Управління економічними ризиками

Related posts:

1. Політика управління фінансовими ризиками Політика управління фінансовими ризиками – комплекс заходів, до яких вдається організація для всебічної оцінки окремих видів фінансових ризиків з метою їх уникнення або мінімізації. Найважливішими елементами П. у. ф. р. на підприємстві, фірмі, компанії є: визначення окремих видів фінансових ризиків та їх ймовірності; оцінка можливих фінансових втрат і встановлення граничного рівня ризику основних фінансових операцій; […]...
2. Методи управління фінансовими ризиками Фінансовий ринок ОСНОВИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ФІНАНСОВОГО РИНКУ 4 ТЕМА ОЦІНКА РИЗИКУ НА ФІНАНСОВОМУ РИНКУ 4.3. Методи управління фінансовими ризиками Управління ризиком – це вид діяльності, спрямований на пом’якшення впливу ризику на кінцеві результати діяльності підприємства. Комплексний підхід до управління ризиком дозволяє більш ефективно використовувати ресурси, розподіляти відповідальність, покращувати результати роботи і забезпечувати безпеку від ризику. Фактори, […]...
3. Основні складові процесу управління: управління виробництвом, персоналом, фінансами, збутом. Функції управління підприємством: планування, організація, мотивація, контроль. Еволюція поглядів і сучасні надбання теорії управління УРОК 27 Основні складові процесу управління: управління виробництвом, персоналом, фінансами, збутом. Функції управління підприємством: планування, організація, мотивація, контроль. Еволюція поглядів і сучасні надбання теорії управління Мета уроку: охарактеризувати явище “управління” та його основні складові; розкрити зміст функцій управління; дослідити еволюцію поглядів на управління; розвивати вміння учнів висловлювати власні думки, аналізувати інформацію та робити висновки. Основні […]...
4. Управління дебіторською заборгованістю Управління дебіторською заборгованістю – комплекс заходів і рішень щодо обсягу кредитів, які надаються покупцям, а також умов їх надання і способів вилучення, спрямованих на отримання додаткового прибутку. Основними етапами У. д. з. є: 1) встановлення підприємством, фірмою або компанією оптимальних умов продажу своїх товарів і закупівлі продукції у постачальників, що передбачає передусім визначення раціонального терміну […]...
5. Дивізіональна структура управління Дивізіональна структура управління (англ. devision – поділ, розподіл) – структура управління підприємством, фірмою, компанією, за якої відділи, наділені оперативною самостійністю, вступають у договірні відносини один з одним, отримують прибутки і здійснюють самофінансування, а вище керівництво приймає стратегічні рішення (ставить довготермінові цілі та планує заходи щодо їх реалізації – розширення масштабів виробництва, модернізація підприємства тощо). За […]...
6. Автотранспортні управління Міністерства транспорту – УПРАВЛІННЯ АВТОМОБІЛЬНИМ ТРАНСПОРТОМ Загальний курс транспорту РОЗДІЛ 3 УПРАВЛІННЯ ТРАНСПОРТОМ В УКРАЇНІ 3.3. УПРАВЛІННЯ АВТОМОБІЛЬНИМ ТРАНСПОРТОМ Автотранспортні управління Міністерства транспорту Автотранспортні управління в Автономній Республіці Крим та областях є територіальними органами Мінтрансу і підпорядковані Державному департаменту автомобільного транспорту. (Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.98 № 1913. Управління у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, актами Президента […]...
7. Управління оздоровленням довкілля Управління оздоровленням довкілля – комплекс заходів національних держав, наднаціональних органів та окремих суб’єктів підприємницької діяльності, спрямованих на зменшення забруднення довкілля та антропогенного навантаження на нього. Первинною ланкою У. о. д. є комплекс заходів на рівні окремих підприємств, розташованих у межах певної території, які зобов’язуються скоротити обсяги шкідливих відходів залежно від їх впливу на антропогенне навантаження […]...
