§ 31. Синхронний переклад текстів на професійну тематику 258. Особливий талант Будь-який професійний перекладач повинен досконало знати іноземну й рідну мови, я також володіти предметом розмови. Для синхроніста цього недостатньо, “Синхроністи – люди особливі,
РОЗДІЛ 6. ЧАСТИНИ МОВИ ПРИКМЕТНИК § 33. Загальне поняття про прикметник. Значення прикметників у мовленні Пояснення Прикметник – це частина мови, що виражає ознаку предмета і відповідає на питання який? чий? У реченні найчастіше
§ 20. ТВОРЕННЯ АКТИВНИХ ДІЄПРИКМЕТНИКІВ Вправа 200 Теперішній час Минулий час ІІ. Вправа 201 II. Михайлик уважно вдивлявся у вікно на спорожнілі вулиці. Опале листя густо вкрило осінню землю. Вправа 202 I. Вигоріла трава;
Морфологічні засоби стилістики § 1. Стилістичні можливості граматичних понять і граматичних форм 21.Глибинні подібності – лексичне значення словосполучення – чітко виражені певні риск, схожі з чим-небудь. Функціонування – процес, який залежить від іншого, основного
§ 26. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО З ТЕМИ “ДІЄПРИКМЕТНИК” Вправа 260 I. А поза тином, вибитим вітрами, жили шляхи і села, і міста. У поданому реченні треба поставити розділові знаки при дієприкметниковому звороті та при однорідних
9. 1. Запахла осінь в’ялим тютюном та яблуками, та тонким туманом. 2. Усе в чеканні: спілі краплі роси, земля і місяць, вишні і тополі. 3. Земля, і вода, і повітря – все поснуло. 4.
405. 1. Пішли, попхався, слонявся, причвалав. 2. Бриньчала, затинала, грала. 3. Шатнувся, швендяйте. 4. Поклали, наставили; пхали, лигали, глитали, тягли. 408.І. 1. Погром, тупіт, стукіт, грюкіт; співучий, могучий. 2. Поволі, неквапливо. 3. Німує, мовчить.
§ 9. ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС Вправа 89 1. Навіть орли на ці висоти не злітають. – Дієслово не злітають означає постійну дію. 2. Післязавтра ми вирушаємо на екскурсію. – Дієслово вирушаємо означає дію, що обов’язково
МОРФОЛОГІЧНІ ЗАСОБИ СТИЛІСТИКИ § 12. Стилістичні особливості форм іменника. Власні й загальні назви ПОЯСНЕННЯ Вживання великої літери З великої літери пишуться всі слова: – в іменах, прізвищах, прізвиськах, псевдонімах: Леся Українка, князь Ярослав Мудрий;
§ 20. Усний переказ тексту на професійну тему із творчим завданням 177.1. В Україні не було таких професій, як системний адміністратор чи PR – менеджер. Можуть з’явитися багато нових професій, а деякі старі –
РОЗДІЛ 2. ТЕКСТ § 6. Абзац Пояснення Текст можна поділити на абзаци. Абзац містить одне або кілька речень, зв’язаних між собою за змістом. Абзаци також пов’язані за змістом. Кожний абзац починається з нового рядка.
§ 51. ВИГУК ЯК ЧАСТИНА МОВИ Вправа 543 І. Спишіть речення, підкресліть емоційні вигуки хвилястою лінією, а волевиявлення – прямою. I. – Єт, багато казати, та мало слухати, – хмуріють очі майстра (М. Стельмах).
