Пряма мова. Діалог. Розділові знаки при прямій мові та діалозі
Урок № 32
Тема. Пряма мова. Діалог. Розділові знаки при прямій мові та діалозі
Мета: повторити вивчене про пряму мову, удосконалювати пунктуаційну грамотність учнів стосовно конструкцій із прямою мовою та діалогів.
Тип уроку: комбінований урок (повторення, закріплення та систематизація вивченого).
Обладнання: підручник, картки.
ХІД УРОКУ
І. Перевірка домашнього завдання.
V Робота біля дошки з роздавальним матеріалом (2-3 учні).
КАРТКА 1
Переписати, розставляючи пропущені розділові знаки (подаємо речення без їх
Є такі ще торбохвати: він забуде рід свій, хату, відцурається од неньки… А як треба, то швиденько знов назад шукає броду… Все згада: якого роду і з якого він села – тільки б вигода була! (І. Немирович). А прийде час – усіх покличе мати і запитає кожного колись: ти не забув, з якої вийшов хати, звідкіль дороги в світ розпочались? (М. Ткач).
КАРТКА 2
Переписати, на місці крапок вставляючи пропущені букви. У кожному is речень підкреслити граматичну основу. Пояснити вживання двокрапки і тире.
Ж…ття як поле: не доглян…ш – усе поглушать бур’яни (3. Тищенко).
КАРТКА 3
Переписати, розставляючи пропущені розділові знаки. Зробити синтаксичний розбір одного з речень (усно).
Яблунь спішу насадить серед поля, весною доглянути крони і вірю: впаде мені яблуко в долю, як в долю Адама, як в долю Ньютона (Л. Талалай). У житті є така висота: не пустить за вітрами літа, не розвіять в собі задарма силу крові і силу ума (О. Довгий). Далека спалахне зірниця – і світ росою заіскриться (Л. Талалай).
ІІ. Повідомлення теми та мети уроку.
ІІІ. Повторення ключових питань.
V Зі спроектованого на дошку (або заздалегідь записаного на дошці) тексту вибрати й уголос прочитати речення з прямою мовою, правильно їх інтонуючи.
У кожному з речень визначити пряму мову та слова автора. Розповісти, в яких випадках вживається пряма, а в яких – непряма мова.
ГІрометей іде із Дон-Кіхотом під одним плащем, бо дощ і дощ… І стежина вкрилася болотом там, де молочай і нехворощ. Дон-Кіхот одкашлявся, питає, свій шолом піднявши на чоло: “Ти великий бог! Чому ж немає свят твоїх, здається, й не було? Ти вогонь подарував людині – а на небі де твого ім’я зірка? Не світилася і нині славою твоєю не сія”. Зупинився Прометей за плотом: “Що мені ті забавки малі! Був я на Олімпі Дон-Кіхотом – і людиною лишився на землі”. (П. Воронько)
V Робота з підручником.
Усне виконання вправи 140.
V Прочитати діалог спочатку мовчки, потім вголос за особами.
Скільки осіб бере участь у розмові? Пояснити, чим діалог принципово відрізняється від прямої мови.
– Матінко, сонце сіло, крається серце моє.
– Сіло. На світі білім ніч настає.
– Матінко, он хмарина, лячно чомусь мені.
– Не бійся, моя дитино! Дощ вдалині.
– Матінко, що робити – серце болить моє?
– Жити, дитино, жити. Серце болить, бо є. (Т. Буркацька)
IV. Виконання вправ на повторення вивченого.
V Прочитати речення, визначити пряму мову і слова автора.
Пояснити вживання розділових знаків.
Спитала смерть у мудреця: “Якої хочеш смерті?” А він говорить: “Я б хотів за книгою умерти”. Спитала смерть у вояка: “А ти б хотів якої?” А він: “Геройськи у бою накласти головою!” Спитала у закоханих, що стріла серед ночі… “А ми,- говорять їй вони,- ніякої не хочем” (С. Тельнюк).
V Поданий діалог прочитати спочатку мовчки, а тоді вголос за особами.
