Екологія – охорона природи ОХОРОНА БОЛІТ – сукупність заходів, виконання яких запобігає надлишковому осушенню боліт, ліквідації їх як регуляторів стоків та місць помешкання різних видів живого.

Екологія – охорона природи ШУМОЗАХИСТ – заходи, спрямовані на зниження шуму на виробництві, транспорті, будівництві, шляхах, вулицях тощо. Проблема захисту від шумів стала міжнар., оскільки Всесвітня організація охорони здоров’я розробила комплексну довгострокову програму заходів

Екологія – охорона природи ОКЕАНАРІЙ – прир. водойма, басейн, обладнаний для утримування мор. тварин з метою наук, досліджень або спостережень за ними.

Екологія – охорона природи ТВАРИННИЙ СВІТ – тваринне населення всієї земної кулі. На відміну від поняття фауна характеризується не лише видовим складом, а й чисельністю.

Екологія – охорона природи ТАБЛИЦІ ВИЖИВАННЯ – розрахункові таблиці для визначення ймовірності виживання новонародженого організму (людини, рослини, тварин) до кожної з наступних вікових груп та зміни такої ймовірності з віком особини.

Екологія – охорона природи ОРГАНІЧНИЙ СВІТ – жива природа, сукупність живих організмів, що населяють біосферу Землі. Відомо більше 1 млн видів тварин та близько 500 тис. видів рослин, які мешкають у воді, на землі,

Екологія – охорона природи ПАРТЕНОГЕНЕТИЧНЕ РОЗМНОЖЕННЯ – те саме, що й Партеногенез.

Екологія – охорона природи ЗАКОН МІНІМУМУ (Ю. ЛІБІХА) – основний закон: витривалість організму визначається найслабкішою ланкою в ланцюгу його екол. потреб, тобто життєві можливості організму лімітуються екол. чинниками, кількість і якість яких близькі до

Екологія – охорона природи КОАКЦІЇ – взаємовідносини, взаємодія різних організмів у біоценозах. Розрізняють біотичні і трансбіотичні взаємовідносини.

Екологія – охорона природи АРИФМОМОРФОЗ – тип еволюц. перетворень організмів, що полягає у зміні кількості однорідних органів, напр, числа променів у плавцях деяких риб.

Екологія – охорона природи ПІКНОБІОСФЕРА – один із термінів, що означають “плівку життя”.

Екологія – охорона природи ТЕРИКОН – конусоподібний насип з пустих (без корисної копалини) порід біля шахти або рудника. Джерело забруднення довкілля.

Екологія – охорона природи АРЕАЛ ГРУНТОВИЙ ЕЛЕМЕНТАРНИЙ – площа, зайнята однотипним грунтовим утворенням, всередині якої відсутні будь-які грунтово-геогр. межі. Вони становлять класифікаційні Типи грунтів (їх розряди, види, родини, різновиди).

Екологія – охорона природи ГЕОБОТАНІКА – наука, об’єктом вивчення якої є рослинний покрив Землі як сукупність рослинних угруповань (фітоценозів), його склад, будова, історія розвитку, територіальний розподіл, взаємозв’язки між собою і з довкіллям.

Екологія – охорона природи ПОРУШЕННЯ ПРИРОДНОЇ (ЕКОЛОГІЧНОЇ) РІВНОВАГИ – зміни в процесах взаємодії та складі компонентів і елементів екосистеми, що призводять у кінцевому підсумку до її заміни ін. екосистемою на тривалий або умовно безкінечний

Екологія – охорона природи СТРІМНИНА – ділянка течії річки із значною швидкістю. Бурхлива течія в каналах, річках при вузькому фарватері утруднює судноплавство, спричинює ерозію берегів.

Екологія – охорона природи ЗОНАЛЬНІСТЬ У ГОРАХ – теa> саме, що й Поясність вертикальна.

