Головна ⇒ 📌Довідник з української мови ⇒ АД’ЄКТИВАЦІЯ
АД’ЄКТИВАЦІЯ
ПРИКМЕТНИК
8. АД’ЄКТИВАЦІЯ
Ад’єктивація, або перехід частин мови у прикметник, є одним з видів мі ж категоріальної транспозиції. У прикметник може перейти іменник, дієслово і прислівник. Існує три ступені переходу: синтаксичний, морфологічний і семантичний.
Причиною ад’єктивації є зміна категоріальної функції слова, яку воно виконує як частина мови, наприклад, іменник називає предмети, дієслово – дію або стан і т. д. Явище, коли словоформа іншої частини мови починає вживатися у ролі прикметника – передавати ознаку предмета
Морфологічна ад’єктивація передбачає зміни у структурі самого слова, які виявляються у тому, що транспоноване слово набуває зовнішніх морфологічних ознак, які має прикметник; цими ознаками є засоби словотворення і словозміни: суфікси і закінчення. Ад’єктивація супроводжується переходом транспонованої частини мови у препозицію щодо супроводжуваного ним іменника, напр.: парусиновий картуз, хлоп’ячий крик, соловейків спів, травнева конвалія, лляне сім’я.
Зміна позиції і поява морфологічних ознак прикметника свідчать про те, що слово остаточно втратило функцію попередньої частини мови і набуло категоріальної функції ад’єктива – передавати ознаку предмета, названого опорним іменником. Наслідком морфологічної ад’єктивації є клас відносних прикметників.
Семантична ад’єктивація виявляється у випадках переходу відносних прикметників у якісні і грунтується на перенесенні ознаки на інший предмет, внаслідок чого помітний відрив від лексичного значення вихідних іменників, пор.: залізний цвях і залізна воля.
Іменник, дієслово і прислівник розрізняються характером і частотою переходу в прикметник. Явища морфологічної ад’єктивації однаково помітні на відсубстантивних та віддієслівних формах прикметника, хоча синтаксичні та семантичні ступені переходу девербативів не продуктивні. Семантичний ступінь переходу дієслова у прикметник можна допустити у похідних із суфіксами – лив-, – ач-, – ущ-, – ге-, – л – тощо, напр.: жартівливий, видющий, верткий, змарнілий. На прикметниках відприслівникового походження простежуються синтаксична і морфологічна ад’єктивації, напр.: збори сьогодні – сьогоднішні збори, зустріч вчора – вчорашня зустріч.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...Related posts:
- Морфологія – Лексика і фразеологія Українська мова Лексика і фразеологія Морфологія В українській мові є такі частини мови: – Самостійні (іменник, прикметник, числівник, займенник, дієслово, прислівник). – Службові (прийменник, сполучник, частка). – Вигук....
- Основні способи творення іменників – Іменник Самостійні частини мови Іменник Основні способи творення іменників Іменники творяться: – суфіксальним способом (найчастіше): кобзар, мужність, лимонник, птаство, річка, вовчище, везіння; – префіксальним способом (рідко): сутінь, приказка, несправедливість, антивірус; – префіксально-суфіксальним способом: узбіччя, пролісок, підосичник, заріччя, відсоток; – безсуфіксальним способом: ноша, біг, крик, захід, схід; – способом складання слів та основ: відеозал, завуч, завгосп, метробудівник, […]...
- Стилістичне забарвлення граматичних понять і граматичних форм МОРФОЛОГІЧНІ ЗАСОБИ СТИЛІСТИКИ §11. Стилістичне забарвлення граматичних понять і граматичних форм 121. Частини мови Самостійні Службові Вигук (відповідають на питання і виступають членами речення) (не відповідають на питання і не виступають членами речення) (виражає емоції та наслідує звуки) – іменник – прикметник – числівник – займенник – дієслово – прислівник – прийменник – сполучник – […]...
- СУБСТАНТИВАЦІЯ ПРИКМЕТНИКІВ ПРИКМЕТНИК 9. СУБСТАНТИВАЦІЯ ПРИКМЕТНИКІВ Субстантивація є одним з видів міжкатегоріальної транспозиції, коли слова однієї частини мови вживаються у ролі іншої, у цьому випадку прикметник перестає виражати ознаку і набуває предметного значення, тобто виконує функцію іменника, напр.: “Доки на передовій було спокійно, доти й Багіров поводився сумирно” (О. Гончар); “Співці, Не марте, вчені, не шукайте, Хто […]...