Пояснити вживання розділових знаків.
– Ходімо, кохана, у ліс.
– Ще холодно в лісі, мій друже.
– Не дуже,- кажу я,- не дуже!
Там зелень березових кіс.
Ходімо, кохана, у ліс.
– Ходімо, кохана, на луг.
– Ще мокро у лузі, мій друже.
– Не дуже,- кажу я,- не дуже!
Там повінню криється Буг.
Ходімо, кохана, на луг.
– Ходімо, кохана, в мій дім.
– Ходімо, назавжди ходім. (П. Воронько)
V. Аналіз матеріалу з метою узагальнення вивченого. Робота над висновками.
V Опрацювання таблиці.
ПРЯМА МОВА
ВИРАЖАЄ | Мовлення іншої особи, передане дослівно, без змін |
СУПРОВОДЖУЄТЬСЯ | Словами автора, що вказують, кому вона належить |
СТОЇТЬ | Після слів автора, перед ними або всередині них |
VI. Виконання вправ на застосування узагальнюючих правил.
V Робота біля дошки.
Накреслити схему кожного з поданих речень.
Якось у мене запитав мудрець: “Що більше всього перебріхано, людино?” Я говорив і говорив, і видихнув насамкінець: “Без сумніву, історію Вкраїни…” (О. Завгородній). “Дурні, бо бідні. Бідні, бо дурні”,- віщують нам переродки брудні (М. Шевченко).
V Скласти речення, які б відповідали кожній із поданих у рамці схем (усно). (Роботу можна організувати за варіантами.)
А: “П”.
“П”,- а.
“П?” – а. “П!” – а.
“П,- а.- П”.
“П,- а,- П”.
VII. Аналіз матеріалу з метою узагальнення вивченого. Робота над висновками.
V Прочитати діалог за особами.
Звернути увагу на вживання розділових знаків.
Без загадок мова пісна, як борщ без солі, то я завжди присолюю свою мову. Моя жінка спершу страх як дратувалась, коли я затівав із нею таку балачку.
– Корова без ніг, без тіла скирту соломи з’їла,- кажу до неї.
– Яка корова? – не тямить.
– Сама товста, рука тепла, а рот червоний.
– Хто такий? – супить жінка брови.
– І не кінь. І не пес, їсть дрова, як овес.
– Білим світом заклинаю, чоловіче, скажи, що в тебе на мислі.
– Про піч кажу тобі, жінко, вже паливо вигоріло, треба трохи полінячок підкласти. (За Є. Гуцалом)
VIII. Виконання вправ на застосування узагальнюючих правил.
V Переписати, розставляючи розділові знаки (подаємо уривок без їх вилучення).
Пояснити роль діалогу в художніх творах.
– Розкажіть мені, мамо, про вишні…
Їх було так багато в саду?
– Були, сину, морози невтішні,
А вони кого хочеш зведуть.
– Розкажіть мені, мамо, про роки!
Чи спливають помітно вони?
– Роки, сину, помітні, допоки
Матерів пам’ятають сини. (М. Довнич)
V Диктант із коментуванням.
Серед темної ночі біля Рильського хати “Рушничка” нам на трубах почали вигравати; і співали соняхи, й річка запала: “Рідна мати моя, ти ночей не доспала!” (А. Малишко). Глянула з докором мати (найсправедливіший суд!): “Хотіла тебе спитати, чого це ти, сину, тут?” Торкнулись плечей моїх вдячно турботливих рук голуби: “Дивись мені, будь обачним, рідне в душі не губи…” (В. Корж). Я колись в годину заповітну Господу сказав, що вже свобідний, час душі здійнятись наді мною на легкім останнім віражі. І почулось тихе: “Не спіши!” (Ю. Сердюк). “Спаси і схорони!” – звертаюсь я до Бога, коли уже ніхто не вийде на підмогу (В. Родіонов). Обпікаючи нам душі, тихий реквієм лунає: “Козака несуть…” (Н. Поклад).
