Облікова політика

Related posts:

1. Облікова політика щодо управлінського обліку БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК В УКРАЇНІ: ОСНОВИ ТА ПРАКТИКА В УКРАЇНІ Розділ ХІІІ ПОЛІТИКА БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ТА ПОДАТКОВИХ ВІДНОСИН 13.5. Облікова політика щодо управлінського обліку Політика управлінського обліку – це політика щодо отримання внутрішньої інформації для оперативного, поточного та стратегічного управління підприємством, установою, організацією. Політика управлінського обліку може розглядатись і в дуже широкому плані. Так, Войнаренко М. […]...
2. Облікова політика щодо фінансового обліку БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК В УКРАЇНІ: ОСНОВИ ТА ПРАКТИКА В УКРАЇНІ Розділ ХІІІ ПОЛІТИКА БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ТА ПОДАТКОВИХ ВІДНОСИН 13.3. Облікова політика щодо фінансового обліку Облікова політика насамперед впливає на Баланс і Звіт про фінансові результати. На показники Балансу впливають загальні положення облікової політики та облікова політика щодо активів і зобов’язань (рис. 13.4). На показники Звіту про […]...
3. Облікова ставка Фінансовий ринок СЛОВНИК ФІНАНСОВИХ ТЕРМІНІВ Облікова ставка – відсоткова знижка з номінальної вартості векселя, яку банк стягує на свою користь із пред’явника векселя при його обліку до настання терміну платежу за ним....
4. Валютна політика Валютна політика – комплекс заходів (економічних, політичних, правових, організаційних), до яких вдаються державні органи, центральні банки та міжнародні валютно-фінансові організації у сфері валютних відносин. В. п. – елемент державної економічної політики, безпосередньо пов’язана із зовнішньоторговельною політикою. За термінами проведення розрізняють поточну та довготермінову В. п. Поточна В. п. – повсякденне оперативне регулювання діяльності валютного ринку […]...
5. Політика підприємства фінансова Політика підприємства фінансова – комплекс заходів, за допомогою яких формуються активи і структура капіталу, відбувається управління активами, інвестиціями та фінансовими ризиками, а також залучення фінансових ресурсів. Формування П. п. ф. має здебільшого багаторівневий характер. Наприклад, у межах політики формування фінансових ресурсів підприємства, фірми, компанії можуть розроблятися політика формування власних ресурсів і політика залучення кредитів. Своєю […]...
6. Політика підприємства амортизаційна Політика підприємства амортизаційна – раціональне управління амортизаційними відрахуваннями від використовуваних основних фондів і нематеріальних активів з метою реінвестування їх у виробництво та забезпечення розширеного відтворення. Основними передумовами виваженої П. п. а. є з’ясування складу і структури основних фондів підприємства, обсягів використовуваних активів, що підлягають амортизації, використання наукових методів оцінювання вартості цих активів, термінів використання їх […]...
7. Облікова ставка Облікова ставка – процентна скидка з номінальної вартості векселя, яку банк стягує у свою користь з пред’явника векселя при його обліку (дисконту) до настання строку платежу по ньому. При цьому банк виплачує пред’явнику векселя його номінальну вартість за винятком скидки, що відповідає платі за банківський кредит (О. с. процента). Економічним змістом операції обліку є дострокова […]...
8. Ставка рефінансування (офіційна облікова ставка) Ставка рефінансування (офіційна облікова ставка) – 1) відсоткова ставка, що використовується центральним банком при наданні кредитів комерційним банкам, а також для переобліку приватних комерційних векселів і є одним із головних важелів грошово-кредитної та валютної політики. С. р., як правило, нижча від ринкових ставок. Вона виникає під час купівлі векселів до завершення терміну їх погашення, внаслідок […]...
9. Науково-технічна політика Політологічний словник Науково-технічна політика – організаційна діяльність у сфері науки і виробництва, яка полягає у визначенні критеріїв, принципів, цілей наукової та науково-технологічної діяльності. Важливим завданням науково-технічної політики є формування системи пріоритетів планування наукової та техніко – технологічної діяльності, порядку використання науково-технічного потенціалу та відповідних фінансових ресурсів. Основна мета Н.-т. п. – організація ефективного і прогресивного […]...
10. Політика дивідендна Політика дивідендна – політика акціонерного товариства, спрямована на зростання ринкової вартості акцій шляхом оптимізації співвідношення між капіталізованою частиною отриманого прибутку та частиною, що йде на виплату дивідендів. Основними типами П. д. є консервативна (коли перевага надається капіталізації прибутку), поміркована (передбачає оптимальне поєднання інтересів акціонерів щодо виплати дивідендів з потребами формування власних фінансових ресурсів для забезпечення […]...
