Екологія – охорона природи ЗАКРІПЛЕННЯ ПІСКІВ – заходи, спрямовані на утримання від переміщення пісків, що рухаються під дією вітру, за допомогою висівання, висаджування рослин або сприяння росту прир. рослинності. Застосовують також хім. речовини, що

Екологія – охорона природи ГУТАЦІЯ – виділення зайвої води крізь спец, видільні структури (гідатоди), розміщені на краях (чи на вістрі) листків багатьох гігрофітів (“плач рослин”). Г. зумовлена кореневим тиском.

Екологія – охорона природи СТІК ПОТОКІВ ПОВІТРЯ – перенесення потоків холодного повітря вниз по схилу під впливом сили гравітації (оскільки воно важче за тепле).

Екологія – охорона природи ПОЛІСЬКИЙ ПРИРОДНИЙ ЗАПОВІДНИК – заповідник в Овруцькому та Олевському р-нах Житомирської обл. Розташований у межиріччі Уборті та Болітниці, в межах зони мішаних лісів. Утворений у 1968 р. Підпорядкований Міністерству ліс.

Екологія – охорона природи ВИМИРАННЯ – теор. кінцева доля кожного біол. виду; явище часткового чи повного зникнення окремих видів, груп рослин і тварин або цілих флор і фаун з певної території або акваторії, що

Екологія – охорона природи БАНК ГЕНІВ – організація, що займається консервуванням насіння і вегетативних тканин різних сортів культ, і дикорослих рослин, здатних до розмноження. Б. г. не обмежується лише зберіганням такого матеріалу в охолоджуваних

Екологія – охорона природи ЕВРИОКСИБІОНТ – водяний організм, здатний жити в умовах значних коливань вмісту кисню у воді (карась, в’юн та ін.).

Екологія – охорона природи ВОДИ ТЕРИТОРІАЛЬНІ – частина мор. (океанічної) акваторії, яка перебуває під юрисдикцією прибережної держави. Нині ширина смуги В. т. становить 12 мор. миль (22,2 км), а зона переважного права експлуатувати ресурси

Екологія – охорона природи ГЕЛЮ… – у складних словах відповідає поняттям “сонце”, “сонячний”.

Екологія – охорона природи ДЕТЕРМІНІЗМ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ детермінізм технічний, детермінізм технократичний – надання розвитку технологій вирішального значення в сусп. прогресі. Зміна технологій, що стимулюються суспільними потребами, відіграє важливу роль у процесах природокористування, особливо збереження прир.

Екологія – охорона природи АСФІКСІЯ – різкий розлад дихання, який зумовлюється нестачею в крові кисню і надлишком вуглекислого газу.

Екологія – охорона природи ЕСТЕТИЧНІ ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ – див. Потреби людини естетичні.

Екологія – охорона природи МСОП – див. Міжнародна спілка охорони природи та природних ресурсів.

Екологія – охорона природи ЗАКОН СУКУПНОСТІ (СПІЛЬНОЇ ДІЇ) ПРИРОДНИХ ЧИННИКІВ (Е. МІТЧЕРЛІХА – А. ТІНЕМАНА – Б. БАУЛЕ) – 1) величина врожаю залежить не від окремого, навіть лімітуючого, чинника, а від усієї сукупності екол.

Екологія – охорона природи ПРИНЦИП СПІВІСНУВАННЯ, “парадокс Дж. Хатчинсона” – два види можуть співіснувати в одній екол. ніші, і якщо близькі види змушені використовувати одні й ті самі ресурси, то прир. добір може сприяти

Екологія – охорона природи МІГРАЦІЯ НАСЕЛЕННЯ – переміщення чи переселення людей на різні терміни (від кількох годин та довічно) з перетином статистично облікових меж (як правило, адмін. кордонів, меж міста тощо). М. н. –

Екологія – охорона природи АРЕАЛ ПЕРВИННИЙ, ареал автохтонний – регіон первісного формування виду, ін. систематичних груп чи угруповань.

