Статеве дозрівання, фізична та психолого-соціальна характеристика періоду ранньої юності
ОСНОВИ ВАЛЕОЛОГІЇ
Підручник
РОЗДІЛ 7
СТАТЕВЕ ВИХОВАННЯ ЯК ОСНОВА ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВОЇ СІМ’Ї ТА ПРОФІЛАКТИКИ ХВОРОБ, ЩО ПЕРЕДАЮТЬСЯ СТАТЕВИМ ШЛЯХОМ
7.2. Статеве дозрівання, фізична та психолого-соціальна характеристика періоду ранньої юності
У період статевого дозрівання відбувається виділення гамет у індивідів чоловічої і жіночої статі та продукція гормонів, які створюють умови (морфологічні, метаболічні, поведінкові) гаметам для їх злиття при заплідненні з утворенням яйцеклітини.
Основний регуляторний механізм
Гонадотропні гормони викликають виділення у кров більшої кількості статевих гормонів. Під впливом естрогенів у дівчаток І андрогенів у хлопчиків ростуть і дозрівають статеві органи, а також формуються вторинні статеві ознаки. Тестостерон у чоловічому організмі сприяє сперматогенезу, а естрогени у жіночому організмі стимулюють проліферацію епітелію яєчників.
У період статевої зрілості статева функція повноцінно розвинута і робить
Статеве дозрівання у хлопчиків відбувається від 11 до 18 років. Перші його ознаки – збільшення розмірів яєчок і статевого члена. У яєчках починають дозрівати сперматозоїди і виробляти чоловічий статевий гормон. Він надходить у кров і під його впливом формуються вторинні статеві ознаки: з’являється волосся на лобку, під пахвами і на обличчі, швидко ростуть скелет (щороку зріст може збільшуватися на 10 см) та м’язи. Плечі розширюються, а таз залишається вузьким. Це надає постаті хлопчика чоловічого силуету. Збільшуються і змінюються хрящі гортані, голос стає нижчим, встановлюється притаманний чоловікові дорослого віку тембр голосу Зміну голосу називають мутацією. Під впливом статевого гормону посилюється секреція шкірних залоз, особливо на обличчі й спині. Іноді вони запалюються і тоді з’являються вугрі, які звичайно зникають до 21-23 років. Строки настання статевого дозрівання та його інтенсивність залежать від багатьох факторів: спадкових особливостей, побутових та соціально-економічних умов, стану здоров’я, характеру харчування, клімату тощо.
З 14 років починає виділятися сперма. Її мимовільне виділення відбувається під час сну. Це явище називається полюцією. Полюції свідчать про те, що сім’яники розвиваються нормально, хлопчик стає юнаком. Вони бувають у середньому 1-4 рази на місяць, періодично, частіше або рідше. Підвищенню частоти полюцій сприяють надмірно м’яка постіль, тісний одяг, гостра з приправами їжа (особливо на ніч), уживання алкоголю, читання збудливої літератури, мала рухливість.
Утворення сперматозоїдів і статевих гормонів у чоловічому організмі триває до 50-55 років, потім поступово припиняється.
Статеве дозрівання у дівчаток відбувається від 9 до 16 років. У цей час збільшується виділення гормонів гіпофіза, які стимулюють ріст яєчників, у яких починають вироблятися статеві гормони. Під їхнім впливом розвиваються жіночі вторинні статеві ознаки: молочні залози, волосся на лобку і під пахвами, інтенсивно росте і розвивається скелет.
Розвиток вторинних статевих ознак у дівчат відбувається інакше, ніж у хлопців: розширюються тазові кістки, а плечі залишаються вузькими. Приблизно через два роки (у віці 12-14 літ) у дівчат починаються менструації – ознака дозрівання яйцеклітини у фолікулах яєчників, яка триває від 3 до 6 днів і відбувається регулярно (у більшості жінок – через 28 днів). У дівчаток-підлітків менструації нерегулярні, перерви бувають до кількох місяців. Це не повинно викликати занепокоєння. Через 2-3 роки цикл стає регулярним. Між 45-50 роками настає менопауза (менструації стають нерегулярними, короткими або тривалими, а потім зовсім зникають).
