Екологія – охорона природи АЕРОПЛАНКТОН – мікроскопічні організми, що мешкають у товщі атмосфери (бактерії, мікроскопічні гриби) і живуть за рахунок орг. речовин повітряного середовища.

Екологія – охорона природи РЕЛЬЄФ – сукупність форм земної поверхні різних масштабів, які складаються з багаторазово повторюваних елементарних форм, що чергуються між собою. Вони можуть бути позитивними, тобто опуклими, або негативними. Р. створюється внаслідок

Екологія – охорона природи ОПРОМІНЕННЯ – вплив на біонти будь-яких видів випромінювань. Зовн. опромінення формується внаслідок дії косм. випромінювання, за рахунок радіонуклідів, розсіяних у біосфері, або від матеріалів чи споруд, створених людиною. Внутр. опромінення

ОСНОВИ ПОПУЛЯЦІЙНОЇ ЕКОЛОГІЇ Розділ 4.ЕКОЛОГІЧНА І БІОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКИ ПОПУЛЯЦІЇ 4.1.1. Розмір і стійкість популяції Популяції живих організмів характеризуються великою різноманітністю та різними розмірами, які визначаються загальною кількістю організмів або їх біомасою. Вони змінюються з

Екологія – охорона природи АМФІДРОМНИЙ – мандрівний, що скрізь зустрічається (стосовно рухомих тварин).

Екологія – охорона природи УТИЛІЗАЦІЯ ТЕПЛОТИ ВІДХІДНИХ ГАЗІВ – використання виділюваної пром. теплоти в певних технол. процесах або для опалення.

Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ ПЕРВИННЕ – надходження в середовище забрудників, що безпосередньо утворюються під час перебігу прир., прир.- антроп. та антроп. процесів.

Екологія – охорона природи СТАТОСКОП – барометричний прилад для вимірювання найменших змін атм. тиску.

Екологія – охорона природи КРИНОГАЛОКСЕРОФІТИ – солестійкі ксерофільні рослини (ксерофіти), що виділяють надлишок солей крізь особливі залози на листках (напр., кермек, катран).

Екологія – охорона природи ПРОДУКЦІЯ ПЕРВИННА ВАЛОВА, брутто-продукція – маса органічної речовини, яка утворюється при фотосинтезі та хемосинтезі, тобто автотрофами.

Екологія – охорона природи ЄГЕР – фахівець-мисливець, який керує полюванням і доглядає за тваринами у заповідниках і лісництвах.

Екологія – охорона природи ЗЕМЕЛЬНО-РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ – див. Потенціал земельно-ресурсний.

Екологія – охорона природи ЗОНАЛЬНІСТЬ ГЕОГРАФІЧНА – одна з основних закономірностей просторової диференціації геогр. оболонки Землі. Виявляється у певній послідовній зміні фіз.-геогр. поясів і фіз.- геогр. зон, що зумовлено переважно характером розподілу сонячної енергії

Екологія – охорона природи АЛОТРОФНЕ ОЗЕРО – озеро, вода якого отримує біогенні мін. та орг. речовини в основному з водозбірної площі.

Екологія – охорона природи ЗГРАЇ – тимчасові об’єднання тварин, які виявляють біологічно корисну організованість дій (полегшують захист від ворогів, добування їжі, міграції). Найбільш широко зграйність поширена серед птахів, риб та ссавців (багатьох собачих). За

Екологія – охорона природи ГЕОСФЕРИ – різні за хім. складом і щільністю оболонки, на які поділяють нашу планету: магнітосфера, атмосфера, гідросфера, літосфера, мантія та ядро Землі. За В. І. Вернадським, Г. мають геохім. та

Екологія – охорона природи ЗАХИСТ РОСЛИН КОМПЛЕКСНИЙ – застосування всіх економічно, екологічно, токсикологічно прийнятних методів, що дають змогу підтримувати чисельність шкідників рослинності, нижчу за поріг економ, шкідливості. В основу 3. р. к. покладено свідоме

Екологія – охорона природи БОРОТЬБА ЗІ ШКІДНИКАМИ – біотехнічні методи, що використовують прир. реакцію шкідників на певні хім. і фіз. подразнювачі. Подібно до біол. методів, також не ставлять за мету знищення шкідників, а намагаються

Екологія – охорона природи ТЕРМОФІЛИ, теплолюбні організми – організми, які розвиваються за високої (іноді до 100 С) т-ри. В широкому розумінні – це мешканці теплих клімат, зон (напр., тропіків) та сапрофіти і паразити, що

Екологія – охорона природи ЛІСІВНИЦТВО – 1) галузь рослинництва, яка займається вирощуванням лісу; 2) наука про методи вирощування лісу, його вирубування та шляхи підвищення продуктивності.

Екологія – охорона природи ОБЛІК ЧИСЕЛЬНОСТІ – визначення абсолютної кількості особин, що припадає на одиницю площі (або об’єму).

Екологія – охорона природи ГОРИЗОНТ ГУМУСНИЙ – найродючіший горизонт грунту, верхня частина грунтового профілю, де нагромаджується гумус.

Екологія – охорона природи ГЕОГРАФІЯ ЛЮДИНИ – галузь знань про склад та розселення людей на Землі залежно від прир. і соц. чинників.

Екологія – охорона природи ГІДРОСТАТ – апарат для підводних робіт, який спускають на тросі з судна-бази. На відміну від батискафа Г. переміщується самостійно.

Екологія – охорона природи ТРАВОСТІЙ – надземна частина трав у рослинних угрупованнях.

