Приклади вживання синонімів – Синоніми, антоніми, омоніми, пароніми в діловому мовленні
ДІЛОВА УКРАЇНСЬКА МОВА
Розділ 2. Лексичні норми ділової мови
Синоніми, антоніми, омоніми, пароніми в діловому мовленні
Приклади вживання синонімів
(За матеріалами: Культура української мови: Довід. / За ред. В. М. Русанівського. – К.: Либідь, 1990).
Авторитет | Престиж |
Ці слова синонімічні, близькі за значенням, але не тотожні. Похідні утворення від згаданих іменників більше відрізняються за значеннями, ніж самі твірні основи.
Авторитет (від лат. аu(с)toritas – влада) вживається в сучасній українській мові у двох значеннях: 1) загальновизнаність, вплив, поважність (особи, організації, колективу): авторитет керівника, авторитет установи; 2) той, хто має загальне визнання, вплив (уживається для характеристики людини): Ви наш найбільший авторитет. | У сучасній українській мові слово престиж (від франц. prestige, буквально означає “авторитет, повага”) вживається тільки в одному значенні – авторитет, вплив, який має хто, що-небудь: престиж установи, втрачати свій престиж, підтримувати чийсь престиж |
Прикметник авторитетний означає “який має авторитет; впливовий, поважний, який заслуговує на довіру”: авторитетна кандидатура, авторитетний учений, авторитетна думка. Вживається це слою ще й у значенні “який не допускає заперечень: владний”: авторитетний тон, авторитетний жест | Прикметник престижний функціонує як такий, що свідчить про престиж, авторитет кого, чого-небудь, або такий, що слугує засобом досягнення престижу (часто з відтінком іронії чи зневаги): престижний автомобіль, престижний одяг, престижне знайомство, престижні зв’язки. |
Мовна практика засвідчує вживання слова авторитет і його похідних переважно в контекстах, що містять позитивну оцінку, а слова престиж та його похідних – у нейтральних або негативно чи зневажливо-оцінних.
Брифінг | Прес-конференція |
Брифінг (від англ. briefing – інформаційна нарада) – це, як правило, коротка інформація для журналістів, що стосується тієї чи іншої теми без подальшого її обговорення. Під час такої зустрічі можуть бути поставлені тільки конкретні запитання, що дають змогу уточнити певні деталі поданої інформації. Сфера вживання слова брифінг дещо обмежена жанрово і стилістично. Найчастіше воно трапляється в офіційних газетних повідомленнях, у публікаціях Міністерства закордонних справ, зарубіжних інформаціях: брифінг для українських та іноземних журналістів у Міністерстві закордонних справ. | Прес-конференція (від англ. рressconference) – зустріч державних, політичних, громадських, наукових діячів з представниками засобів масової інформації для висвітлення питань, що цікавлять широку громадськість. У прес-конференції, на відміну від брифінгу, беруть активну участь обидві сторони. Тут не тільки заслуховують інформацію, а й ставлять запитання, слухають відповіді, обговорюють певну тему, з’ясовують обставини якихось подій. |
Відзначати | Відмічати |
Дієслова відзначати і відмічати мають спільне значення “звертати увагу на щось”. Обидва слова належать до книжних стилістичних засобів вираження, причому в офіційних документах звичайно вживається дієслово відзначати: Міськвиконком відзначає, що в місті проводиться робота з озеленення. |
Відносини – взаємини – стосунки – відношення – ставлення | ||
Слова відносини, стосунки, взаємини використовуються на означення стосунків, взаємин між членами якогось колективу, громади, між суспільними групами, класами, суспільно-економічними та політичними об’єднаннями: відносини між країнами, взаємини між дітьми, приятельські стосунки. Слово-термін відносини вживається у різних галузях науки переважно суспільного, економічного та політичного характеру: виробничі відносини, міжнародні (дипломатичні) відносини торговельні (ринкові, товарні, кредитні) відносини. | ||
Слово стосунки широко використовується на означення зв’язків, контактів узагалі: стосунки з республіканськими художніми організаціями. | Слово ставлення вживається тоді, коли йдеться про вияви певних почуттів до кого-небудь: ставлення до життя, праці; ставлення до товариства книголюбів. | Слово відношення виражає взаємозв’язки тільки між предметами, явищами тощо. Воно передає зміст поняття “стосунки, причетність до кого, чого-небудь; зв’язок із ким або чим”: Він мав відношення до цього випуску (тобто був причетний до цього випуску). У термінологічному значенні слово відношення використовується в математиці, лінгвістиці: арифметичне Відношення, синтаксичні відношення. У науково-діловому стилі слово відношення вживається як діловий лист, який надсилається до установи або офіційній особі. |
Галузь | Сфера | Ділянка |