Характеристика підліткового віку. Підлітковий вік починається, як правило, десь в 10-11 років у дівчат тау 12-13 років у хлопців. У цей час відбуваються значні зміни функціональної активності нервової та ендокринної систем, що забезпечує швидку докорінну перебудову дитячого організму, яка зумовлює перехід від дитинства до дорослості. Тому цей віковий період називається ще перехідним.
Однією з суттєвих особливостей підліткового періоду є бурхливий фізичний та статевий розвиток, що проявляється стрімким збільшенням зросту і маси тіла, розмірів кінцівок, появою вторинних статевих ознак. В окремі роки зріст підлітків може збільшуватись на 8-10 сантиметрів.
У цей час можна помітити специфічні особливості зовнішнього вигляду підлітків: непропорційність частин тіла, видовженість фігури (худорлявість), певна не координованість (незграбність) рухів тощо, хоча ступінь прояву цих змін значною мірою залежить від статури (типу конституції), генетичних (спадкових) особливостей, а також від способу та умов життя того чи іншого підлітка.
Ріст м’язів часто не “встигає” за швидким ростом кісток рук і ніг. У підлітків через переважання росту окремих частин тіла в довжину груди і таз дещо відстають у розвитку, тому діти в цей період, як правило, мають вузький таз і вузькі груди.
Надзвичайно інтенсивно відбувається ріст і формування зовнішніх і внутрішніх статевих органів підлітків, що має велике фізіологічне значення: репродуктивна система “готується” до виконання головної біологічної функції людини – продовження роду. Поява менструації зумовлює появу у багатьох дівчат відчуття дорослості, переоцінку цінностей. Але часом при цьому може виникати депресія, страх, розпач, тимчасове відчуття власної неповноцінності. Під час менструації у дівчат може погіршуватися загальне самопочуття, апетит, їх може турбувати головний біль та болі внизу живота й попереку, у багатьох знижується настрій, з’являється дратівливість, вередливість, схильність до негативізму тощо.
У хлопчиків зовнішні прояви пубертатної перебудови менш означені: до них крім швидкого збільшення зросту і зміни пропорцій тіла можна віднести так звані юнацькі вугрі на обличчі, ломку голосу (мутація голосу), появу ерекції та полюції (мимовільні виділення сім’яної рідини уві сні). Все це також спричиняє певні переживання у хлопчиків, але, звичайно, не такі сильні, як у дівчаток, що здебільшого і визначає психологічну різницю в однолітків різної статі.
Однією з суттєвих особливостей фізіологічних змін у ранньому юнацькому віці є бурхливий фізичний розвиток, що проявляється швидким збільшенням маси тіла, завершенням формування вторинних статевих ознак, внутрішніх і зовнішніх статевих органів.
У цей період особливо активно функціонують гіпофіз, статеві залози (яєчники у дівчаток і яєчка або сім’яники у хлопчиків) та щитоподібна залоза. Починаючи з 14-15-літнього віку, активізація діяльності гіпофізу і щитовидної залози пробуджує і стимулює функцію кори наднирників. Гормони кори наднирників, щитоподібної залози та статевих залоз зумовлюють підвищений обмін речовин в організмі, інтенсивний розвиток органів та систем, ріст кісток скелету тощо, сприяють завершенню розвитку вторинних статевих ознак.
Основними зовнішніми проявами фізичного розвитку в період ранньої юності є формування фігури тіла у відповідності до статі. У цей час можна помітити специфічні особливості зовнішнього вигляду юнаків та дівчат. Якщо 13-14-літні підлітки відрізнялися видовженістю та непропорційністю частин тіла, дівчата дещо випереджали хлопців, то 15-17-літні юнаки та дівчата характеризуються більш сформованими фігурами відповідно до чоловічого або жіночого типу.
У цей період відзначається посилений ріст м’язів. Якщо до 13-14 років м’язи складають близько 33 % від загальної маси тіла, то у 16-17 років – вже майже половину (в середньому 44 %). В окремих юнаків від 14 до 17 років зріст може збільшуватись на 20-30 см, а вага на 25-27 кг, але слід зазначити, що найвищого рівня фізичного розвитку організм чоловіка досягає після 20 років.
