Зовнішньоекономічні зв’язки

Related posts:

1. Структура та інфраструктура міжнародних економічних відносин Структура та інфраструктура міжнародних економічних відносин – сукупність основних елементів міжнародних економічних відносин, відповідних установ та організацій і системи взаємозв’язків, що формують спосіб взаємодії, внутрішню організацію міжнародних економічних відносин (МЕВ). Передусім виділяють міжнародні техніко-економічні відносини і міжнародні відносини економічної власності. Перші – відносини міжнародної спеціалізації, концентрації виробництва тощо, які формують матеріально-речову форму процесу інтернаціоналізації продуктивних […]...
2. Міжнародні економічні відносини Міжнародні економічні відносини – система господарських і торгово-економічних віднось між країнами світу, в яку входять обмін товарами, спеціалізація і кооперація виробництва, науково-технічне, промислове співробітництво, спільне підприємництво та інші форми. М. е. в. є невід’ємною сферою розвинутого товарного виробництва, яке історично давно вийшло за межі задоволення потреб окремих країн. М. е. в. – це відносини між […]...
3. Ціни зовнішньоекономічні Ціни зовнішньоекономічні – ціни, за якими здійснюються розрахунки із закордонними партнерами при імпорті та експорті товарів або при продажу їх всередині країни іноземним особам за вільно конвертовану валюту. У Ц. з. враховують світові ціни (основою функціонування яких є інтернаціональна вартість), курси валют, митні тарифи, тому вони можуть не збігатися зі світовими, хоча й слугують основою […]...
4. Державне регулювання зовнішньоекономічних зв’язків Державне регулювання зовнішньоекономічних зв’язків – форма державного регулювання економіки, яка здійснюється за допомогою методів тарифного й нетарифного впливу держави на окремі форми міжнародних економічних відносин з метою подолання дискримінаційної політики у зовнішній торгівлі, співробітництва у капітало – і наукомістких програмах, участі у міжнародному поділі праці та ін. Провідними сферами Д. р. з. з. є: міжнародна […]...
5. США. НАСЕЛЕННЯ. ГАЛУЗЕВА ТА ТЕРИТОРІАЛЬНА СТРУКТУРА ГОСПОДАРСТВА. ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНІ ЗВ’ЯЗКИ УРОК 40. США. НАСЕЛЕННЯ. ГАЛУЗЕВА ТА ТЕРИТОРІАЛЬНА СТРУКТУРА ГОСПОДАРСТВА. ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНІ ЗВ’ЯЗКИ Навчальна мета: охарактеризувати демографічну ситуацію, етнічний склад, трудові ресурси, соціальну структуру населення США; сформувати знання про особливості галузевої та територіальної структури господарства США, виокремити галузі міжнародної спеціалізації, визначити найбільші промислові та сільськогосподарські райони, специфіку зовнішніх економічних зв’язків; розвивати уміння працювати з джерелами географічної інформації, […]...
6. Форми економічного співробітництва корпорацій Форми економічного співробітництва корпорацій – сукупність форм ділового партнерства великих компаній на національному та міжнародному рівнях, що базуються на інтернаціоналізації технологічного способу виробництва. До таких форм належать кооперація у сфері науково-технічних і технологічних інновацій, створення спільних об’єктів інфраструктури та інформаційного забезпечення, спільних підприємств, кооперація виробництва та ін. Такі Ф. е. с. к., як правило, грунтуються […]...
7. Організаційні форми виробництва РОЗДІЛ І Вступ до економічної теорії Тема 1.2. Зміст основних економічних процесів та явищ 3. Організаційні форми виробництва Зміст виробництва розкривається також у його організаційних формах, до яких належать: поділ праці, обмін діяльністю, управління (див. схему 1.2.4). Схема 1.2.4 Організаційні форми виробництва Пояснення до схеми Для організації будь-якого виробництва необхідно певним чином розподілити працю людей […]...
8. Міжнародна кооперація праці і виробництва Міжнародна кооперація праці і виробництва – форма розподілу праці, при якій праця робітників різних країн взаємодіє в одному або в різних, але пов’язаних між собою процесах виробництва. При цьому обов’язки учасників (кооперантів) розмежовані, але вони мають єдину ціль – випуск узгодженої продукції. Крім того, кооперація передбачає обмін між кооперантами виготовленою ними частковою продукцією, тобто взаємодію […]...
9. Фінансовий механізм Фінансовий механізм – важлива складова господарського механізму, комплекс форм, засобів та інструментів регулювання економічного способу виробництва, зокрема, використання фінансових ресурсів і грошових коштів для забезпечення найважливіших соціально-економічних потреб окремих громадян, трудових колективів й усього суспільства. Найважливішими складовими (підсистемами) Ф. м. є фінансове планування і прогнозування, система управління фінансами, фінансові показники, фінансові ліміти і резерви тощо. […]...
