Головна ⇒ 📌Українська мова ⇒ ЗВУКИ МОВИ І ЗВУКИ МОВЛЕННЯ. ЗВУКИ ГОЛОСНІ ТА ПРИГОЛОСНІ

ЗВУКИ МОВИ І ЗВУКИ МОВЛЕННЯ. ЗВУКИ ГОЛОСНІ ТА ПРИГОЛОСНІ

ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ

О мово рідна! Здаєшся звуком сопілки в полі, шептанням збіжжя на різних нивах, шелестом верб, калини, тополі…

І. Кращу

Ви знатимете:

– звуки мови і звуки мовлення;

– особливості вимови голосних і приголосних звуків.

Ви вмітимете:

– розрізняти в словах тверді й м’які, дзвінкі та глухі приголосні, ненаголошені й наголошені голосні;

– вимовляти звуки в словах відповідно до орфоепічних норм;

– визначати основні випадки чергування звуків;

Розпізнавати

у словах явища уподібнення, спрощення звуків правильно писати слова з вивченими орфограмами

Фонетика (від грец. phonetikos – звуковий) – це розділ мовознавства, що вивчає звуковий склад мови.

Графіка (від грец. grapho – пишу) – це розділ мовознавства, що вивчає систему умовних знаків для передачі звуків на письмі.

Орфоепія (від грец. orthos – правильний, epos – мова, мовлення) – це розділ мовознавства, що вивчає правила літературної вимови.

Орфографія (від грец. orthos – правильний, grapho – пишу) – це розділ мовознавства, що вивчає правила написання слів.

§ 23. ЗВУКИ МОВИ І ЗВУКИ МОВЛЕННЯ. ЗВУКИ ГОЛОСНІ

ТА ПРИГОЛОСНІ

Про те, чому звуків мовлення більше, ніж звуків мови, чим голосні відрізняються від приголосних, а також про фонетичну транскрипцію

ПРИГАДАЙМО 1. Із чого складаються слова? 2. Які є голосні звуки в українській мові?

174 Прочитайте вголос слова, чітко й виразно вимовляючи кожен звук. Назвіть звуки, за допомогою яких розрізняються слова чи форми слів. Чому звуків мовлення більше, ніж звуків мови?

1. Гора – пора – нора – кора. 3. Везти – вести.

2. Небо – неба – небу. 4. Камінь – камін.

175 Прочитайте текст. Поміркуйте, чим відрізняються звуки мови від звуків природи. Для чого використовуються звуки мови? Чому звуків мовлення більше, ніж звуків мови?

У світі існує необмежена кількість різних звуків. Вітер шелестить листям, грає скрипка, працює мотор… Серед усіх звуків, які нас оточують, невелику групу становлять звуки людської мови. Узяті окремо звуки мови не називають ні предметів, ні явищ, ні дій. Тільки в певному поєднанні вони творять слова з певним лексичним значенням. Отже, зі звуків складаються слова. Наприклад, у слові небо є голосні [е], [о] та приголосні [н], [б].

Коли ми говоримо, то з’являється велика кількість видозмін голосних і приголосних звуків. Наприклад, у слові село звук [е] звучить з наближенням до [и], а в слові гілка звук [г] дещо пом’якшується. Отже, звуків мовлення більше, ніж звуків мови.

Поняття звука

Звук – це найменша одиниця мови та мовлення.

За допомогою звуків мови розрізняються слова та форми слів. НАПРИКЛАД шив – жив; тістечко – тістечка.

Голосні

Звуки, в основі яких лежить голос, називають голосними.

Голосні бувають наголошені (якщо на них падає наголос) і ненаголошені (якщо на них не падає наголос).

Приголосні

Звуки, в основі яких лежить лише шум або шум з голосом, називають приголосними.

В українській мові 38 звуків: 6 голосних і 32 приголосних. Голосні: [а], [е], [и], [і], [о], [у]. Решта звуків – приголосні.

176 Від поданих слів утворіть якомога більше нових, змінюючи лише один звук.

Бій, мак, мир, маса, каша, ноша.

177 До кожного слова доберіть з довідки й запишіть звуковий відповідник. Вимовте звуки, з яких складаються слова. Які із цих звуків голосні, а які – приголосні?

Люк, льон, лінь, лан, лань.

ДОВІДКА [л’он], [л’ін’], [лан ], [лан], [л’ук].

178 Хто побудує більше слів з поданих цеглинок-звуків?

179 І. Прочитайте текст, визначте його тему й основну думку. Сформулюйте одне запитання за змістом прочитаного.

МОРСЬКА ТРАВА

Морська трава – дуже корисний продукт харчування. У ній багато вітамінів. З морської трави можна готувати салати, варити суп. Люди, що живуть на узбережжях і їдять дуже багато страв із цієї рослини, мають високий зріст і міцне здоров’я. Крім того, зі стебел морської трави навчилися виготовляти нитки й робити тканини, як із льону та бавовни.

Морської трави в морі дуже багато. Росте вона швидко, і протягом року можна збирати по десять урожаїв (Л. Лельєвр).

II. Знайдіть у тексті приклади слів, які складаються з одного, двох і трьох звуків.

III. Запишіть окремо голосні та приголосні звуки, з яких складаються виділені слова. Вимовте ці звуки. Скористайтеся картою звуків, уміщеною на форзаці.

ЗРАЗОК Трава: гол. – [а], пригол. – [т], [р], [в].

Фонетична транскрипція

Щоб передати на письмі звучання слова, користуються звуковим записом – фонетичною транскрипцією. НАПРИКЛАД яблуко [йаблуко], воля [вол’а]. У транскрипції: запис беремо у квадратні дужки;

Кожен звук позначаємо окремою буквою; при цьому не використовуємо букви я, ю, є, ї, ь, щ та великі букви;

Якщо в слові два і більше складів, обов’язково позначаємо місце наголосу;

М’якість приголосного позначаємо скісною рисочкою вгорі, а напівпом’якшеність знаком [‘]. НАПРИКЛАД [н’], [б’];

Довгі звуки позначаємо двокрапкою. НАПРИКЛАД знання [знан’:а];

Звук, до якого наближається вимова основного звука, позначаємо маленькою літерою вгорі. НАПРИКЛАД село [сеило].

180 І. Відтворіть і запишіть уривок вірша, уставивши пропущені букви на позначення голосних звуків. Підкресліть букви на позначення наголошених голосних. Виділені слова запишіть фонетичною транскрипцією, вимовте в них спочатку голосні, а потім приголосні звуки.

Пахн.. хл..б,

Як т..пло п..хн.. хл..б!

Л..б..в’ю тр..дар..в,

І р-.д..стю з..мн..ю,

І с..нц..м, що всміх..л..с..в..сно..,

І щ..ст..м н..ших неп..вторн..х діб.

Д..хмян.. п..хн.. хл..6.

П. Воронько