- Займенник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Займенник Займенник – це частина мови, яка вказує на предмети, ознаки, кількість, але не називає їх. Займенники відповідають на ті самі питання, що й: – іменник: Хто? що? – прикметник: Який? чий? – числівник: Скільки? У словосполученні буває: – головним словом: Він хороший, ніхто з присутніх; – залежним словом: […]...
- ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ПРИКМЕТНИКА ПРИКМЕТНИК 3. ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ПРИКМЕТНИКА Для прикметника як частини мови граматичні категорії роду, числа та відмінка є асемантичними, похідними від однойменних категорій іменника. Зумовлюючий характер іменникових категорій закладений семантичною природою прикметника – називати ознаку предмета, тобто “постійно супроводжувати предмет”, що в мові передається граматичними формами прикметника, які без іменника не вживаються. Ознака як особливість, властивість […]...
- СИНТАКСИЧНА ЗУМОВЛЕНІСТЬ ЛЕКСИЧНОГО ЗНАЧЕННЯ ПРИСЛІВНИКА ПРИСЛІВНИК 2. СИНТАКСИЧНА ЗУМОВЛЕНІСТЬ ЛЕКСИЧНОГО ЗНАЧЕННЯ ПРИСЛІВНИКА З-поміж інших повнозначних частин мови прислівник вирізняється синтаксичною зумовленістю його лексичного значення, тому що воно не є самостійним, як в іменника, прикметника та дієслова, а базується на лексичних значеннях іменників, прикметників і дієслів, ужитих в прислівниковій синтагматичній позиції. Це означає, що лексичні значення предмета, статичної ознаки, процесу, стану […]...
- Морфологічні ознаки прикметника Українська мова Частини мови Прикметник Прикметник – це самостійна частина мови, що вказує на ознаку предмета і відповідає на питання який? яка? яке? чий? чия? чиє? Ознака предмета визначається за кольором (червоний), за розміром (великий), за матеріалом (скляний), за приналежністю (братів), за сприйняттям на смак, дотик, нюх (солодкий, м’який, духмяний), за зовнішніми прикметами і внутрішніми […]...
- Складні випадки правопису НЕ з частинами мови – Орфографія Українська мова Орфографія Складні випадки правопису НЕ з частинами мови НЕ пишеться разом: 1. З іменниками та прикметниками: – якщо іменник (прикметник) без не не вживається: недуга, немовля, ненависть, немічний; – іменник (прикметник) з префіксом не – становить єдину назву (характеристику) предмета, яку в багатьох випадках можна передати синонімом: неправда (брехня), нещастя (лихо), неволя (рабство), […]...
- Вправляння у встановленні зв’язків слів у реченнях. Спостереження за вживанням числівників у мовленні Урок 117 Тема. Вправляння у встановленні зв’язків слів у реченнях. Спостереження за вживанням числівників у мовленні Мета: актуалізувати знання дітей з цієї теми, удосконалювати вміння аналізувати речення, виділяючи головні та другорядні члени речення, встановлювати зв’язок слів у реченні; розвивати вміння виділяти і використовувати у мовленні числівників; виховувати любов до природи. ХІД УРОКУ I. Перевірка домашнього […]...
- Повторення вивченого про дієслово як частину мови. Роль дієслова в реченні ДІЄСЛОВО & 39. Повторення вивченого про дієслово як частину мови. Роль дієслова в реченні Весна прийшла так якось несподівано Ліна Костенко 316. 1. Прослухай поетичні рядки в музичному супроводі. Весна прийшла так якось несподівано! Зима стояла міцно до пори. Вітри війнули з півдня. І тоді вона Немов у Ворсклу з’їхала з гори… Ліна Костенко 2. […]...
- Іменник. Прикметник ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО У ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ УРОК № 5 Тема. Іменник. Прикметник Мета: повторити відоме учням про іменники й прикметники; формувати вміння школярів розпізнавати ці частини мови у реченнях, визначати їх граматичні ознаки, правильно писати відмінкові закінчення; виховувати любов до природи. Обладнання: підручник. ХІД УРОКУ I. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАННЯ ШКОЛЯРІВ ІІI. […]...
- Зразки розбору прикметника Самостійні частини мови Прикметник Зразки розбору прикметника Нарешті настав і корочун – найкоротший зимовий день, коли, як тоді вірили, бог сонця сходився з богами темряви, боровся з ними й перемагав (С. Скляренко). Зимовий – прикметник, початкова форма – зимовий, відносний, чоловічий рід, однина, називний відмінок, тверда група. Пишеться з е (бо зими). Спосіб словотворення – […]...