РОЗДІЛ 5. БУДОВА СЛОВА § 20. Вимова і правопис слів з ненаголошеним [е], [и], що не перевіряються наголосом Пояснення У багатьох словах ненаголошені [е], [и] не можна перевірити наголосом. Написання таких слів перевіряй за
101. Видно – бачити Веде – вести Відводить – відводити Закуріло – куріти Завертілося – вертіти Котиться – котитися Пританцьовуючи – пританцьовувати Крутить – крутити Виростає – виростати Ширшає – ширшати Підступив – підступати
Узагальнення і систематизація найважливіших відомостей з української мови § 18. Написання слів а найуживанішими орфограмами 251.1. СПлітати, РозЛетілося, РозКуйовджений, БезГолосий, СТримати, БезМежний, БезШумно, РозГублений, СКидати, БезСилля, СПробувати, ЗШити, РозГадати,СПантеличений, СХопити. 2. ПреКрасний, ПриЇхати, ПреСтол,
§ 31. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО З ТЕМИ “ДІЄПРИСЛІВНИК” Вправа 317 II. Виконайте письмово словотвірний розбір та розбір за будовою виділених слів. Рятуючи ← рятувати – суфіксальний. Поснідавши ← снідати – префіксально-суфіксальний. Вправа 319 Вправа 320
РОЗДІЛ 6. ЧАСТИНИ МОВИ ТЕМА. ІМЕННИК § 31. Змінювання іменників за числами (однина і множина) 313. Ручка, портфель, пенал, лінійка. Зошити, олівці, щоденники, книжки. 314. Лугах – луг; Дні – день; Трав – трава;
§ 37. НАПИСАННЯ И ТА І В КІНЦІ ПРИСЛІВНИКІВ Вправа 378 I. 1. Я залюбки відповім на твоє запитання. 2. Тополя сягає до сорока метрів заввишки. 3. Щоб скоротити шлях, хлопці пішли вулицею навпрошки.
§ 39. НАПИСАННЯ ПРИСЛІВНИКІВ РАЗОМ І ЧЕРЕЗ ДЕФІС Вправа 390 1. Хто влітку ледарює, той узимку бідує. 2. Що вранці не зробиш, того Ввечері не наздоженеш. 3. Колос повний до землі гнеться, а пустий
§ 3. ДІЄСЛОВО ЯК ЧАСТИНА МОВИ. ФОРМИ ДІЄСЛОВА Вправа 30 II. Доберіть синоніми до виділених дієслів. Ходить – походжати, блукати, вештатися, тинятися, маршувати. Замовкнув – стих, притих, умовк, затих, утих. Вправа 33 Неозначена форма
§ 6. Особливості вживання в мовленні та інтонування різних виді, складних речень 79.І. 1. Над водою верби стелять свій намет, шепоче з осикою невгомонний очерет. 2. Приєднай до металевого провідника полюси джерела струму –
РОЗДІЛ 6. ЧАСТИНИ МОВИ ТЕМА. ІМЕННИК § 30. Рід іменників (чоловічий, жіночий, середній) 304. Мій брат грає на скрипці, він працює в театрі; Моя сестра – вчителька, вона працює в школі. Моє пальто висить
МОРФОЛОГІЧНІ ЗАСОБИ СТИЛІСТИКИ § 13. Ступені порівняння якісних прикметників. Стягнена й нестягнена форми Творення ступенів порівняння прикметників Вищий Найвищий Проста форма: -ш-, – іш-: Цікавіший Складена форма: Більш, менш + початкова форма прикм.: Більш
§ 44. ОСОБЛИВОСТІ ВЖИВАННЯ ПРИЙМЕННИКІВ Вправа 457 Вийшли зі школи, брат із сестрою, вітаю зі святом, зійшов з дороги, квіти з лісу, разів зо два, вийшли з оранжереї, вийшов із зоопарку, прибрав зі столу,
717. І. Вона відчула страшенний біль. 2. На залізничній путі стояв поїзд. 3. Мій дід був з козаків і не виносив фальші. 4. Тут треба розділити перший дріб на другий. 5. Наша експедиція мандрує
§ 5. Особливості вживання в мовленні та інтонування різних видів простих речень 63.ІІ. 1. Миколаївськими археологами Знайдено на території городища Дикий Сад унікальний скарб із 15-ти бронзових предметів ХІІІ-Х століть до нашої ери. 2.
Морфологічні засоби стилістики § 11. Стилістична роль другорядних членів речення 140.1. Річка протікає в долині, звиваючись, мов великий вуж. 2. Стежка в’ється у густій траві так, що її майже не видно. 3. Ця дорога
159. 1. Шилом моря не нагрі[єш]. 2. Не збочуй з дороги, бо полама[єш] ноги. 3. Коня з ложки не напо[їш]. 4. Криком вогню не згас[иш] і дуба не спиля[єш]. 5. Водою воду не загат[иш].
