ВОДИ СУХОДОЛУ АФРИКИ
УРОК 19. ВОДИ СУХОДОЛУ АФРИКИ
Навчальна мета: сформувати систему знань про особливості внутрішніх вод Африки, головні річкові системи, озера, підземні води; вдосконалити практичні уміння характеризувати основні річкові системи, основні типи озер Африки і закономірності їх розміщення; сприяти розумінню значення вод суходолу для природи материка та проблем водозабезпечення.
Основні поняття: води суходолу, річковий басейн, річкова система, притока, водоспад, режим, живлення, ваді, оазис, тектонічне озеро, залишкове озеро, підземні води.
Обладнання:
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань та вмінь
– Які води гідросфери відносять до вод суходолу?
– Що називають річкою? Які річки розрізняють за характером течії, способами живлення?
– Що таке озеро? Які розрізняють озера за характером походження їхніх улоговин?
– Який зв’язок існує між кліматом території і розподілом поверхневих вод?
– До басейнів яких океанів належать річки та озера Африки?
III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності
Знаючи особливості рельєфу та клімату, ми можемо перейти до дослідження внутрішніх вод материка. Вода в Африці – найцінніший ресурс, адже на материку багато посушливих територій, тож вода там дуже потрібна для зрошення полів та водопостачання. Розміщення давніх цивілізацій Африці (в тому числі давньоєгипетська) безпосередньо пов’язане з водними об’єктами материка. Ви дізнаєтесь про головні річки та озера Африки, спробуєте розгадати загадки священної річки єгиптян – Нілу та озера Чад, що знаходяться посеред безмежної пустелі, помилуєтесь величними красотами відомих у світі водоспадів, помандруєте порогами стрімких потоків.
ІV. Вивчення нового матеріалу
1. Загальна характеристика внутрішніх вод Африки
Однією з основних особливостей внутрішніх вод Африки є їхнє нерівномірне розміщення. Тропічні широти (пустелі Сахара, Наміб і Калахарі), де опадів випадає дуже мало, а випаровуваність через високі температури велика, дуже бідні водами. Близько 1/3 усієї площі материка займають області внутрішнього стоку. Річки впадають в озера, які не мають стоку в океан, або губляться в пісках. Поширення областей внутрішнього стоку пов’язано з дефіцитом вологи та улоговинним характером рельєфу.
Ваді – сухі русла річок, які заповнюються водою після нечастих дощів. Найбільш густа річкова мережа, багато боліт в екваторіальному і субекваторіальному кліматичному поясах, де випадає найбільша кількість опадів.
2. Річки
Виконання практичної роботи 8 (продовження)
Позначити на контурній карті великі річки та озера Африки. (Протягом етапу) Усі річки Африки належать до трьох басейнів: Атлантичного та Індійського океанів і басейну внутрішнього стоку. Більш ніж 1/3 території Африки займають басейни її головних річок: Нілу, Конго, Нігеру, Замбезі та Оранжевої. Вони мають переважно дощове живлення. Майже всі річки Африки мають пороги й водоспади, що пов’язано з близьким заляганням твердих порід фундаменту платформи і підняттям окраїн материка.
Складання характеристики річок за планом. Заповнення таблиці:
Назва річки | До басейну якого океану належить | Місце витоку | Куди впадає | Напрямок течії | Особливості будови річкової долини | Основні притоки | Режим та живлення | Господарське Використання |
Ніл (6671 км) – найдовша річка Африки й усього світу. Має два витоки: перший – річка Кагера, що впадає на заході в озеро Вікторія, другий – Блакитний ніл (витікає з озера Тана на Ефіопському нагір’ї).
Конго – найбільш повноводна річка Африки і друга за довжиною після Нілу (4320 км). Витоком Конго вважається річка Луалаба, яка бере початок на піднесених плато центральної частини материка. Однією з особливостей Конго є рівномірна витрата води протягом року.
Нігер (у перекладі з латини – “чорна”) – третя за величиною річка Африки (1460 км), бере початок на Гвінейській височині приблизно в 300 км від Атлантичного океану. Русло річки описує велику дугу, відому під назвою “петля Нігеру”. Перетинаючи Сахару, Нігер направляється до півдня і впадає у Гвінейську затоку.
Серед річок Африки, які належать до басейну Індійського океану, найбільшою є Замбезі (2260 км). Виходи твердих базальтових порід у руслі річки утворюють численні пороги та водоспади, серед яких один із найбільш відомих водоспадів світу – Вікторія (завширшки 1800 м і заввишки 120 м), який був відкритий у 1855 р. Д. Лівінгстоном. Найвищим водоспадом Африки є Тугела (933 м) на однойменній річці в Південній Африці.
3. Озера
Більшість великих озер Африки розташовані в грабенах уздовж лінії Східноафриканських розламів. Такі озера витягнуті, дуже глибокі, із крутими берегами. Найбільше з них – Танганьїка, глибиною 1470 м (друге за глибиною після Байкалу і найдовше у світі озеро, близько 670 км). Найбільше озеро Африки і друге за площею прісноводне озеро у світі – Вікторія (68,8 тис. км2), яке утворилося у прогині давніх кристалічних порід. Озеро Чад належить до залишкових (реліктових) озер, воно розташоване в південній частині Сахари. У період дощів воно займає площу майже 26 тис. км2, а в посушливий період може зменшуватися до 10 тис. км2. Озеро Тана на Ефіопському нагір’ї утворилося шляхом загачування річки потоками лави.
Водосховища. Підземні води. Оазиси.
V. Закріплення вивченого матеріалу
– До басейнів яких океанів належать річки й озера Африки? Чому басейн внутрішнього стоку займає значну частину площі Африки?
– Який тип живлення річок Африки переважає?
– Яке походження мають улоговини озер Африки?
– У чому полягає роль підземних вод у водопостачанні окремих районів Африки?
– Чому, незважаючи на значну кількість річок і озер Африки, її населення часто відчуває на собі справжній “водний голод”?
VІ. Підсумок уроку Vii. домашнє завдання
– Опрацювати параграф…
– Самостійно опрацювати тему “Грунтово-рослинний покрив і тваринний світ”.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...