ЕКСПАНСІЯ АНТРОПОГЕННА

Екологія – охорона природи ЕКСПАНСІЯ АНТРОПОГЕННА – будь-який (розширюваний) прямий чи опосередкований вплив людини на природу.

АЕРОПЛАНКТОН

Екологія – охорона природи АЕРОПЛАНКТОН – мікроскопічні організми, що мешкають у товщі атмосфери (бактерії, мікроскопічні гриби) і живуть за рахунок орг. речовин повітряного середовища.

САПРОФАГИ

Екологія – охорона природи САПРОФАГИ – тварини, які живляться орг. речовинами, що розкладаються. До С. належать детритофаги, що живляться рослинними рештками (черви, молюски), трупоїди та копрофаги, що живляться екскрементами. В екосистемах С. перебувають на

РЕЛЬЄФ

Екологія – охорона природи РЕЛЬЄФ – сукупність форм земної поверхні різних масштабів, які складаються з багаторазово повторюваних елементарних форм, що чергуються між собою. Вони можуть бути позитивними, тобто опуклими, або негативними. Р. створюється внаслідок

ГІПОТЕЗА Г. РОЗЕНБЕРГА ТА С. РУДЕРМАНА

Екологія – охорона природи ГІПОТЕЗА Г. РОЗЕНБЕРГА ТА С. РУДЕРМАНА – див. Принцип (гіпотеза) Г. Розенберга та С. Рудермана.

ОПРОМІНЕННЯ

Екологія – охорона природи ОПРОМІНЕННЯ – вплив на біонти будь-яких видів випромінювань. Зовн. опромінення формується внаслідок дії косм. випромінювання, за рахунок радіонуклідів, розсіяних у біосфері, або від матеріалів чи споруд, створених людиною. Внутр. опромінення

ВОЛОГООБІГ

Екологія – охорона природи ВОЛОГООБІГ – 1) те саме, що й Колообіг води (у природі); 2) частина заг. колообігу води в природі, яка включає випаровування з поверхні Землі, перенесення водяної пари, її конденсацію в

Розмір і стійкість популяції

ОСНОВИ ПОПУЛЯЦІЙНОЇ ЕКОЛОГІЇ Розділ 4.ЕКОЛОГІЧНА І БІОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКИ ПОПУЛЯЦІЇ 4.1.1. Розмір і стійкість популяції Популяції живих організмів характеризуються великою різноманітністю та різними розмірами, які визначаються загальною кількістю організмів або їх біомасою. Вони змінюються з

ЖИТТЄВІСТЬ

Екологія – охорона природи ЖИТТЄВІСТЬ – інтенсивність вияву життєвих процесів: розвитку, росту, розмноження, стійкості організмів проти несприятливих умов та хвороб. Потомство близькоспоріднених батьків часто має знижену Ж., не споріднених – підвищену. Для підвищення Ж.

АМФІДРОМНИЙ

Екологія – охорона природи АМФІДРОМНИЙ – мандрівний, що скрізь зустрічається (стосовно рухомих тварин).

ЮНЕП (UNEP – United Nations Environment Program)

Екологія – охорона природи ЮНЕП (UNEP – United Nations Environment Program) – міжнародна програма ООН з навколишнього середовища, присвячена найгострішим питанням сучасної екол. кризи. Див. також Програма ООН екологічна.

УТИЛІЗАЦІЯ ТЕПЛОТИ ВІДХІДНИХ ГАЗІВ

Екологія – охорона природи УТИЛІЗАЦІЯ ТЕПЛОТИ ВІДХІДНИХ ГАЗІВ – використання виділюваної пром. теплоти в певних технол. процесах або для опалення.

ГРОТ

Екологія – охорона природи ГРОТ – 1) неглибока печера з широким входом та склепінчастою стелею; 2) розширення печери після вузького проходу; 3) ніша в кінці льодовика. У Г. оселяються різні організми (кажани, стрижі, салангани).