Вправа 464 Підеш тією стежкою, глянеш кругом себе і скрізь бачиш зелене море верб, садків, конопель, соняшників, кукурудзи та густої осоки (І. Нечуй-Левицький). Радість буття, якісь неясні, бентежні пориви розпирали йому груди; хотілося кудись
§ 6. Основні пунктограми в простому і складному реченнях 41.1. Немає нічого прекраснішого, як спостерігати світанок на морі. Спочатку несміливо визирає (виглядає, просвічує, прозирає, проступає, проглядається)тоненька рожева смужечка. Наростаючи, вона щораз більше розтинає овид
§ 2. ЧАСТИНИ МОВИ. ВИВЧЕНІ ОРФРГРАМИ Вправа 15 Найбільш цікава розповідь (при утворенні найвищого ступеня порівняння прикметників складеної форми прикметник не змінюється), найшвидша тварина (неправильно утворено найвищий ступінь порівняння прикметників), більш зручний рейс (при
СТИЛІСТИКА СИНТАКСИСУ § 38. Інтонування речень із прямою мовою, діалогом. Цитування 443. – Чого ж ти нам заспіваєш? – запитав молодий. – Про честь чи про хоробрість, про обов’язок людський чи про лицарську славу?
СТИЛІСТИКА СИНТАКСИСУ § 40. Основні пунктограми. Складні випадки вживання розділових знаків Розділові знаки в складносурядних реченнях Кома Не ставиться: – якщо є спільний для обох частин другорядний член речення; – якщо обидві частини речення
§ 22. Виступ на семінарах, зборах, конференціях. Переговори 193. На мою думку, наведені поради логічні. Але я маю певні зауваги, які врахувала, складаючи свій варіант тексту. Як готуватися до семінарських занять 1. Прочитайте уважно
§ 6. НАПИСАННЯ НЕ З ДІЄСЛОВАМИ Вправа 58 1. Смутки і турботи непокоїли (слово без не не вживається) людей ночами і на самоті (Ю. Тис). 2. Як не казав (не з дієсловами пишеться окремо)
250. 1) Речення, у яких ужито один художній засіб: 2. Твої очі мене пропекли вже, як вуглинки сині парчу (О. Слоньовська). 4. Згризає злоба людину, мов гусінь качан капусти (М. Стельмах). 6. День проїхав.
РОЗДІЛ 6. ЧАСТИНИ МОВИ ПРИКМЕТНИК § 34. Зв’язок прикметників з іменниками 337. Дерева (які?) срібні. Гілля (яке?) срібне. Сріблом (яким?) пухнастим. У небі (якому?) синьому. Хмарки (які?) срібні. В заметах (яких?) срібних. Стежки (які?)
§ 28. Ділові папери. Протокол. Витяг із протоколу 230.1. Довідка, реєстр, закон, протокол, інструкція, характеристика пам’ятка, фінансовий документ, наказ, розписка, заява, доручення, автобіографія, доповідна записка. 2. Коли мені виповнилося вісім років, я вирішив навчатися
§ 52. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО З ТЕМИ “СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ. ВИГУК” Вправа 554 І. Фразеологізм з прийменником Фразеологізм із часткою Фразеологізм зі сполучником З-під землі дістати, груші На вербі, губи В молоці, З рук до
Морфологічні засоби стилістики § 13. Стилістичні можливості складних речень 166.1. Лектор розповідав про розвиток сучасних інформаційних технологій. – Лектор розповідав про те, як розвиваються сучасні інформаційні технології. 2. Газети писали про будівництво багатоповерхівок у
РОЗДІЛ 4. СЛОВО. ЗНАЧЕННЯ СЛОВА § 12. Слова, які звучать і пишуться однаково Пояснення Запам’ятайте! В українській мові є слова, однакові за звучанням і написанням, але зовсім різні за значенням. їх значення можна зрозуміти
