Відмінювання збірних, дробових і неозначено-кількісних числівників

МОРФОЛОГІЯ І ОРФОГРАФІЯ

ЧИСЛІВНИК

§37. Відмінювання збірних, дробових і неозначено-кількісних числівників

336. Розгляньте таблицю. Розкажіть за нею, як відмінюються дробові числівники. В чому особливості відмінювання чисельника, в чому – знаменника?

У дробових числівниках чисельник відмінюється як кількісний числівник, а знаменник – як порядковий.

337. Попрацюйте в парах. Спишіть текст, вставляючи, де треба, пропущені букви. Цифри записуйте словами.

Дроби з’явилися в гл..боку давн..ну. Єгиптяни вже знали, як поділити два яблука на трьох. Для познач..ння у них був навіть сп..ціальний значок. Це був єдиний дріб у вжитку єгипетських писців, у якого в чисельнику

Всі ін..ші обов’язково мали один:

Якщо єгиптянину потрібно було використовувати ін..ші відношен..я, він записував їх у вигляді суми основних дробів. Наприклад, дріб записували як суму

(Із довідника).

338. Запишіть подані арифметичні вирази словами.

Зразок.

До однієї восьмої додати дві треті. Знайти суму однієї восьмої і двох третіх.

339. Попрацюйте самостійно. Перекладіть текст українською мовою і запишіть.

Дроби сыграли определенную роль в музыке. И сейчас в общепринятой нотной записи длинная нота – целая – делится на половинки (вдвое короче), четверти, восьмые, шестнадцатые и тридцать вторые. Поэтому любой ученик музыкальной школы знает с шести летнего возраста, что шесть восьмых – это три четвертых, что в одной половине – восемь шестнадцатых (Із довідника).

Определенный – тут: певний

Общепринятый – загальноприйнятий

Любой – будь-який

Музыкальный – музичний

Числівники півтора, півтори, півтораста не відмінюються.

340. Складіть і запишіть речення з числівниками півтора, півтораста.

341. Провідміняйте усно словосполучення сім слонів і семеро слоненят. Зробіть висновок про відмінювання збірних числівників.

Збірні числівники в непрямих відмінках мають такі самі форми, як і кількісні числівники два, три.

342. Запишіть подані словосполучення в родовому, давальному й орудному відмінках.

Двоє киян, п’ятеро пташенят, семеро спортсменів, дванадцятеро шестикласників, двадцятеро ягнят.

343. Розв’яжіть мовну задачу.

Шестикласники складали словосполучення з неозначено-кількісними числівниками. Учень написав: “Багато робітників; мало працюють”. Учителька сказала: “Ти зробив помилку. Числівники сполучаються тільки з іменниками, а прислівники – з дієсловами”. Яке ж словосполучення неправильно склав шестикласник?

Неозначено-кількісні числівники кілька, декілька, багато, небагато відмінюються за зразком числівника два, а числівники кільканадцять у кількадесят – як числівник п’ять.

344. І. Спишіть речення, розкриваючи дужки.

1. Калинка мчала свої води попід лісом і в (кільканадцять) кілометрах від Кричаєва впадала в Десну (Ю. Мушкетик). 2. Ми не встигли навіть перекинутися (кілька.) словами (О. Гончар). 3. Це були грецькі кораблі з (кількадесят) веслами (С. Скляренко). 4. У (багато) містах і селах гостинно, радо нас вітали (В. Юхимович). 5. У середині острова над чималою глибокою бухтою розташувалося село з (декілька.) десятками рибальських хат (М. Трублаїні).

II. Виконайте фонетичний розбір виділеного слова.

345. Спишіть речення, записуючи цифри словами.

