Екологія – охорона природи ГЕОГРАФІЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ – розділ географії, що досліджує розміщення окремих видів прир. ресурсів, проблеми їх оцінювання, комплексного використання і відтворення.

Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ МЕХАНІЧНЕ – забруднення середовища агентами, що спричинюють негативний мех. вплив без фіз.-хім. наслідків (напр., сміття). 3. м. завжди супроводжується негативними фіз.-хім. ефектами.

Екологія – охорона природи САПРОПЕЛІТИ – різновидність викопного вугілля, що утворилось унаслідок нагромадження решток найпростіших планктонних організмів та колоній зелених і синьо-зелених водоростей. С. використовують для грязелікування і як паливо.

Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ЕВОЛЮЦІЙНА – розділ екології, що вивчає екол. механізми еволюц. процесу, шляхи і форми еволюц. становлення індивід, і видових адаптацій та еволюції біоценотичних систем. Е. е. вивчає, як саме в

Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ ЕЛЕКТРОМАГНІТНЕ – форма фіз. забруднення, що виникає внаслідок зміни ел.-магн. властивостей середовища (лінії електропередач, радіо, телебачення, радіолокаційні системи, робота деяких пром. установок тощо). 3. е. призводить до порушення роботи

Екологія – охорона природи ПРИРОДНІ БАГАТСТВА – у широкому розумінні – блага природи, що служать потребам людини, у вузькому розумінні – сукупність природних ресурсів як джерел матер. виробництва.

Екологія – охорона природи ГЕЛІОФІЛЬНІСТЬ – відношення живих організмів до світла. Серед рослин розрізняють світлолюбні (геліофіти); тіневитривалі (умбропатієнти); затінкові (сціофіти); які не потребують світла (напр., багато грибів і бактерій). Тваринам також властива Г. у

Екологія – охорона природи ПІНЬЯЛЬ – субтропічний ліс із Pi – nus саnаriens і s на Канарських островах.

Екологія – охорона природи СВІТЛО – один із видів ел.-магн. випромінювання, який охоплює ділянку спектра ел.-магн. хвиль у діапазоні від УФ – до ІЧ-ділянки включно. Інтервал довжин хвиль видимого людиною С. становить 400-760 нм.

Екологія – охорона природи ДІЯЛЬНІСТЬ ЦИКЛОНІЧНА – форма заг. циркуляції атмосфери, виникнення, розвиток, руйнування і переміщення в ній циклонів та антициклонів. Поняття звичайно стосується помірних широт, де Д. ц. значною мірою формує клімат і

Екологія – охорона природи МОРОЗОСТІЙКІСТЬ – здатність організмів (або матеріалів) витримувати низькі мінусові т-ри.

Екологія – охорона природи БІОЛОГІЧНЕ ВИВІТРЮВАННЯ – мех. дроблення й біол. зміна гірських порід у результаті життєдіяльності рослин і тварин.

Екологія – охорона природи ГРУНТ ЗАКРИТИЙ – форма вирощування рослин у грунті, захищеному склом, плівкою тощо. Під накриттям створюється особливе середовище.

Екологія – охорона природи ЧИННИК ЕВОЛЮЦІЇ – будь-який чинник-1, що змушує живе спадково (спадкоємно для надорганізмених прир. систем) змінюватися або, навпаки, зберігати власні структуру та функції. Ч. е. діє у всій ієрархії прир. систем.

Екологія – охорона природи ІНВЕНТАРИЗАЦІЯ ФАУНИ – облік кількості, видового складу тваринних організмів конкретного регіону.

Екологія – охорона природи БОРОТЬБА ЗА ІСНУВАННЯ – сукупність процесів, які спричинюють вибіркове знищення або запобігають розмноженню менш пристосованих до навколишнього середовища організмів, внаслідок чого зберігаються більш пристосовані (природний добір). Включає всі внутрішньовидові та

Екологія – охорона природи КАДАСТР ДЕТЕРІОРАЦІЙНИЙ – систематизовані зведені дані про погіршення умов довкілля (забруднення повітря, води, грунтів, знищення рослинності, тварин тощо), складені на основі картографічних матеріалів для даного регіону з урахуванням усіх джерел

Екологія – охорона природи БІОПОШКОДЖЕННЯ – небажана з погляду людини зміна властивостей та якості різних матеріалів, споруд, кормів, продуктів харчування під впливом живих організмів, які поселяються на них.

Екологія – охорона природи ВИКИД ГІГІЄНІЧНО ДОПУСТИМИЙ – те саме, що й Викид граничнодопустимий.

Екологія – охорона природи МІОФАГ – організм, який живиться переважно м’ясом тварин (птахів, ссавців).

Екологія – охорона природи ІНФОРМАЦІЯ В ПРИРОДОКОРИСТУВАННІ – сукупність даних про динаміку кільк. та якісних змін стану прир. ресурсів, їх взаємозв’язок, а також про потреби існуючих та прогнозованих форм господарювання для розвитку цивілізованого суспільства.

Екологія – охорона природи ІНСПЕКЦІЯ ЕКОЛОГІЧНА – система нагляду за правильністю дій і дотриманням різними підприємствами та установами встановлених правил, еколого-правових норм, законодавчих актів щодо природокористування. Положення про Головну екологічну інспекцію Міністерства охорони навколишнього

Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ – умови існування (сукупність абіотичних та біотичних чинників) окремого організму або біоценозу загалом, що впливають на їхній ріст і розвиток.

Екологія – охорона природи ТРАНСПІРАЦІЯ – фізіол. процес випаровування води зеленими частинами рослинного організму. Залежить від метеорол. чинників та фізіол. особливостей рослин. Разом з кореневим тиском забезпечує сталий рух води через корені, стебло, листки,

Екологія – охорона природи ДЕФІЦИТ КИСНЮ (У ПОВІТРІ) – різниця між норм, (прир.) вмістом кисню в повітрі для даної місцевості (20,95 % за об’ємом або 23,14 % за масою) та фактичним його вмістом. Д.