Будова слова 106. (Що?) книжк[а], (що?) книжк[у], (чого?) книжки, (чим?) книжк[ою]. 107. Варіанти заголовків – ображені парти; нічна розмова. Парт[и], парт[ами], парт[а], парт[і], парт[ою], парт[у]. 108. Книжк[ами], книжк[и|, книжк[ами], книжок, книжк[ах], книжк[ам]. Пояснення: У
358. Сидить Мамай, склавши по-турецьки ноги, під розлогим дубом. Козак гарний, ставний, круглолиций. Голова чисто поголена, довгий оселедець, хвацько закручений за вухо. Карі очі дивляться впевнено і привітно. На Мамаєві козацький одяг: жупан, шаровари,
Вправа 501 1. Егоїсти дбають лише про свої інтереси. З ними нецікаво й некомфортно жити поряд, спілкуватися. Вони часто використовують інших у своїх корисливих цілях, нерідко прикриваючись благородною метою, маскуючи справжні мотиви своєї поведінки,
§ 2. Ділове спілкування. Комунікація в професійній сфері 21.1. Я сподівався почути від вас грунтовний звіт щодо роботи відділу за перше півріччя. 2. Я просив би вас скласти графік роботи приймальної комісії до 10
§ 2. Словосполучення і речення – основні синтаксичні одиниці. Стилістичні особливості простих і складних речень 10. 1. Прості речення: Мій юний Юрик Бачить сенс життя в трьох речах. Він Любить одну дівчину, Україну й
§ 23. НАПИСАННЯ НЕ З ДІЄПРИКМЕТНИКАМИ Вправа 231 II. Нескошене – не – – префікс, с – – префікс, кош – корінь, – єн – – суфікс, – е – закінчення. Неосвітлені – не
§ 7. ВИД ДІЄСЛОВА Вправа 70 1) доконаного виду; увібрати, кинути, злетіти, зайти, вмитися, витягти, спитати, довезти. 2) недоконаного виду: свистіти, дописувати, одягати, діставати, спати, ридати, освітлювати, дарувати, зносити, володіти. КЛЮЧ. Вилами по воді
§ 12. ДІЄСЛОВА І ТА II ДІЄВІДМІН Вправа 112 І дієвідміна II дієвідміна Сплю, місить, вдарять, ушпарять, дивиться, етою, зіскочив Освітлює, зливаю, колядує, зволікаєш, дарують, глитає, кидає, остерігається, колишуть, умієш КЛЮЧ. Підшиті слова лисом,
Вправа 564 Твір Джерело красномовства – у серці Дж Мілль “Немає нічого легшого, як відрізнити людину, яка добре відчуває, але погано говорить, від тієї, яка добре говорить і нічого не відчуває”-, – сказав видатний
МОРФОЛОГІЧНІ ЗАСОБИ СТИЛІСТИКИ § 15. Стилістична роль дієслівних категорій 184.Праця – ім., працювати – дієсл., працівник – ім., працьовитий – прикм., працюючи – дієприсл. Писати – дієсл., писання – ім., пишучи – дієприсл., писаний
СТИЛІСТИКА СИНТАКСИСУ § 17. Словосполучення як одиниця синтаксису Словосполучення (за головним словом) Словосполучення (за синтаксичними відношеннями) Узгодження Керування Прилягання Головне й залежне слово мають однакові форми роду, числа, відмінку (спекотне літо – с. р.,
105. Дехто каже, що буцімто риба та зайці ви водять у старці. Так воно чи ні, одначе я на власному досвіді переконався: риболовля, як і полювання, – гірше неволі. Поталанило мені в риболовлі, відтоді
ТЕМА 11. АУДІЮВАННЯ Вправа 609 Тема: ціною власного життя матроси врятували пасажирський корабель. Основна думка: героїзм матросів під час війни, їхня відвага та мужність. Щоб врятувати пасажирський корабель, вони не пошкодували свого життя. Оповідання
§ 47. НАПИСАННЯ СПОЛУЧНИКІВ Вправа 497 I. Коли б усе було добре, тому що гарний, але ж це неправда, отож думайте самі, ніби нічого й не сталося, дарма що малий, хоч би й сніг
§ 4. Уживання простого речення в тексті 25.1. 1. Серед багатьох ідей Є Їх використання Як туристичних об’єктів. Двоскладов., пошир., повне, неускл. 2. Якщо Вони Не проти спуститися Під землю. Двоскл., пошир., повне, неускл.