1. Антарктичний континент – це майже 9/10 усього льоду на Землі. Якби він розтанув, 2/3 прибережних міст та поселень опинилися б під водою. 2. Кактус сагуаро, що росте в пустелях Аризони і Каліфорнії, найбільший у світі, заввишки він сягає 17, 7 метра. 3. У Байкалі, найглибшому озері на Землі, міститься понад 1/5 усієї прісної води планети. 4. Порівняно невеликий район на Близькому Сході містить близько 2/3 усієї світової нафти. Найбільший виробник енергоносія – Саудівська Аравія. 5. Найбільша ящірка нашої планети – гігантський комодійський варан, вона виростає до 2, 25 метра (Із довідника).

ЗВ’ЯЗНЕ МОВЛЕННЯ

ВЖИВАННЯ ЧИСЛІВНИКІВ ДЛЯ ПОЗНАЧЕННЯ ЧАСУ І ДАТ

346. Прочитайте й перекажіть текст. Визначте стиль мовлення.

При визначенні часу не треба допускати паралельних форм: “не пізніше трьох годин” і “не пізніше третьої години”, бо це не збагачує мову, а засмічує. Визначати години доби треба тільки порядковими числівниками, а не кількісними. Отже, слід визнати за єдину правильну норму вислів не пізніш як о третій годині. Кількісними числівниками треба користуватися тільки тоді, коли мовиться про час, витрачений на щось, наприклад: Поїзд долає цю відстань за дві години. Ми працюємо тепер тільки сім годин.

Так само слід визначати час за частинами години, відкинувши хибні вислови, що трапляються в усному мовленні, як “пів третьої”, “без десяти третя”, а взяти за єдине правил вне: пів на третю, за десять третя або десять до третьої (скорочені вислови від “за десять хвилин буде третя година” або “десять хвилин до третьої години”). Половина години передається однаково прийменниками на й доз відповідними числівниками: пів на третю, пів до третьої (Із кн. “Як ми говоримо”).

347. Розгляньте годинники на малюнках. Запишіть позначення часу різними способами.

Зразок. Друга година п’ять хвилин.

П’ять хвилин по другій годині.

П’ять хвилин на третю годину.

348. Запишіть словами позначення часу, який буде через 1 годину 15 хвилин, 5 годин 30 хвилин, 4 години 45 хвилин, якщо на годиннику 14:45. Визначений час слід зафіксувати різними способами, наприклад: сімнадцята година сорок хвилин; за двадцять хвилин шоста година; сорок хвилин по п’ятій годині.

349. І. Перекладіть текст українською мовою і запишіть.

Летомя проводил очень интересные наблюдения. Однажды я проснулся в полшестого, когда, только начинало светать, и отправился на луг. Оказалось, что многие цветы еще спят. Васильки начали распускать свои бутоны около шести часов. В полседьмого проснулись голубые колокольчики. Мать-и-мачеха раскрылась без пятнадцати восемь. Одуванчики спали приблизительно до полдевятого. Долго пришлось ждать, пока проснутся ярко-синие цветы цикория. Их солнышко разбудило в десять часов двадцать минут. Оказывается, режим дня у цветов различный(Із журналу).

Наблюдения – спостереження

Бутон – пуп’янок

Одуванчик – кульбаба

Василек – волошка

Цикорий – Петрові батоги

Различный – різний

Колокольчики – дзвіночки

II. Розкажіть одне одному, які цікаві спостереження за природою проводили ви.

350. І. Прочитайте і перекажіть текст. Визначте стиль мовлення.

Кожного дня в зошиті ви записуєте дату. Іноді виникають сумніви, як правильно записати – “третє лютого” чи “третього лютого”.

Виявляється, обидва словосполучення можливі в мові, відповідають її нормам. Звороти типу “третє лютого”, “п’яте січня” утворилися зі словосполучень “третє число місяця лютого”, “п’яте число місяця січня”, у яких згодом слова, “число місяця” перестали вживати як само собою зрозуміле. Подібно утворилися словосполучення типу “третього дня місяця лютого”, “п’ятого дня місяця січня”, у яких слова “дня місяця” згодом утратилися. Звороти з числівником у називному відмінку відповідають строгим традиціям офіційно-ділового стилю, для якого характерне вживання початкових форм. Учнівський зошит не вимагає такої офіційності, тому можливі обидва написання – “третє лютого” і “третього лютого” (За кн. “Культура української мови”).

