Головна ⇒ 📌Географія ⇒ Води суходолу. Річки басейнів Північного Льодовитого й Атлантичного океанів

Води суходолу. Річки басейнів Північного Льодовитого й Атлантичного океанів

РОЗДІЛ IV МАТЕРИКИ ПІВНІЧНОЇ ПІВКУЛІ

ТЕМА 2. Євразія

& 46. Води суходолу. Річки басейнів Північного Льодовитого й Атлантичного океанів

Пригадайте:

Назвіть і покажіть на карті відомі вам річки Євразії, що течуть у моря Північного Льодовитого й Атлантичного океанів. Що таке басейн річки?

Характерні особливості річок Євразії. Річки Євразії направляють у Світовий океан майже половину всіх вод, які стікають із суходолу планети. З 14 найбільших річок світу (протяжністю понад 3 тис. км) більша частина знаходиться в Євразії: Янцзи,

Хуанхе, Меконг, Інд, Лена, Об, Єнісей, Волга.

Знайдіть їх на карті.

Оскільки рельєф і клімат різних частин Євразії неоднаковий, то й річки нерівномірно розміщені на території материка. Найпотужніші річкові системи знаходяться в Азії – у північній, східній і південно-східній її частинах.

Подумайте, чому.

У Європі переважають невеликі річки.

Великі річки Євразії беруть початок у горах і височинах у середніх частинах материка й звідти розтікаються в різних напрямках до океанів. Характерну особливість Євразії становить величезна площа басейнів внутрішнього стоку. Їх річки не досягають океанів,

а впадають у замкнуті озера або губляться в пісках. За загальною площею басейнів внутрішнього стоку (майже 20 млн км2) Євразія більша за інші материки.

Річки Євразії відрізняються між собою типом живлення й режимом стоку. Одна й та ж річка, перетинаючи різні кліматичні пояси, на різних ділянках живиться водами з різноманітних джерел, розливається й міліє в різний час. Більша частина річок має змішане живлення. Повені на річках бувають у різний час, залежно від сезонів дощів або сходження снігів. Річки, які протікають у континентальних областях, здебільшого живляться підземними водами. Льодовиковий тип живлення характерний для річок, які беруть початок у горах, а також азіатських річок, що протікають по багаторічній мерзлоті.

Усі річки материка впадають у чотири океани планети. П’ятий басейн – басейн внутрішнього стоку.

Річки басейну Північного Льодовитого океану. Займають північну частину материка, течуть із півдня на північ по рівнинах і височинах, беручи початок у горах. Майже в усіх річок переважає снігове живлення. Інші джерела живлення річок мають менше значення. Узимку річки надовго замерзають, а навесні (на півночі – на початку літа) широко розливаються.

Найбільші річки, які течуть по Євразії: Об (має найбільший водозбір), могутній багатоводний Єнісей із притокою Ангарою, що витікає з найглибшого озера земної кулі – Байкалу, і Лена – найдовша (4400 км).

Подумайте, як на режим річок упливає напрямок їх течій.

Річки басейну Атлантичного океану. Для заходу Євразії характерна густа сітка річок.

Поясніть, чому.

З наближенням до Атлантичного океану замість снігового живлення річок поступово починає переважати дощове живлення.

Там, де взимку утворюється сніговий покрив і річки замерзають хоча б на короткий час, навесні буває повінь, наприклад у Вісли й Одри, які впадають у Балтійське море, й Ельби (або Лаби), що тече в Північне море. На крайньому заході, в області морського клімату, річки не замерзають. Вони живляться дощовими водами, і навесні повені не буває. Наприклад, такі річки, як повноводна Сена, що впадає в протоку Ла-Манш.

В області Середземного моря річки отримують воду переважно завдяки зимовим дощам, які нерідко спричиняють бурхливі повені, а спекотним сухим літом багато річок пересихає.

В Альпах річки живляться переважно водами гірських льодовиків і снігів.

Найбільша річка – Дунай (довжина – 2850 км) (мал. 119). У верхній течії це – гірська річка, яка швидко несе свої води по вузькій глибокій долині. У неї впадають бурхливі притоки, що стікають з Альп. Вони викликають літню повінь. У середній течії Дунай протікає по низовині, у нього впадають найбільші притоки, що розливаються навесні.

Мал. 119. Річка Дунай

Мал. 120. Річка Рейн

Потім Дунай тече у вузьких ущелинах між відрогами Карпатських і Балканських гір. У нижній течії це рівнинна річка. Дунай стає ширшим, і течія його сповільнюється, з’являються численні обмілини та низькі піщані острови. У суворі зими річка в середній і нижній течії замерзає на 1-1,5 місяця, навесні широко розливається, а наприкінці літа міліє. У гирлі утворює болотисту дельту з островами, які заливаються водою під час повені, і трьома основними рукавами впадає в Чорне море. Дунай – важливий торговельний шлях, що проходить по територіях багатьох держав.

Друга велика річка Рейн упадає в Північне море (мал. 120). Вона починається в Альпах й у верхній течії живиться водою внаслідок літнього танення гірського снігу та льодовиків. Далі тече по долині, яка то розширюється, то звужується серед невисоких гір, живлячись дощовими водами й приймаючи з обох боків притоки. Вирвавшись із гір, Рейн тече по низовині, русло його в багатьох місцях штучно випрямлене й обгороджене дамбами. При впаданні в море річка поділяється на рукави й утворює дельту.

Рейн повноводний упродовж року. У суворі зими він замерзає на два-три тижні. Як і Дунай, Рейн протікає через території кількох держав і широко використовується для судноплавства.

Запитання та завдання

Укажіть особливості річок Євразії. Знайдіть на карті річки Дунай, Рейн, Ельбу, Одер, Віслу. Як зміниться живлення й режим цих річок в умовах помірно континентального клімату? Укажіть джерела живлення й особливості режиму річок Північного Льодовитого океану. Опишіть річку Ельбу за планом.

Працюємо з картою та атласом

Складіть характеристику однієї річки (за вибором): І варіант – басейну Атлантичного океану; II варіант – басейну Північного Льодовитого океану, використовуючи карти атласу та текст підручника. Заповніть таблицю в робочому зошиті.

Річка

Басейн

Кліматичний

Пояс

Тип живлення

Період повені

Сторінка дослідника

Порівняйте річки басейнів Атлантичного й Північного Льодовитого океанів за переважаючими джерелами живлення та режимом. Які особливості режиму річок пов’язані зі сніговим живленням, які – з дощовим, а які – з льодовиковим?

Цікавий факт

Річка Сена (довжина – 776 км) (мал. 121) бере свій початок на сході Франції. Вона впадає в бухту протоки Ла-Манш поблизу міста Гавра. Водний басейн поповнюється переважно дощами. Сена завжди була душею й серцем парижан, починаючи з тих часів, коли кельтські племена в серединіIII ст. до н. е. заснували рибальські поселення вздовж берегів річки. Сена – велика судноплавна магістраль, основні порти цієї водної артерії – Париж, Гавр і Руан. Безліч штучних каналів з’єднують Сену з іншими річками.

Мал. 121. Річка Сена