- Порівняння прислівників і прикметників. Основна граматична ознака прислівників Тема. Порівняння прислівників і прикметників. Основна граматична ознака прислівників. (Вправи 401-405). Мета. Тренувати учнів у розпізнаванні прислівників у тексті, провести порівняльне дослідження прислівників і прикметників, ознайомити учнів зі способом творення прислівників від прикметників. Розвивати дослідницькі навички. Виховувати почуття прекрасного засобами описів природи. Обладнання: ілюстративний матеріал до текстів-описів, роздатковий матеріал, підручник, зошит. Хід уроку I. Організація […]...
- ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО ПРО ЧАСТИНИ МОВИ ПІДСУМОК ЗА РІК Мета: повторити вивчене про частини мови; розвивати вміння розрізняти частини мови; вчити застосовувати здобуті протягом навчання у початкових класах мовні знання і мовленнєві вміння під час виконання навчальних і контрольних завдань; розвивати спостережливість за мовними явищами, творче мислення, пам’ять, пізнавальний інтерес; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати любов до рідного краю, до української мови. ХІД УРОКУ […]...
- Не з прикметниками МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Прикметник Не з прикметниками 1. Не Виступає в ролі префікса і пишеться разом: А) якщо прикметник без Не не вживається: Невгамовний, нестерпний, недбалий; Б) якщо прикметник з Не можна замінити словом, близьким за змістом: Нерозумний (= дурний), неживий (= мертвий), нескладний (= простий). 2. Не виступає в ролі частки і пишеться окремо: А) […]...
- Вправи на доцільне використання прикметників у мовленні. Спостереження за формами прикметників найвищого ступеня (без терміна, практично) Урок 52 Тема. Вправи на доцільне використання прикметників у мовленні. Спостереження за формами прикметників найвищого ступеня (без терміна, практично) Мета: практично ознайомити дітей із ступенями прикметників, розширити уявлення дітей про прикметник, вчити використовувати ступені прикметників у мовленні; розвивати мовлення дітей шляхом навчання доцільного використання прикметників у мові; виховувати патріотизм, любов до України. ХІД УРОКУ I. […]...
- Розбір дієслова як частини мови – Дієслово МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Дієслово Розбір дієслова як частини мови Послідовність розбору 1. Назва частини мови. 2. Початкова форма (інфінітив). 3. Вид. 4. Перехідне чи неперехідне. 5. Спосіб. 6. Час. 7. Число, особа (або рід). 8. Дієвідміна. 9. Синтаксична роль. Схилив я голову і Йду поволі дрімучим лісом в самоті (О. Олесь). Зразок розбору Схилив – дієслово, […]...
- Лексична робота на уроках граматики 6.4. Лексична робота на уроках граматики Відомості з лексики потребують подальшого систематичного повторення. У програмі пропонується продовжити роботу над синонімами, антонімами, переносним значенням слів, фразеологізмами під час вивчення тем “Іменник”, “Прикметник”, “Дієслово”, “Прислівник”. Повторення інших тем з лексики планується з урахуванням їх важливості для мовлення, органічного зв’язку з граматикою, орфографією, стилістикою, мовних особливостей творів художньої […]...
- Аналіз контрольної роботи. Ознайомлення з прислівником як частиною мови Урок 105 Тема. Аналіз контрольної роботи. Ознайомлення з прислівником як частиною мови Мета: проаналізувати результати контрольної роботи за темою “Дієслово”, ознайомити з новою частиною мови – прислівником, його граматичними ознаками; розвивати вміння спостерігати і порівнювати, виділяти головне; виховувати. ХІД УРОКУ I. Аналіз контрольної роботи II. Актуалізація опорних знань та мотивація навчання – Подивіться на дошку: […]...
- Перехідні й неперехідні дієслова – Дієслово Самостійні частини мови Дієслово Перехідні й неперехідні дієслова Перехідні дієслова означають таку дію, яка переходить на інший предмет: посадила калину, місив глину, читав листа. Перехідні дієслова вимагають після себе форми іменника або займенника (чи іншого повнозначного слова, що виступає в ролі іменника) у знахідному відмінку без прийменника: дати дорогу, побачити тебе, насварив чергових (слова при […]...
- Основні способи словотворення СЛОВОТВІР. ОРФОГРАФІЯ Основні способи словотворення Нові слова в українській мові утворюються кількома способами. І. Суфіксальний спосіб Творення слів за допомогою суфіксів, що додаються до твірних основ, називається суфіксальним способом словотворення. Наприклад: Вітерець – вітер, словник – слово, господарка – господар, стінний – стіна, сонячн о – сонячний, щедрість – щедрий, стук нути – стукати. II. […]...