У дівчат після 12-13 років темпи росту і збільшення ваги дещо сповільнюються і в 16-17 років основні антропометричні показники юнаків і дівчат вирівнюються, а в 17-18 років зріст юнаків перевищує цей показник у дівчат на 9 %, а маса тіла – на 12 %, переважно за рахунок розвитку скелетних м’язів.
Особливо інтенсивно формується скелетна мускулатура та фігура юнаків і дівчат за умови достатньої рухової активності, занять фізкультурою або спортом. Надзвичайно важливо максимально використати цей період, щоб сформувати у ваших дітей красиву фігуру, правильну поставу, розвинути витривалість та адаптаційні механізми, що стане хорошою передумовою збереження і зміцнення здоров’я в дорослому житті.
Швидко зростає м’язова сила. Відбувається так звана диференціація і спеціалізація м’язових волокон. Завдяки цьому знижується деяка не координованість рухів, яка була притаманна підліткам, з’являється та розвивається здатність до тонких і складних рухів. Помічено, що якщо в цей період юнак або дівчина не оволодіють складними рухами (трудовими, спортивними, танцювальними тощо), в дорослому віці це надолужити буде значно важче.
Період появи і становлення менструації надзвичайно відповідальний і важливий етап розвитку репродуктивної системи дівчинки-підлітка. Менструальний цикл, як правило, встановлюється не відразу. Ось чому в цей час дівчинка повинна перебувати під особливим наглядом дитячого або підліткового гінеколога, педіатра або сімейного лікаря, оскільки несвоєчасне виявлення порушень розвитку або захворювань органів статевої системи, серця або нирок може стати причиною первинного безпліддя і назавжди позбавити жінку незрівнянної радості материнства.
Статевий розвиток надзвичайно посилює цікавість старшокласників до осіб протилежної статі й одночасно підвищує увагу до свого зовнішнього вигляду, одягу. Ось чому часто дівчата починають надмірно використовувати косметику, роблять епатуючі зачіски, мають специфічне ставлення до одягу. Хлопці теж вигадують різні способи, щоб вирізнити себе серед однолітків. Популярними серед юнацтва стали татуювання, пірсінг (проколювання шкіри в ділянці надбровних дуг, губ, носа для сережок, різних металевих прикрас). В молодіжному середовищі престижним є вживання сленгу (трансформована мова, ненормативна лексика), що обумовило виникнення так званої підліткової субкультури.
Взагалі, самооцінка своєї зовнішності посідає важливе місце у старшокласників у порівнянні себе з “еталонами” краси, мужності і жіночності. Гостре сприйняття вад зовнішності у цьому віці обумовлене високою цінністю її у самосприйнятті і міжособистісному спілкуванні. Не випадково зацікавленість своєю зовнішністю займає у молоді одне з центральних місць.
Юнаки починають захоплюватися різними видами спорту, особливо тими, що розвивають і зміцнюють м’язи, формують фігуру. З цією ж метою дівчата відвідують заняття з аеробіки, шейпінгу, фітнес-клуби, цікавляться різноманітними дієтами тощо.
Досить часто низька самооцінка зовнішності впливає на формування низької самооцінки інших особистісних якостей, що негативно діє на психічне здоров’я.
Юнакам і дівчатам необхідно усвідомити, що різноманітні недоліки та вади зовнішності – явище тимчасове, перехідне. Стаючи дорослими, люди починають розуміти та усвідомлювати, що найголовнішими цінностями є не зовнішня краса, а внутрішня привабливість людини, її багатий внутрішній світ, гідність, доброта, чесність, духовність.
Важливою умовою нормального психічного і соціального розвитку та формування особистості юнаків та дівчат є оточення друзів, з якими вони постійно спілкуються, проводять свій вільний час. Вміння встановлювати і підтримувати дружні стосунки має велике значення для підготовки до дорослого життя.