ЗАБРУДНЕННЯ ПЕРВИННЕ

Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ ПЕРВИННЕ – надходження в середовище забрудників, що безпосередньо утворюються під час перебігу прир., прир.- антроп. та антроп. процесів.

ІМІСІЯ

Екологія – охорона природи ІМІСІЯ – потік речовин, які проникають у певне середовище (в приміщення, довкілля).

СТАТОСКОП

Екологія – охорона природи СТАТОСКОП – барометричний прилад для вимірювання найменших змін атм. тиску.

РЕАДАПТАЦІЯ

Екологія – охорона природи РЕАДАПТАЦІЯ – повторна адаптація організму до умов раніше звичного середовища, що стало для нього новим, напр., через тривалу відсутність у даному регіоні.

КРИНОГАЛОКСЕРОФІТИ

Екологія – охорона природи КРИНОГАЛОКСЕРОФІТИ – солестійкі ксерофільні рослини (ксерофіти), що виділяють надлишок солей крізь особливі залози на листках (напр., кермек, катран).

СЕРКЛІМАКС

Екологія – охорона природи СЕРКЛІМАКС – стадія серії, близька до клімаксу, але така, що затрималася в розвитку під впливом якого-небудь зовнішнього природного чинника (напр., затоплення та ін.).

ПРОДУКЦІЯ ПЕРВИННА ВАЛОВА

Екологія – охорона природи ПРОДУКЦІЯ ПЕРВИННА ВАЛОВА, брутто-продукція – маса органічної речовини, яка утворюється при фотосинтезі та хемосинтезі, тобто автотрофами.

ЖИВЛЕННЯ РОСЛИН

Екологія – охорона природи ЖИВЛЕННЯ РОСЛИН – фізіол. процес вбирання і засвоєння рослиною поживних речовин. Ж. р. є частиною заг. обміну речовин рослинного організму. За характером живлення рослини поділяються на гетеротрофні, тобто такі, що

ЄГЕР

Екологія – охорона природи ЄГЕР – фахівець-мисливець, який керує полюванням і доглядає за тваринами у заповідниках і лісництвах.

СИТУАЦІЯ АВАРІЙНА В ПРИРОДОКОРИСТУВАННІ

Екологія – охорона природи СИТУАЦІЯ АВАРІЙНА В ПРИРОДОКОРИСТУВАННІ – нетривале різке порушення технол. циклів використання прир. ресурсів, що призводить до несприятливих наслідків аж до екол. катастрофи та виникнення стихійного лиха (прорив дамби ГЕС, напр.,

ЗЕМЕЛЬНО-РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ

Екологія – охорона природи ЗЕМЕЛЬНО-РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ – див. Потенціал земельно-ресурсний.

УПРАВЛІННЯ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯМ

Екологія – охорона природи УПРАВЛІННЯ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯМ – заходи, здійснення яких спрямоване на зміну прир. явищ і процесів у бажаному для людини напрямі. У. п. може реалізуватись як через організацію екон. діяльності суспільства (рац. використання

ЗОНАЛЬНІСТЬ ГЕОГРАФІЧНА

Екологія – охорона природи ЗОНАЛЬНІСТЬ ГЕОГРАФІЧНА – одна з основних закономірностей просторової диференціації геогр. оболонки Землі. Виявляється у певній послідовній зміні фіз.-геогр. поясів і фіз.- геогр. зон, що зумовлено переважно характером розподілу сонячної енергії

ГУМІФІКАЦІЯ

Екологія – охорона природи ГУМІФІКАЦІЯ – процес перетворення opr. решток рослин і тварин внаслідок перебігу біохім. реакцій за утрудненого доступу кисню на темнозабарвлені високомолекулярні речовини – гумус.

АЛОТРОФНЕ ОЗЕРО

Екологія – охорона природи АЛОТРОФНЕ ОЗЕРО – озеро, вода якого отримує біогенні мін. та орг. речовини в основному з водозбірної площі.

ЛІСОСМУГА

Екологія – охорона природи ЛІСОСМУГА – штучне захисне насадження дерев і чагарників у вигляді довгої смуги.