II. Чи правильно вжито словосполучення третє люте? Доведіть, свою думку, спираючись на текст.

351. І. Прочитайте діалог за особами.

У ЗАЛІЗНИЧНІЙ КАСІ

– Доброго ранку, мені потрібен квиток на. завтра, одинадцяте березня, до Полтави.

– Так. Є квитки на шістсот другий і шістсот четвертий поїзди. Який із них для вас зручніший?

– Дуже добре: у мене є вибір! Яким потягом можна швидше доїхати?

– Обидва поїзди пасажирські, у дорозі перебувають однаковий час. Шістсот другий відправляється з Києва увечері, а прибуває до Полтави вранці, шістсот четвертий – навпаки, зі столиці вирушає зранку, а в кінцевому пункті призначення буде ввечері.

– Мені краще подорожувати шістсот другим потягом. Чиє місця в купейному вагоні?

– Так, сьоме місце – нижнє.

– Дуже добре. Скільки коштує квиток?

– П’ятдесят чотири гривні.

– Візьміть, будь ласка, гроші.

– Ось ваш квиток. Будьте уважні: поїзд відправляється о двадцятій годині сорок п’ять хвилин, а о шостій годині прибуває на станцію “Полтава-Південна”.

– Дякую. До побачення!

II. Запишіть поданий діалог, доповнивши його власними запитаннями з урахуванням правил етикету.

У ДОВІДКОВОМУ БЮРО

– …

– Дев’яносто перший поїзд “Львів – Київ” повинен прибути о шостій двадцять, але є інформація, що він затримується на десять хвилин.

– …

– Ваш потяг прибуде на дванадцяту колію.

РОЗБІР ЧИСЛІВНИКА ЯК ЧАСТИНИ МОВИ ПОСЛІДОВНІСТЬ РОЗБОРУ

1. Частина мови.

2. Початкова, форма числівника (називний відмінок).

3. Постійні ознаки: а) кількісний чи порядковий; б) розряд за значенням (для кількісних: власне кількісний, збірний, дробовий чи неозначено-кількісний); в) група за будовою (простий, складний чи складений).

4. Змінні ознаки: а) число (якщо є); б) рід (якщо є); в) відмінок.

5. Синтаксична роль.

Рушали по пригоди ми втрьох, і всім, здавався трьом гайок наш – пущею, а шпак – тетеруком. (М. Рильський).

Над твоєю двадцять третьою весною вічність проліта (О. Підсуха).

Зразок усного розбору

Трьом – числівник, початкова форма – три; кількісний, власне кількісний, простий; ужитий у давальному відмінку; в реченні виступає додатком.

Двадцять третьою – числівник, початкова форма – двадцять третій; порядковий, складений; ужитий в однині, в жіночому роді, орудному відмінку; в реченні виступає означенням.

Зразок письмового розбору

Трьом – числ., п. ф. – три; кількісн., власне кількісн., простий; Д. в.; додаток.

Двадцять третьою – числ., п. ф. – двадцять третій; порядковий, складений; одн., ж. p., Op. в.; означення.

352. Перекладіть текст українською мовою і запишіть. Числівники розберіть як частину мови.

При дворе французского императора Карла Великого в восьмом веке морковь считали деликатесом. Ее подавали только на праздники. Лишь в семнадцатом веке морковь завоевала европейские огороды. Главное достоинство этого овоща – обилие каротина, который окрашивает его корни в “морковный” оранжевый цвет. Суточная норма каротина содержится всего в двадцати пяти – тридцати граммах моркови (Із календаря).