8. Управління спільними підприємствами Управління спільними підприємствами – система економічних, правових, організаційних методів і структур, що забезпечують безперебійну роботу спільних підприємств. У. с. п. забезпечують органи: Рада засновників (Правління), дирекція і ревізійна комісія. Вищим органом спільного підприємства є Рада засновників (Правління). Вона складається з шести членів, кожен з яких є компетентним у діяльності Спільного підприємства. Голова Правління має ухвальний […]...
9. Структура управління організацією Структура управління організацією – комплекс відносин самостійних підрозділів підприємства, фірми, компанії та окремих ланок всередині них, які, функціонуючи, утворюють єдину інтегративну цілісність, а отже, підпорядкованість. З точки зору суб’єктних відносин С. у. о. відображає підпорядкованість окремих посад, зайнятих кожним працівником, та його взаємовідносини з іншими працівниками свого чи інших структурних підрозділів. Сутність С. у. о. […]...
10. Організація структури управління зовнішньоекономічною діяльністю на підприємстві Зовнішньоекономічна діяльність 2 ОРГАНІЗАЦІЯ ТА УПРАВЛІННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ НА ПІДПРИЄМСТВІ 2.2 Організація структури управління зовнішньоекономічною діяльністю на підприємстві У сучасних умовах демонополізації зовнішньоекономічної діяльності підприємство – основна ланка зовнішньоекономічного комплексу країни. Відповідно до чинного законодавства підприємство це самостійний суб’єкт господарювання, створений у визначеному порядку для виробництва Продукції, виконання робіт і надання послуг з метою задоволення […]...
11. Управління портфелем цінних паперів Управління портфелем цінних паперів – процес прогнозування, планування, формування і регулювання структури портфеля цінних паперів з метою досягнення інвестором основної мети. Розрізняють активне і пасивне У. п. ц. п. Активне У. п. ц. п. передбачає поділ портфеля цінних паперів на активну (цінні папери з найбільшим потенціалом зростання або коливання курсу, наприклад, спекулятивні цінні папери) і […]...
12. Об’єкт управління Об’єкт управління – визначальний елемент системи управління, якому адресовано управлінський вплив з боку суб’єкта управління. Особливості О. у. визначають, організацію та діяльність суб’єктів управління, місце конкретної системи управління. Ефективність системи управління в кінцевому підсумку залежить від ступеня відповідності характеру і методів діяльності суб’єктів управління особливостям О. у. Існують різні погляди на сутність, якості, систему і […]...
13. Об’єкт управління Об’єкт управління – окремий компонент, елемент, підсистема та система, які сприймають управлінський вплив з боку органу управління (суб’єкта) або іншого елемента, підсистеми тощо. Суб’єкт управління є управлінською ланкою системи управління, яка здійснює цілеспрямований вплив на інші елементи даної системи. Такими суб’єктами на мікрорівні є капіталіст – власник, менеджери (менеджери вищої і середньої ланки також стають […]...
14. Принципи розвитку системи управління персоналом Принципи розвитку системи управління персоналом – основні вихідні положення, правила та норми управління персоналом. До таких принципів належать: гнучкість (пристосованість системи управління до змінюваних цілей і завдань підприємств, фірм і компаній, а також до умов їх діяльності та зовнішнього середовища), наступність (наявність загальної організаційної основи для проведення робіт з формування системи управління працівниками на різних […]...
15. Принципи управління Принципи управління – цілеспрямоване використання у практиці управління об’єктивних законів світу, які втілюються в основних правилах, нормах такого управління. Такими П. у. є: єдність політичного та економічного підходів у практиці господарської діяльності; гнучкість економічної політики залежно від внутрішніх і зовнішніх умов; залучення найманих працівників до активного управління на різних рівнях; диференційований підхід до різних об’єктів […]...