ЗГРАЇ

Екологія – охорона природи ЗГРАЇ – тимчасові об’єднання тварин, які виявляють біологічно корисну організованість дій (полегшують захист від ворогів, добування їжі, міграції). Найбільш широко зграйність поширена серед птахів, риб та ссавців (багатьох собачих). За

АПВЕЛІНГ

Екологія – охорона природи АПВЕЛІНГ – підіймання океанічних холодних глибинних вод, багатих на біогенні хім. елементи. Зони А. – найбагатші регіони мор. рибного промислу.

ГЕОСФЕРИ

Екологія – охорона природи ГЕОСФЕРИ – різні за хім. складом і щільністю оболонки, на які поділяють нашу планету: магнітосфера, атмосфера, гідросфера, літосфера, мантія та ядро Землі. За В. І. Вернадським, Г. мають геохім. та

Смертність

ОСНОВИ ПОПУЛЯЦІЙНОЇ ЕКОЛОГІЇ Розділ 4.ЕКОЛОГІЧНА І БІОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКИ ПОПУЛЯЦІЇ 4.5. Смертність Смертність – це кількість особин, які загинули в певний період часу. Розрізняють мінімальну і екологічну смертність. Мінімальна смертність – це постійна величина, яка

ЗАХИСТ РОСЛИН КОМПЛЕКСНИЙ

Екологія – охорона природи ЗАХИСТ РОСЛИН КОМПЛЕКСНИЙ – застосування всіх економічно, екологічно, токсикологічно прийнятних методів, що дають змогу підтримувати чисельність шкідників рослинності, нижчу за поріг економ, шкідливості. В основу 3. р. к. покладено свідоме

ВПЛИВ АНТРОПІЧНИЙ

Екологія – охорона природи ВПЛИВ АНТРОПІЧНИЙ – прямий, безпосередній вплив людини на природні об’єкти.

БОРОТЬБА ЗІ ШКІДНИКАМИ

Екологія – охорона природи БОРОТЬБА ЗІ ШКІДНИКАМИ – біотехнічні методи, що використовують прир. реакцію шкідників на певні хім. і фіз. подразнювачі. Подібно до біол. методів, також не ставлять за мету знищення шкідників, а намагаються

ЗАКОНИ ПРО ОХОРОНУ ПРИРОДИ

Екологія – охорона природи ЗАКОНИ ПРО ОХОРОНУ ПРИРОДИ – зібрання основних юридичних норм, що регулюють держ. заходи щодо охорони, рац. використання та розширеного відтворення прир. ресурсів.

ТЕРМОФІЛИ

Екологія – охорона природи ТЕРМОФІЛИ, теплолюбні організми – організми, які розвиваються за високої (іноді до 100 С) т-ри. В широкому розумінні – це мешканці теплих клімат, зон (напр., тропіків) та сапрофіти і паразити, що

ТЕРИТОРІЇ ТА ОБ’ЄКТИ, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ОСОБЛИВІЙ ОХОРОНІ В УКРАЇНІ

Екологія – охорона природи ТЕРИТОРІЇ ТА ОБ’ЄКТИ, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ОСОБЛИВІЙ ОХОРОНІ В УКРАЇНІ – території, що становлять прир.-заповідний фонд (ПЗФ) України, до складу якого входять 16 прир. та 4 біосферні заповідники, 9 нац. прир.

ЛІСІВНИЦТВО

Екологія – охорона природи ЛІСІВНИЦТВО – 1) галузь рослинництва, яка займається вирощуванням лісу; 2) наука про методи вирощування лісу, його вирубування та шляхи підвищення продуктивності.

МАРЬ

Екологія – охорона природи МАРЬ – високостовбурний модриновий ліс на сфагнових болотах у Східному Сибіру.

ОБЛІК ЧИСЕЛЬНОСТІ

Екологія – охорона природи ОБЛІК ЧИСЕЛЬНОСТІ – визначення абсолютної кількості особин, що припадає на одиницю площі (або об’єму).