Дві тисячі років тому Платон сказав, що від красивої думки ми повинні перейти до красивих вчинків, а від красивих вчинків – до красивого життя, від красивого життя – до краси (З газети). Вклоняюсь низько мудрецям, але люблю, неначе тата, я проповідника Сократа, людської мудрості вітця. Старий був мудрим, а проте сказав: “Живу чи помираю, я добре знаю тільки те, що геть нічого я не знаю…” Учив: “Ти сам себе пізнай, знайди велике у малому, жени догматиків із дому, насильство й примус – зневажай!” (Л. Забашта). Нема у Геракліта правоти! Геть заморочив голову народу. “Ах, неможливо двічі увійти,- це він сказав,- в одну й ту саму воду”. Хоч я простий, а не учений муж, і не мудрець, а з гордістю зазначу: “Не знаю скільки, а в одну і ту ж я в воду увіходив – у стоячу” (В. Березінський). “Маємо те, що маємо”,- кожен руки вмиває. А на руці – п’ять пальців, і всі вказівні (В. Слапчук).
Словник.
Догматик – прихильник догматизму – методу мислення, що спирається на догми, тобто такі поняття або вчення, які вважаються істинними за будь-яких умов і приймаються без жодних доказів.
V Переписати, розставляючи пропущені розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення).
Цитати підкреслити.
Шелестять сторінки, наче древні бори, де бростилась історія наша… А над віщими соснами сонцем горить: “Не лепо ли ньі бя – шеть…” Наші предки пили у тяжкій боротьбі із гіркої й солодкої чаші… Вкарбувалось навік у слов’янській судьбі: “Не лепо ли ны бяшеть…” (С. Реп’ях). “У Цареграді на риночку ой п’є Байда мед-горілочку”. І в Плуєштах п’є, і в Варшаві п’є, а в Великому Лузі зозуля кує. І сичить у Стамбулі сам цар турецький: “Ой ти, Байдо, Байдо молодецький!” Ой ти царю, турецький царю! Що ти знаєш про Байдину кару?! Про недопите горілки відро і недолитий у море Дніпро, і про Байдину Україну, на гаку підвішену за ребро? (А. Коваль). “Садок вишневий коло хати”,- шепочеш тихо – й знов ідеш у в бої! (М. Стельмах), “Садок вишневий коло хати” і зацвіте, і дасть плоди, якщо ретельно доглядати в нім кожен пагін молодий (Б. Дегтярьов). …А як Шота колись прорік: “Все, що зберіг ти, – все пропало, а що роздав,- твоє навік!” (С. Крижанівський).
V Прочитати, пояснити вживання розділових знаків.
З яких поезій Шевченка узято наведені в реченнях перефразовані рядки (їх виділено)? З пам’яті відновити цитати (усно). Пояснити, які розділові знаки потрібно було б поставити, якби цитати подавалися у неперефразованому вигляді, дослівно.
У тюрмі, в солдатах, під конвоєм поет не гнув своє чоло. Ніколи в нього за душею зерна неправди не було. Не гріх навчатися чужого і пам’ятать своє, аби не затоптать під власні ноги культури нашої скарби. За це всім миром варто встати, аби здолати сили злі, щоб був і син, і була мати, і справжні люди на землі. Сьогодні з серця України, з просторів сивого Дніпра до молдаванина і фінна: доходить голос Кобзаря. В сім’ї великій, вольній, новій в святім шевченківськім краю перед титаном у поклоні схиляєм голову свою. (Б. Дегтярьов)
V Попереджувальний диктант.
Цитати підкреслити.
Шевченко універсальний. Немає такої події в нашій історії, де б він не був на місці. Пригадаєш голодомор тридцять третього, і моторошно війне від Кобзаревого рядка “гробокопателі ходили”. Сахнешся тридцять сьомого й почуєш прокляття: “Бодай кати їх постинали, отих царів, катів людських!” Замислишся над екологічними бідами, і спливе у пам’яті синівське, уболівальне: “Світе тихий, краю милий, моя Україно, за що тебе сплюндровано, за що, мамо, гинеш?” Дивлячись на деяких землячків, думаєш Шевченковими словами: “За шмат гнилої ковбаси, у вас хоч матір попроси, то оддасте…” Все і про все сказав Шевченко.
