Структурні кризи

Related posts:

1. Аграрні кризи Аграрні кризи – економічні кризи в сільському господарстві, що проявляються у скороченні обсягів виробництва, посиленні аграрного перенаселення, зростанні нереалізованих запасів та в інших формах. А. к. тісно пов’язані з промисловими. Головною причиною А. к. є суперечність між потребами розвитку продуктивних сил у сільському господарстві та існуючими там типами і формами власності. Перша А. к. почалася […]...
2. Кризи економічні в Україні Кризи економічні в Україні – розлад економічної системи країни, руйнівна форма вирішення її суперечностей. К. е. в У. почалися пізніше, ніж у більшості країн Заходу, оскільки промисловий переворот у них, у процесі якого сформувалась машинна індустрія, завершився на початку XIX ст., а в Україні основи такої індустрії сформувалися лише в 70-80-ті XIX ст. Так, якщо […]...
3. Кризи біржові Кризи біржові – різке зниження курсів цінних паперів, які котируються на фондовій біржі. Причини К. б. – економічні кризи, зокрема кризи неплатежів, надзвичайні політичні події (наприклад, прихід до влади нових політичних сил), значні біржові спекуляції та ін. Перша К. б. почалася в XVI ст. на Антверпенській фондовій біржі. У XIX-XX ст. К. б. були зумовлені […]...
4. Відтворення господарського механізму Відтворення господарського механізму – постійно повторюваний процес функціонування й розвитку ринкових, корпоративних і державних важелів регулювання економіки в їх взаємодії, що супроводжується зміною ядра (провідної ланки) господарського механізму. Серед державних важелів виділяють адміністративні, правові та економічні. Ринкові важелі регулювання за своєю природою є економічними. На нижчій стадії розвитку капіталізму розширене В. г. м. супроводжується розширенням […]...
5. Системні кризи Системні кризи – кризи, які охоплюють цілісну економічну систему окремої країни або групи країн упродовж певного періоду. Системними є економічна, фінансова (в т. ч. валютна, банківська, біржова, боргова, платіжна), аграрна та ін, кризи. Хоча економічна криза у широкому контексті включає фінансову, платіжну та інші форми криз, водночас ці форми розгортаються відносно незалежно, можуть мати різні […]...
6. Ефективність державного регулювання економіки Ефективність державного регулювання економіки – комплексна характеристика результативності різних форм та методів державного регулювання народного господарства. Загальним показником такої ефективності є переважання позитивних результатів регулювання над витратами на утримання відповідних державних органів. Конкретизацією даного критерію є з’ясування результативності окремих функцій державного регулювання економіки (див. Державне регулювання економіки). Загалом можна стверджувати, що Е. д. р. е. […]...
7. Лібералізація економіки Лібералізація економіки – перехід від державної власності та заснованих на ній командно-адміністративних важелів регулювання економіки до приватної капіталістичної власності і механізму ринкового саморегулювання всередині країни та зовнішньоекономічній діяльності. На мікрорівні це означає необмежене розширення свободи економічної діяльності суб’єктів господарювання, тобто створення умов, аналогічних тим, які існували в XVI-XIX ст. За сучасного регульованого ринку Л. е., […]...
8. Суспільно-політичне життя. Загострення політико-ідеологічної кризи радянського ладу Історія України Новітня історія України (1939 р. – наші дні) Україна в період загострення кризи радянської системи (1965-1985 рр.) Суспільно-політичне життя. Загострення політико-ідеологічної кризи радянського ладу Ідеологічним орієнтиром партійно-державного керівництва СРСР і УРСР була програма КПРС, прийнята ще 1961 р. Основним положенням програми було побудова комунізму в СРСР до 1980 р. Однак у 1970-ті рр. […]...
9. Концепції державного регулювання цін Концепції державного регулювання цін – Сукупність ідей, поглядів різних напрямів західної економічної науки щодо недоцільності або необхідності втручання держави в процес ціноутворення на різних етапах розвитку капіталізму. Недоцільність державного регулювання цін обстоювали класики буржуазної політичної економії, а також представники маржиналізму, оскільки таке регулювання нібито здійснюється за допомогою механізму вільної ринкової конкуренції, а ціна, своєю чергою, […]...
10. Політика регулювання ринкових відносин Політика регулювання ринкових відносин – комплекс економічних, адміністративних і юридичних важелів, які використовуються державою з метою впливу на ринковий механізм, його адаптацію до нових умов. П. р. р. в. передбачає вплив держави на умови та механізми функціонування ринку, його структуру та інфраструктуру, його функції. На нижчій стадії розвитку капіталізму ринкові відносини та відповідний механізм їх […]...