Екологія – охорона природи ЛАЗЕР – оптичний квантовий генератор, джерело оптичного когерентного випромінювання певної спрямованості та високої енергії. В Л. різні види енергії перетворюються на енергію лазерного випромінювання. Головний елемент Л. – активне середовище,

Екологія – охорона природи КУМУЛЯЦІЯ ФУНКЦІОНАЛЬНА – підсумовування функціональних змін окремих органів або систем організму, викликаних дією отрутохімікатів. Для гігієнічної класифікації отрутохімікатів одним із показників є коеф. кумуляції – відношення сумарної дози речовини, що

Екологія – охорона природи ГАН – тип ландшафту Сх. Тибету, що являє собою гірський пересічений рельєф з ділянками сухих високогірних плато. Рослинність Г. більш багата та різноманітна, ніж інші ландшафти Тибету.

Екологія – охорона природи СУБСЕРІЯ – сукцесія, що виникла на новому субстраті, який оголився в результаті порушення рослинного покриву людиною.

Екологія – охорона природи ГЕМІКРИПТОФІТИ – життєва форма рослин, у яких (за К. Раункієром) бруньки відновлення за несприятливих умов (посуха), у несприятливий для вегетації період року перебувають на рівні грунту (іноді дещо вище) і

Екологія – охорона природи ПОЛІВОЛЬТИННІСТЬ – властивість тварин (термін застосовується в основному до комах) мати кілька поколінь протягом року.

Екологія – охорона природи ОСАДИ СТІЧНИХ ВОД – тверді залишки після очищення стічних вод. О. с. в. включають мін. та орг. речовини, тому їх часто використовують як місцеві добрива або для добування біогазу. Однак

Екологія – охорона природи ЗАЛІСНЕННЯ – створення лісового покриву шляхом висіву насіння лісових порід, садіння їх саджанців або сприяння природному відновленню лісу.

ОСНОВИ ПОПУЛЯЦІЙНОЇ ЕКОЛОГІЇ Розділ 4.ЕКОЛОГІЧНА І БІОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКИ ПОПУЛЯЦІЇ Підсумок розділу 4. Популяції – це складні саморегулюючі біологічні системи відкритого типу, особливості яких визначаються біологічними властивостями виду, індивідуальними особливостями його особин та екологічним умовами

Екологія – охорона природи ГЕРПЕТОБІОНТ – вид, який мешкає серед рослинних або ін. орг. решток на поверхні грунту (ліс, лучна підстилка тощо).

Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ РОЗВИТКУ – усі модифікації прир. середовища, створені людиною (госп. угіддя, зелені насадження, рекультивовані землі тощо), споруди, транспортні і пром. об’єкти, світ речей, що оточує людину і впливає на неї.

Екологія – охорона природи МАНГРОВІ ЛІСИ – рослинність припливно-відпливної смуги низьких мулистих тропічних узбереж. Представлена різними видами вічнозелених чагарників та невисоких дерев, що мають додаткові опорні корені. Поширені переважно на сх. узбережжі Африки, Мадагаскарі,

Екологія – охорона природи СТАЦІЯ – 1) місця існування особин, сім’ї або виду тварин. Може збігатись із середовищем біоценозу, фітоценозу, парцели, едасфери та її частин; 2) місце існування популяції; 3) частина біотопу з певними

Екологія – охорона природи ПРИРІСТ НУЛЬОВИЙ – практична рівновага народжуваності та смертності, що веде до стабільної чисельності популяції (населення) будь-якого регіону. Звичайний стан прир. популяцій поза періодами збурення (масового розмноження або депресії чисельності).

Екологія – охорона природи ДЕРЕВОСТАН ПОРОСЛЕВИЙ – сукупність дереву що виросли з порослі деревних пнів.