ЗАБРУДНЕННЯ РЕГІОНАЛЬНЕ

Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ РЕГІОНАЛЬНЕ – забруднення-1 у що виявляється на значних територіях, але не охоплює всю планету.

ГОРИЗОНТ ГУМУСНИЙ

Екологія – охорона природи ГОРИЗОНТ ГУМУСНИЙ – найродючіший горизонт грунту, верхня частина грунтового профілю, де нагромаджується гумус.

ГОМЕОСТАЗ

Екологія – охорона природи ГОМЕОСТАЗ – відносна динамічна сталість складу, фіз.-хім. та біол. властивостей внутр. середовища організму людини і тварин, стійкість основних фізіол. функцій живого організму. Стосовно біоценозів Г. – це збереження сталості видового

ГЕОГРАФІЯ ЛЮДИНИ

Екологія – охорона природи ГЕОГРАФІЯ ЛЮДИНИ – галузь знань про склад та розселення людей на Землі залежно від прир. і соц. чинників.

ІНТОКСИКАЦІЯ ПРОФЕСІЙНА

Екологія – охорона природи ІНТОКСИКАЦІЯ ПРОФЕСІЙНА – отруєння організму токс. речовинами неорг. та орг. походження, які в невеликих кількостях у виробничих умовах потрапляють в організм через органи дихання, шкіру, травний канал. Токс. для організму

ГІДРОСТАТ

Екологія – охорона природи ГІДРОСТАТ – апарат для підводних робіт, який спускають на тросі з судна-бази. На відміну від батискафа Г. переміщується самостійно.

СІЯНЕЦЬ

Екологія – охорона природи СІЯНЕЦЬ – рослина деревних або чагарникових порід, вирощена з насіння і призначена для дорощування в саджанець або для безпосередньої посадки на постійне місце. В садівництві С. використовуються як підщепи.

ТРАВОСТІЙ

Екологія – охорона природи ТРАВОСТІЙ – надземна частина трав у рослинних угрупованнях.

МЕЗОФАУНА

Екологія – охорона природи МЕЗОФАУНА – тварини, розмір тіла яких становить від 0,5 до 10 мм.

ТЕХНОЛОГІЯ БЕЗВІДХОДНА

Екологія – охорона природи ТЕХНОЛОГІЯ БЕЗВІДХОДНА – технологія, що забезпечує мінім, об’єм твердих, рідких, газоподібних або теплових відходів та викидів.

ХІМІЗАЦІЯ (СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА)

Екологія – охорона природи ХІМІЗАЦІЯ (СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА) – комплекс заходів на основі досягнень агрохім. науки і хім. пром-сті, спрямованих на широке і планомірне використання хім. засобів і методів для збільшення врожаю та підвищення якості

РЕБАЛЬЗА

Екологія – охорона природи РЕБАЛЬЗА, каагапу – пальмовник, що періодично затоплюється, на напіврідкому грунті в басейні р. Амазонка.

ПРЕАДАПТАЦІЯ ЕКОЛОГІЧНА

Екологія – охорона природи ПРЕАДАПТАЦІЯ ЕКОЛОГІЧНА – спадкові механізми попередньої підготовки індивидів до зустрічі з новими, але еволюційно “відомими” виду умовами існування (запасання корму, залягання в сплячку, своєчасний відліт на пд. птахів тощо). П.

РЕСУРСИ ВИСНАЖЕНІ

Екологія – охорона природи РЕСУРСИ ВИСНАЖЕНІ – види прир. ресурсів, кількість яких зменшилась під впливом людської діяльності до такої міри, що подальша експлуатація їх екон. нерац. або загрожує повним зникненням.

ЧИННИК ГЕОМОРФОЛОГІЧНИЙ

Екологія – охорона природи ЧИННИК ГЕОМОРФОЛОГІЧНИЙ – чинник, зумовлений геоморф. особливостями (геол. структурами, рельєфом тощо) місцезнаходження об’єкта чи суб’єкта, що розглядається.

