Відтворення людини

Related posts:

1. Відтворення технологічного способу виробництва Відтворення технологічного способу виробництва – постійно повторюваний процес функціонування й розвитку продуктивних сил і техніко – економічних відносин у їх органічній єдності та взаємодії відповідно до законів технологічного способу виробництва. Кожна зі сторін технологічного способу виробництва є складною системою з багатьма елементами і зв’язками між ними (див. Техніко – економічні відносини). У процесі відтворення продуктивних […]...
2. Просте відтворення Просте відтворення – відтворення, здійснюване в незмінних масштабах, за однакового рівня техніки і продуктивності праці. Основні його складові – відтворення в незмінних масштабах матеріального продукту, відносин економічної власності та людини (людини-працівника і людини-власника). П. в. переважало у докапіталістичних формаціях. П. в. було типовим і для феодального способу виробництва. Додатковий продукт, створений селянами і ремісниками, споживався […]...
3. Соціальне відтворення Соціальне відтворення – відтворення соціальної системи і передусім соціальних відносин на постійній та розширеній основах. Оскільки поняття “соціальне” вживається у вузькому (як відносини між окремими класами, соціальними верствами і групами та всередині них) та широкому (як сукупність усіх підсистем суспільних відносин у процесі їх взаємодії) значеннях, то С. в. на постійній та розширеній основах охоплює […]...
4. Відтворення економічної власності Відтворення економічної власності – постійно повторюваний процес функціонування і розвитку різноманітних типів та форм власності у їх взаємодії (взаємопроникненні, взаємопереходах, взаємозапереченні) відповідно до властивих їм законів, що супроводжується виокремленням типу і форми власності, яка домінує. В сучасних умовах розширене В. е. в. у розвинених країнах світу може, по-перше, здійснюватися лише тоді, коли збагачена новітніми рисами […]...
5. Відтворення суспільного капіталу Відтворення суспільного капіталу – безперервне відновлення процесу капіталістичного виробництва у взаємозв’язку і взаємодії відтворення індивідуальних, колективних, державних та інтернаціональних форм капіталу. Суб’єктом власності та управління за умов приватної форми капіталу є окремий капіталіст. За умов колективної форми капіталу таким суб’єктом є декілька підприємців, вищих менеджерів, фінансові інститути. Типова форма колективного капіталу – акціонерні компанії. З […]...
6. Відтворення продуктивних сил Відтворення продуктивних сил – процес безпосереднього відновлення всіх елементів продуктивних сил у їх взаємодії. До основних елементів даної системи належать людина (а до кінця XIX ст. – робоча сила), засоби праці, предмети праці, використовувані людьми сили природи, форми і методи організації виробництва (з початку XX ст.), наука (з середини 50-х XX ст.), інформація (з середини […]...
7. Відтворення Відтворення – безперервне відновлення процесу виробництва товарів, послуг та духовних благ, на основі якого здійснюється відтворення економічної системи та її всіх підсистем. Розрізняють два типи В. – просте і розширене. За простого В. процес виробництва і випуск створених благ здійснюються щорічно у незмінному масштабі, а економічна система не зазнає якісних і сутнісних змін. Таке В. […]...
8. Відтворення індивідуального капіталу Відтворення індивідуального капіталу – безперервне відновлення процесу капіталістичного виробництва на окремому підприємстві, фірмі, власником яких є окрема особа. Таких підприємств у розвинених країнах світу – переважна більшість. Так, у США з понад 25 млн. підприємств до підприємств капіталістичного типу (на яких використовується наймана праця, має місце відчуження працівників від засобів виробництва, управління власністю тощо) належить […]...
9. Відтворення організаційно-економічних відносин Відтворення організаційно-економічних відносин – процес безперервного відновлення управлінських відносин на рівні різних типів і форм підприємств, фірм, компаній, а також відтворення маркетингових досліджень, обміну досвідом та ін. До виникнення науково обгрунтованих менеджменту та маркетингу В. о.-е. в. відбувалося здебільшого в межах окремих невеликих підприємств і фірм, а наприкінці XIX ст. внаслідок появи та збільшення кількості […]...
10. Вартість відтворення Вартість відтворення – вартість товару, сформована на основі відносин відтворення, які виступають як єдність виробництва, розподілу, обміну, споживання, і відображені в кругооборот виробничих фондів підприємства. Спочатку на основі відносин виробничого споживання утворюється така категорія, як витрати виробництва /собівартість продукції/, що виступає як спожита у виробництві вартість виробничих фондів /к=c+v/. У єдності з виробництвом, вона відображає […]...