Ці слова об’єднує спільне значення – певна сукупність фактів, явищ, занять, що становлять якусь окрему сторону людської діяльності, людських інтересів:
Панівною господарською структурою у цілому ряді галузей промисловості акціонерні товариства стають лише з другої половини XX століття. | У наш динамічний час немає такої сфери людської діяльності, яка найтісніше не пов’язана з наукою. | За середніми розмірами акціонерного капіталу на різних ділянках застосування лідирували кредитні заклади. |
Галузь, сфера, ділянка – стилістично нейтральні слова. Досить часто із значенням, що властиве цим словам, помилково вживають слово область: в областях господарства, в області промисловості. Такого значення іменник область в українській мові не має. |
Дефект | Недолік |
Дефект (від лат. defectus – недолік) позначає якусь ваду, хибу, недолік, пошкодження. Широко використовується для позначення різних фізичних вад людського організму: дефект вимови, приховані генетичні дефекти. Слово дефект звичайно позначає такі хиби, які можна побачити або фізично відчути на конкретному предметі. Основна сфера функціонування слова дефект – спеціальна література, наукова термінологія. Отже, слово дефект позначає переважно відчутні, видимі недоліки конкретних предметів, а недолік вказує на негативну ознаку, якість чого-небудь. | Слово недолік може вживатись як синонім до слова дефект: недолік мови – дефект мови. Але семантика слова недолік ширша. Воно позначає недогляди, упущення, помилки в якій-небудь справі, роботі, діяльності окремої людини або організації: усунути недоліки в роботі. |
Дилема | Проблема | Завдання |
Дилема (від грец. “подвійний засновок”)означає необхідність вибору між двома можливостями, звичайно небажаними або важко здійсненними: Війна і мир – ця дилема загострилася в наш час, наприкінці XX ст. | Проблема – це теоретичне або практичне питання, що потребує розв’язання. Саме проблемами називають складні питання у галузі міжнародних відносин, економіки, науки: актуальні проблеми сучасної епохи; розв’язувати складні проблеми соціально економічного розвитку країни. | Завдання – це запланована для виконання робота, справа, доручення: Для Спілки жінок України першочерговим завданням є підтримка і розвиток жіночого підприємництва. |
Отже, проблема вказує на необхідність її розв’язання, дилема – на вибір між двома можливостями, а завдання стосується виконання окремого обсягу роботи.
Загальний | Спільний |
Загальний і спільний синонімічні у значенні “такий, що охоплює всіх, стосується всіх”: загальна (спільна) розмова, загальне (спільне) засідання. | |
Але тільки: загальні збори, загальна військова повинність, загальне право обирати і бути обраним (поширюється на всіх); спільні мрії, спільні турботи (належать двом, що взаємно володіють ними). |
Ініціатива | Пропозиція | Звернення |
Слово ініціатива (від лат. initium – початок) вживається у значенні “почин, активна, провідна роль у діях, заповзятливість”. Ініціаторами називають людей, які роблять перший крок у будь-якій справі, керують нею. Це слово переважає в офіційно-діловому, публіцистичному стилях: за Ініціативою, взяти до своїх рук ініціативу. | Пропозиція – це те, що пропонується, виноситься на обговорення, порада, вказівка. Це слово не обов’язково виражає почин справи, хоча й не виключає цього: виступив з пропозицією, раціоналізаторська пропозиція. | Іменник звернення стосується офіційного, інформативного повідомлення. Його семантика передбачає сполучуваність зі словами ініціатива І пропозиція: виступили з ініціативою, пропозицією; Звернулися з ініціативою, пропозицією; звернення з Ініціативою, пропозицією. |
Інтерв’ю | Бесіда |
Інтерв’ю – це призначена для опублікування в пресі, передачі по радіо, телебаченню розмова журналіста з політичним, громадським або яким-небудь іншим діячем і т. ін. Так може називатися газетна стаття або передача по радіо, телебаченню, що містить виклад цієї розмови: по телебаченню передавали інтерв’ю з відомим політичним діячем; у газеті було опубліковано інтерв’ю з письменником. Це розмова двох осіб: основне завдання однієї з них – запитувати про щось, а другої – відповідати. | Слово бесіда має ширший зміст: 1) обмін думками з ким-небудь: 2) доповідь, повідомлення на яку-небудь тему з наступним обміном думками. У бесіді можуть брати участь кілька осіб, причому їхня бесіда передбачає активний, рівноправний обмін висловлюваннями кожного з учасників. |
Слова інтерв’ю та бесіда різняться своєю сполучуваністю: брати інтерв’ю у кого-небудь, давати інтерв’ю журналістові, але бесіда з письменником, бесіда за “круглим столом”. |
Навколишній | Оточуючий |
Значення слів оточуючий і навколишній близькі, проте є випадки, коли їх слід розрізняти.