Та він не тільки проклинає, гнівається, ремствує. Він рятує, дає опору надії: “І неситий не виоре на дні моря поле, не скує душі живої і слова живого”. (За В. Базилевським)
IX. Підведення підсумків уроку.
X. Домашнє завдання.
Related posts:
- ПРЯМА МОВА. ДІАЛОГ. РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ ПРИ ПРЯМІЙ МОВІ Й ДІАЛОЗІ Мета: навчальна: систематизувати, узагальнити та поглибити знання, вміння і навички з теми уроку; розвивальна: розвивати культуру діалогічного мовлення; виховна: виховувати шанобливе ставлення до співрозмовника. Внутрішньопредметні зв’язки: мова і мовлення; синтаксис і пунктуація. Міжпредметні зв’язки: мови, література, культура. Тип уроку: систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок. ПЕРЕБІГ УРОКУ ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І […]...
- Пряма мова. Діалог. Розділові знаки при прямій мові й діалозі ПОВТОРЕННЯ. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ПОГЛИБЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО § 5 Пряма мова. Діалог. Розділові знаки при прямій мові й діалозі Пряма мова – точно відтворене висловлювання певної особи, передане від її імені. Пряма мова пишеться в лапках і супроводжується словами автора, які вказують, кому належить пряма мова. Розділові знаки при прямій мові Умовні позначення до схем П – […]...
- Розділові знаки при прямій мові – Пряма і непряма мова. Діалог СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Пряма і непряма мова. Діалог Розділові знаки при прямій мові 1. Пряма мова після слів автора: А: “П”. Старий Франчукраптом схопив порожне відро, відімкнув його від криничного цепу і наче аж урочисто сказав: “Ти ось хвилину зажди, сину. Я од журавля принесу. Там вода м’яка і рутою пахне” (І. Григурко). А: “П!” […]...
- Розділові знаки при прямій мові – Пряма мова Словосполучення Пряма мова Розділові знаки при прямій мові Умовні позначення: – слова автора; – власне пряма мова. У котре доводиться переконуватися в слушності мудрості Андре Моруа, який зауважував: “Розкриваючи співрозмовнику душу, ми раптом виявляємо, що зовсім нічого про себе не знаємо” (За О. Корніякою). “Патріотизм цієї визнаної людини сягав не лише глибини душі, але й […]...
- Діалог. Розділові знаки в діалозі – Пряма і непряма мова. Діалог СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Пряма і непряма мова. Діалог Діалог. Розділові знаки в діалозі Діалог – це пряма мова, що передає розмову двох осіб. Діалог складається з реплік – слів, звернених до співрозмовника. Коли виправиш? – Сину, коли ж ти двійку виправиш? – Та ніяк учитель журналу в класі не залишає… От тільки залишить – так […]...
- ПРЯМА МОВА. РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ ПРИ ПРЯМІЙ МОВІ ВІДОМОСТІ ІЗ СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ §18. ПРЯМА МОВА. РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ ПРИ ПРЯМІЙ МОВІ 207. Прочитайте вірш мовчки. Визначте слова особи, які передані дослівно, та слова, які вказують, кому вони належать. Солов’ї розливаються ніжно Посміхається мати до сина: У зеленім веснянім гаю. “Пам’ятай, моє миле дитя, Син до матері каже: ” Ця пісня Рідна мова завжди […]...
- Пряма мова. Розділові знаки при прямій мові після слів автора та перед словами автора ВІДОМОСТІ З СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ Урок № 44 Тема: Пряма мова. Розділові знаки при прямій мові після слів автора та перед словами автора Мета: закріпити знання учнів про пряму мову, закріплювати вміння й навички правильного вживання розділових знаків у реченнях з прямою мовою, повправляти у дотриманні правильної інтонації в реченнях із прямою мовою; розвивати логічне […]...