11. Держава (політико – економічний аспект) Держава (політико – економічний аспект) – загальнонаціональний економічний суб’єкт, що зосереджує у своїх руках економічну владу і значну частку власності на продуктивні сили та значну частину створеного ВВП, з приводу привласнення яких (влади і власності) виникає певна система відносин економічної власності та управління нею (що є прерогативою економічної влади та управління нею) у всіх сферах […]...
12. Політико – економічна природа людини Політико – економічна природа людини – сукупність відносин економічної власності між різними суб’єктами з приводу формування і розвитку всіх сутнісних сил людини і передусім робочої сили та її раціонального використання у всіх сферах суспільного відтворення. Такими суб’єктами є сім’я, школа, підприємства, фірми, компанії, держава, наддержавні органи, а сукупність відносин економічної власності, що утворюється при цьому, […]...
13. Принцип матеріалізму в економічному дослідженні Принцип матеріалізму в економічному дослідженні – принцип діалектичного методу, основними вимогами якого є виокремлення в економічній системі, її окремих підсистемах та елементах визначальних сторін, чинників, розвиток яких (їх законів і суперечностей) детермінує еволюцію інших сторін та чинників з наступним урахуванням їх зворотного впливу. П. м. в е. д. має різні форми свого застосування залежно від […]...
14. Відтворення робочої сили Відтворення робочої сили – відтворення фізичних, розумових і організаторських здібностей людини, основних рис людини економічної (людини – працівника і людини – власника). Найважливішими рисами людини – працівника є рівень її освіти і кваліфікації, економічного мислення, ступінь розвитку економічних потреб та інтересів, психофізіологічні якості (працьовитість, цілеспрямованість тощо). Основними рисами людини – власника є її участь в […]...
15. Закони привласнення Закони привласнення – внутрішньо необхідні, сталі і суттєві зв’язки, які виникають під час взаємодії людини з природою у процесі праці та створення економічних благ, а також між людьми з приводу привласнення таких благ в усіх сферах суспільного відтворення. До З. п. належать уся сукупність економічних законів і передусім закони розвитку продуктивних сил та відносин економічної […]...
16. Інтеграція економічна Інтеграція економічна (від лат. integratio – відновлення, integer (цілий) – процес зближення і поступового об’єднання національних систем, сучасна найбільш розвинена форма процесу інтернаціоналізації господарського життя. За своєю структурою I. e. – це інтернаціоналізація продуктивних сил, техніко – економічних відносин (а в їх єдності – технологічного способу виробництва), виробничих відносин (економічної власності) і національних господарських механізмів […]...
17. Система економічних відносин Система економічних відносин – сукупність техніко-економічних, організаційно-економічних і відносин економічної власності у процесі діалектичної взаємодії між підсистемами, з одного боку, та системою продуктивних сил – з іншого. Домінантною підсистемою С. е. в. є відносини економічної власності, розвиток яких, передусім властивих їм економічних законів і закономірностей, надає цілісності всій системі, детермінує еволюцію техніко-економічних та організаційно-економічних відносин […]...
18. Стратегія економічного розвитку Стратегія економічного розвитку – довготермінова економічна політика, в якій конкретизується стратегічна мета діяльності уряду, спрямована на розширене відтворення цілісної економічної системи за змінюваності внутрішніх і зовнішніх умов. Основними структурними елементами С. е. р. є, по-перше, здійснення довготермінової економічної політики у сфері промисловості (промислова політика), аграрній сфері (аграрна політика), у сфері зовнішньоекономічної діяльності (зовнішньоекономічна політика), у […]...
19. Предмет політичної економії Предмет політичної економії – система відносин економічної власності у взаємодії з розвитком продуктивних сил і певна сукупність об’єктивних економічних законів, які управляють такою взаємодією в усіх сферах суспільного відтворення. На відміну від цього розгорнутого визначення, у коротке включаються лише закони еволюції відносин економічної власності та управління нею у різних сферах суспільного відтворення у взаємодії з […]...
20. Аналіз Аналіз – загальнонауковий елемент діалектичного методу дослідження економічних явищ і процесів, економічних систем, сутність якого – в розчленуванні об’єкта, предмета або економічних відносин між ними та людьми на складові частини, елементи (ознаки, властивості, риси, стадії, ступені тощо) та їх відокремленому вивченні, а відтак з’ясуванні зв’язків між ними (структури). Основними формами А. є: 1) дослідження відносно […]...
