ВОДИ СУХОДОЛУ. ОСНОВНІ РІЧКОВІ СИСТЕМИ. ОЗЕРА. ПРАКТИЧНА РОБОТА 10 “СКЛАДАННЯ КОМПЛЕКСНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ ОДНІЄЇ З РІЧОК МАТЕРИКА”

УРОК 44. ВОДИ СУХОДОЛУ. ОСНОВНІ РІЧКОВІ СИСТЕМИ. ОЗЕРА.

ПРАКТИЧНА РОБОТА 10 “СКЛАДАННЯ КОМПЛЕКСНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ ОДНІЄЇ З РІЧОК МАТЕРИКА”

Навчальна мета: формувати знання про особливості вод суходолу, основні річкові системи, Великі озера Північної Америки; вдосконалювати практичні уміння та навички складати комплексну характеристику річки за картами атласа та текстом підручника; розвивати уміння працювати з додатковою літературою, відбирати головне.

Обладнання: фізична карта Північної Америки, ілюстративні (відео)матеріали

водних об’єктів материка, підручники, атласи, зошити для практичних робіт на друкованій основі, контурні карти.

Основні поняття: води суходолу, басейни річок, річкова система, витік, гирло, дельта, режим, живлення, повінь, водоспад, льодовик, підземні води, багаторічна мерзлота.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань та вмінь

– Який взаємозв’язок існує між кліматичними умовами території та її поверхневими водами?

– Зробіть попередні висновки про поверхневі води материка Північна Америка.

– Про які річки,

озера Північної Америки ви довідалися з художніх творів?

III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Північна Америка багата на поверхневі і підземні води. Територією материка протікає безліч великих річок, багато озер різноманітного походження, в тому числі всесвітньо відома система Великих озер – найбільшого скупчення прісної води на Землі, є й льодовики – гірські та покривні, значні площі зайняті багаторічною мерзлотою.

Вам вже відомо, що особливості внутрішніх вод материка залежать від клімату та рельєфу. Тож спробуємо провести детальне дослідження особливостей внутрішніх вод Північної Америки.

ІV. Вивчення нового матеріалу

1. Загальна характеристика внутрішніх вод материка

Робота з картою

Складний рельєф, геологічна будова, різноманітний клімат Північної Америки створюють умови для формування розгалуженої річкової мережі та озерних систем.

Річки басейну Північного Льодовитого океану протікають територією давнього заледеніння, через озера і мають неширокі долини зі скелястими берегами і численними порогами. Річки мають переважно снігове живлення і надовго замерзають.

Річки басейну Тихого океану короткі, бурхливі, багатоводні, багаті на гідроенергію. Долини річок вузькі й глибокі. Танення снігів і льодовиків у горах підтримує високий рівень води, особливо в літній період.

Найважливішу роль у забезпеченні населення материка водними ресурсами відіграють річки басейну Атлантичного океану. Найбільша річкова система на материку – Міссісіпі з Міссурі та іншими притоками.

У Північній Америці багато озер. Сучасне заледеніння (загальна площа – понад 2 млн. км2, покривні льодовики Гренландії, Канадського Арктичного Архіпелагу і гірські льодовики Кордільєр). Багаторічна мерзлота. Запаси підземних вод.

2. Основні річкові системи

Повідомлення учнів, які мали випереджальне завдання

Міссісіпі – одна з найдовших річок на Землі, найбільш повноводна річка Північної Америки. Має змішане снігово-дощове живлення, паводки частіше бувають навесні, але іноді й улітку в результаті зливових дощів.

Маккензі – найбільша річка басейну Північного Льодовитого океану. За виток Маккензі приймають річку Атабаску, яка починається в Скелястих горах. Основне живлення Маккензі одержує за рахунок танення снігу. Багато води їй віддають болота й озера. Більшу частину року річка вкрита кригою.

Річки Колумбія та Колорадо належать до басейну Тихого океану, мають переважно льодовикове живлення та повноводні влітку

3. Озера

Озера Північної Америки відрізняються різноманітним походженням улоговин. На півночі переважають озера, що утворилися в льодовикових улоговинах. У Кордільєрах багато кратерних і карстових озер, а на внутрішніх плоскогір’ях – дрібних залишкових, як, наприклад, Велике Солоне. На рівнинах, у широких річкових долинах, багато озер-стариць.

Великі озера – найбільший у світі прісноводний басейн. П’ять озер – Верхнє, Гурон, Мічиган, Ері й Онтаріо – розташовані на різних висотних рівнях і являють собою каскад природних водоймищ, з’єднаних короткими порожистими річками. Верхнє (82,1 тис. км2) – найбільше прісноводне озеро у світі. Великі озера мають льодовиково-тектонічне походження. На найнижчому ступені лежить озеро Онтаріо, яке з’єднано з озером Ері короткою (58 км) річкою Ніагарою. Зриваючись із крутого уступу, вона утворює всесвітньо відомий Ніагарський водоспад – грандіозне природне утворення на кордоні США й Канади.

V. Закріплення вивченого матеріалу

Виконання практичної роботи 10 “Складання комплексної характеристики однієї з річок материка за планом”. (Рекомендується виконувати в зошитах для практичних робіт на друкованій основі.)

VI. Підсумок уроку

VII. Домашнє завдання

– Опрацювати параграф…

– Позначити в контурних картах основні водні об’єкти Північної Америки.

– Випереджальне (групам): підготувати розповідь про певну природну зону, принести ілюстрації представників органічного світу та ландшафту вказаної природної зони.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: ВОДИ СУХОДОЛУ. ОСНОВНІ РІЧКОВІ СИСТЕМИ. ОЗЕРА. ПРАКТИЧНА РОБОТА 10 “СКЛАДАННЯ КОМПЛЕКСНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ ОДНІЄЇ З РІЧОК МАТЕРИКА”