- Загальне поняття про прикметник. Значення прикметників у мовленні РОЗДІЛ 6. ЧАСТИНИ МОВИ ПРИКМЕТНИК § 33. Загальне поняття про прикметник. Значення прикметників у мовленні Пояснення Прикметник – це частина мови, що виражає ознаку предмета і відповідає на питання який? чий? У реченні найчастіше прикметник виступає другорядним членом речення. 332. Мова На Білому світі, на Чорній землі Є мова у квітів, є мова в зорі. […]...
- Розбір прикметника як частини мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Прикметник Розбір прикметника як частини мови Послідовність розбору 1. Частина мови. Що вона означає? 2. Морфологічні ознаки: А) початкова форма (називний відмінок однини чоловічого роду, жіночого роду, середнього роду); Б) розряд за значенням (якісний, відносний чи присвійний); ступінь порівняння (для якісних); В) число, рід (в однині), відмінок, група; Г) повна чи коротка форма, […]...
- Загальна характеристика частин мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Загальна характеристика частин мови Морфологія – це розділ мовознавчої науки, у якому слова вивчаються як частини мови. Слова об’єднуються в частини мови за такими спільними для них рисами: А) загальним лексичним значенням; Б) морфологічними ознаками (граматичним значенням); В) синтаксичною функцією; Г) особливостями словотворення. Отже, частини мови – це лексично-граматичні групи слів. Слова кожної […]...
- Змінювання за родами, числами і відмінками – морфологічні ознаки прикметника МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Прикметник Змінювання за родами, числами і відмінками – морфологічні ознаки прикметника. Засобом вираження і розрізнення значень роду, числа й відмінка прикметників служать закінчення: – ий (-ій) – для чоловічого роду, – а (-я) – для жіночого, -е (-є) – для середнього; для називного відмінка множини всіх трьох родів – і (-ї). Значеннєві й […]...
- СПІВВІДНОШЕННЯ ЗМІСТУ І ФОРМИ ВИРАЖЕННЯ У КАТЕГОРІЯХ ПРИКМЕТНИКА ПРИКМЕТНИК 6. СПІВВІДНОШЕННЯ ЗМІСТУ І ФОРМИ ВИРАЖЕННЯ У КАТЕГОРІЯХ ПРИКМЕТНИКА Структура змісту категорії прикметника не однотипна. У ній знайшли своє мовне відтворення його власна система значень, що грунтується на особливостях ознаки, даної предмету від природи або встановленої за його відношенням до реалій навколишнього світу. У набір категоріальних ознак входять також граматичні значення роду, числа та […]...
- Морфологічний розбір прикметника Українська мова Частини мови Прикметник Морфологічний розбір прикметника 1. Початкова форма (називний відмінок однини чоловічого роду). 2. Постійні морфологічні ознаки: 1) розряд (якісний, відносний, присвійний); 2) форма: – повна, коротка (для якісних прикметників, якщо є); – стягнена, нестягнена (для прикметників жіночого і середнього роду). 3. Ступінь порівняння (для якісних прикметників): – вищий; – найвищий. 4. […]...
- Послідовність розбору прикметника УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Прикметник Послідовність розбору прикметника 1. Назва частини мови. Загальне (лексичне) значення. 2. Початкова форма (Н. в. однини чоловічого роду). 3. Група за значенням (якісний, відносний чи присвійний). 4. Морфологічні ознаки: – ступінь порівняння (якщо є); – форма (повна, коротка; стягнена, нестягнена); – група (тверда, м’яка); – рід, число, відмінок. […]...
- Зразки розбору дієслова – Дієслово Самостійні частини мови Дієслово Зразки розбору дієслова Горять – дієслово; неозн. ф. – горіти; недоконаний вид, неперехідне, дійсний спосіб, теперішній час, множина, 3-я особа; II дієвідміна; пишеться з о та ь; непохідне; у реченні виступає простим дієслівним присудком. Повиходили – дієслово; неозн. ф. – повиходити; доконаний вид, неперехідне, дійсний спосіб, минулий час, множина; II дієвідміна; […]...
- Морфологія як розділ мовознавчої науки. Частини мови МОРФОЛОГІЯ І ОРФОГРАФІЯ §6. Морфологія як розділ мовознавчої науки. Частини мови Морфологія – розділ науки про мову, в якому вивчаються частини мови, їхні граматичні ознаки і способи словозміни. Частини мови – це групи слів, об’єднаних за загальним значенням, граматичними ознаками, способами словозміни. Які частини мови ви вже вивчали? 51. Прочитайте вірш Грицька Бойка. Скажіть, чим […]...