§ 41. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО З ТЕМИ “ПРИСЛІВНИК” Вправа 423 Допоможи мені, будь ласка, вирішити одну безперечно важливу справу. Допоможи мені, будь ласка, вирішити одну занадто важливу справу. Допоможи мені, будь ласка, вирішити одну дуже
251. 1. На мить з’явився пісні загублений мотив. 2. Так хочеться, щоб пісня задзвеніла, як зварена майстрами гарна сталь. 3. Гримлять пісні, виспівувані різно. 4. Сонце весело усміхалось до прибитої росою дороги. 5. На
ТЕМА 4. ОПИС ЗОВНІШНОСТІ ЛЮДИНИ. УСНИЙ ДОКЛАДНИЙ ПЕРЕКАЗ РОЗПОВІДНОГО ТЕКСТУ ХУДОЖНЬОГО СТИЛЮ З ЕЛЕМЕНТАМИ ОПИСУ ЗОВНІШНОСТІ ЛЮДИНИ Типи мовлення: опис, розповідь, роздум. Вправа 593 Кажуть, що людину характеризує зовнішність. Можливо, хтось може не погоджуватися
§ 3. Міжкультурна комунікація 42. Чарівна люлька А чи доводилося вам коли-небудь мандрувати машиною часу? Ні? Скажете, що це неможливо? Але ж сила фантазії неймовірна, вона здатна творити дива… Тож слухайте казку про те,
305. “Майбутня професія – перукар-стиліст” Моя майбутня професія буде дарувати людям радість та красу. Все тому, що я вирішила стати перукарем-стилістом. Коли я опаную цю чудову професію, то стану робити людям модні стрижки та
§ 1. Комунікативна діяльність 7. Діалог – де дослівно відтворена розмова двох або кількох осіб. Окремі висловлювання, повідомлення чи запитання, з яких складається діалог, називаються репліками. Діалог може вводитися словами автора, а може виступати
Морфологічні засоби стилістики § 5. Синонімія займенникових форм. Займенники і контекст 74.1. Сильні господарства можуть дозволити собі загущені посіви, що призведе до стабільних прогнозованих урожаїв. 2. Річки Оріноко і Парана в Південній Америці у
201. 1. Не хвилюйся, сину, за мене, все буде добре, 2. До вступу в університет я працював лаборантом на кафедрі. 3. Наше місто не поступається красою іншим населеним пунктам України. 4. На зборах було
§ 10. Текст і його ознаки. Текст у професійному спілкуванні 132. III. Заповідник – територія або архітектурна споруда, яка перебуває під охороною держави. Спадщина – 1. Майно, що переходить після смерті його власника, до
ТЕМА 17. ПИСЬМОВИЙ ТВІР-ОПОВІДАННЯ ЗА ПОДАНИМ СЮЖЕТОМ Оповідання – невеликий прозовий твір, сюжет якого Грунтується на певному епізоді з життя персонажів. Невеликі розміри оповідання вимагають нерозгалуженого, як правило, однолінійного, чіткого за побудовою сюжету. Сюжет
Слово. Значення слова 77. Впали (куди? на що?) на гречку; гречку (яку?) білу. 78. Слова в переносному значенні: Веселі бджоли, Золота мла, Замовкло поле. 79. Тип тексту – текст-опис (описується місцевість). Варіанти заголовків –
ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО В 10 КЛАСІ 2.ІІ. Лексичні засоби: поєднання наукової і художньої лексики, емоційне забарвлень висловлювання, використання іншомовних суфіксів (-ація), зворотний порядок слів, повторювані сполучники, використання синонімів (комунікація, спілкування). III. Комунікація – 1. Перебувати
2. Батова – лава, ряд; корогви – прапор, що був розповсюджений в Київській Русі серед інших слов’янських народів. 5. В Одній мові Словесні образи відображають наявність верб, ставків, тополь, річки й моря. В іншій
§ 27. ДІЄПРИСЛІВНИК ЯК ОСОБЛИВА ФОРМА ДІЄСЛОВА Вправа 269 І. Побачивши побачивши свого товариша; читаючи – читаючи цікаву книжку; співаючи – співаючи веселу пісню; радіючи – радіючи від зустрічі; посміхаючись – посміхаючись рідному братові;