ВАЛОВА ПЕРВИННА ПРОДУКТИВНІСТЬ

Екологія – охорона природи ВАЛОВА ПЕРВИННА ПРОДУКТИВНІСТЬ – див. Продуктивність первинна валова.

ФОНД ФЛОРИСТИЧНИЙ

Екологія – охорона природи ФОНД ФЛОРИСТИЧНИЙ – сукупність видів рослин певного регіону.

ЕНЕРГОМІСТКІСТЬ (ГОСПОДАРСЬКА)

Екологія – охорона природи ЕНЕРГОМІСТКІСТЬ (ГОСПОДАРСЬКА) – кількість енергії, потрібної для отримання одиниці продукції чи послуги.

КОЛІНИ

Екологія – охорона природи КОЛІНИ – збірна назва орг. сполук, які виділяються вищими рослинами і специф. діють на ін. види вищих рослин.

ПРОДУКЦІЯ ПЕРВИННА ЧИСТА

Екологія – охорона природи ПРОДУКЦІЯ ПЕРВИННА ЧИСТА, нетто-продукція – частина органічної речовини первинної валової продукції, яка залишається в організмах-автотрофах після витрачання певної її частини на дихання і споживання фітофагами. П. п. ч. можна реально

НАСАДЖЕННЯ

Екологія – охорона природи НАСАДЖЕННЯ – фітоценоз, прир., що доглядається, або створений людиною шляхом садіння тих чи ін. деревних та чагарникових рослин з певною метою (захисні смуги, парки, сади тощо).

ГІГРОСКОП

Екологія – охорона природи ГІГРОСКОП – прилад, що приблизно показує зміну вологості повітря.

ІНДЕКС СУХОСТІ

Екологія – охорона природи ІНДЕКС СУХОСТІ, індекс аридності – числова характеристика рівня недостатнього зволоження в зонах з аридним кліматом. І. с. отримують, як правило, діленням величини річної кількості опадів (в см) на середньорічну температуру

ІНГРЕСІЯ

Екологія – охорона природи ІНГРЕСІЯ – повільне (“вікове”) проникнення мор. вод у пониззя рельєфу прибережного суходолу в разі підвищення рівня моря або опускання берегів.

РЕГЛАМЕНТАЦІЯ (ПОЛЮВАННЯ)

Екологія – охорона природи РЕГЛАМЕНТАЦІЯ (ПОЛЮВАННЯ) – система заходів і прийомів, спрямованих на отримання макс. (для даних умов) продукції при збереженні оптим. біол. продуктивності експлуатованих популяцій тварин, тобто Р. покликана забезпечити ощадливе використання ресурсів

ЗАМКНЕНІСТЬ УГРУПОВАННЯ

Екологія – охорона природи ЗАМКНЕНІСТЬ УГРУПОВАННЯ – здатність екосистем та ін. угруповань протистояти проникненню чужорідних форм.

ІНДИКАТОР

Екологія – охорона природи ІНДИКАТОР – фіз. явище, хім. речовина або певний організм, наявність, кількість або зміна стану яких указують на характер чи зміну властивостей довкілля. Застосовують І. візуальні, акустичні, тактильні та ін.

АМПЛІФІКАЦІЯ

Екологія – охорона природи АМПЛІФІКАЦІЯ – здатність організму нейтралізувати (зрівноважити) зовн. вплив на нього.

ГЕОГІГІЄНА

Екологія – охорона природи ГЕОГІГІЄНА – наука, що вивчає зміни в живій і неживій природі як наслідок діяльності людини на Землі.

СПЕКТР

Екологія – охорона природи СПЕКТР – графічне зображення змін фенологічних фаз рослин (фенологічний С.), складу життєвих форм (біол. С.), складу екоморф (екол. С.) тощо.

АГЛОМЕРАЦІЯ РОСЛИН

Екологія – охорона природи АГЛОМЕРАЦІЯ РОСЛИН – фітоценозу що складається з кількох екологічно однорідних видів.