Коли юнак або дівчина відчувають, що стосунки з дорослими їх не задовольняють, вони звертаються за визнанням до однолітків, їхні не скінчені розмови “ні про що”, спільне нудьгування в тривалих тусовках, компаніях однолітків, які часом набувають асоціального спрямування, – все це пошук розуміння, підтримки, психологічної захищеності, самоствердження.
Важливою ознакою зрілості старшокласників є вміння розібратися в сутності компанії, відрізнити ті, які об’єднує спільна мета творчості, спортивного вдосконалення, соціально-корисної діяльності тощо, а не пусте, беззмістовне “вбивання часу”, де юнак або дівчина зазнають психологічного і навіть фізичного тиску насильства, набувають досвід у тютюнопаління, вживання алкогольних напоїв, що може поступово затягнути їх у вир наркоманії.
Отже, в юнацькому віці відбувається удосконалення закріплення тих змін, які, в основному, сталися в підлітковому віці, тобто завершується статеве дозрівання, яке поступово переходить у статеву зрілість.
Поняття статевої зрілості відрізняється від поняття статеве дозрівання як процесу, результатом якого і є статева зрілість. Статева зрілість – здатність чоловіка і жінки не тільки зачати дитину, але й забезпечити найкращі умови для виношування, вигодовування і виховання своєї дитини, створення оптимальних умов для її фізичного і духовного розвитку.
Статева зрілість проявляється змінами в поведінці юнаків і дівчат. У них з’являються дорослі манери, підсилюється цікавість до осіб протилежної статі. Це спонукає юнака поводити себе, як чоловік, стверджувати свої мужні риси характеру тощо, а дівчину – відчувати себе майбутньою жінкою, дружиною, матір’ю. Статева зрілість – показник вміння контролювати свої природні сексуальні інстинкти і спрямовувати їх на розвиток своєї особистості і творчі пошуки.
Важливою умовою статевої зрілості є визначення кожною молодою людиною своєї статевої соціалізації. Отже, щоб стати дорослим (чоловіком або жінкою), необхідно, крім фізичної (фізіологічної) зрілості, сформувати в себе психосоціальні установки, що зумовлюють формування життєвих цінностей, переконань, світобачення, стилю поведінки відповідно до чоловічої або жіночої статі.
Інколи у старшокласників у цьому віці може спостерігатися так звана диспропорція розвитку, яка виникає через невідповідність між надмірно швидкими темпами росту тіла і дещо повільнішим розвитком дихальної та серцево-судинної системи. Через те, що в юнаків і дівчат (особливо з недостатньою фізичною тренованістю) грудна клітина, як правило, вузька, виникає відносна недостатність життєвої ємності легень, що може проявлятися відчуттям неповного вдиху, не насиченості дихання, нестачі повітря.
Якщо збільшення діаметра артерій та загальної довжини кровоносних судин не відповідає збільшенню розмірів серця, це призводить до напруження серцевої діяльності, що, в свою чергу впливає на артеріальний тиск, який може бути вищим або нижчим за вікову норму. Інколи виникає синюшність губ і кінчиків пальців, особливо при значному фізичному навантаженні, юнаки і дівчата скаржаться на серцебиття, біль у ділянці серця.
Недостатній розвиток серцево-судинної і дихальної систем може зумовлювати стан тимчасового малокрів’я і гіпоксії (недостатність насичення киснем) мозку. У старшокласників це може проявлятися підвищеною втомлюваністю, відчуттям виснаженості, зниженням працездатності. Інколи спостерігається так званий симптом ватної голови. Особливо сильно проявляються такі відчуття, якщо юнак або дівчина регулярно палять.
Активне функціонування (гіперфункція) кори надниркових залоз в період статевого дозрівання має і свої негативні сторони. Гормони надниркових залоз відіграють важливу роль у виникненні фізіологічного стресу, який різко підсилює обмін речовин. У підлітків посилена секреція кори надниркових залоз фактично відбувається впродовж всього періоду статевого дозрівання. Тому вони постійно перебувають у стані стресу, яким можна пояснити у деяких підлітків нестійкість вегетативної нервової системи, що виявляється часом загальним внутрішнім напруженням або неприємними відчуттями в різних частинах тіла, спрагою, розладами апетиту або діяльності травної системи, іноді підвищеною пітливістю, порушенням температурної регуляції (підвищенням температури – до 37,5 градусів). Слід пам’ятати, що всі ці явища поступово зникнуть за умови врегулювання діяльності всіх систем організму.