16. Лінійна структура управління Лінійна структура управління – централізована форма управління, за якої у багаторівневих системах управління всі функції управління (накази, розпорядження) здійснює вищестояща ланка (начальник, президент та ін.), а підлеглі виконують ці накази. Л. с. у. реалізується у взаємовідносинах між начальником і підлеглими за ієрархічною структурою згори донизу. Усі розпорядження надходять від одного начальника, а для керівника кожного […]...
17. Управління морським портом – УПРАВЛІННЯ ВОДНИМ ТРАНСПОРТОМ Загальний курс транспорту РОЗДІЛ 3 УПРАВЛІННЯ ТРАНСПОРТОМ В УКРАЇНІ 3.4. УПРАВЛІННЯ ВОДНИМ ТРАНСПОРТОМ Управління морським портом Морський порт очолює начальник порту, який призначається згідно з чинним законодавством України. Начальник морського порту видає обов’язкові постанови, що регулюють питання безпеки руху, охорони вантажів, майна порту і громадського порядку, проведення санітарних і протипожежних заходів у порту, охорони навколишнього […]...
18. Управління цінами Управління цінами – вибір загального підходу в ціноутворенні та основних видів цін на товари і послуги, а також шляхи реалізації такого підходу з метою збільшення обсягів реалізації, підвищення рентабельності виробництва. В сучасних умовах керівництво підприємством може використати шість основних видів цін для успішного просування на ринку нових товарів та послуг: 1) встановлення з самого початку […]...
19. Система корпоративного управління Система корпоративного управління – комплекс заходів з боку керівництва акціонерної компанії, спрямованих на формування органів управління та реалізацію їхніх рішень у процесі управління акціонерною власністю цієї компанії, та відносини між її учасниками у межах чинного законодавства. Корпоративне управління здійснюють загальні збори акціонерів (як найвищий орган управління), наглядова рада, ревізійна комісія, власники контрольних пакетів акцій і […]...
20. Методи управління вибором інноваційних стратегій ІННОВАЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ Тема 3. Управління інноваційної діяльністю підприємства 3.5. Методи управління вибором інноваційних стратегій Підприємства Однак наскільки швидко підприємство зможе змінити стратегію, перейти від становища імітатора, що користується чужими результатами технологічного розвитку до наступальної стратегії, що грунтується на творчих можливостях колективу, багато в чому залежить від політики керівництва. Єдиної, успішної для всіх підприємств моделі інноваційної […]...
21. Система управління якістю Система управління якістю – комплекс заходів у межах економічної системи на мікрорівні, спрямованих на поліпшення якості товарів і послуг з урахуванням платоспроможності споживачів. їх якість – це найважливіший критерій зростання ефективності діяльності підприємства, фірми та компанії за сучасних умов. У межах продуктивних сил якість товарів і послуг залежить передусім від якості робочої сили, засобів і […]...
22. КУЛЬТУРА УПРАВЛІННЯ Культурологічний словник КУЛЬТУРА УПРАВЛІННЯ – 1) Сукупність вимог до зовнішньої сторони процесу управління і до особистих властивостей керівника, зумовлених нормами і принципами моралі, етики, естетики і права. 2) Характеристика якісної сторони управлінської діяльності суб’єкта управління....
23. Економічна безпека підприємництва Економічна безпека підприємництва – 1) стан нормальної і рентабельної діяльності підприємств різних видів та комплекс умов і заходів, що забезпечують її; 2) незалежність суб’єктів підприємницької діяльності від недобросовісної конкуренції підприємств-монополістів, непередбачуваних договорами дій підприємств – постачальників і торговельних організацій, від нераціональної економічної і правової політики держави та інших чинників, яка дає змогу привласнювати більшу частину […]...
24. Показники ефективності оцінки системи управління якістю М. Болдріджа Показники ефективності оцінки системи управління якістю М. Болдріджа – найважливіші критерії оцінки якості управління в усіх сферах господарської діяльності, визначаються в балах, розроблені міністром торгівлі США М. Болдріджем. До таких показників належать: 1) лідерство (120 балів, в т. ч. лідерство в організації – 70 балів; соціальна відповідальність – 50 балів); 2) стратегічне планування (85 балів, […]...
