забезпечує функціонування житлових будинків, готелів, установ. Побутове обслуговування включає широкий спектр послуг: індивідуальне виготовлення та ремонт одягу, взуття, послуги перукарень, майстерень з ремонту побутової техніки та ін. Торгівля та громадське харчування охоплюють підприємства роздрібної торгівлі та заклади громадського харчування.
– Наведіть приклади підприємств, установ вашого населеного пункту, які належать до сфери послуг, до ділової інфраструктури. Які з них є традиційними, які – новітніми?
Географічна задача 35
У мікрорайоні великого міста розмістіть підприємства сфери послуг виходячи з позначених на плані місць. Обгрунтуйте свій вибір.
1-й варіант: меблевий магазин, магазин “Продукти”, дитячий садок, приймальний пункт хімчистки.
2-й варіант: великий універмаг, булочна, школа, приймальний пункт пральні.
Примітка. При розміщенні дитячого садка слід ураховувати, що малятам необхідне свіже повітря і їм байдуже, чи треба переходити дорогу, адже їх супроводжують батьки. Школярі ходять самостійно, тому школу бажано розмістити в центрі мікрорайону, який не перетинає транспортна магістраль. Для приймальних пунктів пральні й хімчистки потрібні невеликі приміщення всередині кварталів. До булочної ходять щодня, а до універмагу і меблевого магазину – набагато рідше.
План мікрорайону
Географічна задача 36
Складіть схему освіти в Україні (поділіть її на вікові групи: дошкільна, шкільна, професійна). До закладів освіти належать: дитячі садки, школи, ліцеї, гімназії, коледжі, інститути, академії, технікуми, училища, університети, професійні або мовні курси тощо.
3. Туризм і рекреація
Географічні відмінності існують у розміщенні підприємств рекреаційно-туристичного господарства. Це пояснюється відповідними природними умовами та ресурсами для розвитку тих чи інших видів послуг.
Туристична рекреаційна підгалузь є важливою складовою соціальної інфраструктури України. Вона з року в рік стабільно нарощує обсяги виробництва туристичного продукту. Туризм в Україні може й повинен стати сферою реалізації ринкових механізмів, джерелом поповнення державного та місцевих бюджетів, засобом доступного й повноцінного відпочинку та оздоровлення, а також ознайомлення з історико-культурною спадщиною нашого народу і держави.
До закладів рекреації і туризму відносять санаторії, курорти, пансіонати, туристичні бази тощо.
Світовий ринок туристичних послуг 2007 року перевершив найкращі сподівання: кількість туристів склала 898 млн чол., що на 52 млн більше, ніж у 2006 році. Туристична галузь дає десяту частину світового ВВП, у ній працює кожен дванадцятий житель світу. Прогнозується, що кожне наступне десятиріччя доходи від туризму будуть збільшуватися на 4 %. На фоні таких динамічних світових тенденцій Україна має перспективи для туристичного бізнесу. Позитивними рисами для розвитку туризму в Україні є: особливості географічного положення та рельєфу, сприятливий клімат, багатство природного, історико-культурного та туристично-рекреаційного потенціалів.
Це цікаво знати
2007 року були названі сім історико-культурних пам’яток, які набули звання “Сім чудес України”:
1. Заповідник “Кам’янець”. Понад 200 будівель та споруд у Кам’янець-Подільському – пам’ятники архітектури XI-XIX ст. Захисні споруди “Старого міста”, фортеця та міст вважаються чудовим зразком найкращих фортець Східної Європи.
– Назвіть регіони України, які мають значний рекреаційно-туристичний потенціал. Як ви вважаєте, в яки регіонах країни туристичні потоки будуть найбільшими? Чому?
2. Свята Успенська Києво-Печерська Лавра – найдавніший православний монастир, заснований у 1051 р. за князювання Ярослава Мудрого.
3. Собор Святої Софії Київської, побудований у XI ст. У ньому збереглися 260 м2 мозаїк та 3 тис. м2 фресок. Навколо собору знаходяться монастирські споруди XVII ст., виконані в архітектурному стилі українського бароко.
4. Софіївський парк в Умані, заснований у 1796 p. С. Потоцьким. Ландшафт парку розроблений в англійському стилі з водоспадами, фонтанами, джерелами та кам’яними садами.
5. Хортиця – найбільший острів на Дніпрі біля м. Запоріжжя. Був центром Запорізької Січі. Унікальний природний та історичний комплекс, налічує понад 1000 видів рослин, з яких 15 % – ендеміки.
6. Хотинська фортеця – заснована в XI ст. київським князем Володимиром Великим. Вона була дерев’яною й використовувалася слов’янами для захисту своїх поселень.
7. Херсонес Таврійський (м. Севастополь) – заснований стародавніми греками. Протягом двох тисячоліть був значним політичним, економічним та культурним центром північного Причорномор’я.
Пріоритетним видом туризму для України залишається іноземний (в’їзний) туризм як вагомий чинник поповнення валютними надходженнями державної скарбниці та створення додаткових робочих місць. Нині Україна має понад 4,5 тис. закладів для розміщення туристів і відпочиваючих на 620 тис. місць, але вони потребують модернізації та реконструкції відповідно до міжнародних стандартів. За даними Адміністрації Державної прикордонної служби, 2007 р. Україну відвідало 23,1 млн іноземних туристів, що на 22 % більше, ніж 2006 р. Для збільшення туристичного потоку Україні потрібно підтримувати в належному стані рекреаційні зони, пам’ятки культури та архітектури, інші об’єкти туристичних чи екскурсійних послуг.
Однією з проблем галузі є те, що українці переважно відпочивають за кордоном, і на сьогодні наші громадяни є своєрідними інвесторами зарубіжних країн. Адже покращання внутрішнього туризму, за розрахунками фахівців, лише у вигляді податків змогло б щороку приносити в державну скарбницю до 4 млрд доларів США.
Соціогеографічний практикум 17
Підготуйте за планом характеристику рекреаційних ресурсів вашого краю (міста, села, району, приміської зони, області). Масштабність території, яку будете оцінювати, виберіть за бажанням.
Чим цікавий ваш край?
1. Природні умови:
А) клімат (найбільш сприятливий, не дуже посушливий, але й не надто вологий, з комфортною температурою без різких добових коливань);
Б) привабливі ландшафти, наявність джерел мінеральних вод, наявність пам’яток природи;
В) наявність природних водоймищ (пляжні зони, їх комфортність та зручність);
Г) екологічна ситуація прилеглої території.
2. Економічні та соціальні умови:
А) рівень розвитку інфраструктури, призначений для туризму (наявність готелів, кемпінгів, баз відпочинку, підприємств харчування – ресторанів, кафе, їдалень, “фаст-фудів”, закладів відпочинку та розваг);
Б) наявність цікавих історичних місць (архітектурних споруд, місць, пов’язаних з видатними особами або подіями);
В) традиції, місцеві свята (фестивалі), ремесла, художні промисли краю;
Г) гостинність місцевого населення.
Враховуючи умови, що були охарактеризовані, запропонуйте вид туризму, який можна розвивати у вашому краї: сільський ( “зелений” ) туризм, екстремальний, пізнавальний, активний, лікувальний, суперкомфортний тощо.
1. Поясніть зміст поняття “революція послуг”.
2. Які ви знаєте сучасні види зв’язку? Які у них переваги?
3. Назвіть підприємства соціальної сфери, які розміщені в районі вашого проживання.
4. Назвіть професії людей, які працюють на підприємствах соціальної та ділової інфраструктури.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...