10. Поділ праці Поділ праці – відокремлення різних видів людської діяльності. Проявляється П. п. у сукупності різноманітних корисних речей – стільки ж різноманітних, як і види корисних робіт, П. п. – це такий процес, при якому різні види обробки продуктів відокремлюються один від одного, створюються все нові види виробництва і галузей. Відбувається спеціалізація, комбінування, концентрація і централізація виробництва […]...
11. ЮНЕСКО ЮНЕСКО (United Nations Educational Scientific and Cultural Organisation – Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури) – міжнародна організація, створена 1946 з метою утвердження ідей миру, безпеки, загальнолюдських цінностей, сприяння співробітництву між країнами шляхом освіти, культури та інформації. Україна вступила в ЮНЕСКО 1954. 1999 в цій організації налічувалось 188 держав-членів. Крім того, з […]...
12. Управління акціонерною власністю Управління акціонерною власністю – комплекс цілей, засобів і важелів їх досягнення, що реалізуються шляхом цілеспрямованого впливу власників і менеджерів (передусім вищих) на розвиток об’єктів акціонерної власності, а також відносин між різними суб’єктами з приводу їх привласнення у різних сферах суспільного відтворення з метою отримання максимальних прибутків і дивідендів. Щодо об’єктів акціонерної власності, то управління ними […]...
13. Закон інтернаціоналізації виробництва Закон інтернаціоналізації виробництва – закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між процесом переростання економічним способом виробництва меж національних країн, з одного боку, і поступовим формуванням і розвитком процесу поєднання особистих і речових факторів виробництва, взаємодії людини з природою й створення необхідних матеріальних і духовних благ, відтворення самої людини на інтернаціональному рівні – […]...
14. Міжнародна науково-виробнича кооперація Міжнародна науково-виробнича кооперація – один з важливих сучасних напрямків зовнішньоекономічних зв’язків, метою яких є спільні розробки науково-технічних проблем, взаємний обмін науковими досягненнями, виробничим досвідом, підготовка кваліфікованих кадрів. М. н.- в. к. охоплює як теоретичні проблеми фундаментальних досліджень, так і конкретні завдання освоєння космосу, вирішення екологічних проблем, використання атомної енергії тощо. М. н.- в. к. здійснюється […]...
15. Аналіз Аналіз – загальнонауковий елемент діалектичного методу дослідження економічних явищ і процесів, економічних систем, сутність якого – в розчленуванні об’єкта, предмета або економічних відносин між ними та людьми на складові частини, елементи (ознаки, властивості, риси, стадії, ступені тощо) та їх відокремленому вивченні, а відтак з’ясуванні зв’язків між ними (структури). Основними формами А. є: 1) дослідження відносно […]...
16. Міжнародна кооперація виробництва Міжнародна кооперація виробництва – форма міжнародного поділу праці, за якої працівники з різних країн неоднакових професій та спеціальностей, але споріднених галузей об’єднуються для узгодженого випуску спільної продукції та обміну нею на основі планомірних товарно-грошових відносин і безпосередньо суспільних зв’язків. Основним центром М. к. в. є продукція машинобудування і, передусім, машин і транспортного машинобудування, виявом чого […]...
17. Фінансове право Фінансове право – сукупність правових норм, які регулюють відносини в галузі фінансової діяльності. Предмет Ф. п. в. Україні – відносини, що виникають при безпосередньому формуванні, розподілі і використанні централізованих і децентралізованих фондів коштів, які є частиною національного доходу країни і необхідні для функціонування держави. Методом фінансово-правового регулювання (тобто суб’єктивного впливу держави на суб’єкти фінансових відносин) […]...
18. Самостійність господарська Самостійність господарська – свобода дій суб’єктів господарювання в усіх сферах суспільного відтворення залежно від типів власності, форм і методів державного регулювання економіки, чинного законодавства та ін. Зокрема у сфері безпосереднього виробництва С. г. недержавних підприємств виражається у виробленні ними власної стратегії і тактики виробництва, прийнятті плану виробництва, свободі наймати потрібну кількість працівників та ін.; у […]...
19. ЯКІ ЗВЯЗКИ ІСНУЮТЬ МІЖ НЕЖИВОЮ І ЖИВОЮ ПРИРОДОЮ? МАНДРІВКА ПЕРША ПРИРОДА ВОСЕНИ Зустріч 26. ЯКІ ЗВЯЗКИ ІСНУЮТЬ МІЖ НЕЖИВОЮ І ЖИВОЮ ПРИРОДОЮ? Ти дізнаєшся про взаємозв’язки між неживою природою, рослинами і тваринами. Пригадай! Як змінюється полуднева висота Сонця восени? Як це впливає на тривалість дня та температуру повітря? Розкажи Сонечку Семикрапочці. Як зміни в неживій природі впливають на рослини і тварин? Працюємо разом […]...