ТОКСИЧНІСТЬ ГАЗОВИХ ВИКИДІВ

Екологія – охорона природи ТОКСИЧНІСТЬ ГАЗОВИХ ВИКИДІВ – отруйна здатність газових викидів, що визначається конц. наявних у них шкідливих речовин.

ЗЛЕДЕНІННЯ

Екологія – охорона природи ЗЛЕДЕНІННЯ – утворення та потовщення льоду на поверхні споруд, транспортних засобів, на гілках дерев, проводах та ін. місцях і предметах. 3. – одна з форм стихійного лиха.

ФУМІГАНТИ

Екологія – охорона природи ФУМІГАНТИ – заг. назва отруйних або відлякувальних препаратів, що їх застосовують для знищення збудників хвороб і шкідників с.-г. рослин у грунті, для знезараження складських приміщень, овочесховищ, теплиць та парників способом

ЗАПАСИ ДЕРЕВИНИ

Екологія – охорона природи ЗАПАСИ ДЕРЕВИНИ – маса деревини на корені незалежно від можливостей та доцільності її вилучення з госп. метою. 3. д. у світі оцінюються в 307,4 млрд м3.

ПРОГНОЗ ГЕОГРАФІЧНИЙ

Екологія – охорона природи ПРОГНОЗ ГЕОГРАФІЧНИЙ – науково обгрунтоване передбачення розвитку геогр. середовища та його окремих компонентів. Залежно від об’єкта дослідження розрізняють П. г. галузеві (прогноз погоди, зволоження, стоку тощо) і комплексні. За просторовими

ГІБЕРЕЛІН

Екологія – охорона природи ГІБЕРЕЛІН – один із фітогормонів, який стимулює та регулює ріст і розвиток рослин.

ТАНАТОЦЕНОЗ

Екологія – охорона природи ТАНАТОЦЕНОЗ – нагромадження мертвих водяних організмів (захоронення), що поступово перетворюються на осадові породи.

ЧАСТОЧКИ ТВЕРДІ АЕРОЗОЛЬНІ

Екологія – охорона природи ЧАСТОЧКИ ТВЕРДІ АЕРОЗОЛЬНІ – тверді, завислі в повітрі часточки різноманітного походження, переважно мікроскопічних розмірів. До складу Ч. т. а. входить грунт, пил, леткі фракції золи від спалювання вугілля, дров, часточки

Схема екологічної характеристики виду рослин (спрощена)

ОСНОВИ ПОПУЛЯЦІЙНОЇ ЕКОЛОГІЇ Розділ 11. ПОПУЛЯЦІЯ ЯК ОБ’ЄКТ ВИКОРИСТАННЯ 11.5. Схема екологічної характеристики виду рослин (спрощена) 1. Назва виду (наукова і народна). 2. Загальні відомості (літературні) про ареал. 3. Поширення в регіоні. Вказати, в

ПРИРОДНО-АНТРОПОГЕННЕ ЯВИЩЕ

Екологія – охорона природи ПРИРОДНО-АНТРОПОГЕННЕ ЯВИЩЕ – див. Явище природно-антропогенне.

ПРИРОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ

Екологія – охорона природи ПРИРОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ – сукупність природних та змінених людиною абіотичних і біотичних чинників, які справляють безпосередній або опосередкований вплив на людину та народногосподарську діяльність.

АБІОТИЧНЕ СЕРЕДОВИЩЕ

Екологія – охорона природи АБІОТИЧНЕ СЕРЕДОВИЩЕ – сукупність неорг. умов (чинників) існування організмів (сонячне світло, тепло, материнська порода, повітря, вода тощо).

РЕЗЕРВАТ ВОДОПЛАВНОЇ ДИЧИНИ

Екологія – охорона природи РЕЗЕРВАТ ВОДОПЛАВНОЇ ДИЧИНИ – ділянки водно-болотяних угідь (як правило, з режимом заказника), що охороняються, створені для збереження, відновлення або посиленого розмноження водоплавних мисливських птахів.