Екологія – охорона природи ЦИКЛ ЖИТТЄВИЙ, цикл розвитку – у нижчих організмів, що розмножуються поділом, – період від поділу до поділу; у вищих багатоклітинних організмів – період від народження або появи заплідненого яйця (через

Екологія – охорона природи ЛІСОВІДНОВЛЕННЯ ШТУЧНЕ – вирощування лісу на вирубках, згарищах та ін. ліс. площах висіванням або висаджуванням з наступним доглядом за ліс. молодняком.

Екологія – охорона природи ГАМАДА – кам’янисте пустельне плато в умовах теплого клімату.

Екологія – охорона природи ПОПУЛЯЦІЯ, ВІКОВА СТРУКТУРА – співвідношення різних вікових груп організмів у будь-якій популяції.

Екологія – охорона природи ЕКСПЛЕРЕНТНІСТЬ – здатність до швидкого реагування на поліпшення забезпеченості ресурсами, яке виникає у разі порушення фітоценозів.

ОСНОВИ ПОПУЛЯЦІЙНОЇ ЕКОЛОГІЇ Від авторів Вчитайтесь уважно і вдумливо в рядки цієї книжки і ви відчуєте тепло, красу і біль живої природи, велику відповідальність за долю її багатого і загадкового світу, зрозумієте, як складно

Екологія – охорона природи ТЕРМОРЕГУЛЯЦІЯ – здатність організмів підтримувати на сталому рівні температуру тіла незалежно від змін температури довкілля. Т. розвинулася в процесі еволюції як пристосовна реакція організму на мінливість температурних умов існування шляхом

Екологія – охорона природи НАНІЗМ – явище карликовості; морф, адаптації рослин до життя в холодних та ін. несприятливих місцях існування. їм властиві невеликі розміри, уповільнений осьовий ріст, компактність, зближення меживузлів, дрібнолистість (карликова береза, карликові

Екологія – охорона природи МАТЕРІАЛОЄМНІСТЬ – показник витрат матер. ресурсів для виробництва певної продукції. Виражається або в натуральних одиницях витрат сировини, матеріалів, палива, енергії, необхідних для виготовлення одиниці продукції, або у відсотках матер. ресурсів

Екологія – охорона природи ЗАКАЗНИК ФЛОРИСТИЧНИЙ – заказник, створений з метою охорони певної групи рослин або всієї їх сукупності (місцевої флори).

Екологія – охорона природи ПАРАЗИТОЦЕНОЗ – поєднання популяцій різних паразитів, що населяють певний орган чи весь організм хазяїна або місця його помешкання (гніздо, нору тощо).

Екологія – охорона природи ЕНДОЕКОГЕНЕТИЧНА СУКЦЕСІЯ – див. Сукцесія ендоекогенетична.

Екологія – охорона природи АРЕАЛ ЕКОСИСТЕМИ – зона поширення певної сукупності рослинних угруповань та умов їх розвитку.

Екологія – охорона природи СПОРУДА ДРЕНАЖНА – будь-яке техн. пристосування, що сприяє Осушенню, вентиляції та зрошенню грунтів, а також видаленню з них солей.

Екологія – охорона природи АРКОЛОГІЯ – розділ архітектури, що розробляє методи створення споруд з одночасним збереженням дикої природи.

Екологія – охорона природи ВАШИНГТОНСЬКА КОНВЕНЦІЯ ПРО ОХОРОНУ ВИДІВ – див. Конвенція Вашингтонська про охорону видів.

Екологія – охорона природи ТРОФІЧНИЙ РІВЕНЬ – сукупність організмів, об’єднаних типом живлення. Перший Т. р. займають продуценти – рослини, другий – рослиноїдні тварини, третій – хижаки, що живуть за рахунок рослиноїдних організмів, четвертий –

Екологія – охорона природи СОЦІЯ – серійна одиниця (відповідає соцієті) в угрупованні, що розвивається.

Екологія – охорона природи ШКАЛА ХВИЛЮВАННЯ ВОДИ – градація окомірної оцінки водної поверхні під час вітру різної сили. Найчастіше застосовують шкали висоти хвиль та стану водної поверхні (обидві шкали мають амплітуду від 0 до

Екологія – охорона природи ТРОПОБІОСФЕРА – постійно заселена частина аеробіосфери (тобто без стратосфери та парабіосфери). Т. просторово не збігається з тропосферою, по вертикалі досягає лише 6- 6,2 км – межі позитивних т-р в атмосфері.

Екологія – охорона природи ПАЛЕОНТОЛОГІЯ – наука, що вивчає рослинні та тваринні організми минулих геол. епох в їх істор. розвитку та взаємозв’язку з довкіллям за викопними рештками та слідами їх життєдіяльності.

Екологія – охорона природи ПОЯС ПОМІРНИЙ – широка смуга на Пн. і Пд. півкулях Землі з чіткими сезонними змінами теплового та світлового режимів, тривалим холодним періодом, що зумовлює сезонну ритміку процесів, які лежать в

Екологія – охорона природи ІНДЕКС ЗНАЧЕННЯ ВИДУ – чисельність (частка) досліджуваного виду в заг. чисельності аналогічних організмів, його відносна перевага (визначається за відношенням площі поширення даного виду до площі, зайнятої всіма ін. видами).

Екологія – охорона природи ЕКОЛОГО-СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА – див. Оцінка еколого-соціально-економічна.

Екологія – охорона природи ВАРЗЕА – заплавні простори в Амазоніті з вологим тропічним лісом та частково саванами.