11. Саморегулювання Саморегулювання – наявність в економічній системі елементів, властивостей, ознак, що дають змогу автоматично встановлювати і підтримувати її функціонування та розвиток. Такими елементами, ознаками тощо в економічній системі капіталізму на нижчій стадії її еволюції були вільна конкуренція, вільне ціноутворення, стихійне переливання капіталу між галузями і всередині галузей, циклічні коливання та ін. Водночас такий механізм навіть на […]...
12. Народногосподарський оптимум Народногосподарський оптимум – стан національної економіки, який досягається шляхом забезпечення рівноваги економічної системи впродовж певного часу або станом на певний час. Розрізняють Н. о. абсолютний (за якого всі заходи державного регулювання економіки, вжиті на початок планового чи прогнозованого періоду, не знижують соціальної та економічної ефективності її розвитку); відносний (за якого не вживаються неефективні заходи такого […]...
13. Стіглер Стіглер Джордж (1911-1991) – відомий американський економіст, автор досліджень з прикладної мікроекономіки, промислової організації, теорії економіки інформації, теорії олігополії та державного регулювання економіки (причин і наслідків такого регулювання). Нобелівську премію з економіки отримав 1982 “за новаторські дослідження промислових структур, функціонування ринків, причин і наслідків державного регулювання”. Закінчив Вашингтонський університет, докторську дисертацію захистив у Чиказькому університеті […]...
14. Макроекономічна політика Макроекономічна політика – політика уряду, спрямована на регулювання національної економіки з метою забезпечення її стабільного, динамічного і пропорційного розвитку. Основними формами М. п. є фінансова, кредитна, податкова, грошова, інвестиційна, інноваційна, структурна, промислова, наукова, аграрна, антициклічна, кадрова, зовнішньоекономічна. М. п. пострадянських країн починалася з обгрунтування економічних програм. В Україні після проголошення її незалежності до 2005 було […]...
15. Стихійний характер економічного розвитку Стихійний характер економічного розвитку – розвиток економічної системи, що базується на переважанні індивідуального типу (а отже, відповідних форм приватної власності) невеликих за масштабами підприємств, механізму вільної ринкової конкуренції (а отже, стихійного коливання попиту і пропозиції, стихійного переливання капіталу між галузями тощо), відсутності широкомасштабного державного регулювання, внаслідок чого економічні закони набувають стихійного характеру функціонування. Оскільки такі […]...
16. Форми і методи державного регулювання економіки Форми і методи державного регулювання економіки – основні способи функціонування, розвитку та реалізації стратегічної мети такого регулювання і похідних від неї цілей. Розбіжність поглядів щодо цієї проблеми в сучасній економічній літературі виявляється в тому, що одні автори розрізняють його типи (короткотермінове і довготермінове), інші виокремлюють адміністративне і правове, пряме та опосередковане економічне регулювання економіки без […]...
17. Економічна система постсоціалістична Економічна система постсоціалістична – система, яка сформувалась на основі трансформації одержавленої “соціалістичної” економіки у процесі первісного нагромадження капіталу і розвивається на базі плюралізму форм власності на засоби виробництва з переважанням приватної капіталістичної власності, а отже, в напрямі капіталізації економічної системи. З цією метою використовувались різні моделі трансформації, залежно від яких в межах Е. с. п. […]...
18. Система державного регулювання економіки Система державного регулювання економіки – сукупність об’єктів державного регулювання та відносин між різними економічними суб’єктами з приводу такого регулювання в усіх сферах суспільного відтворення у процесі виконання основних функцій такого регулювання. Основні об’єкти С. д. р. е. – продуктивні сили, економічні відносини і значна частина господарського механізму. У межах кожного з цих об’єктів (підсистем) виділяють […]...
19. Принципи інвестиційної діяльності Принципи інвестиційної діяльності – основні загальноприйняті правила та норми інвестиційної діяльності, встановлені державою, дотримання яких забезпечує рентабельність будівельного виробництва. Такими принципами є: 1) принцип ефективності – передбачає досягнення кінцевого позитивного економічного ефекту; 2) принцип стабільності – означає необхідність антициклічної (у т. ч. антикризової) політики держави з метою недопущення значного погіршення економічної кон’юнктури у будівництві, а […]...
20. Система господарського механізму Система господарського механізму – система управління народним господарством, що здійснюється за допомогою основних форм, методів і важелів використання економічних законів, розв’язання суперечностей економічного способу виробництва, реалізації власності, а також розвитку основної продуктивної сили, формування потреб людини, створення стимулів і узгодження соціально-економічних інтересів основних класів та соціальних груп. Своєю чергою, система управління – це свідомо організований, […]...