§ 8. ЧАСИ ДІЄСЛОВА Вправа 78 1. Лиш на ранок вгамувалися грізні хвилі, влігся на спочин вітер (Б. Комар). 2. Човни поминули поросле очеретом гирло, випливли на морське чистоводдя і, нап’явши вітрила, попростувалипопід лівим
§ 7. Основні пунктограми в простому реченні 91.II. 1. Місцевий Референдум – це Форма прийняття територіальною громадою рішень з питань, що Належать до компетенції місцевого самоврядування, шляхом прямого голосування. 2. Інтелектуальний Потенціал України –
§ 18. Аудіювання різностильових текстів 164. Тема: Оратори Стародавньої Греції і античного світу. Ідея: Природний талант і працелюбність – складові досягнення успіху. План 1. Демосфен – найблискучіший ритор Стародавньої Греції. 2. Досконалість промов Демосфена,
РОЗДІЛ 5. БУДОВА СЛОВА § 19. Вимова і правопис слів з ненаголошеними [е], [и] в коренях. Ненаголошені [е], [и], які перевіряються наголосом 175. Небо ясне, степ – як море, трава зеленіє, льон синіє, гречка
Вправа 250 Поезія Стуса не екстенсивного, а інтенсивного типу. Вимушене, зумовлене обставинами життя “самособоюнаповнення” (його термін), обмеженість і повторюваність тематичного матеріалу компенсуються експресивністю. У процесі творчої еволюції смаки й уподобання поета мінялися. II. 1)
Морфологічні засоби стилістики § 10. Синонімія головних членів речення 126.1. Край неба Зашарівся (М. Сиротюк). 2. Схід Рожевий (А Головко). 3. Над доріжкою з асфальту Дві берізки Обнялись (В. Сосюрсі). 4. Микола з батьком
ТЕМА 16. РОЗПИСКА Вправа 628 У розписці наявні такі реквізити: – назва документа; – текст, у якому зазначено, кому видано розписку, у зв’язку з отриманням матеріальних цінностей; – дата; – підпис. Вправа 629 Варіант
3. 1. Мова – не обгортка для думок і речей, а душа народу. 2. Рідне слово, покликане служити порозумінню, злагоді, об’єднанню української людності. 3. З мовою пов’язане не тільки минуле, а й майбутнє народу,
РОЗДІЛ 5. БУДОВА СЛОВА § 24. Правопис префіксів роз-, без-, з-, (с-) Пояснення В українській мові префікси завжди пишуться з буквою з. 221. Пояснення Префікс надає словам протилежного значення. 222. Дівчатка Оденка та Ніна
РОЗДІЛ 6. ЧАСТИНИ МОВИ ДІЄСЛОВО § 36. Загальне поняття про дієслово. Зв’язок дієслова з іменником у реченні 388. Хто з розумним Поведеться (що зробить?), той розуму Набереться (що зробить?). Мудра голова Дбає (що робить?)
§ 30. ДІЄПРИСЛІВНИКИ ДОКОНАНОГО ТА НЕДОКОНАНОГО ВИДУ Вправа 305 Доконаного виду Недоконаного виду Купивши, Ознайомившись, Здолавши, Домовившись, Принісши, Увійшовши, Розрісшись, Змішавши, Купивши, Стиснувши, Віддавши, злетівши, сівши Оздоблюючи, Здобуваючи, Командуючи, Працюючи, Добігаючи, Творячи, говорячи, Задумуючись,
§ 49. ПРАВОПИС ЧАСТОК Вправа 521 1. Щастя не шукають, а таки здобувають (нар. творчість). 2. І все-таки нелегко будь собою, коли дорога котиться з гори (М. Людкевич). У першому реченні частку таки пишемо
СТИЛІСТИКА СИНТАКСИСУ § 25. Стилістичні функції підмета й присудка Простий дієслівний присудок виражений: – дієсловом дійсного, умовного або наказового способу: І я Б гуЛяв у зеленому гаю; – складеною формою майбутнього часу: Я Буду
ТЕМА 10. ПИСЬМОВИЙ ТВІР – ОПИС ДІЙ У ХУДОЖНЬОМУ СТИЛІ Вправа 607 Приготування борщу План: 1. Бабусин рецепт. 2. Приготування борщу. 3. Страва вдалася! Моя бабуся – справжня майстриня кулінарії. Якби в нашому місті
Узагальнення і систематизація найважливіших відомостей з української мови § 17. Морфологічна будова слова 241. Вуличка, марево, кошеня, застелений, доріжечка, старанний, страшенне, свійський, горобеня, дівчисько, глиняний, нездоланний, буквений, страшенний, плетиво, книжечка, поличка. 242.1. Вони чули