- Розділові знаки при прямій мові та діалозі Урок № 33 Тема. Розділові знаки при прямій мові та діалозі Мета: удосконалювати пунктуаційну грамотність учнів, вправляти у написанні “конструкцій з прямою мовою та діалогів. Тип уроку: урок закріплення вивченого. Обладнання: підручник. ХІД УРОКУ I. Повідомлення теми та мети уроку. II. Відтворення теоретичних відомостей. V Бесіда. 1) Що називається прямою мовою? 2) Чим супроводжується пряма […]...
- Розділові знаки при цитаті – Пряма і непряма мова. Діалог СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Пряма і непряма мова. Діалог Розділові знаки при цитаті Цитати виділяються лапками. Якщо вони супроводжуються словами автора, розділові знаки ставляться так, як при прямій мові. “Не тим цікава байка, що говорить неправду, а тим, що під лушпиною тої неправди криє звичайно велику правду”,- відзначав І. Франко в післямові до збірки власних казок […]...
- Розділові знаки при цитатах – Пряма мова, непряма і невласне-пряма мова Українська мова Синтаксис Пряма мова, непряма і невласне-пряма мова Розділові знаки при цитатах 1. Цитати з вказівкою, кому вони належать, виділяються лапками. Інші розділові знаки ставляться так, як при прямій мові: “Шевченко, Пушкін, Міцкевич – люди, що втілюють дух народу з найбільшою красою, силою й повнотою”,- відзначив Максим Горький. 2. Якщо цитата наводиться з пропуском, […]...
- Пряма мова і розділові знаки при ній Тема 7. Особливості української пунктуації у ділових паперах 5. Пряма мова і розділові знаки при ній Чужа мова, передана дослівно від імені того, кому вона належить, називається прямою мовою. Слова, що вказують, кому належить пряма мова і як вона висловлена, називаються слова автора. 1. Пряма мова береться з обох боків у лапки. Причому в лапки […]...
- Пряма мова та діалог. Тематичне тестування (тема “Пряма мова та діалог”) ВІДОМОСТІ З СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ Урок № 46 Тема: Пряма мова та діалог. Тематичне тестування (тема “Пряма мова та діалог”) Мета: закріпити знання учнів про пряму мову й діалог, вміння вживати розділові знаки у реченнях з прямою мовою та текстах, що містять діалог; з’ясувати рівень знань та сформованості вмінь з теми “Пряма мова та діалог”; […]...
- ПРЯМА МОВА. ДІАЛОГ ПОВТОРЕННЯ, УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ПОГЛИБЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО § 3. ПРЯМА МОВА. ДІАЛОГ 35. Прочитайте речення, правильно їх інтонуючи. Визначте пряму мову і слова автора. 1. Гостям українці кажуть: “Ласкаво просимо!” 2. “Я хочу Вас зрозуміти”, – промовляють люди, коли хочуть порозумітися. 3. “Добрий день! Здрастуйте!” – вітаються школярі з учителем. 4. При прощанні дорослі й діти кажуть: […]...
- Синтаксичний розбір речення з прямою мовою – Пряма і непряма мова. Діалог СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Пряма і непряма мова. Діалог Синтаксичний розбір речення з прямою мовою Послідовність розбору 1. Указати, що дане речення є реченням із прямою мовою. 2. Виділити слова автора і пряму мову. 3. Розібрати слова автора і пряму мову як відповідні прості речення. 4. Пояснити розділові знаки. “Назбирай, Петрику, Жменю малини!”- Гойкнув Василь Услід […]...
- Діалог – Пряма мова Словосполучення Пряма мова Діалог Діалог – це пряма мова, що передає розмову двох осіб. Пряма мова, що передає розмову більше ніж двох осіб, називається полілогом. Граматично полілог оформляється так само, як і діалог. Діалог складається з реплік (власне прямої мови – слів, звернених до співрозмовника). Кожна репліка пишеться з нового рядка і починається з тире. […]...
- СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ. ПРЯМА МОВА. ДІАЛОГ Повторения, узагальнення й поглиблення вивченого § 3. СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ. ПРЯМА МОВА. ДІАЛОГ ПРИГАДАЙМО. 1. Яке речення називають складним? 2. Що таке пряма мова й діалог? 17 І. Прочитайте текст. Розкажіть, з якою метою створюють ботанічні сади. НІКІТСЬКИЙ БОТАНІЧНИЙ САД Нікітський ботанічний сад розташований неподалік від Ялти. У ньому висаджено сто сімдесят п’ять тисяч рослин різних […]...
- Питання для самоконтролю – Пряма і непряма мова УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Пряма і непряма мова Питання для самоконтролю 1. Що називається прямою мовою? 2. Чим пряма мова відрізняється від непрямої? 3. Які розділові знаки ставляться, коли пряма мова стоїть після слів автора? 4. Які розділові знаки ставляться, якщо пряма мова стоїть перед словами автора? \ 5. Які розділові […]...
- Діалог. Тире при діалозі ВІДОМОСТІ З СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ Урок № 45 Тема: Діалог. Тире при діалозі Мета: поглибити поняття про діалог, з’ясувати відмінність діалогу від прямої мови, формувати вміння правильно інтонувати репліки діалогу, а також висловлювання, що вміщують діалоги; формувати навички вживання розділових знаків при діалозі; виховувати смак до влучного, доречного й дотепного слова; розвивати логічне мислення, мовлення, […]...
- Пряма мова. Діалог. Тематичне тестування Урок № 38 Тема. Пряма мова. Діалог. Тематичне тестування Мета: закріпити вивчене про пряму мову та діалог; з’ясувати рівень засвоєння вказаної теми; розвивати логічне мислення, пам’ять, уміння використовувати здобуті знання на практиці, формувати навички самостійної роботи. Тип уроку: комбінований (закріплення знань та навичок; перевірка й облік здобутих знань, умінь та навичок). Обладнання: підручник. ХІД УРОКУ […]...
- Пряма і непряма мова як засоби передачі чужої мови – Пряма і непряма мова. Діалог СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Пряма і непряма мова. Діалог Пряма і непряма мова як засоби передачі чужої мови Для передачі чужого мовлення в тексті вживаються речення з прямою або непрямою мовою, а також прості речення з додатком, що називає тему чужого мовлення, або зі вставними словами чи реченнями, що вказують на джерело повідомлення. “Я хочу грати […]...
- ДІАЛОГ. ТИРЕ ПРИ ДІАЛОЗІ ВІДОМОСТІ ІЗ СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ §19. ДІАЛОГ. ТИРЕ ПРИ ДІАЛОЗІ 213. Прочитайте вірш мовчки. Скільки осіб бере участь у спілкуванні? Як ви це визначили? Прочитайте вірш уголос за особами. – Скажи мені, мати, де йде сонце спати? – За високу гору, в золоту комору. – Хто ж його колише усе тихше й тихше? – Соловей […]...
- Заміна прямої мови непрямою – Пряма і непряма мова. Діалог СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Пряма і непряма мова. Діалог Заміна прямої мови непрямою Пряму мову можна замінити на непряму. Для цього треба: 1) перетворити слова автора в головну частину, а пряму мову в підрядну частину складнопідрядного речення, поєднавши їх сполучниками Що, ніби (пряма мова – розповідне речення), Щоб (пряма мова – спонукальне речення), сполучними словами Хто, […]...
- Звертання. Розділові знаки при звертанні ВІДОМОСТІ З СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ Урок № 33 Тема: Звертання. Розділові знаки при звертанні Мета: формувати вміння визначати звертання в реченнях, правильно інтонувати речення зі звертаннями, вживати звертання в усному мовленні; виховувати повагу до усної народної творчості та майстрів художнього слова; формувати навички самостійної роботи, вміння застосовувати на практиці здобуті теоретичні знання, розвивати логічне мислення, […]...