Екологія – охорона природи ОЗОНОСФЕРА, озоновий шар, озоновий екран – шар атмосфери в межах стратосфери, зосереджений на висоті 15-25 км, верхня межа досягає 45 км. Середня річна кількість озону в О. становить близько 300

Екологія – охорона природи ЗАЛУЖЕННЯ – 1) система заходів щодо створення чи поліпшення (згущування, укріплення дернини) продуктивного трав’яного покриву, як правило, на схилах балок, пагорбів, річкових терас та ін. місцях з метою укріплення поверхонь

Екологія – охорона природи ШКОДА ВІД ЗАБРУДНЕННЯ ДОВКІЛЛЯ – фактичні або можливі збитки нар. госп-ва, пов’язані із забрудненням довкілля. Крім одномоментної шкоди може виникати перманентна (напр. у випадку ерозії грунтів, їх засолення) або така,

Екологія – охорона природи РАДІАЦІЯ ІНФРАЧЕРВОНА – невидиме ел.-магн. випромінювання з довжиною хвиль від 750 до 4000 нм, джерелом якого є Сонце або будь-яке нагріте прир. чи штучне тіло. Р. і. інтенсивно поглинається багатьма

Екологія – охорона природи ДОМІНАНТНІСТЬ, домінування – 1) здатність виду займати панівне становище в угрупованні та спричинювати переважний вплив на біоценотичні процеси; 2) форма взаємозв’язку парних (алельних) генів, за якої один із них –

Екологія – охорона природи ВИХОВАННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ – формування у людини свідомого сприйняття довкілля, почуття особистої соц. відповідальності за діяльність, що так чи інакше пов’язана з перетворенням навколишнього природного середовища, упевненості в необхідності бережливого ставлення

Екологія – охорона природи СТЕНОФАГИ – організми, які живляться невеликою кількістю видів корму або навіть одним його видом.

Екологія – охорона природи ВИКИД – міра ступеня виділення із значного за масштабами джерела забруднювальних речовин. Перевищення цього ступеня спричинює негативні наслідки в довкіллі або створює небезпеку для здоров’я людини. Виражається як швидкість надходження

Екологія – охорона природи ГЕЛІОФІТ(И), рос лина світлолюбна, світлова рослина – представник екол. групи рослин, оптимальна життєдіяльність яких має місце за умов повного сонячного освітлення. Такі рослини взагалі не переносять або переносять дуже погано

Екологія – охорона природи БІОЛОГІЧНА АКТИВНІСТЬ ГРУНТУ – див. Активність грунту біологічна.

Екологія – охорона природи АСТЕНОСФЕРА – шар зниженої твердості, міцності та в’язкості у верхній мантії Землі. Залягає на глибині близько 100 км під континентами і майже 50 км під дном океану, нижня межа –

Екологія – охорона природи МАСКУВАННЯ – здатність організму ховатися на тлі навколишнього середовища завдяки особливостям свого забарвлення (забарвлення тварини зливається з піщаним грунтом, корою дерев і гілок, листками тощо). Це дає змогу тваринам робитися

Екологія – охорона природи СВИНЕЦЬ – важкий метал. У природі трапляється повсюдно, але не є життєво необхідним. За останні десятиліття рівень конц. його в довкіллі підвищується внаслідок антроп. навантажень., що становить особливу загрозу для

Екологія – охорона природи ГЕМЕРОФОБ – 1) вид рослин, зниклий внаслідок впливу людини на прир. рослинність; 2) види рослин і тварин, які уникають співіснування з культ, рослинами (напр., більшість рослин лісу, дрофа та ін.).

Екологія – охорона природи АМФІБІАЛЬНІСТЬ – здатність організму зберігати життєздатність як у воді, так і на суходолі. Властива в основному тваринам, що мешкають у припливно-відпливній зоні морів і океанів.

Екологія – охорона природи АЛЕЛІЗМ – явище парності (або множинності) ознак організму, що виключають одна одну; існування гена в різних станах (алелях), які виникають шляхом мутацій.