21. Інтернаціоналізація господарського життя Інтернаціоналізація господарського життя – об’єктивний економічний процес виникнення й розвитку економічних зв’язків і відносин між національними господарствами різних країн, що охоплює всі сфери суспільного відтворення і призводить до виникнення та розвитку інтернаціонального господарства. Основними формами І. г. ж. є світова торгівля, міжнародний рух капіталу, робочої сили і міжнародні валютні відносини, тобто форми міжнародних економічних відносин. […]...
22. Економічна безпека Економічна безпека – стан захищеності економічної системи країни або групи країн від різноманітних внутрішніх і зовнішніх загроз, сукупність умов для її розширеного відтворення, а також комплекс необхідних заходів для забезпечення такої захищеності і відтворення. Залежно від структури економічної системи, у межах Е. б. виділяють безпеку розвитку продуктивних сил, техніко – економічних відносин, організаційно-економічних відносин, відносин […]...
23. Закон інтернаціоналізації виробництва Закон інтернаціоналізації виробництва – закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між процесом переростання економічним способом виробництва меж національних країн, з одного боку, і поступовим формуванням і розвитком процесу поєднання особистих і речових факторів виробництва, взаємодії людини з природою й створення необхідних матеріальних і духовних благ, відтворення самої людини на інтернаціональному рівні – […]...
24. Відтворення основних фондів Відтворення основних фондів – заміщення фізичного вибуття основних фондів, їх приріст в натурально-речовій і вартісній формі. Знос основних фондів відображається в амортизаційних відрахуваннях і заміщується за рахунок надходження коштів після реалізації продукції, до вартості якої входить перенесена частина вартості основних фондів. Нагромаджувані відрахування складають амортизаційний фонд, що використовується і; відновлення основних фондів, Відновлення основних фондів […]...
25. Предмет економічної теорії Предмет економічної теорії – система економічних відносин у взаємодії з розвитком продуктивних сил в усіх сферах суспільного відтворення, а також пізнання законів і закономірностей такої взаємодії, цілісність і організованість якої забезпечується господарським механізмом. Основні підсистеми економічних відносин: техніко-економічні, організаційно-економічні, відносини економічної власності (в т. ч. товарно-грошові відносини). Основними підсистемами, які виникають внаслідок взаємодії окремих елементів […]...
26. Закон зростання синергічного ефекту Закон зростання синергічного ефекту – внутрішньо необхідні, сталі і суттєві зв’язки між збільшенням чисельності факторів виробництва (представленими відповідними видами праці), їх раціональною комбінацією та використанням і зростанням на цій основі продуктивності праці та доходу. З. з. с. е. базується на дії низки синергічних ефектів, які виникають у межах економічної системи. Так, у межах продуктивних сил […]...
27. Синергії закон Синергії закон – загальний закон розвитку будь-якої організованої системи, в т. ч. економічної, її окремих метасистем, підсистем та елементів, який виражає внутрішньо необхідні, сталі та суттєві зв’язки між менш складними компонентами цих структурних ланок у процесі їх взаємодії, внаслідок чого за наявності між ними оптимальних зв’язків і співвідношень формуються нові факторні джерела розвитку і виникає […]...
28. Система відносин економічної власності Система відносин економічної власності – сукупність різноманітних типів і форм власності, які формуються і розвиваються в усіх сферах суспільного відтворення, і поступове підпорядкування в процесі історичного розвитку відносинам власності на засоби виробництва інших об’єктів власності, внаслідок чого, а також завдяки раціональному використанню господарського механізму, ця система перетворюється на єдину цілісність з притаманними їй законами, суперечностями, […]...
29. Тенденція Тенденція (лат. tendentia – спрямованість) – спрямованість розвитку економічного явища чи процесу, що є формою вияву економічних законів. Т. – стійкі співвідношення як окремих властивостей, ознак, так і самі властивості, характерні ознаки цілісної економічної системи, її окремих підсистем (продуктивних сил, техніко-економічних та організаційно-економічних відносин, відносин економічної власності і господарського механізму), елементів підсистем (наприклад, заробітної плати, […]...
30. Антропологія соціальна Антропологія соціальна (гр. anthropos – людина, social – учення) – соціологічна концепція, яка проповідує пріоритет особистості в системі суспільних відносин (економічних, соціальних, політичних, правових та інших) і відповідні принципи дослідження, які лежать в її основі. Найважливішою основою A. c. є пріоритет людини в системі економічних відносин, передусім у відносинах економічної власності. Такий пріоритет передбачає гуманізацію […]...