- НЕЧАСТИНОМОВНИЙ СТАТУС СЛУЖБОВИХ СЛІВ ПРИСЛІВНИК НЕЧАСТИНОМОВНИЙ СТАТУС СЛУЖБОВИХ СЛІВ У традиційній граматиці поряд із повнозначними, або самостійними, частинами мови, що виявляють переважно повний набір різнорідних ознак (залежно від домінантного критерію у цьому наборі їх кількість різна: від чотирьох (іменник, прикметник, дієслово, прислівник) до шести, а іноді й більше (іменник, прикметник, займенник, числівник, дієслово і прислівник), виділяється клас не повнозначних […]...
- Загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль – Іменник МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Іменник Загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль Іменник – це самостійна частина мови, що має значення предметності і виражає його в словозмінних категоріях числа і відмінка та несловозмінній категорії роду і відповідає на питання ХТО? або ЩО? Іменник позначає предмет у найширшому розумінні цього слова. Поняття предметності охоплює назви: речей (Портфель, таблиця, сукня), […]...
- Частини мови і службові слова (аналітичні синтаксичні морфеми) МОРФОЛОГІЯ 2. ГОЛОВНІ ПОНЯТТЯ ГРАМАТИКИ Частини мови і службові слова (аналітичні синтаксичні морфеми) Частинами мови звуться лексико-граматичні класи повнозначних слів. Одним із найважчих завдань граматики як науки є саме розподіл слів за частинами мови. Жодна з існуючих на сьогодні класифікацій не задовольняє дослідників. Справа в тому, що принципи віднесення слів до різних частин мови і […]...
- ПРИЙМЕННИК ЯК СЛУЖБОВА ЧАСТИНА МОВИ § 42. ПРИЙМЕННИК ЯК СЛУЖБОВА ЧАСТИНА МОВИ Вправа 438 I. 1. На золоті крил Із-під тучі бджола поспішає У світ (М. Стельмах). 2. Пісню ту візьму собі На спомин, пісня буде Поміж нас (В. Івасюк). 3. Нема краще Понад мене (нар. творчість). 4. Посеред ночі дощ пішов, зашелестів, як збіжжя, В полі (Д. Павличко). II. […]...
- Частини мови. Зв’язок прикметників з іменниками. Споріднені слова, що належать до різних частин мови Тема. Частини мови. Зв’язок прикметників з іменниками. Споріднені слова, що належать до різних частин мови. (Вправи 441-445). Мета. Повторити вивчене про іменник і прикметник, вправляти учнів у доборі споріднених слів, що належать до різних частин мови. Збагачувати мовлення учнів образними висловами, розвивати вміння вживати слова у переносному значенні. Пробуджувати бажання творити нові словесні образи, цікавість […]...
- Зразок розбору прикметника УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Прикметник Зразок розбору прикметника Літо збігло, як день, і з незлежаного туману вийшов Синьоокий, золоточубий вересень (М. Стельмах). 1. Синьоокий – прикметник, означає ознаку предмета, відповідає на питання Який? 2. Початкова форма – Синьоокий. 3. Якісний. 4. Форма повна, нестягнена, група тверда, чоловічий рід, однина, називний відмінок. 5. Вересень […]...
- Омоніми – ЛЕКСИКА ЛЕКСИКА Омоніми Омоніми (від грецького Homos – “однаковий” і Onyma – “ім’я”) – це слова, однакові за звучанням і написанням, але зовсім різні за лексичним значенням. Наприклад: Ключ – предмет для замикання та відмикання замків і Ключ – джерело; Пара – фізичний стан води і Пара – кількість; Мул – тварина і Мул (у річці); […]...
- Аналіз диктанту. Спостереження за зміною закінчень прикметників у різних відмінкових формах Тема. Аналіз диктанту. Спостереження за зміною закінчень прикметників у різних відмінкових формах. (Вправи 224-228). Мета. Вчити спостерігати за змінюванням закінчень прикметників у різних відмінкових формах. Тренувати вміння визначати рід, число і відмінок прикметників за родом, числом і відмінком зв’язаних з ними іменників. Розвивати мовлення учнів, збагачувати їхній словник. Виховувати бережне ставлення до краси довкілля. Обладнання: […]...
- Урок розвитку мовлення. Спостереження за словами Тема. Спостереження за словами – різними частинами мови та за службовими словами, до яких не можна поставити запитання. (Вправи 84-86). Мета. Актуалізувати знання учнів про самостійні частини мови та службові слова; закріпити вміння виділяти певну частину мови. Обладнання: сигнальні картки. Хід уроку I. Організація класу. II. Перевірка домашнього завдання. – Прочитайте слова, дібрані до кожної […]...