21. Неспроможність ринкового регулювання економіки Неспроможність ринкового регулювання економіки – неспроможність ринку, ринкових важелів саморегулювання розв’язати ключові проблеми соціально-економічного розвитку провідних країн світу. На нижчій стадії розвитку капіталізму (впродовж XVI – XIX ст.) рівновага національного ринку досягалася головно впливом ринкового механізму, який здійснювався через вільне ціноутворення, свободу економічної діяльності суб’єктів господарювання, вільну конкуренцію тощо. Такий механізм функціонував безперебійно впродовж приблизно […]...
22. Стабілізація економіки Стабілізація економіки – комплекс заходів держави та наднаціональних органів, спрямованих на недопущення або послаблення економічної кризи, підтримання стабільних темпів виробництва, зайнятості та цін. Цей комплекс залежить від рівня дестабілізації (відхилення від стабільного стану) цих трьох показників загалом або окремих із них, а також від економічної політики уряду, зовнішніх умов та ін. Так, за необхідності недопущення […]...
23. Пристосування економіки Пристосування економіки – 1) адаптація національного господарства до вимог науково-технічного прогресу, передусім НТР, а також до зовнішнього економічного середовища, що супроводжується передусім вдосконаленням господарського механізму, чинного законодавства і випуском конкурентоспроможних товарів і послуг на внутрішньому й зовнішньому ринках та іншими процесами; 2) здійснення макроекономічної політики (в т. ч. грошово-кредитної, фінансової, структурної, інвестиційної та ін.), інших […]...
24. Межі державного регулювання економіки Межі державного регулювання економіки – ступені мінімально необхідного і максимально можливого втручання держави в розвиток економічної системи. Перші (нижні) продиктовані неспроможністю ринкового механізму саморегулювання економіки вирішити низку важливих для наступного розвитку економічної системи проблем. Без державного втручання економічна система, а отже, підсистема ринкового саморегулювання, існувати неспроможна. М. д. р. е., з одного боку, можливі за […]...
25. Страхування банківських депозитів Страхування банківських депозитів – комплекс економічних і правових заходів з боку держави і наддержавних органів щодо надання гарантій вкладникам, недопущення різкого і небезпечного зниження ліквідності банків, створення належного механізму їх банкрутства, або санації та інших методів. С. б. д. також можна розглядати як форму державного регулювання ризику банківських операцій. С. б. д. у більшості країн […]...
26. Диспропорції економічні Диспропорції економічні – порушення пропорцій в розвитку окремих галузей народного господарства, економічних підрозділів /виробництво предметів споживання і виробництво засобів виробництва/, макроекономічних параметрів /фонд споживання і фонд нагромадження/, фаз відтворення тощо. Д. е. виникають внаслідок неправильної економічної політики держави, порушень у функціонуванні господарського механізму, природних і технологічних аномалій. Д. е. суттєво знижують економічну ефективність народного господарства, […]...
27. Бюджетне регулювання Бюджетне регулювання – метод державного економічного регулювання економіки, який передбачає оптимальне співвідношення між державними доходами (передусім податковими надходженнями) та державними витратами, а також перерозподіл коштів між різними бюджетами з метою впливу на циклічний розвиток економіки, на структурні зрушення в економіці, темпи науково-технічного прогресу, соціально-економічну політику держави, співвідношення сукупного попиту і сукупної пропозиції. Основними елементами Б. […]...
28. Проблема загальної кризи моралі ТЕМА 9. ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЛЮДСТВА ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ § 32. Загальна характеристика глобальних проблем сучасності 7. Проблема загальної кризи моралі. Мораль суспільства в цілому не є ізольованою від інших чинників. Навпаки – її стан багато в чому є визначальним для подолання негативних явищ, з якими доводиться мати справу цивілізації. Адже необхідність не завдавати шкоди […]...
29. Державне регулювання економіки Державне регулювання економіки – система державних заходів, спрямованих на забезпечення нормального процесу суспільного відтворення, сприятливих умов для функціонування народного господарства. Держава ніколи не була пасивним спостерігачем розвитку економіки, вона завжди втручалася в господарське життя. Проте масштаби і форми такого втручання були різними. Д. р. е. в ринковій системі пройшло два етапи. Спершу це було епізодичне […]...
30. Господарський механізм Господарський механізм – система основних форм, методів і важелів використання економічних законів, розв’язання суперечностей суспільного способу виробництва, реалізації власності, а також всебічного розвитку людини й узгодження її інтересів з інтересами колективу, класу, суспільства. Упродовж кількох століть, тобто з моменту становлення капіталістичного способу виробництва /початок XVI ст. /, ядром Г. м. були ринкові важелі регулювання економіки […]...
31. Механізм використання економічних законів Механізм використання економічних законів – комплекс заходів, спрямованих на подолання конфліктно-антагоністичних форм розвитку суперечностей (які пронизують закони), формування науково обгрунтованої системи управлінської діяльності різних суб’єктів (держави, наднаціональних органів та ін.) на рівні об’єктів, окремих явищ і процесів передусім через реалізацію форм економічної політики і використання правових та адміністративних важелів регулювання народного господарства. Для ефективного використання […]...