31. Соціальне відтворення Соціологія: загальний курс. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти України ЧАСТИНА ДРУГА. ОСНОВНІ СОЦІОЛОГІЧНІ ПОНЯТТЯ І КАТЕГОРІЇ Розділ 5. КАТЕГОРІЇ ТЕОРІЇ СОЦІАЛЬНОЇ ДИНАМІКИ 5.5. Соціальне відтворення В попередньому розділі було показано, що більш широкий масштаб соціальних переміщень є серйозним позитивним фактором суспільного розвитку, який залучає обдарованих і динамічних людей з низів до відповідальної діяльності. […]...
32. Рівновага суспільного відтворення Рівновага суспільного відтворення – стан процесу суспільного відтворення, за якого між різними складовими суспільного продукту за їх натурально-речовою формою, вартістю і галузевою структурою, а також функціональним призначенням існують кількісно-якісні пропорції. За натурально-речовою формою суспільний продукт поділяють на виробництво засобів виробництва і виробництво предметів споживання; за вартістю – на с+у+т. За функціональним призначенням одні товари є […]...
33. Закон адекватності виробничих відносин рівню й характеру продуктивних сил Закон адекватності виробничих відносин рівню й характеру продуктивних сил (далі Закон адекватності – З. а.) – всезагальний економічний закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між прогресом продуктивних сил та еволюцією відносин економічної власності, а також зворотний вплив цих відносин на розвиток продуктивних сил. Діє в усіх суспільно-економічних формаціях, найінтенсивніше – з часу […]...
34. Закони розвитку людини економічної Закони розвитку людини економічної – внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між людиною – працівником (її рисами, потребами та інтересами) і людиною – власником (її рисами, потребами та інтересами), внаслідок взаємодії яких (зв’язків) у різних сферах суспільного відтворення відбувається вдосконалення та еволюція економічної людини, поступово формується комплекс умов для її трансформації в людину соціальну. При […]...
35. Витрати споживання Витрати споживання – витрати коштів, часу, праці, пов’язані зі споживанням матеріальних і нематеріальних благ, підготовкою матеріальних благ до споживання. Залежно від рівня розвитку продуктивних сил і відносин економічної власності кожна особа повинна мати змогу споживати таку кількість якісних благ, яка б забезпечила відтворення всіх процесів її життєдіяльності. Це й були б суспільно необхідні B. c. […]...
36. Економічні відносини Економічні відносини – сукупність відносин між людьми у процесі виробництва та привласнення матеріальних і духовних благ у всіх сферах суспільного відтворення (безпосередньому виробництві, розподілі, обміні, споживанні). Відносини між людьми у сфері виробництва складаються з двох елементів: 1 Привласнення предметів природи через процес праці, 2) відносин спеціалізації, кооперування, комбінування виробництва тощо як всередині окремого підприємства, так […]...
37. Структура народного господарства Структура народного господарства – комплекс внутрішніх зв’язків між сферами, галузями, секторами, регіонами, формами власності тощо й окремими структурними утвореннями всередині цих елементів, пов’язаних між собою системою суспільного поділу праці. Розрізняють відтворювальну, техніко-економічну, технологічну, організаційно-економічну, соціально-економічну, галузеву й територіальну структури. Відтворювальна (загальноекономічна) структура – передусім співвідношення та певна сукупність внутрішніх зв’язків між основними сферами суспільного відтворення: […]...
38. Типи економічного прогресу Типи економічного прогресу – класифікація економічного прогресу залежно від способів економічного зростання та інших критеріїв. Розрізняють екстенсивний (економічне зростання здійснюється завдяки кількісному приросту всіх елементів продуктивних сил) та інтенсивний (економічне зростання відбувається внаслідок якісного вдосконалення системи продуктивних сил) Т. е. п., на основі яких виділяють змішаний тип, що виникає внаслідок поєднання інтенсивних та екстенсивних факторів […]...
39. Аграрні реформи Аграрні реформи – трансформація економічних відносин, насамперед відносин власності, у сільському господарстві з метою їх пристосування до закономірностей розвитку продуктивних сил за умов НТР та інформаційної революції. Матеріальною основою А. р. є насамперед зміни в технологічному способі виробництва: впровадження нової техніки, культура землеробства, нові форми організації виробництва і праці, посилення концентрації до оптимальних меж, поглиблення […]...
40. Відтворення господарського механізму Відтворення господарського механізму – постійно повторюваний процес функціонування й розвитку ринкових, корпоративних і державних важелів регулювання економіки в їх взаємодії, що супроводжується зміною ядра (провідної ланки) господарського механізму. Серед державних важелів виділяють адміністративні, правові та економічні. Ринкові важелі регулювання за своєю природою є економічними. На нижчій стадії розвитку капіталізму розширене В. г. м. супроводжується розширенням […]...