25. Наука управління Наука управління – збірне поняття, що охоплює систему загальної теорії соціального управління і конкретних управлінських наук. Н. у. використовує різноманітні методи дослідження – соціологічні, математичні, моделювання та ін., відображаючи специфіку конкретній управлінських наук. Сукупність цих наук забезпечу”! вивчення управління як цілісного і складного суспільного явища....
26. Управління – УПРАВЛІННЯ АВТОМОБІЛЬНИМ ТРАНСПОРТОМ Загальний курс транспорту РОЗДІЛ 3 УПРАВЛІННЯ ТРАНСПОРТОМ В УКРАЇНІ 3.3. УПРАВЛІННЯ АВТОМОБІЛЬНИМ ТРАНСПОРТОМ Управління: – розробляють проекти нормативно-технічної документації, пов’язані з регулюванням діяльності автотранспорту, вдосконаленням контролю за виконанням транспортного законодавства; – забезпечують відповідно до законодавства державне регулювання діяльності та контроль за виконанням суб’єктами підприємницької діяльності правил перевезень пасажирів і вантажів, вимог законодавства щодо безпеки транспортного […]...
27. Регламентування Регламентування – організаційний метод управління, за допомогою якого встановлюють порядок роботи органів управління, підприємств, організацій та установ, підпорядковують його певним правилам, які фіксуються у регламенті. Тому регламент є комплексом правил, положень, що визначають порядок певного виду діяльності (наприклад, регламент акціонерної компанії). Водночас основним регламентом підприємства є його статут. Для ефективної роботи органів управління розробляють регламенти […]...
28. Децентралізація управління Децентралізація управління – цілеспрямований процес організаційних змін на мікро – та макрорівнях, пов’язаний з переданням на нижчі ланки управління функцій вищих органів, зі зростанням частки нижчих ланок управління у виконанні окремих важливих функцій вищих ланок управління, а також функцій, які виконувались спільно різними ланками управління. Крім того, важливою ознакою Д. у. є зростання ролі економічних […]...
29. Лінійно-функціональна структура управління Лінійно-функціональна структура управління – форма управління фірмою, корпорацією, яка передбачає поєднання лінійного і функціонального управління (передання спільних для кількох підрозділів функцій одному органу (підрозділу) або виконавцю), що дає змогу поєднувати централізацію і децентралізацію в управлінні. Управління здійснює рада директорів або вищих менеджерів, управлінські рішення розробляють висококваліфіковані фахівці відповідно до напрямів діяльності фірми, корпорації з урахуванням […]...
30. Процес управління Процес управління – цілеспрямований і активний процес взаємопов’язаних дій та активний вплив різних суб’єктів управління, спрямований на організовану діяльність у межах галузі, підприємства, фірми, компанії (мікрорівень) або на планомірно організований розвиток усього народногосподарського комплексу (макрорівень). П. у. в останньому випадку є синонімом господарського механізму. Основними елементами П. у. на мікрорівні є: 1) збирання, систематизація і […]...
31. Управління якістю Управління якістю – комплекс стратегічних і тактичних заходів з організації бездефектної роботи усіх ланок виробничого процесу підприємства (фірми, компанії) і перевірки якості виробу під час його виготовлення. Основними етапами У. я. є: забезпечення підприємства сировиною і матеріалами, комплектуючими виробами; безпосередній процес виготовлення продукції; проведення випробувань у міру готовності окремих частин складного продукту, визначення його відповідності […]...
32. Система державного управління Державне управління Система державного управління. Система, елементами якої є: суб’єкт державного управління, тобто органи державної влади; об’єкти державного управління, тобто сфери та галузі суспільного життя, що перебувають під організуючим, регулюючим і координуючим впливом держави; державно-управлінська діяльність (процес), тобто певного виду суспільні відносини, через які реалізуються численні прямі та зворотні зв’язки між суб’єктами та об’єктами державного […]...