Слово навколишній має ширшу сполучуваність: навколишні села, будинки, звуки; Навколишня дійсність. У формі середнього роду, поєднуючись із займенником все, слово Навколишнє вживається як іменник: І ще пам’ятаю: був гарний літній день, і все Навколишнє здавалося прекрасним (0. Довженко). Цей іменник стосується всього, крім Людей. | Дієприкметник оточуючий у множині також може використовуватись як іменник. У таких випадках він стосується тільки людей: Відпочиваючи у людних місцях, треба зважати на оточуючих. Хоча в посібнику “Пошук українського слова, або боротьба за національне “я” (K.: Видавничий центр “Академія”, 2001. – С. 188) С. Караванський подає слово оточуючий як кальковану форму і пропонує замість нього вживати такі відповідники: “що оточує, здатний оточити, зайнятий оточенням, навколишній, довколишній, (мур) обвідний; оточуючі – оточення, довкілля”. |
Наголосити | Підкреслити |
Слово підкреслити означає “виділити, вирізнити щось серед чого-небудь”. Насамперед ідеться про написане: щоб виділити якусь його частину, проводять під нею риску. У розмові, бесіді, лекції, щоб привернути увагу до певного поняття, деякі слова вимовляють вищим тоном, змінюючи інтонацію. Цим самим виділяють, вирізняють від повідне слово або вислів серед інших, тобто підкреслюють його. Отже, підкреслення рискою на письмі й наголошення в усному мовленні – способи виділення слів, словосполучень, окремих речень. Дієслова підкреслювати й наголошувати мають спільне значення: “виділяти що-небудь”. Тому доповідач може не лише наголошувати на чомусь, а й підкреслювати сказане ним, виділяючи його з-поміж того, про що йшла або йтиме мова. Дієслова підкреслювати і наголошувати вживаються не тільки в конкретному значенні: “виділяти інтонацією”, “підкреслювати олівцем що-небудь”. Вони стосуються й формулювання головної, важливої думки, зосередження уваги на якійсь проблемі: Заступник директора наголосив на виконанні держзамовлення. У своєму виступі голова підкреслив, що депутати не дотримуються регламенту. |
Неординарний | Оригінальний |
Слово неординарний своїм значенням вказує на те, що якийсь факт, подія, явище виділяється з ряду інших своєю незвичайністю, непересічністю: неординарні прикмети року; сприяти вихованню неординарних людей. | Близький за значенням до нього прикметник оригінальний – “незвичайний, своєрідний, самобутній”. Сполучуваність його з іменниками надзвичайно різноманітна: оригінальна людина, оригінальний добір художніх засобів, оригінальна вистава, оригінальне оформлення. Оригінальними називають речі, створені самостійно, без наслідування відомих зразків. У такому розумінні слово неординарний вживати не можна. |
Офіційний | Офіціальний |
У сучасній мові поширені паралельні вислови: офіційний папір і офіціальний папір; офіційне повідомлення й офіціальне повідомлення тощо. Оскільки ці паралельні прикметникові форми не розрізняються за значенням, то перевагу слід віддавати поширеніший і словотвірно закономірній формі прикметника, тобто прикметнику офіційний. Тому треба писати й говорити офіційне повідомлення, офіційний прийом, офіційна зустріч тощо. |
Положення | Становище | Стан |
Положення означає розташування у просторі (горизонтальне положення), певне теоретичне твердження чи думку (основні положення статуту), зведення законів, правил (Положення про вибори до Верховної Ради України). | Становище – це події, обставини, ситуації (становище на Близькому Сході). | Слово стан має вужче значення, ніж положення і становище. Це найчастіше – сукупність певних явищ, процесів (фізичний стан рідини, стан здоров’я, психічний стан людини, стан справ). |
Професіональний | Професійний |
Обидва прикметники мають однакове значення, але їх співвідносять з різними словами: професіональний – професіонал, професійний – професія, професійна (професіональна) підготовка; професійні (професіональні) інтереси. Але є відмінність щодо їх сполучуваності з іншими словами.
Професійний має більш поширену сферу вживання. Переважає у сполученні з іменниками хвороба, захворювання, травма та ін., тобто “хвороба, пов’язана з професією”. У сполученні професійна спілка взаємозаміна прикметників не допускається. | Професіональний найчастіше вживається тоді, коли треба підкреслити значення “такий, що стосується професіоналів, не аматорів; фаховий”: професіональний актор – актор, який обрав своїм фахом театральну справу (акторами-аматорами можуть бути люди різних професій і без професій). |
Процент | Відсоток |
Це слова-синоніми. Науковий стиль віддає перевагу слову процент. Відсоток – буквально означає “за сто”, “наріст від ста”. Процент і відсоток вживалися як паралельні терміни в XIX ст., так само паралельно використовуються вони і в сучасних стилях: виробити 142 проценти, великий відсоток виборців. |
Форум | Збори |
Слово форум (від лат. forum – площа, двір) означає широкі представницькі збори: міжнародний форум молоді, форум кінематографістів. Це слово доцільно вживати для позначення зборів світового, міжнародного масштабу: форум дослідників слов’янських культур. | Слово збори вживається стосовно зібрання членів певного колективу, організації з метою обговорення якихось питань чи проведення заходів: відкривати збори, писати протокол зборів, установчі збори. |
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...