Методика складання Звіту про фінансові результати
БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК У БАНКАХ
ПЛАН РАХУНКІВ І ФІНАНСОВА ЗВІТНІСТЬ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ
3. Основні види фінансової звітності комерційних банків
3.2. Методика складання Звіту про фінансові результати
Звіт про фінансові результати призначений для обчислення чистого прибутку (збитку) звітного періоду. Цей звіт є своєрідним ланцюгом між балансами початку та кінця звітного періоду. Головна мета звіту про фінансові результати – продемонструвати менеджерам та зовнішнім користувачам, які доходи отримав банк та які він мав витрати
Місячний звіт має назву “Звіт про прибутки та збитки банку”. Головна його особливість
Квартальний та річний звіти про фінансові результати складаються за методом послідовного розрахунку фінансового результату за звітний період. У формі квартального та річного звітів передбачено послідовне зіставлення їх статей визначити проміжні показники фінансового результату. Це досягається використанням класифікації доходів і витрат за їхніми типами та видами діяльності банку. Кожна стаття розраховується через об’єднання залишків за певними рахунками доходів (класу 6) і витрат (класу 7). Для правильного тлумачення впливу проміжних фінансових результатів на кінцевий фінансовий результат потрібно уважно вивчити методику їхнього розрахунку.
Процес розрахунку чистого прибутку (збитку) звітного періоду можна поділити на такі етапи:
Перший етап – розрахунок валового прибутку (збитку) (п. 7 звіту);
Другий етап – розрахунок прибутку (збитку) від здійснених банком операцій (п. 12 звіту);
Третій етап – розрахунок прибутку (збитку) від звичайної діяльності банку до оподаткування (п. 15 звіту);
Четвертий етап – розрахунок прибутку (збитку) від звичайної діяльності (п. 17 звіту).
Розглянемо докладніше алгоритм розрахунку кожного з проміжних показників фінансового результату.
Розрахунок валового прибутку (збитку). У звіті про фінансові результати термін “операційний дохід” використаний, як синонім терміна “валовий прибуток”. Застосування терміна “валовий прибуток” доцільніше, тому що він відповідає вимогам міжнародних і національних стандартів з бухгалтерського обліку.
Валовий прибуток – це різниця між сумою доходів, одержаних банком, і сумою витрат, понесених банком від операцій, які здійснюються банком у процесі операційної, інвестиційної та фінансової діяльності і які безпосередньо пов’язані з цими операціями. Тобто для розрахунку валового прибутку ми приймаємо типи доходів і витрат, що відповідають таким критеріям:
По-перше, це доходи і витрати, які виникають від звичайних банківських операцій з різноманітними фінансовими інструментами та від послуг, що їх супроводжують;
По-друге, існує безпосередній зв’язок між операцією, або послугою і доходами чи витратами, одержаними або понесеними від цих операцій чи послуг.
Валовий прибуток включає чистий відсотковий дохід; чистий комісійний дохід; чистий торговельний дохід від операцій з іноземною валютою, цінними паперами та похідними фінансовими інструментами; чистий прибуток від інвестиційних цінних паперів. Валовий прибуток розраховується, як алгебрична сума певних видів чистих доходів, які банк отримає від звичайних банківських операцій. Класифікація видів чистого доходу побудована на об’єднанні доходів і витрат, пов’язаних зі звичайними банківськими операціями залежно від типів доходів, які вони генерують, та типів витрат, які несе банк, здійснюючи ці операції.
Найбільшу увагу потрібно приділити показникам чистого відсоткового доходу та чистого комісійного доходу, частка яких у сумі валового прибутку банку є визначальною. Зазначені показники у звіті відображаються розгорнуто і розраховуються шляхом зіставлення однотипних доходів та витрат.
Чистий відсотковий дохід – це різниця між сумою отриманих банком відсоткових доходів від кредитних операцій, від операцій із цінними паперами та похідними фінансовими інструментами і сумою понесених банком витрат на виплату відсотків за залученими депозитами та запозиченими коштами.
Чистий комісійний дохід – це різниця між сумою одержаних банком комісій і зборів та сумою сплачених ним комісій і зборів за отримані послуги.
Наступні показники, які характеризують фінансовий результат банку, обчислюються шляхом послідовних відрахувань від суми валового прибутку.
Прибуток від операцій – це різниця між сумою валового прибутку і сумою операційних витрат банку на забезпечення банківської діяльності. Такі операційні витрати банку включають адміністративні витрати і витрати на персонал. До адміністративних витрат належать загальногосподарські витрати, які пов’язані з управлінням та обслуговуванням банку, крім витрат на утримання персоналу. Витрати на утримання персоналу охоплюють виплати основної та додаткової заробітної плати, внески на соціальне страхування, пенсійне забезпечення, інші обов’язкові нарахування на заробітну плату, матеріальну допомогу та інші соціальні виплати тощо.
Операційні витрати є найбільшою статтею видатків і значно впливають на розмір чистого прибутку.
Показник “прибуток від операцій” посідає особливе місце в сукупності показників прибутку (збитку), що відображаються у звіті про фінансові результати.
Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування розраховується, як різниця між прибутком від операцій і витратами на відрахування під безнадійні та сумнівні активи. Витрати на відрахування під безнадійні та сумнівні активи включають відрахування в резерви на покриття втрат за кредитами, резерви під знецінення цінних паперів та деякі інші безнадійні активи. У сумі відрахувань у резерви частка відрахувань у резерв на покриття втрат за кредитами є основною.
Необхідність відображення відрахувань у резерви окремою статтею у звіті про фінансові результати зумовлено виключним впливом цих витрат на кінцевий фінансовий результат від діяльності банку. Вони, як свідчить практика, становлять великі суми і для здійснення цих витрат не потрібні грошові кошти. Зауважимо, ці витрати мають негрошову природу.
Чистий прибуток (збиток) банку розраховується шляхом відрахування із суми прибутку від звичайної діяльності суми податку на прибуток та додавання суми непередбаченого доходу (витрат).
Показники “чистий прибуток на одну просту акцію” та “скоригований чистий прибуток на одну просту акцію” заповнюють тільки банки, які організовані у вигляді акціонерних товариств і акції яких відкрито продаються та купуються на фондових біржах.