33. Управління просуванням товару Управління просуванням товару – методи роботи з дилерами та торговими посередниками, способи представлення нових виробів торговельним організаціям та споживачам. При спілкуванні з дилером та будь-яким іншим торговельним посередником найбільшу роль відіграє ціна на товари та послуги, визначення частки прибутку, який припадає на їх долю. Серед інших форм стимулювання ділової активності дилерів є уступка в ціні […]...
34. Аналіз витрат за економічними елементами ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ ЧАСТИНА II. УПРАВЛІНСЬКИЙ АНАЛІЗ 5. АНАЛІЗ СОБІВАРТОСТІ ПРОДУКЦІЇ ТА ВИТРАТИ НА ВИРОБНИЦТВО 5.3. Аналіз витрат за економічними елементами Згідно з П(С)Б016 “Витрати” окремі елементи витрат включають: 1. Матеріальні витрати – вартість витрачених у виробництві: сировини та основних матеріалів; купівельних напівфабрикатів і комплектуючих виробів; палива та енергії; будівельних матеріалів; запасних частин; тари і тарних […]...
35. Функції управління Функції управління (функции управления) – планування, організація, мотивація, контроль. Планування – це сукупність методів, засобів, дій, що забезпечують спрямованість зусиль всього колективу на досягнення спільної мети. Організація – це процес створення структури підприємства, яка дає можливість людям ефективно співпрацювати для досягнення спільної мети. Мотивація – це процес спонукання до діяльності заради досягнення спільної мети організації. […]...
36. Система управління економікою Система управління економікою – комплекс взаємопов’язаних, взаємодоповнюваних і узгоджених методів, форм і важелів управління (в т. ч. регулювання), що використовуються органами управління, управлінським апаратом на макро – і мікрорівнях. С. у. е. поділяють на територіальну та галузеву підсистеми, які, своєю чергою, містять окремі елементи управління підприємствами, фірмами і компаніями. У функціональному аспекті С. у. е. […]...
37. Орган державного управління Орган державного управління – первинний елемент апарату державного управління, який створюється державою для здійснення від її імені функцій державної виконавчої влади. Тому інша назва О. д. у. – орган державної виконавчої влади. О. д. у. – це організація працівників (державних службовців) з наданими їй матеріальними (фінансовими, організаційно-технічними та ін.) ресурсами, що має певний обсяг державно-владних […]...
38. ОСОБЛИВОСТІ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ В РИНКОВІЙ ЕКОНОМІЦІ ПІДПРИЄМНИЦТВО Розділ 6 РОЗРАХУНКИ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ ПІДПРИЄМСТВА 6.7. ОСОБЛИВОСТІ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ В РИНКОВІЙ ЕКОНОМІЦІ У міру відкритості і ускладнення зовнішнього середовища поява нових цілей висуває на перший план необхідність застосування фінансового управління. Управління підприємством охоплює управління працівниками, засобами виробництва, матеріальними ресурсами, інформацією, фінансами. Сукупність усіх видів та форм управління підприємством і виробництвом у зарубіжній практиці […]...
39. Системні складові державного управління Державне управління Системні складові державного управління як виду діяльності. До таких складових належать: цілі (місія, ієрархія цілей держави, стратегія розвитку держави, державна політика); функціональна структура (сукупність певних органів державної влади з їх функціями та завданнями); сукупність процесів (зміна стану держави, її розвиток, управління, комунікація, дослідження на державному рівні); засоби (державно-управлінські технології, наука державного управління, державна […]...
40. Процес державного управління Державне управління Процес державного управління. Свідома і цілеспрямована послідовна діяльність, пов’язана з реалізацією державно-владних повноважень суб’єктами державного управління, внаслідок чого відбувається зміна суспільних станів, подій і явиш. П. д. у. спрямований на проведення в життя державної стратегії та політики і є основним способом реалізації суб’єкт-об’єктних відносин на державному рівні, де суб’єктом державного управління є система […]...