- Звертання. Вставні слова. Розділові знаки в простому реченні І СЕМЕСТР ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО Урок № 3 Тема: Звертання. Вставні слова. Розділові знаки в простому реченні Мета: повторити вивчене про звертання та вставні слова, удосконалювати вміння виділяти звертання та вставні слова в реченнях, правильно інтонувати речення із звертаннями та вставними словами, розставляти розділові знаки в реченнях із звертаннями та вставними словами, розрізняти вставні […]...
- Українська мова в діалозі культур. Відображення в українській мові культури інших народів. Українська діаспора МОВА, ІНДИВІД, СУСПІЛЬСТВО § 3. Українська мова в діалозі культур. Відображення в українській мові культури інших народів. Українська діаспора 21. ІІ. 1) Якісні відносні присвійні Важлива іншомовні – Найтісніших українська Продуктивний європейський Найдавніших культурний Безпосереднім Освітні Виступають означеннями. Найтісніших – прикм., п. ф. – тісний, як., найвищ. ст. пор., пр. форма, тв. гр., мн., М. […]...
- Пряма мова СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ УРОК № 21 Тема. Пряма мова Мета: поглибити відомості про пряму мову та правила її написання; формувати в учнів уміння правильно складати і записувати речення з прямою мовою; виховувати любов до прекрасного. Обладнання: підручник, дидактичний матеріал. ХІД УРОКУ I. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ 1. Перевірка домашньої вправи. 2. Бесіда з учнями. – Яке […]...
- Діалог – Пряма і непряма мова УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Пряма і непряма мова Діалог Діалог – це пряма мова, яка передає розмову двох або кількох осіб. Слова кожної особи, що бере участь у розмові, називаються репліками. Репліку супроводжують слова автора, якщо бажано уточнити, кому вона належить. Кожна репліка діалогу здебільшого починається з нового рядка, на початку […]...
- РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ У ВИВЧЕНИХ СИНТАКСИЧНИХ КОНСТРУКЦІЯХ Мета: – навчальна: повторити й узагальнити вивчене про вживання розділових знаків у реченнях, ускладнених однорідними членами, звертаннями та вставними словами, а також у реченнях із прямою мовою; – розвивальна: удосконалювати вміння визначати відповідні пунктограми, розставляти правильно розділові знаки у простому й складному реченнях відповідно до вивчених правил та обгрунтовувати вживання розділових знаків відповідними правилами; – […]...
- Розділові знаки при звертаннях Тема 7. Особливості української пунктуації у ділових паперах План: 1. Розділові знаки при звертаннях. 2. Розділові знаки при відокремлених та уточнювальних членах речення. 3. Однорідні члени речення та розділові знаки при них. Складне речення. 4. Розділові знаки у складних реченнях. 5. Розділові знаки при прямій мові. Діалог. Оформлення списків літератури. 1. Розділові знаки при звертаннях […]...
- Послідовність розбору конструкції з прямою мовою – Пряма і непряма мова УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Пряма і непряма мова Послідовність розбору конструкції з прямою мовою 1. Навести аналізовану конструкцію. 2. Вказати пряму мову і слова автора, інтонаційний та змістовий зв’язки. між ними. 3. Визначити місце прямої мови щодо слів автора. 4. Пояснити розділові знаки. 5. Проаналізувати окремо пряму мову і слова автора, […]...
- Звертання, розділові знаки при них Тема: Звертання, розділові знаки при них Мета: розширити знання учнів про звертання; розвивати вміння виділяти звертання на письмі; збагачувати словниковий запас школярів; виховувати любов до усної народної творчості. Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції). Обладнання: підручник, зошит. Перебіг уроку І. Організаційний момент Працюватимем старанно, Щоб почути у кінці, Що у нашім 3-м […]...
- Цитата як спосіб передачі чужої мови – Пряма і непряма мова. Діалог СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Пряма і непряма мова. Діалог Цитата як спосіб передачі чужої мови Цитата – це дослівний витяг із якогось тексту або точно передані чиїсь слова. Цитати використовуються для підкріплення або пояснення якихось думок. Цитати оформлюються реченнями з прямою або непрямою мовою, а також реченнями зі вставними словами або реченнями. “Найперша і найголовніша ознака […]...