Відомо, що надмірна і тривала стрес-реакція зумовлює зниження імунітету, оскільки гормони наднирників пригнічують функцію однієї з головних частин імунної системи – вилочкової залози (або тимусу). Цим зумовлена підвищена чутливість підлітків до різноманітних простудних та інфекційних захворювань. У разі несвоєчасного лікування, а також недотримання валеологічних принципів харчування, режиму дня, активного відпочинку, тобто формування, зміцнення та відновлення здоров’я, можливий розвиток важких хронічних інфекційно-алергічних захворювань, які можуть зумовити стійкі розлади здоров’я (інвалідність). Це, в свою чергу, крім значних матеріальних витрат на медикаменти та лікування зменшить шанси молодої людини на ринку праці та ускладнить її доросле життя. Отже, навіть з економічної точки зору знання і дотримання основних валеологічних принципів, щоденна праця над формуванням, збереженням і зміцненням власного здоров’я вкрай важливі для майбутнього життя юнаків і дівчат.
Соціальна зрілість має такі ознаки:
– молода людина пізнає себе;
– молода людина ідентифікує себе як члена суспільства, громади, групи;
– молода людина отримує можливість власного вибору;
– молода людина реалізує себе як особистість у тому соціальному оточенні, в якому живе, вчиться, працює тощо.
Соціальна зрілість свідчить про:
– гармонійність розвитку особистості людини;
– здатність людини адаптуватися до соціального оточення, в якому вона живе;
– здатність людини прийняти норми, правила, традиції суспільства, стати його рівноправним членом;
– здатність людини реалізувати свої потреби, зацікавлення, прагнення;
– здатність людини досягти професійного і сімейного успіху тощо.
Досягти соціальної зрілості можна за умови формування різноманітних життєвих навичок, необхідних для адаптації молодої людини у суспільстві, розвитку гармонійної особистості, а саме:
– набуття нових навичок спілкування на формальному (діловому) і особистісному рівнях (спілкування з однолітками, дорослими, молодшими), встановлення ділових й особистісних стосунків та дотримання правил поведінки;
– усвідомлення власної індивідуальності, розуміння різноманітності внутрішнього світу інших людей (усвідомлює та поважає індивідуальність і неповторність інших людей, відкриває внутрішній світ людей і свій власний);
– формування різних рівнів самооцінки, самоконтролю, розвиток критичного ставлення до себе і до оточуючих;
– виникнення фактору “само” (самостійність у прийнятті рішень, самоконтроль власної поведінки, самоповага, самоусвідомлення тощо). Якщо в підлітковому і юнацькому віці фактор “само” не сформується, гальмується нормальний психічний розвиток особистості, не формуються навички самостійно приймати рішення та нести відповідальність за них, ускладнюється адаптація серед однолітків.
Отже, головними якостями, що характеризують психосоціальний розвиток старшокласників є:
– формування світогляду та активної життєвої позиції;
– самостійність суджень;
– підвищення вимог до моральності людини;
– формування стійкої самооцінки;
– прагнення до самовиховання, самовизначення, самовдосконалення;
– розвиток самосвідомості і самоконтролю.
Віковою особливістю юнацтва є спрямованість у майбутнє, але вона тільки тоді благодійно впливає на особистість людини, яка формується, коли у неї є почуття задоволення теперішнім. Старшокласники мають право прагнути до майбутнього не тому, що їм погано у теперішньому, а тому, що на відміну від підлітків, для яких уявлення про власне майбутнє існує ще у формі мрій, юнаки та дівчата своє майбутнє переводять у план реалізації. У пошуку особистішого смислу існування, у співвідношенні свого “Я” та ідеалів, цінностей, здійснюється самовизначення, удосконалення особистості.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...