20. Економіка міжнародна Економіка міжнародна – наука, яка вивчає економічні відносини між країнами в межах світового господарства, закони і закономірності розвитку основних форм міжнародних економічних відносин, пов’язаних з рухом факторів виробництва, процесами інтернаціоналізації продуктивних сил та особливостей формування й розвитку міжнародного господарського механізму, результатом якого є проведення міжнародної економічної політики держав. Оскільки складовим елементом економічних відносин є організаційно-економічні […]...
21. Організаційно-економічні відносини Організаційно-економічні відносини – відносини між людьми з приводу організації безпосереднього виробництва (у т. ч. обміну, розподілу і споживання) матеріальних благ і послуг. О.-е. в. – важливий елемент (підсистема) економічної системи, проміжна ланка між техніко – економічними та виробничими відносинами (відносинами економічної власності), організаційна форма розвитку продуктивних сил (О.-е. в. можуть або сприяти їх розвитку, або […]...
22. Організація суспільного виробництва Організація суспільного виробництва – координація дій кожної зі сторін суспільного способу виробництва та процесу їх взаємодії і форма об’єднання людей у процесі такого виробництва. Оскільки виробництво матеріальних благ здійснюється не відокремлено, а спільно, воно має назву “суспільне виробництво”. Двома його сторонами є продуктивні сили і відносини економічної власності (див. Продуктивні сили; Власність економічна). Люди у […]...
23. Закон інтернаціоналізації обміну Закон інтернаціоналізації обміну – стадійний економічний закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між процесом інтернаціоналізації безпосереднього виробництва, формуванням інтернаціональної вартості у цій сфері та її перетворенням на інтернаціональну ціну виробництва. Однією з форм вияву З. і. о. є випередження темпами зростання світової торгівлі темпів зростання ВВП. З часу розгортання НТР перший показник […]...
24. Спеціалізація сільськогосподарського виробництва Спеціалізація сільськогосподарського виробництва – форма суспільного поділу праці в аграрному секторі економіки та його раціональної організації, яка передбачає зосередження виробництва окремих видів сільськогосподарської продукції в самостійних галузях або групі взаємопов’язаних галузей, які, своєю чергою, визначають головний виробничий профіль окремих підприємств, районів, областей і зон. Основними формами С. с. в., що виділяються за критеріями масштабності, є […]...
25. Власність на засоби виробництва Власність на засоби виробництва – привласнення різними суб’єктами власності (індивідом, юридичною особою, державою та ін.) засобів виробництва в усіх сферах суспільного відтворення та виробничі відносини, які при цьому виникають. У безпосередньому виробництві В. на з. в. за капіталізму здійснюється в процесі праці й виражається в таких категоріях, як вартість, постійний капітал, основний капітал, технологічне підкорення […]...
26. Інтернаціоналізація виробництва Інтернаціоналізація виробництва – розвиток міжнародних економічних зв’язків і відносин між суб’єктами підприємницької діяльності в процесі переростання продуктивними силами меж національної економіки і формування інтернаціонального процесу безпосереднього виробництва. В широкому значенні І. в. означає інтернаціоналізацію процесу праці, а отже, продуктивних сил, з одного боку, і відносин економічної власності, з іншого, а також інших підсистем економічних відносин. […]...
27. Капітал монополістичний Капітал монополістичний – сукупність відносин економічної власності між монополістичною буржуазією і найманими працівниками, з одного боку, та власниками монополізованих і немонополізованих підприємств (які прямо або опосередковано підпорядковані монополіям) – з іншого, в усіх сферах суспільного відтворення, спрямованих на привласнення монопольно високих прибутків. Найважливіша підсистема відносин К. м. – відносини економічної власності між монополістичною буржуазією та […]...
28. Суспільний характер праці Суспільний характер праці – праця в умовах суспільного поділу праці, що постійно розвивається, за якої для виготовлення кінцевого продукту з метою задоволення колективних і суспільних потреб необхідно залучати дедалі більше праці окремих товаровиробників (передусім у сфері безпосереднього виробництва). На попередніх етапах еволюції товарного виробництва приватний характер праці товаровиробника отримував своє суспільне визнання лише на ринку […]...
29. Інновації базисні Інновації базисні – значні капітало – та наукомісткі нововведення у розвиток основної продуктивної сили (людини), техніки, технології, науки, інформатики, предметів праці та використовуваних людьми сил природи, що зумовлюють формування нового технологічного способу виробництва. Так, у розвитку основної продуктивної сили до таких відносять нововведення у сучасну медицину, систему освіти, рекреаційні послуги та ін.; у сфері техніки […]...
30. Матеріальні резерви Матеріальні резерви – обсяги матеріальних цінностей (запасів засобів виробництва і предметів споживання), що використовуються за особливих, не передбачених планами обставин. М. р. класифікують за: 1) місцем їх створення, наприклад, у сфері безпосереднього виробництва – компанії, підприємства, цехи тощо; у сфері обміну – бази, склади, засоби транспортування; 2) за формою вияву – наявні (резерви, витрати на […]...