Екологія – охорона природи ЮНІСЕФ (UNICEF – United Nations International Children’s Emergency Fund) – дитячий фонд ООН. Складовою частиною діяльності цієї організації є питання екол. виховання жінок, дітей, молоді, а також природоохоронна освіта. Під

Екологія – охорона природи ЕЛЕКТРОМАГНІТНЕ ЗАБРУДНЕННЯ – див. Забруднення електромагнітне.

Екологія – охорона природи КАДАСТР ОХОРОННИХ ПРИРОДНИХ ОБ’ЄКТІВ – систематизоване зведення відомостей про всі території та об’єкти, що мають охоронну цінність. Крім заг. кадастрових показників, містить такі відомості, як дата надання статусу, ступінь охорони

Екологія – охорона природи ЗОЛОВІДВАЛ – місце складування, сховище золи теплових електростанцій, що працюють на твердому паливі.

Екологія – охорона природи СТРИЖЕНЬ РІЧКИ – поздовжня крива лінія найбільшої швидкості течії річки, як правило, посередині водотоку, хоча може відхилятись і до певного берега (біля островів, кіс, поворотів русла).

Екологія – охорона природи ЛІСОПАРК – ліс. масив у населених пунктах, що призначений для оздоровлення території і є місцем відпочинку людей.

Екологія – охорона природи БУЛЬВАР – широка алея, часто обсаджена деревами, посеред міської вулиці. Створюється для збільшення рекреаційного простору в містах та для зниження рівня шуму.

Екологія – охорона природи КАРСТ, карстові явища – явища, пов’язані з розчиненням прир. водами деяких гір. порід (вапняків, гіпсів, кам’яної солі), що супроводжується утворенням комплексу поверхневих (воронки, котловани, провалля) і підземних (печер, прир. порожнин,

Екологія – охорона природи ХВОРОБА МІНАМАТИ – інтоксикація організму людини ртутьорганічними сполуками внаслідок вживання в їжу риби або ін. продуктів моря, ін. водойм, забруднених ртуттю.

Екологія – охорона природи ІНДЕКС ВИДОВОЇ РІЗНОМАНІТНОСТІ – співвідношення між числом видів та будь-яким показником значимості виду (чисельність особин, біомаса, продуктивність та ін.). Видову різноманітність трофічної групи визначають переважно рідкісні види, тоді як показники

Екологія – охорона природи ЧИННИК(И) АБІОТИЧНИЙ(І) – компоненти й властивості неживої природи, які прямо чи опосередковано впливають на окремі організми та їхні угруповання (температура, освітленість, вологість, рельєф, вітер, рівень радіації, газовий склад повітря, атмосферний

Екологія – охорона природи СУБОРДИНАЦІЯ ЕКОЛОГІЧНА – форма ієрархії прир. систем, де як супідрядні за висотою організації системні одиниці виступають структури з участю живого організму. Напр., підсистеми відносно біоценозу: популяції, синузїї, консорцїї.

Екологія – охорона природи ГОМОЙОЛОГІЯ – морф, або фізіол. подібність органів чи ознак у тварин віддалених систематичних груп. Г. виникає під впливом подібних умов життя.

Екологія – охорона природи БІОКАЛІМА – один із термінів, яким визначають “плівку життя” В. І. Вернадського.

Екологія – охорона природи МАНГРИ – мангрові зарості, або низький ліс на мулистому узбережжі моря в тропічних країнах.

Екологія – охорона природи ТРОПІЗМИ – ростові рухи рослин, спричинені однобічним впливом чинників зовн. середовища. Виявляються у згинах відповідних частин рослин, спрямованих у бік подразника (позитивний Т.) і від подразника (негативний Т.). Залежно від

Екологія – охорона природи МЕРОПЛАНКТОН – прибережні планктонні організми, що входять до складу планктону лише на обмежений час, а потім змінюють свою життєву форму, напр., личинкові фази розвитку тварин, які в дорослій фазі живуть