11. Політика відсоткова Політика відсоткова – теорія і практика державного і наддержавного регулювання ціни кредитів зміною облікової відсоткової ставки. Зміною облікової ставки центральний банк впливає на кредитні ресурси комерційних банків. Зокрема, від співвідношення облікової та комерційної ставок значною мірою залежать загальні масштаби ринку позичкових капіталів і грошового обігу. З метою стимулювання інвестицій, що позитивно впливає на економічне зростання, […]...
12. Принципи інвестиційної діяльності Принципи інвестиційної діяльності – основні загальноприйняті правила та норми інвестиційної діяльності, встановлені державою, дотримання яких забезпечує рентабельність будівельного виробництва. Такими принципами є: 1) принцип ефективності – передбачає досягнення кінцевого позитивного економічного ефекту; 2) принцип стабільності – означає необхідність антициклічної (у т. ч. антикризової) політики держави з метою недопущення значного погіршення економічної кон’юнктури у будівництві, а […]...
13. Політика стабілізації Політика стабілізації – комплекс форм і методів, які застосовує держава для підтримання сталої й динамічної відносної рівноваги національної економіки, а отже, стабільних темпів економічного зростання, для зменшення циклічних коливань, рівня інфляції та безробіття. Основними засобами П. с. є провадження грошово-кредитної, податкової, бюджетної, цінової, антиінфляційної, антициклічної політики (див. відповідні статті). В П. с. слід враховувати раціональні […]...
14. Антиінфляційна політика Антиінфляційна політика – комплекс взаємопов’язаних напрямів, засобів і важелів держави й центрального банку країни з метою запобігання високим темпам інфляції та управління нею на незагрозливому для стабільності економічної системи рівні, а також досягнення збалансованості між темпами зростання грошової маси та темпами зростання економічних благ. Розрізняють два основні напрями (типи) A. п.; 1) неокласичний (передусім монетаристський), […]...
15. Культурна політика (державна) Політологічний словник Культурна політика (державна) – сукупність принципів і норм, якими керується держава у своїй діяльності, зі збереження, розвитку і поширення культури, а також комплекс дій, спрямованих на досягнення культурних цілей. О. Антонюк...
16. Політика екологічна Політика екологічна – комплекс форм і методів цілеспрямованої організованої діяльності держави, суб’єктів господарської діяльності, громадських політичних організацій щодо раціонального ставлення до природи з метою захисту і розвитку довкілля. П. е. передбачає, по-перше, наукове обгрунтування концепції і стратегічної мети, втілених у комплексній програмі захисту і розвитку довкілля. Такою метою є збереження екологічної рівноваги в життєвому середовищі […]...
17. Політика акціонерного товариства емісійна Політика акціонерного товариства емісійна – складова фінансової політики корпорації, спрямована на чітке визначення можливостей випуску акцій, їх обсягу з метою залучення власних фінансових ресурсів у мінімально можливий термін. Основними етапами П. а. т. е. є, по-перше, комплексне вивчення запланованої емісії акцій, що передбачає ретельний аналіз кон’юнктури фондового ринку (характеристику стану попиту та пропозиції на акції, […]...
18. Нова економічна політика Нова економічна політика – політика, яка проводилася урядом колишнього Радянського Союзу з 1921 р. до кінця 20-х – початку 30-х років. Основи цієї політики були розроблені В. І. Леніним Означала використання в інтересах будівництва нової держави товарного виробництва, товарно-грошових відносин, принципів госпрозрахунку, відродження кредитної системи тощо. З осені 1921 року стали організовуватись великі ярмарки, відкрились […]...
19. Торговельна політика Торговельна політика – політика держави щодо регулювання (стимулювання або обмеження) експорту та імпорту товарів і послуг. Т. п. є складовою зовнішньоекономічної політики держави і реалізується шляхом використання економічних, правових і адміністративних важелів. До економічних важелів належать використання кредитів, податків, надання субсидій, гарантій тощо; до правових – удосконалення чинного або прийняття нового законодавства у цій сфері; […]...
20. Розділ 3. Фінансова політика і фінансовий механізм – МОДУЛЬ 1 ФІНАНСИ ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ МОДУЛЬ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФУНКЦІОНУВАННЯ І РОЗВИТКУ ФІНАНСІВ Розділ 3. Фінансова політика і фінансовий механізм 1. Складовими фінансового механізму є: А) фінансові методи, фінансові важелі, правове забезпечення нормативне й інформаційне забезпечення; Б) фіскальна політика; В) податки і державні видатки; Г) усі відповіді правильні. 2. Фіскальна політика може бути: А) стимулювальною; Б) стримуючою; […]...