- Розділові знаки у складносурядному реченні – Складносурядне речення Складне речення Складносурядне речення Розділові знаки у складносурядному реченні У складносурядному реченні ставиться: Кома, якщо частини з’єднані сполучниками сурядності і, й, та, а, але, зате, проте, однак, або, чи, або… або, чи… чи: Холодні зірки мерехтіли в темному небі, і нескінченний Чумацький Шлях простягався у вічність двома велетенськими кривими коліями (О. Довженко). Ні двора не […]...
- Пряма мова – Пряма мова, непряма і невласне-пряма мова Українська мова Синтаксис Пряма мова, непряма і невласне-пряма мова В українській мові є три способи передачі чужої мови: пряма, непряма і невласне-пряма. Пряма мова Прямою називають точно передану чиюсь мову, тобто таку, що повністю зберігає лексику, синтаксис та інтонацію висловлення мовця. Пряма мова характеризується завершеністю своєї структури і обов’язково має при собі слова автора, їх […]...
- Розділові знаки між простими реченнями в складному з різними видами зв’язку УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Види складних речень Розділові знаки між простими реченнями в складному з різними видами зв’язку У складних реченнях із різними видами зв’язку вживаються такі самі розділові знаки, що і в складносурядних, складнопідрядних та безсполучникових складних реченнях. Найчастіше в таких реченнях уживається кома: Мати вірила: земля усе знає, що […]...
- ПРОСТЕ І СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ, РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ В НИХ Повторення та узагальнення вивченого в пятому класі § 2. ПРОСТЕ І СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ, РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ В НИХ ПРИГАДАЙМО. 1. Чим просте речення відрізняється від складного? 2. Яка роль звертань і вставних слів у мові? 3. Які члени речення називають однорідними? 10 І. Прочитайте текст. Визначте його тип і стиль мовлення. Поміркуйте, що треба для того, […]...
- Непряма мова – Пряма мова, непряма і невласне-пряма мова Українська мова Синтаксис Пряма мова, непряма і невласне-пряма мова Непряма мова Чиюсь мову, передану не дослівно, називають непрямою. Вона передає лише загальний (основний) зміст, не зберігаючи індивідуальних рис мовлення. У порівнянні з прямою мовою непряма має свої граматичні ознаки: 1. Не є окремим висловленням чи реченням. 2. Як правило, входить у складне речення його підрядною […]...
- Розділові знаки між головною й підрядною частинами – Складнопідрядне речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Складнопідрядне речення Розділові знаки між головною й підрядною частинами На письмі підрядна частина відокремлюється від головної переважно комою, рідше – тире або комою й тире, іноді – двокрапкою. 1. Як правило, підрядна частина відокремлюється від головної Комою або відокремлюється Комами з обох боків, якщо стоїть у середині головної частини. Півень звик, Що […]...
- СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ. РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ В СКЛАДНОМУ РЕЧЕННІ Мета: навчальна: поглибити знання, уміння і навички з теми уроку; розвивальна: розвивати вміння дотримувати грамотності та доцільності використання мовних (синтаксичних) одиниць; виховна: виховувати готовність шанувати багатство, синтаксичне зокрема, української мови. Внутрішньопредметні зв’язки: синтаксис і пунктуація, культура мовлення. Міжпредметні зв’язки: мови українська та російська, література, культура. Тип уроку: систематизація й узагальнення вивченого матеріалу. ПЕРЕБІГ УРОКУ І. […]...
- Види речень за метою висловлювання (розповідні, питальні, спонукальні). Окличні речення. Розділові знаки в кінці речень ВІДОМОСТІ З СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ Урок № 22 Тема: Види речень за метою висловлювання (розповідні, питальні, спонукальні). Окличні речення. Розділові знаки в кінці речень Мета: ознайомити учнів з класифікацією речень за метою висловлювання, дати поняття про спонукальне речення; уточнити поняття про окличне речення; формувати вміння правильно інтонувати речення; виховувати любов до рідного краю, до рідної […]...