32. Принципи побудови та структурні компоненти фінансової системи ФІНАНСИ Розділ 2. ФІНАНСОВА СИСТЕМА Ключові терміни: фінансова система, фінансовий апарат, сфери фінансових відносин, ланки фінансових відносин, фінанси суб’єктів господарювання, державні фінанси, страхові фонди, фінансовий ринок, міжнародні фінанси. Після вивчення цієї теми ви будете знати і розуміти: – Сутність фінансової системи держави та основи її побудови. – Структурні компоненти фінансової системи (сфери і ланки фінансових […]...
33. Закон Вернадського Закон Вернадського – сформульований на основі концепції ноосфери закон, що виражає внутрішньо необхідні, сталі і суттєві зв’язки між хаотичним розвитком системи людина – природа, поглибленням суперечностей цієї системи в межах біосфери і соціально-економічною невідворотністю переходу до ноосферного типу розвитку, що базується на цілеспрямованій стратегії розуму людства, вироблений на підставі довготермінового прогнозування і планового регулювання процесів […]...
34. Міжнародні кризи та конфлікти в 40-80-х роках XX ст ТЕМА 7. МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ § 27. Виникнення та розгортання “холодної війни” в 40-80-х роках XX ст. 2. Міжнародні кризи та конфлікти в 40-80-х роках XX ст. Війна в Кореї. Міжнародна напруженість зростала, “холодна війна” кілька разів перетворювалася на “гарячу”. У 1950-1953 pp. розпочалася бойові дії на Корейському півострові. З 1948 р. там існували дві держави: […]...
35. Рюефф (Rueff) Жак Рюефф (Rueff) Жак (1896-1978) французький економіст, неоліберал-традиціонапіст, прихильник зростання ролі золота в міжнародній торгівлі. Критикуючи французьку політику державного регулювання 50-60-х XX ст., Р. стверджував, що інфляція є результатом застосування кейнсіанських рецептів стимулювання попиту через непомірну грошову емісію, безробіття – наслідок монополізації ринку праці профспілками й порушення механізму вирівнювання попиту та пропозиції, стагфляція – природний феномен […]...
36. Регулювання антициклічне Регулювання антициклічне (лат. regulare – підпорядковувати певному порядку, правилам) – комплекс заходів держави, спрямованих на отримання спаду виробництва в період економічних криз, стабілізацію господарської кон’юнктури і пом’якшення соціально-економічних наслідків, викликаних спадом виробництва, безробіттям, інфляцією. Необхідність державного регулювання економіки, антикризових програм теоретично обгрунтована Дж, М. Кейнсом. Мета такого втручання – у забезпеченні прибутковості капіталу, запобіганні можливому […]...
37. Економіка і мораль Економіка і мораль – взаємодія (взаємопроникнення, взаємозумовленість, взаємозаперечення тощо) моральних принципів і норм з різними елементами економічної системи на всіх етапах розвитку суспільства. На нижчій стадії розвитку капіталізму, коли переважала приватнокапіталістична власність та механізм ринкового саморегулювання, домінували егоїстичні інтереси капіталістів, спрямовані на якнайшвидше збагачення шляхом жорстокої експлуатації найманої праці. За сучасних умов ці ідеї проповідують […]...
38. На які групи поділяв Дж. Коммонс “угоди” суспільства? Історія економічних вчень ІНСТИТУЦІОНАЛІЗМ На які групи поділяв Дж. Коммонс “угоди” суспільства? Всі “угоди” в суспільстві Коммонс поділив на три групи: ринкові, адміністративні й розподільчі. Перші з них, як він міркував, включають п’ять учасників: покупця і продавця, потенційного покупця і потенційного продавця, а також суд, який визначає “правила гри” і налаштований на примирення сторін. Другі […]...
39. Економічні методи управління Економічні методи управління – система форм і методів впливу на діяльність суб’єктів підприємницької діяльності, інтереси окремої людини і трудових колективів для створення умов, які спонукають їх досягти поставленої мети на основі врахування вимог економічних законів, потреб та економічних інтересів. Е. м. у. здійснюються за допомогою реформ в оподаткуванні підприємств різних типів і форм власності або […]...
40. Депозитна політика держави Депозитна політика держави – форма економічної політики держави, спрямована на регламентування правил формування депозитів у комерційних і ощадних банках, а також у небанківських грошово-кредитних установах. Розрізняють два види Д. п. д. Перший – політика сильного державного регулювання депозитних установ, яка здійснюється за умов значної інфляції, або стагфляції, коли зростання рівня сукупних цін супроводжується значним спадом […]...