Узагальнення і систематизація найважливіших відомостей з української мови § 20. Слово, словосполучення, речення 296. Пам’ятати завжди, красиво писати, вправно виконувати завдання, грамотно писати, ніколи не помилятись, уважно записувати, відмінно вчитись, результативно працювати, бездоганно керувати
Частини мови (загальне поняття) 231. Місто, сквери, міліціонери, діти – іменники. 232. ЗИМовому (зими). ЖИТлу (жити). ВЕЛикі (велетень). Синиці, Славко, дідусем – назви істот. Великі – малі, більші – менші. 233. Білий снігу-сніженьку, простели
СТИЛІСТИКА СИНТАКСИСУ § 36. Період Період – це складне речення ускладненої будови: перша частина – кілька однотипних речень (члени періоду), друга – головна щодо першої ускладненої частини. 423. Азовськеє море і Чорнеє море, зелені
МОРФОЛОГІЧНІ ЗАСОБИ СТИЛІСТИКИ §11. Стилістичне забарвлення граматичних понять і граматичних форм 121. Частини мови Самостійні Службові Вигук (відповідають на питання і виступають членами речення) (не відповідають на питання і не виступають членами речення) (виражає
§ 13. Етика професійного спілкування 130.1. Відвідувачі довго розглядали прейскурант. 2. Лейтмотив цього твору – проблема батьків й дітей. 3. Працюючи у розмовному стилі, слід ретельно добирати склад лексики. 4. Ми отримали від президента
СТИЛІСТИКА СИНТАКСИСУ § 29. Синоніміка обставин. Порівняльний зворот. Його функції в реченні 319. 1. Я Машинально (сп. д.) збираю цвіт яблуні і прикладаю холодну Од роси (прич.) квітку До лиця (місця). 2. Вони збиралися
§ 5. ОСОБОВІ ФОРМИ ДІЄСЛОВА Вправа 48 Особа Однина Множина 1-а Пишу, малюю Пишемо, малюємо 2-а Пишеш, малюєш Пишете, малюєте 3-я Пише, малює Пишуть, малюють Вправа 49 Стиль: художній. Тип мовлення: розповідь. Тримати камінь
§ 29. Письмовий звіт про виконану роботу 237. Відповідь – Г. 238.1. Офіційно-діловий стиль. 239.1. Будь-який – пишеться через дефіс, оскільки через дефіс пишуться складні займенники з компонентами бозна-, – будь, – небудь, казна-,
РОЗДІЛ 5. БУДОВА СЛОВА § 22. Префікс Пояснення Частина слова, яка стоїть перед коренем, називається префіксом. За допомогою префіксів утворюються нові слова. Префікс позначається так: 211. Василько перечепився об чиюсь ногу і влетів у
РОЗДІЛ 5. БУДОВА СЛОВА § 15. Закінчення слова Пояснення Закінчення – змінна частина слова. Щоб знайти закінчення, треба змінити слово. За допомогою закінчень утворюються різні форми того самого слова. Закінчення позначають так: вод[а], вод[и],
ТЕМА 3. ЧИТАННЯ МОВЧКИ Вправа 591 Текст створено для того, щоб ознайомити читачів з найдавнішими племенами України, умовами їхнього проживання, культурою. 1. Тема: найдавніші племена України. Основна думка: виникнення двох основних груп племен –
§ 7. Основні пунктограми в реченнях з прямою мовою та в діалозі. Оформлення цитат 49.2. Дід Лаврін спитав онука, куди це він наджигурився. Хлопець відповів, що чого нема в тім такого, що він нову
МОВА І МОВЛЕННЯ § 3. Культура спілкування Пояснення Правила культурного спілкування: – Уважно слухай співрозмовника, не перебивай його. – Не жестикулюй без потреби. – Використовуй ввічливі слова. – До дорослих та малознайомих людей звертайся
Вправа 100 II. Орфограми Різьбленій – від різьба, ь після м’якого [з’] в кінці складу; Колисці – без ь, між двома м’якими приголосними ь не ставиться; Походить від колиска – ск Новенькі – суфікс
§ 3. Синтаксичні норми 17.1. Світлонька – вітальня, кімната. Дрібен – невеликий, дрібний, крихітний Над мене – більше, дужче сильніше. Огріти – нагріти, зігріти (зогріти), обігріти, пригріти, прогріти. Урадуватися – зрадіти. 2. Українці з