Екологія – охорона природи НАРОДОНАСЕЛЕННЯ – сукупність людей, що живуть на Землі (людство) або в межах певної території, континенту, країни, району, міста. Процеси формування чисельності (народжуваність, смертність, міграція населення) і складу Н. (статевовікового, соц.-екон.,

Екологія – охорона природи ПРИНЦИПИ ЗВ’ЯЗКУ “БІОТОП – БІОЦЕНОЗ” – 1) принцип різноманіття (А. Тінемана): чим різноманітніші умови біотопу, тим більше видів у біоценозі; 2) принцип відхилення умов (А. Тінемана): чим більші відхилення умов

Екологія – охорона природи ФІТОЦЕНОЗ РЕЛІКТОВИЙ – рослинне угруповання, яке звичайно займає невелику площу і залишилось від рослинності, більш поширеної в минулому, а тепер зниклої чи витісненої з території, де зберігся Ф. р.

Екологія – охорона природи ІНСЕКТИСТАЗ – стан, коли щільність популяції рослиноїдних комах, які напали на рослинний організм, знижується в міру росту цієї рослини без явних ознак порушення її структури та функцій. Виявляється в гальмуванні

Екологія – охорона природи САПРОБІОНТИ, сапроби – організми (перш за все бактерії, водорості, безхребетні), що живуть у водоймах, забруднених орг. речовинами. Завдяки мінералізації орг. речовин С. відіграють важливу роль у самоочищенні води. Залежно від

Екологія – охорона природи АРЕАЛ СУЦІЛЬНИЙ – ареал систематичної групи або первинних угруповань без істотних переривань.

Екологія – охорона природи КОЛКИ – острівні ліски з берези або осики в лісостеповій зоні Росії.

Екологія – охорона природи АРЕАЛ ЗИМІВЛІ – регіон, де вид проводить холодну пору року.

Екологія – охорона природи ОЛІГОСАПРОБІОНТИ – організми, що живуть у водоймах з чистою водою, не забрудненою орг. речовинами (напр., зелені та діатомові водорості, форель). О. використовують як біоіндикатори чистих вод.

Екологія – охорона природи ПУСТЕЛЯ ГЛИНИСТА – пустеля на глинистих грунтах, що поросла полинами та солянками. Порівняно багата на великих тварин: водяться джейран, сайгак, раніше були кулани, яких винищили.

Екологія – охорона природи СОЛОНІСТЬ ВОДИ – градація вмісту розчинних солей у прир. воді: прісна вода – до 0,5-1 г/л, солонувата – від 1 до 3, слабкосолона – від З до 10, солона і

Екологія – охорона природи СПАЛАХ ЕКОЛОГІЧНИЙ – невпинне зростання чисельності якогось одного виду адвентивних, а іноді й місцевих рослин, для розселення якого склалися сприятливі умови, переважно через стійкі антропогенні зміни умов середовища.

Екологія – охорона природи КРІОФІЛИ – тварини, які без істотної шкоди для себе постійно живуть у холодних регіонах (полярні о-ви, високогір’я).

Екологія – охорона природи ЧИННИК ПЕРІОДИЧНИЙ – чинник, дія якого повторюється з чіткою циклічністю (напр., припливи та відпливи моря). До Ч. п. організми, як правило, пристосовуються.

Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ ОСЕЛІ – надходження до оселі або утворення в ній (синтез, розмноження тощо) небажаних фіз., хім. та біол. агентів. 3. о. спричинюється проникненням перелічених агентів ззовні (із забрудненої атмосфери, пилу

Екологія – охорона природи ІНФЛЮАЦІЯ – проникнення поверхневих вод у товщу земної кори крізь шпари або карстові канали. І. слід відрізняти від інфільтрації, коли просочування відбувається суцільним фронтом.

Екологія – охорона природи ФІТОЦЕНОЗ, угруповання рослинне – сукупність видів рослин, що склалася історично, яка існує на території з більш-менш однотипними клімат., грунт, та ін. умовами. Характеризується певним видовим складом, структурою та взаємодією рослин

Екологія – охорона природи БІОЛОГІЧНИЙ НУЛЬ – температура довкілля, нижче за яку припиняються ріст і розвиток організмів.