АВІТАМІНОЗ

Екологія – охорона природи АВІТАМІНОЗ – захворювання людини і тварин, що розвиваються внаслідок тривалої нестачі або відсутності в їжі чи кормах вітамінів. Внаслідок А. порушуються обмін речовин, активність окислювально-відновних процесів, ферментів, що беруть участь

ТАМНОБІОНТ

Екологія – охорона природи ТАМНОБІОНТ – організм – мешканець чагарників. Термін стосується комах (короїди, заболонники, лубоїди, мешканці живої деревини).

АЛЬГОЛОГІЯ

Екологія – охорона природи АЛЬГОЛОГІЯ – розділ ботаніки, що вивчає водорості, їх поширення, видовий склад, будову, роль у біоценозах та використання в нар. госп-ві.

КОЛЕКЦІЯ (зоол.)

Екологія – охорона природи КОЛЕКЦІЯ (зоол.) – певним способом упорядкована сукупність законсервованих (висушених, муміфікованих, заспиртованих тощо) зоологічних об’єктів, зібраних з наук., навчально-освітньою чи естетичною метою. Може складатися з опудал (тушок), шкурок, скелетів, гнізд та

БАТИСКАФ

Екологія – охорона природи БАТИСКАФ – авт. апарат, що забезпечений спец, апаратурою та призначений для глибоководних досліджень.

ПАГОН

Екологія – охорона природи ПАГОН – сукупність організмів, які містяться в товщі льоду (як правило, в стані анабіозу), що вкриває поверхню водойми.

ОАЗИС

Екологія – охорона природи ОАЗИС – територія в пустелі, напівпустелі, що завдяки наявності прир. або штучного зрошення (річковими, артезіанським чи грунт, водами) різко виділяється серед навколишнього простору розвитком рослинності. За умовами життя в них

НОРМА ЗАБРУДНЕННЯ

Екологія – охорона природи НОРМА ЗАБРУДНЕННЯ – гранична конц. забруднювальної речовини, яка потрапляє в середовище або міститься в ньому, що допускається нормативними актами.

УПРАВЛІННЯ ПОПУЛЯЦІЯМИ

Екологія – охорона природи УПРАВЛІННЯ ПОПУЛЯЦІЯМИ – штучне регулювання чисельності, статевовікового складу популяцій, а в разі потреби вилучення з них небажаних за морф, чи ін. ознаками особин.

ЕКОЛОГІЯ ГЕОХІМІЧНА

Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ГЕОХІМІЧНА – розділ екології, що вивчає взаємодію організмів угруповань з геохім. середовищем у біосфері, а також організмів між собою в умовах популяцій, біоценозів, біогеохім. провінцій і зон як структ.

АГРЕСИВНІСТЬ ВОДИ

Екологія – охорона природи АГРЕСИВНІСТЬ ВОДИ – здатність води, в тому числі окремих розчинених у ній речовин, руйнувати різні матеріали шляхом хімічного впливу на них.

РИБОХІД

Екологія – охорона природи РИБОХІД – невеликий канал, по якому з верхнього б’єфа (ділянка води за греблею) тече із встановленою швидкістю вода, а в протилежному напрямку підіймається риба.

ОЗЕРО

Екологія – охорона природи ОЗЕРО – прир. западина, заповнена прісною чи солоною водою. О. Землі займають близько 1,8 % площі поверхні суходолу. О. часто заселені ендеміками, іноді в них трапляються численні релікти. За водним

ТЕРМОРЕГУЛЯЦІЯ ФІЗИЧНА

Екологія – охорона природи ТЕРМОРЕГУЛЯЦІЯ ФІЗИЧНА – забезпечення зміни тепловіддачі за рахунок судинних реакцій шкіри, потовиділення, сезонних змін теплоізолюючих властивостей хутра, транспірації у рослин тощо. Т. ф. можлива і завдяки змінам у поведінці тварин,
Page 13 of 41« First...1112131415...203040...Last »