21. Інноваційна політика держави ІННОВАЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ Тема 6. Система державного регулювання і стимулювання інноваційної діяльності 6.2. Інноваційна політика держави Під інноваційною політикою необхідно розуміти комплекс принципів та заходів щодо планування, розробки, стимулювання, регулювання і контролю процесів інноваційної діяльності у науково-технічній та виробничих сферах. Тому, основним завданням державних органів є визначення мети інноваційної політики, основних принципів її здійснення, а також […]...
22. Політика інноваційна Політика інноваційна – комплекс заходів і важелів держави та наддержавних органів, спрямованих на створення сприятливих умов для інноваційної діяльності, в тому числі формування інноваційних ідей і проектів, конструювання науково-дослідних зразків нововведень, їх освоєння і просування на ринок. П. і. – складова науково-технічної політики держави; її елементами с обгрунтування концепції П. і., стратегічної мети, принципів і […]...
23. Проектування і вдосконалення організаційної структури підприємств Проектування і вдосконалення організаційної структури підприємств – періодична зміна складу і внутрішніх зв’язків між підрозділами підприємства, фірми і компанії, а також рівнями управління з метою гнучкого пристосування до внутрішніх змін та динаміки зовнішнього середовища задля досягнення основної мети. Для цього попередньо здійснюється комплексний аналіз поточного стану діяльності підприємства, можливих його змін внаслідок упровадження нової техніки […]...
24. Показники прибутковості банківської діяльності Показники прибутковості банківської діяльності – найважливіші показники ефективної діяльності банків упродовж певного періоду (як правило, за рік). До них належать: 1) норма прибутку на капітал (рентабельність капіталу) – визначається як відношення чистого прибутку до балансового капіталу (ефективною вважається діяльність банку, якщо норма прибутку не менша за 15%); 2) рентабельність активів – відношення чистого прибутку до […]...
25. Показники прибутковості Показники прибутковості – кількісно-якісна характеристика ефективності фінансово-господарської діяльності підприємств, фірм, корпорацій, окремих галузей і національного господарства. Основними серед них є маса прибутку (визначається як різниця між сумою реалізованих товарів і собівартістю продукції); рентабельність виробництва (визначають відношенням прибутку до вартості всього авансованого капіталу або відношенням прибутку до собівартості продукції) і норма рентабельності. Показник прибутковості інвестицій у […]...
26. Політика регіональна Політика регіональна – комплекс засобів і методів, які на основі планомірного і пропорційного розвитку регіонів, принципово нових підходів до розвитку продуктивних сил та ефективного використання місцевих ресурсів забезпечують істотне зростання життєвого рівня населення регіонів. До таких засобів належать економічні, організаційні, правові, адміністративні і регіональні в їх раціональному поєднанні. Складовими П. р. є науково обгрунтована соціально-економічна […]...
27. Політика Політика (гр. politike – державна діяльність) – 1. Діяльність класів, соціальних верств, груп та індивідів, пов’язана з визначенням і впливом на устрій державної влади, сутність (у т. ч. функції) та форми держави, виконувані нею завдання, а також на відносини з іншими класами, націями, країнами з метою реалізації власних потреб та інтересів. У західній науковій літературі […]...
28. Показники економічної ефективності сільськогосподарського виробництва Показники економічної ефективності сільськогосподарського виробництва – кількісно-якісна характеристика результатів економічної діяльності сільськогосподарських підприємств, фірм і компаній у вартісному та натуральному вимірах. Основними вартісними П. е. е. с. в. є: 1) відношення валової продукції до авансованого на її виробництво капіталу (куди входять вартість використовуваних основних і оборотних виробничих фондів, витрати на оплату робочої сили, вартість землі); […]...
29. Показники фінансові Показники фінансові – комплекс кількісно-якісних характеристик (коефіцієнтів, вимірників, індексів, індикаторів), які дають системну оцінку фінансово-економічних відносин різних суб’єктів господарської діяльності. Кожен з таких коефіцієнтів відображає співвідношення двох фінансових, передусім кількісних, характеристик у статиці та динаміці. Основними П. ф. діяльності організації (підприємства, фірми, компанії) є коефіцієнти ліквідності, рентабельності, фінансової стійкості, платоспроможності та забезпеченості відсотків за кредити. […]...
30. Політика управління фінансовими ризиками Політика управління фінансовими ризиками – комплекс заходів, до яких вдається організація для всебічної оцінки окремих видів фінансових ризиків з метою їх уникнення або мінімізації. Найважливішими елементами П. у. ф. р. на підприємстві, фірмі, компанії є: визначення окремих видів фінансових ризиків та їх ймовірності; оцінка можливих фінансових втрат і встановлення граничного рівня ризику основних фінансових операцій; […]...