Екологія – охорона природи ТЕХНОЛОГІЯ БЕЗВІДХОДНА – технологія, що забезпечує мінім, об’єм твердих, рідких, газоподібних або теплових відходів та викидів.

Екологія – охорона природи РЕБАЛЬЗА, каагапу – пальмовник, що періодично затоплюється, на напіврідкому грунті в басейні р. Амазонка.

Екологія – охорона природи РЕСУРСИ ВИСНАЖЕНІ – види прир. ресурсів, кількість яких зменшилась під впливом людської діяльності до такої міри, що подальша експлуатація їх екон. нерац. або загрожує повним зникненням.

Екологія – охорона природи ВАЛОВА ПЕРВИННА ПРОДУКТИВНІСТЬ – див. Продуктивність первинна валова.

Екологія – охорона природи ЕНЕРГОМІСТКІСТЬ (ГОСПОДАРСЬКА) – кількість енергії, потрібної для отримання одиниці продукції чи послуги.

Екологія – охорона природи ПРОДУКЦІЯ ПЕРВИННА ЧИСТА, нетто-продукція – частина органічної речовини первинної валової продукції, яка залишається в організмах-автотрофах після витрачання певної її частини на дихання і споживання фітофагами. П. п. ч. можна реально

Екологія – охорона природи ГІГРОСКОП – прилад, що приблизно показує зміну вологості повітря.

Екологія – охорона природи ІНГРЕСІЯ – повільне (“вікове”) проникнення мор. вод у пониззя рельєфу прибережного суходолу в разі підвищення рівня моря або опускання берегів.

Екологія – охорона природи ЗАМКНЕНІСТЬ УГРУПОВАННЯ – здатність екосистем та ін. угруповань протистояти проникненню чужорідних форм.

Екологія – охорона природи АМПЛІФІКАЦІЯ – здатність організму нейтралізувати (зрівноважити) зовн. вплив на нього.

Екологія – охорона природи СПЕКТР – графічне зображення змін фенологічних фаз рослин (фенологічний С.), складу життєвих форм (біол. С.), складу екоморф (екол. С.) тощо.

Екологія – охорона природи ТОКСИЧНІСТЬ ГАЗОВИХ ВИКИДІВ – отруйна здатність газових викидів, що визначається конц. наявних у них шкідливих речовин.

Екологія – охорона природи ФУМІГАНТИ – заг. назва отруйних або відлякувальних препаратів, що їх застосовують для знищення збудників хвороб і шкідників с.-г. рослин у грунті, для знезараження складських приміщень, овочесховищ, теплиць та парників способом

Екологія – охорона природи ПРОГНОЗ ГЕОГРАФІЧНИЙ – науково обгрунтоване передбачення розвитку геогр. середовища та його окремих компонентів. Залежно від об’єкта дослідження розрізняють П. г. галузеві (прогноз погоди, зволоження, стоку тощо) і комплексні. За просторовими

Екологія – охорона природи ТАНАТОЦЕНОЗ – нагромадження мертвих водяних організмів (захоронення), що поступово перетворюються на осадові породи.

ОСНОВИ ПОПУЛЯЦІЙНОЇ ЕКОЛОГІЇ Розділ 11. ПОПУЛЯЦІЯ ЯК ОБ’ЄКТ ВИКОРИСТАННЯ 11.5. Схема екологічної характеристики виду рослин (спрощена) 1. Назва виду (наукова і народна). 2. Загальні відомості (літературні) про ареал. 3. Поширення в регіоні. Вказати, в

Екологія – охорона природи ПРИРОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ – сукупність природних та змінених людиною абіотичних і біотичних чинників, які справляють безпосередній або опосередкований вплив на людину та народногосподарську діяльність.

Екологія – охорона природи РЕЗЕРВАТ ВОДОПЛАВНОЇ ДИЧИНИ – ділянки водно-болотяних угідь (як правило, з режимом заказника), що охороняються, створені для збереження, відновлення або посиленого розмноження водоплавних мисливських птахів.

Екологія – охорона природи ТАМНОБІОНТ – організм – мешканець чагарників. Термін стосується комах (короїди, заболонники, лубоїди, мешканці живої деревини).

Екологія – охорона природи КОЛЕКЦІЯ (зоол.) – певним способом упорядкована сукупність законсервованих (висушених, муміфікованих, заспиртованих тощо) зоологічних об’єктів, зібраних з наук., навчально-освітньою чи естетичною метою. Може складатися з опудал (тушок), шкурок, скелетів, гнізд та

Екологія – охорона природи ПАГОН – сукупність організмів, які містяться в товщі льоду (як правило, в стані анабіозу), що вкриває поверхню водойми.

Екологія – охорона природи НОРМА ЗАБРУДНЕННЯ – гранична конц. забруднювальної речовини, яка потрапляє в середовище або міститься в ньому, що допускається нормативними актами.

Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ГЕОХІМІЧНА – розділ екології, що вивчає взаємодію організмів угруповань з геохім. середовищем у біосфері, а також організмів між собою в умовах популяцій, біоценозів, біогеохім. провінцій і зон як структ.

Екологія – охорона природи РИБОХІД – невеликий канал, по якому з верхнього б’єфа (ділянка води за греблею) тече із встановленою швидкістю вода, а в протилежному напрямку підіймається риба.

Екологія – охорона природи ТЕРМОРЕГУЛЯЦІЯ ФІЗИЧНА – забезпечення зміни тепловіддачі за рахунок судинних реакцій шкіри, потовиділення, сезонних змін теплоізолюючих властивостей хутра, транспірації у рослин тощо. Т. ф. можлива і завдяки змінам у поведінці тварин,