Достоинство – перевага

Суточный-добовий

Обилие – велика кількість

Содержаться – міститися

353. Попрацюйте у групах. Підготуйте повідомлення “Дивовижні цифри” або “Магія числа”, використовуючи матеріали piзноманітних енциклопедій, словників, збірники легенд, міфів тощо. Під час публічного виступу інтонаційно виділіть числівники, що передають основний смисл.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Яка частина мови називається числівником?

2. Які числівники називаються кількісними? На які розряди вони поділяються? Наведіть приклади числівників кожного розряду.

3. На які групи за будовою поділяються числівники?

4. Які особливості вживання іменників з числівниками?

5. Подібно до якої частини мови відмінюються порядкові числівники? В чому полягають особливості правопису і відмінювання складних порядкових числівників?

6. Як відмінюються кількісні числівники, що означають назви десятків і сотень?

7. Які числівники в усіх відмінках, крім називного і знахідного, мають закінчення – а?

8. Розкажіть про особливості відмінювання збірних, дробових і неозначено-кількісних числівників.

9. Сформулюйте орфограму “Буква ь у числівниках”.

10. Розкажіть про особливості вживання числівників для позначення часу і дат.

11. У ролі яких членів речення виступають числівники?

12. Провідміняйте письмово словосполучення з числівниками: 4 зошити, 387-й відвідувач, кілометра, декілька слів.

13. Запишіть подалі словосполучення у родовому, давальному й орудному відмінках: дев’яносто два учні, дві тисячі п’ятсот глядачів, тридцять шість копійок, одна сьома території, сто шість студентів, три тисячі сімсот відвідувачів, двадцять вісім гривень.

ЧЕРНІГІВ

Чернігів у літописі вперше згадується в 907 році. До нашого часу збереглися чудові старовинні архітектурні пам’ятки одинадцятого-тринадцятого століть. Тільки двох князів у давнину називали руськими – Київського і Чернігівського.

Чернігів. Червона площа. Музично-драматичний театр ім. Т. Г. Шевченка

Походження назви Чернігів оповите легендами. Пов’язують назву з іменем хороброго князя Черного (Чорного), що прославився в боротьбі проти хозар. До нашого часу збереглася в Чернігові Чорна могила – курган десятого століття. За переказами, в цій могилі й поховано князяЧерного, легендарного засновника Чернігова.

Існує також оповідь про княгиню Чорну, яка кинулася з терема, щоб не потрапити до рук ворогів. Можливо, назва Чернігів походить від імені мужньої княгині.

У народі кажуть, що свою назву Чернігів отримав від непрохідних чорних та червоних лісів, які колись обступали місто з усіх боків. Темні бори, гаї та діброви й понині обкладають могутніми крильми це дивовижне місто. У цьому стародавньому місті жили і творили Марко Вовчок, Леонід Глібов, Борис Грінченко, Михайло Коцюбинський (За І. Вихованцем).

1. Про які версії походження назви міста Чернігів ви дізналися?

2. Зробіть синтаксичний розбір виділеного речення.

2. Підготуйте розповідь про сучасний Чернігів. Скористайтеся фотоілюстрацією нас. 159.

ПЕРЕКАЗ ТЕКСТУ-РОЗПОВІДІ З ЕЛЕМЕНТАМИ РОЗДУМУ

1. Які типи мовлення ви знаєте?

2. Чим опис відрізняється від розповіді?

Роздум – це висловлювання, в якому йдеться про причини та наслідки дій чи явищ, порушується певна проблема, робляться відповідні висновки.

Роздум найчастіше складається з трьох частин: тези (думки, що потребує доведення), доказів та висновку. Такий роздум називається розгорнутим. У стягненому роздумі висновок відсутній.

354. I. Прочитайте текст, доберіть до нього заголовок.

З давніх-давен люди вірили, що сім – це особливе, магічне число, яке певним чином впливає на людину. Звідси і сім планет, і сім днів тижня. Отже, таємничу магію цього числа важко заперечити.

