Показники ефективності інвестицій – основні кількісно-якісні індикатори результативності інвестиційної діяльності на мікро – і макрорівнях з урахуванням вартості інвестицій за час експлуатації об’єкта. За відсутності нагромадженого капіталу, здійснені в теперішньому часі інвестиції є загальним обсягом капіталу, а реальна відсоткова ставка – альтернативною вартістю ресурсів, що використовуються для інвестування. Якщо існує раніше нагромаджений капітал, майбутній запас капіталу може змінитися як внаслідок інвестування нового
капіталу, так і внаслідок амортизації (фізичного і морального зношування). Ефективність інвестицій має два основні виміри: а) як суто економічний показник, що характеризує співвідношення отриманого результату і витрат, здійснених відповідно до інвестиційного проекту; б) як соціально-економічний показник, що, крім економічного ефекту, має соціальний – поліпшення умов життя людей, навколишнього середовища, зниження рівня безробіття, розвиток особистості та ін. Соціально-економічну ефективність інвестицій виміряти практично неможливо, тому акцентують на визначенні економічної ефективності, передусім ефективності
капіталовкладень, попередньо з’ясувавши, як впливають на ефективність інвестицій обсяги інвестицій, сфера реалізації інвестиційного проекту, відсоток за кредит, обсяг податків на прибуток підприємства і на додану вартість, продуктивність праці та організації виробництва, професіоналізм менеджерів і підприємця тощо. У західній економічній літературі значного поширення набув бухгалтерський підхід, згідно з яким у тривалому періоді основним показником є прибутковість, а в короткому – ліквідність (здатність перетворення активів підприємства, його цінностей на готівкові гроші – платоспроможність підприємства). інвестиційний проект є ефективним, якщо очікуваний прибуток перевищує очікувані витрати. До основних П. е. і. належать: 1) чиста приведена вартість інвестиційного проекту – розраховується як сума щорічних обсягів доходів без витрат, приведених до умов поточного року і визначається за формулою, де NIPV – чиста приведена вартість інвестиційного проекту; Р – обсяг грошових надходжень, отриманих внаслідок введення в експлуатацію певного об’єкта інвестування; Вit – обсяг інвестицій, необхідний для введення об’єкта в експлуатацію; Вe – обсяг поточних витрат, необхідних для виробництва товарів або надання послуг на створеному об’єкті, t – індекс (порядковий номер кожного року експлуатації об’єкта); Т – кількість років експлуатації об’єкта та отримання доходів від інвестицій; 2) термін окупності інвестиційного проекту – кількість років, за які загальний приведений прибуток дорівнюватиме обсягу інвестицій. Термін окупності повинен бути меншим від загального терміну експлуатації проекта; 3) коефіцієнт співвідношення доходів витрат – визначається відношенням суми приведених вартостей доходів від інвестицій за всі роки до суми приведених витрат; цей коефіцієнт повинен перевищувати 1; 4) коефіцієнт прибутковості інвестиційного проекту – визначається співвідношенням чистої приведеної вартості доходів за період експлуатації проекту до обсягу інвестицій; цей коефіцієнт також повинен перевищувати 1; 5) фондовіддача проекту – вимірюється відношенням середньорічного прибутку за весь період експлуатації проекту до середньорічної залишкової вартості інвестицій за відповідний період з урахуванням їх щорічного зношування; 6) внутрішня норма прибутковості інвестиційного проекту – визначається як рівень ставки дисконтування, за якого чиста приведена вартість такого проекту за період його експлуатації дорівнює нулю (цей показник є межею, нижче якої інвестиційний проект не дає прибутків).
Loading...