Загальне поняття про прикметник. Значення прикметників у мовленні

РОЗДІЛ 6. ЧАСТИНИ МОВИ

ПРИКМЕТНИК

§ 33. Загальне поняття про прикметник. Значення прикметників у мовленні

Пояснення

Прикметник – це частина мови, що виражає ознаку предмета і відповідає на питання який? чий? У реченні найчастіше прикметник виступає другорядним членом речення.

332.

Мова

На Білому світі, на Чорній землі

Є мова у квітів, є мова в зорі.

Є мова у бджілки, метелика й клена.

В Бузкової гілки, в любистку Зеленого.

Є мова в калини, в Дрімучого лісу,

У річки й стежини, в Осіннього листу.

Та тільки тому, хто цурається Рідної мови,

Не промовлять вони ані слова.

334. Тривожний (який?) крик, чорного (якого?) ворона, холодний (який?) вітер, сонячного (якого?) рaнкy, щось (яке?) тепле і лагідне.

335. Весна чудова, зелена, чарівна, радісна, гучна, дзвінка, духмяна, сонячна, стрімка.

Мова милозвучна, українська, рідна, багата, іноземна, знайома, близька, чарівна.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: Загальне поняття про прикметник. Значення прикметників у мовленні