Є серед інших одне цікаве пояснення цього дива: не сімка магічно діє на людину, а людина виокремила це число з-поміж інших. Виявляється, що за один раз людина може сприйняти не більше семи одиниць повідомлення (сім слів, сім предметів, сім картин); решта не запам’ятовується або не сприймається (За А. Коваль).

II. Доведіть, що в основу тексту покладено роздум. Яка частина висловлювання є розгорнутим роздумом, а яка – стягненим? Усно перекажіть текст.

355. І. Прочитайте текст, доберіть до нього заголовок. Скажіть, які типи мовлення поєднані в тексті.

В одній із палат хірургічного відділення дитячої лікарні зібралася весела компанія: чотири хлопці, майже однолітки, в усіх був апендицит, усім уже зробили операцію. І хоч живіт ще поболює, але неприємності вже позаду, тому настрій – чудовий.

Хлопці дуже любили, коли до них приходив палатний лікар Володимир Петрович. Зовні чоловік суворий: мужнє, вольове обличчя, пильний погляд сірих очей з-під чорних брів. Стрункий і підтягнутий, наче військовий. Насправді ж вдачу мав веселу. Діти завжди з нетерпінням чекали Володимира Петровича. Ось і цього разу, оглянувши всіх, він сів на стілець і почав розмову:

– Ну, орли, як спалося? Як апетит?

– Апетит є. Жаль, морозива нема…

– Володимире Петровичу, можна у вас щось запитати? Як пишеться Гіппократ – з одним п чи з двома?

– А чому тебе, Сергійку, зацікавив Гіппократ?

– Та я зробив помилку в прізвищі Шиллера, то вчителька загадала мені написати десять прізвищ, у яких було б подвоєння приголосних. От я й згадав про Гіппократа.

– Чому ж ти не подивився в енциклопедію?

– Він дивився, та не додивився,- кепкував чубатий хлопчисько. – Треба було позичити в бабусі окуляри.

– А ти помовч,- несердито відказав Сергійко і провадив далі:

– Я заглянув в “Энциклопедический словарь”. Російською мовою пишеться два n, а мені треба українською.

– Гіппократ – видатний лікар. Справді, його ім’я російською мовою пишеться з двома n. Іншомовні власні назви при перекладі українською мовою так само зберігають подвоєння. Отже, по-українському в цьому слові слід теж писати дві букви n.

Володимир Петрович розповів своїм пацієнтам, що Гіппократ був визначним хірургом свого часу, його вважають одним із засновників стародавньої медицини. Цей лікар розробив принципи накладання пов’язок, лікування переломів, вивихів.

– Ну що ж, треба йти,- сказав Володимир Петрович хлопцям,- на мене чекають інші пацієнти. Наступного разу розповім вам іще щось цікаве (За Є. Чак).

II. Усно перекажіть текст за самостійно складеним планом.

356. І. Прочитайте діалог за особами.

ВІЗИТ ДО ЛІКАРЯ

– Доброго ранку, проходь і сідай, будь ласка! – звертається до пацієнта-школяра лікар. – Які в тебе скарги?

– Доброго ранку! Ось моя медична картка. Здається, у мене грип. Учора, повернувся зі школи з головним болем. Спочатку думав, що це перевтома. А ввечері мене морозило, почався нежить. Мама сказала, що мій лоб гарячий, дала градусник. Температура виявилася підвищеною – близько тридцяти восьми градусів.

– Так, мабуть, у тебе грип. Зараз ти поміряєш температуру, а потім я послухаю твої легені. Надалі маєш добре запам’ятати: коли у хворого висока температура, не слід виходити надвір, потрібно викликати лікаря додому.

II. Складіть діалог, уявивши таку ситуацію: хтось із ваших родичів захворів, а вам треба викликати лікаря.